ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2020.07.09 19:52
Легенда про Кічкас
Тече, тече Дніпро-Ріка
І течія його стрімка,
Не здатна сила ніяка
Її спинити.
А вище Хортиці колись
Як за пороги трохи вниз
Був кажуть гарний перевіз.
І ним ходити.

Сергій Губерначук
2020.07.09 09:15
Розбрат
Не взнаки тобі плакати,
названий брате.
Я з тобою, як з матір’ю
разом ридаю.
А сміюся – без тебе,
бо іншого знаю,
і тепер з ним одним
я, як є, винуватий.

Віктор Кучерук
2020.07.09 06:22
* * *
Огидно руку в руку брати
І промовлять якісь слова,
Коли на дружби циферблаті
Секундна стрілка лиш жива.
Дарма шикуєшся в кільватер
У сподіванні дальших справ, –
Негідний вчинок твій, як фатум,
Ланцюг стосунків розірвав...

Дума Козак
2020.07.08 23:02
За межею бідності
Давно не бачив я таких скрутних часів.
Гадаю, для країни це критичні роки…
Ми опинились за межею бідності усі,
але, нажаль, по різні її боки…

Серго Сокольник
2020.07.08 22:27
Істинне
Зі хмар полону, де розтанув мар лід
Цілунків сонячних із місячним гало,
Упали на осоння перші краплі
Небесних сліз, які пролиті за теплом

Надій на те, що ніби неможливе,
Та все ж омріяне, мов літній зорепад,
Що здійснення бажання породив у

Іван Потьомкін
2020.07.08 21:58
Розплата за зраду
Підійшов Олекса, став біля вікна.
Марусенька в хаті, та чомусь сумна.
Постукав легенько тричі у вікно:
«Пусти, люба, в хату. Не бачились давно».
«Ой хоч стукай, Лексієчко, не стукай.
Піди собі Галюточки пошукай».
«Нащо ж брала перстники і коралі теж

Євген Федчук
2020.07.08 19:43
Легенда про острів Перун
Як у Києві на горі крутій
Жив колись страшний трьохголовий змій.
Не в печері жив – на самій горі
І в страху були і малі, й старі.
Бо не їв той змій ні свиней, ні кіз,
М’ясо лиш людське залюбки він гриз.
І навкруг гори все кістки лежать,
Та боїться

Олександр Панін
2020.07.08 15:02
Не примара
Лабіринти Сновидінь

Душа померлої дружини
Розмовляє із коханою
Колишнього чоловіка

***

Ігор Шоха
2020.07.08 14:29
Відкриття і винаходи
І винайти нічого я не міг,
і навичок ученого не маю,
та висуваю носа за поріг
і день новий,буває, відкриваю.

***
І бозна-чим забита голова,
і вітер виє і війною віє,

Ігор Деркач
2020.07.08 13:23
Заручники минулого
Ідуть поети. Їхня роль така –
у пору смути суще освітити,
аби платили інші менше мито,
коли життя не варте п’ятака.

Їх проводжають авгури-піїти,
у кого доля не така тяжка
на фоні оглашенного совка,

Галина Сливка
2020.07.08 13:10
***
Леготом, леготом... Ниткою променя
В голчине вушко щасливе і зболене
Вперто всиляю - шитво ж бо не скінчене...
Крила журавчині долею мічені...
Ритмом пульсуючим - серцю не байдуже -
Помисли з діями зв'язую в райдугу.
Шляху мелодію зросять сльозинам

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
* * *
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!..
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Тягар смутку
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Легенда про картоплю
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Без остраху
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Еліна Форманюк (1989) / Вірші

 Знаєш, жінки не ридають на вулицях
знаєш жінки не ридають на вулицях
грим парфуми підбори високі
збризнутий кавою зовнішній спокій
душі листками осінньо згорнулися

жодна не чула про дні без будильника
жодну босоніж не бачила стежка
вдома на кожну чекають лиш мешти
й кішка підморгує поглядом спільника

зморшки на виріст на старість для вечора
і на колінах згортається втома
жінка себе переконує в тому
що сон у скроню не буде втечею

ненамальовані люди-натурниці
в латаних сукнях у стилі ретро
вкутані в екс-чоловічі светри
справжні жінки не вмирають на вулиці





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-17 15:24:23
Переглядів сторінки твору 4763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.619 / 5.5  (4.752 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.570 / 5.5  (4.727 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.02.24 10:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-17 15:47:51 ]
І знову- я буду перша!!!

