ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2020.09.25 15:20
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам’ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні, –
Де слово – подув, а не смисл,
Теж тільки пам’ять.

Ігор Деркач
2020.09.25 10:05
Чоловіку мало мати все,
що не заборонено мораллю,
і якщо наліво понесе,
то не оминає файну кралю.

Час не розчиняє почуття
у пучині моря-океану,
і якщо ми любимо життя,

Сергій Губерначук
2020.09.25 09:19
Знов з-під подушки білої в чорну шухляду
замикаю листа, мов приховую зраду.
Сонні руки, прохоплені сонячним ранком,
тремчучи, замітають сліди поза ґанком.

Очі, жмурячись, плачуть від згадки самої,
хто підійде надвечір погратися мною,
хто в листах

Микола Соболь
2020.09.25 05:54
О, ноче, не спіши будити ранок.
Яка чудова світанкова мить.
У губи поцілую наостанок…
Пора іти. Нехай кохана спить.

Що є любов? – велика таємниця.
Ніхто не зміг довідатись глибин,
чому нас манить чарівна жар-птиця?,

Дума Козак
2020.09.24 19:22
Цілує вітер посмішку твою
і промінцями сонце пестить губи.
Я осторонь закохано стою,
любуючись тобою, моя люба.

Ти – ніби келих гарного вина,
в очах іскряться бісики у тебе.
Моя кохана, квітко чарівна,

Олександр Панін
2020.09.24 16:57
Впали крижинками
вранішні роси,
Річка не річка, а вже -
льодовик,
Жалить суворо
жало морозне,
Мерзне потроху
пан Сніговик.

Ігор Герасименко
2020.09.24 15:59
Слухати про Крюків розпочнемо,
розповім красиву правду вам,
що я відчував, як вересневим
Крюковим ранковим крокував.

Крокував по вулиці Приходька
назва і прекрасна і смішна.
Радість розросталась, а погодка

Олександр Олехо
2020.09.24 13:57
лінива осінь за вікном
фарбує коси
на стиглі трави лугові
приносить роси
у небі хмарка де-не-де
тінь в океані
під жовто-сонячним шатром
пливе в нірвані

Сергій Губерначук
2020.09.24 10:24
Китайська троянда вже губить листя
од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,
щоб в осінь мою ти вступав урочисто
на жовтий килим у жовті шати.

Хай квітка остання тобі радіє
і свята чекає на голій гілці –
зайди, мій яскравий, моя надіє,

Тетяна Левицька
2020.09.24 07:50
Напевно, думав,
що я сумарна*,
а я - шовкова
трава душиця,
бучна лелітка,
граційна сарна,
яка не кожній
кульбабці сниться.

Ігор Деркач
2020.09.24 07:49
Немає ще у нас Аполлінера.
Оригінали є, але... мовчу...
готові, наче юні піонери,
та не потрібні нині читачу.

Сюрреалісти сильні у змаганні...
митці сучліту ближчі до еліт...
Переважає все ж копіювання

Дума Козак
2020.09.24 07:26
Ми назустріч ішли,
ми долали круту свою гору,
по дорозі зробивши
забагато гірких помилок.
Виринали з імли
в не найкращу для зустрічей пору
і чекали у тиші,
зупинившись до щастя за крок.

Микола Соболь
2020.09.24 05:47
Ледь ранок я біля вікна
вдивляюся на двір у шибку:
– Бабусю, снігу ще нема?
– Іще нема, маленька рибко.
Чи зайчиком я був тоді
хіба воно тепер важливо?
Чекавши перших холодів
На печі засинав щасливим…

Іван Потьомкін
2020.09.23 22:23
В поемі «Мойсей» Івана Франка призвідцями бунту проти Моше названо Датана й Авірона як начебто виразників волі молодого покоління юдеїв. І жодним словом про Кораха. Натомість згідно з Торою (Святим Письмом) за бунтом стоїть насамперед він. На догоду св

Євген Федчук
2020.09.23 18:57
У Василя сьогодні перший день
Роботи у бригаді лісорубів.
Він вже звалив з десяток сосон, дуба
Та й сів, відпочиваючи, на пень.
З незвички руки, як дроти, гудуть
І у вухах немов шматочки вати.
Сидить, зовсім не хочеться вставати.
Чи ж то без нього

Устимко Яна
2020.09.23 11:15
все ближче і ближче до осені
павук вирушає за кроснами
бо важчає сонце у волоті
стає наче пиво із золота
густе із гірчинкою літепле
лускою з полови обліплене

баламкає волоті китиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 де Монтекрiсто
Smocky Іф Агов, приїхали! І небо стало дибки,
підкова щастя вдарилась об занімілу твердь
і відголос тремтів, а вітер пхався в шибку,
намацуючи брід. Ясині лови - вийшла смерть

та бідкалась кибиткою дощу по місту,
розтягуючи дріб коліс, четвертувавши грім.
А на очах - сюжет Дюма із Монте-Крісто,
Дантес - не дуелянт, а Замок Іф - казенний дім,

Мерседес - не авто, вродлива каталонка,
розлуки море поміж них не вляжеться ніяк.
Джакопу для звитяг бракує самогонки,
а кріт-абат ще мріє про себе, що п`є коньяк.

Порожнє місце де Монсеру світить скоро,
мундир в музей, а ложе пера - іншим для потіх,
сім`я та розум при собі у графа де Вільфора,
Данглар - барон та напханий гріхом й грошима міх.

І все воно тримається одної купи
і тільки там добро лежить, де викопаний скарб,
де помста залишає за собою трупи,
де, окрім чорно-золотої, не існує фарб.

