ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мессір Лукас
2020.01.17 20:51
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.

На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,

Сергій Губерначук
2020.01.17 18:55
Людино, Пасхо Золота!
Яйце, невиїдене Змієм!
Твій Бог забрів у болота,
що живляться з Твоїх помиїв!

Твій Бог з драглистого багна
простягує останні руки,
а Ти на крилах з полотна

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучуруги
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мізку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...

Микола Соболь
2020.01.17 05:27
Здається розум щось інопланетне.
Для «Homo sapiens» недоступна річ.
Вже не камінням, обстріли – ракетні
Та не шаблями, – кулеметна січ.

Чи може хтось знущається над нами?
Чи буде промінь світла ув імлі?
Дамоклів меч навис над головами

Олексій Кацай
2020.01.16 22:01
В ніч упурхує птах Гамаюн.
Я себе силуетом окреслюю
і сиджу з марсіанською «Теслою»
поміж обертів космосу й дюн.

До Землі, для авто недосяжної,
Гамаюне, прошу, долети
попри відстаней і самоти,

Іван Потьомкін
2020.01.16 21:43
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Сергій Губерначук
2020.01.16 18:54
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі сповитух-пупорізок,
що жодну мою думку не приймуть
до складу мовних колізій,

Надія Тарасюк
2020.01.16 14:39
Чіпкий туман.
Розморена розлука.
Шкребе засмуток, наче кіт у двері…
Тремтливо мревом ходять попід руки
розквітлі душі
наших півмістерій.

Вечірніх зір

Козак Дума
2020.01.16 14:00
Було завжди відвертим важко жити,
в наш час велика розкіш благородність.
Як любиш правду в вічі говорити –
повинен полюбити і самотність…

Галина Сливка
2020.01.16 11:37
Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
Ховала душу у жалях і втратах,
Крапки лічила, не шукала коми,
Жадала тверді й виплітала ґрати.
Ти не одна блукала попелищем.
Уже в снігу вчорашнє, щоб заснуло.
Вгорі вітрисько дивну пісню свище.
Іди вперед і залиш

Олександр Сушко
2020.01.16 10:34
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
Працюю на печі - не так як всі,
Щоб догодить її святій красі.

Мій хрест легкий, її ж тягар – важезний:
коса, сокира із гострющим лезом,
курчата, дві корови, кнур, коза...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Олена Цип'ящук
2019.12.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 де Монтекрiсто
Smocky Іф Агов, приїхали! І небо стало дибки,
підкова щастя вдарилась об занімілу твердь
і відголос тремтів, а вітер пхався в шибку,
намацуючи брід. Ясині лови - вийшла смерть

та бідкалась кибиткою дощу по місту,
розтягуючи дріб коліс, четвертувавши грім.
А на очах - сюжет Дюма із Монте-Крісто,
Дантес - не дуелянт, а Замок Іф - казенний дім,

Мерседес - не авто, вродлива каталонка,
розлуки море поміж них не вляжеться ніяк.
Джакопу для звитяг бракує самогонки,
а кріт-абат ще мріє про себе, що п`є коньяк.

Порожнє місце де Монсеру світить скоро,
мундир в музей, а ложе пера - іншим для потіх,
сім`я та розум при собі у графа де Вільфора,
Данглар - барон та напханий гріхом й грошима міх.

І все воно тримається одної купи
і тільки там добро лежить, де викопаний скарб,
де помста залишає за собою трупи,
де, окрім чорно-золотої, не існує фарб.

Гадаю на устах, кидаю тінь на себе -
зашитий у мішку із власних сподівань. Ідем!
І вреші - вже несуть, викидують. І небо.
Джакопо, мов Петро, та Монтекрісто - не Едем.

Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Моррель.
Таке то щастя випало - всміхнулось горе,
терпіння - лисяче, уява - з кривди хвора...
Пручається (тягну за римні вуха). Mенестрель.

6 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-06 22:15:32
Переглядів сторінки твору 2655
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 22:20:21 ]
Вибачаюсь, що не про Різдво,
але воно завжди у серці.
Христос Рождається!