Чи то- доля така?

Елю, я відчуваю у вірші жовч стосовно жінок-кар"єристок, котрі забули, що таке духовність, краса, а кішка, як вони наївно гадають, замінить їм дитину...І- протиставлення їх пересічним домогосподаркам, що могли би стати для них такими собі "натурницями" щодо світогляду? Не знаю, я відчула цей вірш саме так...

може, після слова "грим" варто додати "і"? Так буде ліпше для ритму?

Дуже гарно, глибоко, але- місцями дещо радикально, як на мене :) Дякую! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 16:33:14 ]
Якщо чесно, Ганно, то я навіть не задумувалась над тим, що вірш може сприйнятись саме так. Бо намагалась писати без жовчі і цинізму. Твоє сприйняття наштовхує мене на думку, що треба підібрати назву, яка це все пояснюватиме.
Сполучник і, як ти радиш, у вірші був, але я навмисно його викинула, і взагалі, намагалась трохи збивати ритм - так мені чомусь писалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 15:57:50 ]
Еліно, а де вмирають справжні жінки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 16:37:16 ]
І от нащо Ви, жінко, таке питаєте? Аж мурашки по шкірі. Справжні жінки вмирають як кішки - ніхто їх не бачить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 17:11:19 ]
Ага, тепер ясно. Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 16:11:33 ]
Оце, Елінко, не налюбуюся Вашими віршами класичного стилю. Ну пасує Вам ретромодерн в усьому, бо він найсправжніший для красивої і мудрої жінки! :)

Верлібри порівняно з Такими віршами-сукнями, віршами-шубами, віршами-плащами чайльдгарольдівськими просто-напросто бікіні якісь...:)

За цю драматичну лірику ставлю Вам дві пятірки, відмінниця Ви наша :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 16:49:40 ]
Ігоре, дякую Вам за компліменти.
А от щодо верлібрів - то не варто так негативно про них відгукуватись. Бо якщо я іноді і зраджую цій формі, повертатимусь до неї буду в будь-якому випадку, бо на верлібрах мене "виховали" і Йосип Георгійович, і дівчата. Та й студія наша вже традиційно пише нетрадиційну поезію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-17 16:41:28 ]
Нє, це просто якась карма! Вибач, Елю, якщо не так зрозуміла вірш...юуває це в мене занадто вже часто...

:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 16:52:12 ]
Аню, не вибачайся :) Тим більше мої вірші ти завжди розуміла як я сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 22:47:14 ]
Еліно, я сприйняла цей вірш як "картину з натури" про покинутих, самотніх жінок, у яких "душі листками осінньо згорнулися"
Може ти мала на увазі інше, але я так зрозуміла.
Майстерно зроблено, молодчинка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-17 23:10:21 ]
Саме так, Наталю. Про самотніх, але незалежних. Мабуть справді варто дописати назву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 17:13:33 ]
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-18 18:30:36 ]
не зовсім зрозуміла тебе, Варю. дякую, що заглянула на сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-18 19:34:27 ]
Це просто я не хотіла писати банальних, проте виправданих дифірамбів на адресу вірша)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-08 23:29:23 ]
Дуже цікаво, оригінально. Якийсь барикадний віршю Як протест проти сірості життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2012-02-24 10:54:33 ]
Йой, як давно я сюди не заглядала). Дякую за відгук.