Гадаю на устах, кидаю тінь на себе -
зашитий у мішку із власних сподівань. Ідем!
І вреші - вже несуть, викидують. І небо.
Джакопо, мов Петро, та Монтекрісто - не Едем.

Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Моррель.
Таке то щастя випало - всміхнулось горе,
терпіння - лисяче, уява - з кривди хвора...
Пручається (тягну за римні вуха). Mенестрель.

6 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-06 22:15:32
Переглядів сторінки твору 2853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 22:20:21 ]
Вибачаюсь, що не про Різдво,
але воно завжди у серці.
Христос Рождається!

Just wanted to make this world a little bit warmer :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 22:54:20 ]
Юрчику, коли скажеш - про що це, позадаю питання :) Тільки хоч менестреля зроби людиною :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:04:25 ]
Вітаю Черунь,
Це така собі жартівлива містика. Нічого серйозного - гра уяви і не більше. :)
Просто настій такий - святково-гране-неозначий.
Уяви собі, що падає дощик, літають блискавиці, а Ти собі за вікном уявляєш "врємя оно" часів Дюма і така собі каша
вариться. :)
А що є злого з менестелем? Головне, що очі людські. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:15:49 ]
ОоО, а шо ти там п"єш зараз, як нічого не бачиш у букофках? :)) Добре, тоді по порядку:
1) "кибидкою" - то така застужена кибитка? У словнику знайшла тільки "кибитку";
2) Дантес у кошмарах графу приходив? Він, здається, у Дюма не з"являвся :)
3) хто така Гайде?
4) і хто ж така ця Валентина, яка "насолодяться за так"?
5) ну і того... менестреля...хоч він і з очима людськими, але ж не стерль :))

А в тебе справді блискавки літають? А у нас сніг літає, і морозець ще - справжнє святково-казкова нічка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 23:37:51 ]
Черунь,
Ще поки не п`ю - медитую про це :)
А що у Тебе на столі?
З "кибиткою" - то маєш рацію. Клава не та стукнулась. :)))
Решта то є так (по сценарію):
Едмон Дантес — головний герой. Моряк, несправедливо ув`язнений в Іф. Після втечі стає багатим, знатним і відомим, під іншим вже іменем.
Гайде — невільниця графа, дочка зрадженого Фернаном янинського паші Алі-Тебеліна.
Валентина де Вільфор (в оригиналі — Валансьенна) — старша дочка Вільфора від першого шлюбу.
а Максимиліан Моррель — син Пьера Морреля, ахфіцер (тіпа Зеня), протеже графа Монте-Крісто.

У нас заходиться на блискавиці, але ще ні "бум-бум" і сніг приказав довго жити в місті, хоча в околицях ще є...
Як там газ вам ще не повідключали брати наші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 23:50:10 ]
Я теж поки медитую :))
Тоді, може, Валентина та все ж таки "насолодИться", а не "насолодЯться"?
І питання з менеСТРЕЛЕМ стає вже нарівні з "Карфагеном, який має бути зруйновано" :)

Та ні, знаєш, не повідключали (менеше пропаганди слухай і не читай проти ночі дядю Жору Сл. :)) І світло є, і тепло, і газ... І взагалі - НЕ ДАЖДЬОТЄСЬ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 00:03:52 ]
Ото шліпак я. :)
Певно більше думаю про "ґоль-ґоль" ніж про букви.
Дяки Че`,
нарешті вгледів, де є більмо.
Та я переживаю за Вас - тому питаю - не да`бо` діждатись :(
По-більше газу, світла і тепла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 01:01:06 ]
Ще "понудю" :) Після невільниці Гайде треба кому, якщо це звертання. І Моррел(ем) - це ж прізвище змінюється, так? Але тоді рима з нещасним менестрелем не канає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:23:45 ]
Дякую - вірно.
Ніби то виправилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:46:16 ]
Майже :) Коли Моррелю повернеш друге "р" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 16:55:23 ]
Христос родився!
Юрцю, за Дюма (один мій знайомий полюбляв казати ДюмУ) щирісіньке спасибі. Гарно ти їх усіх вишикував наструнко задля свята.
Ти любиш зауваження, то суто задля того, щоб зробити автору приємність: Джакопо - ім'я італійське, у кінці О, і така форма додає милозвучності "Джакоп, немов Петро" - "Джакопо, мов Петро".
"Тож гайда, Гайде погойдаємо ще морем,
хай Валентина насолодиться за так з Моррель." варіант
Отож, гайда, Гайде, погойдаємо морем,
хай Валентину так погойдає Морель.
Якщо тобі не принципово, хто кого гойдатиме, звісно.
Менестреля, притягнутого за вуха, врятували. Тягнучий - недопустима за новим правописом форма, москалю ти єден.
"Пручається (тягну за римні вуха) менестрель".
Або портфель. Або бордель.
Вибач, Юрчику, намолола дурного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:01:05 ]
Miss, you are always right!
The Christ is Born!
Thank you :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-01-07 19:33:05 ]
Привіт! Юрку!!!
Сто років тебе не чув!
З Новим тебе, Роком!
З Різдвом Христовим!
Нехай тобі все буде добре!


Доречі.
Класний патрет!
Вовк - це мій образ (та це - я)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:04:26 ]
Привіт Юр,
О, так - давнеько не чув Тебе.
Дякую за привітання.
Найвеселіших свят і творчої наснаги!
З плящною текіли,
Л.Ю.
Вовк - це сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-31 11:41:21 ]
у вас є машина часу? (це я про дату) ))))
у творі стільки імен... як ви їх запом"ятали? я навіть коли читала не завжди розуміла хто є хто )))
а взгалі деякі фрази особливо чипляють, і нагадують який не ідеальний,нажаль, наш світ!