Just wanted to make this world a little bit warmer :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 22:54:20 ]
Юрчику, коли скажеш - про що це, позадаю питання :) Тільки хоч менестреля зроби людиною :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:04:25 ]
Вітаю Черунь,
Це така собі жартівлива містика. Нічого серйозного - гра уяви і не більше. :)
Просто настій такий - святково-гране-неозначий.
Уяви собі, що падає дощик, літають блискавиці, а Ти собі за вікном уявляєш "врємя оно" часів Дюма і така собі каша
вариться. :)
А що є злого з менестелем? Головне, що очі людські. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:15:49 ]
ОоО, а шо ти там п"єш зараз, як нічого не бачиш у букофках? :)) Добре, тоді по порядку:
1) "кибидкою" - то така застужена кибитка? У словнику знайшла тільки "кибитку";
2) Дантес у кошмарах графу приходив? Він, здається, у Дюма не з"являвся :)
3) хто така Гайде?
4) і хто ж така ця Валентина, яка "насолодяться за так"?
5) ну і того... менестреля...хоч він і з очима людськими, але ж не стерль :))

А в тебе справді блискавки літають? А у нас сніг літає, і морозець ще - справжнє святково-казкова нічка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:37:51 ]
Черунь,
Ще поки не п`ю - медитую про це :)
А що у Тебе на столі?
З "кибиткою" - то маєш рацію. Клава не та стукнулась. :)))
Решта то є так (по сценарію):
Едмон Дантес — головний герой. Моряк, несправедливо ув`язнений в Іф. Після втечі стає багатим, знатним і відомим, під іншим вже іменем.
Гайде — невільниця графа, дочка зрадженого Фернаном янинського паші Алі-Тебеліна.
Валентина де Вільфор (в оригиналі — Валансьенна) — старша дочка Вільфора від першого шлюбу.
а Максимиліан Моррель — син Пьера Морреля, ахфіцер (тіпа Зеня), протеже графа Монте-Крісто.

У нас заходиться на блискавиці, але ще ні "бум-бум" і сніг приказав довго жити в місті, хоча в околицях ще є...
Як там газ вам ще не повідключали брати наші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:50:10 ]
Я теж поки медитую :))
Тоді, може, Валентина та все ж таки "насолодИться", а не "насолодЯться"?
І питання з менеСТРЕЛЕМ стає вже нарівні з "Карфагеном, який має бути зруйновано" :)

Та ні, знаєш, не повідключали (менеше пропаганди слухай і не читай проти ночі дядю Жору Сл. :)) І світло є, і тепло, і газ... І взагалі - НЕ ДАЖДЬОТЄСЬ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 00:03:52 ]
Ото шліпак я. :)
Певно більше думаю про "ґоль-ґоль" ніж про букви.
Дяки Че`,
нарешті вгледів, де є більмо.
Та я переживаю за Вас - тому питаю - не да`бо` діждатись :(
По-більше газу, світла і тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 01:01:06 ]
Ще "понудю" :) Після невільниці Гайде треба кому, якщо це звертання. І Моррел(ем) - це ж прізвище змінюється, так? Але тоді рима з нещасним менестрелем не канає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:23:45 ]
Дякую - вірно.
Ніби то виправилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:46:16 ]
Майже :) Коли Моррелю повернеш друге "р" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:55:23 ]
Христос родився!
Юрцю, за Дюма (один мій знайомий полюбляв казати ДюмУ) щирісіньке спасибі. Гарно ти їх усіх вишикував наструнко задля свята.
Ти любиш зауваження, то суто задля того, щоб зробити автору приємність: Джакопо - ім'я італійське, у кінці О, і така форма додає милозвучності "Джакоп, немов Петро" - "Джакопо, мов Петро".
"Тож гайда, Гайде погойдаємо ще морем,
хай Валентина насолодиться за так з Моррель." варіант
Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Морель.
Якщо тобі не принципово, хто кого гойдатиме, звісно.
Менестреля, притягнутого за вуха, врятували. Тягнучий - недопустима за новим правописом форма, москалю ти єден.
"Пручається (тягну за римні вуха) менестрель".
Або портфель. Або бордель.
Вибач, Юрчику, намолола дурного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:01:05 ]
Miss, you are always right!
The Christ is Born!
Thank you :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-01-07 19:33:05 ]
Привіт! Юрку!!!
Сто років тебе не чув!
З Новим тебе, Роком!
З Різдвом Христовим!
Нехай тобі все буде добре!


Доречі.
Класний патрет!
Вовк - це мій образ (та це - я)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:04:26 ]
Привіт Юр,
О, так - давнеько не чув Тебе.
Дякую за привітання.
Найвеселіших свят і творчої наснаги!
З плящною текіли,
Л.Ю.
Вовк - це сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 11:41:21 ]
у вас є машина часу? (це я про дату) ))))
у творі стільки імен... як ви їх запом"ятали? я навіть коли читала не завжди розуміла хто є хто )))
а взгалі деякі фрази особливо чипляють, і нагадують який не ідеальний,нажаль, наш світ!