ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 де Монтекрiсто
Smocky Іф Агов, приїхали! І небо стало дибки,
підкова щастя вдарилась об занімілу твердь
і відголос тремтів, а вітер пхався в шибку,
намацуючи брід. Ясині лови - вийшла смерть

та бідкалась кибиткою дощу по місту,
розтягуючи дріб коліс, четвертувавши грім.
А на очах - сюжет Дюма із Монте-Крісто,
Дантес - не дуелянт, а Замок Іф - казенний дім,

Мерседес - не авто, вродлива каталонка,
розлуки море поміж них не вляжеться ніяк.
Джакопу для звитяг бракує самогонки,
а кріт-абат ще мріє про себе, що п`є коньяк.

Порожнє місце де Монсеру світить скоро,
мундир в музей, а ложе пера - іншим для потіх,
сім`я та розум при собі у графа де Вільфора,
Данглар - барон та напханий гріхом й грошима міх.

І все воно тримається одної купи
і тільки там добро лежить, де викопаний скарб,
де помста залишає за собою трупи,
де, окрім чорно-золотої, не існує фарб.

Гадаю на устах, кидаю тінь на себе -
зашитий у мішку із власних сподівань. Ідем!
І вреші - вже несуть, викидують. І небо.
Джакопо, мов Петро, та Монтекрісто - не Едем.

Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Моррель.
Таке то щастя випало - всміхнулось горе,
терпіння - лисяче, уява - з кривди хвора...
Пручається (тягну за римні вуха). Mенестрель.

6 Грудня 2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-06 22:15:32
Переглядів сторінки твору 4907
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 22:20:21 ]
Вибачаюсь, що не про Різдво,
але воно завжди у серці.
Христос Рождається!

Just wanted to make this world a little bit warmer :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 22:54:20 ]
Юрчику, коли скажеш - про що це, позадаю питання :) Тільки хоч менестреля зроби людиною :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:04:25 ]
Вітаю Черунь,
Це така собі жартівлива містика. Нічого серйозного - гра уяви і не більше. :)
Просто настій такий - святково-гране-неозначий.
Уяви собі, що падає дощик, літають блискавиці, а Ти собі за вікном уявляєш "врємя оно" часів Дюма і така собі каша
вариться. :)
А що є злого з менестелем? Головне, що очі людські. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:15:49 ]
ОоО, а шо ти там п"єш зараз, як нічого не бачиш у букофках? :)) Добре, тоді по порядку:
1) "кибидкою" - то така застужена кибитка? У словнику знайшла тільки "кибитку";
2) Дантес у кошмарах графу приходив? Він, здається, у Дюма не з"являвся :)
3) хто така Гайде?
4) і хто ж така ця Валентина, яка "насолодяться за так"?
5) ну і того... менестреля...хоч він і з очима людськими, але ж не стерль :))

А в тебе справді блискавки літають? А у нас сніг літає, і морозець ще - справжнє святково-казкова нічка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:37:51 ]
Черунь,
Ще поки не п`ю - медитую про це :)
А що у Тебе на столі?
З "кибиткою" - то маєш рацію. Клава не та стукнулась. :)))
Решта то є так (по сценарію):
Едмон Дантес — головний герой. Моряк, несправедливо ув`язнений в Іф. Після втечі стає багатим, знатним і відомим, під іншим вже іменем.
Гайде — невільниця графа, дочка зрадженого Фернаном янинського паші Алі-Тебеліна.
Валентина де Вільфор (в оригиналі — Валансьенна) — старша дочка Вільфора від першого шлюбу.
а Максимиліан Моррель — син Пьера Морреля, ахфіцер (тіпа Зеня), протеже графа Монте-Крісто.

У нас заходиться на блискавиці, але ще ні "бум-бум" і сніг приказав довго жити в місті, хоча в околицях ще є...
Як там газ вам ще не повідключали брати наші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:50:10 ]
Я теж поки медитую :))
Тоді, може, Валентина та все ж таки "насолодИться", а не "насолодЯться"?
І питання з менеСТРЕЛЕМ стає вже нарівні з "Карфагеном, який має бути зруйновано" :)

Та ні, знаєш, не повідключали (менеше пропаганди слухай і не читай проти ночі дядю Жору Сл. :)) І світло є, і тепло, і газ... І взагалі - НЕ ДАЖДЬОТЄСЬ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 00:03:52 ]
Ото шліпак я. :)
Певно більше думаю про "ґоль-ґоль" ніж про букви.
Дяки Че`,
нарешті вгледів, де є більмо.
Та я переживаю за Вас - тому питаю - не да`бо` діждатись :(
По-більше газу, світла і тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 01:01:06 ]
Ще "понудю" :) Після невільниці Гайде треба кому, якщо це звертання. І Моррел(ем) - це ж прізвище змінюється, так? Але тоді рима з нещасним менестрелем не канає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:23:45 ]
Дякую - вірно.
Ніби то виправилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:46:16 ]
Майже :) Коли Моррелю повернеш друге "р" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:55:23 ]
Христос родився!
Юрцю, за Дюма (один мій знайомий полюбляв казати ДюмУ) щирісіньке спасибі. Гарно ти їх усіх вишикував наструнко задля свята.
Ти любиш зауваження, то суто задля того, щоб зробити автору приємність: Джакопо - ім'я італійське, у кінці О, і така форма додає милозвучності "Джакоп, немов Петро" - "Джакопо, мов Петро".
"Тож гайда, Гайде погойдаємо ще морем,
хай Валентина насолодиться за так з Моррель." варіант
Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Морель.
Якщо тобі не принципово, хто кого гойдатиме, звісно.
Менестреля, притягнутого за вуха, врятували. Тягнучий - недопустима за новим правописом форма, москалю ти єден.
"Пручається (тягну за римні вуха) менестрель".
Або портфель. Або бордель.
Вибач, Юрчику, намолола дурного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:01:05 ]
Miss, you are always right!
The Christ is Born!
Thank you :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-01-07 19:33:05 ]
Привіт! Юрку!!!
Сто років тебе не чув!
З Новим тебе, Роком!
З Різдвом Христовим!
Нехай тобі все буде добре!


Доречі.
Класний патрет!
Вовк - це мій образ (та це - я)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:04:26 ]
Привіт Юр,
О, так - давнеько не чув Тебе.
Дякую за привітання.
Найвеселіших свят і творчої наснаги!
З плящною текіли,
Л.Ю.
Вовк - це сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 11:41:21 ]
у вас є машина часу? (це я про дату) ))))
у творі стільки імен... як ви їх запом"ятали? я навіть коли читала не завжди розуміла хто є хто )))
а взгалі деякі фрази особливо чипляють, і нагадують який не ідеальний,нажаль, наш світ!