ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Та, що повірила вітрам

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 15:23:50
Переглядів сторінки твору 8708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:57:11 ]
!!!
Вандо, чудовий твір! А все-таки ми віримо вітрам змін, якими б сильними ми не були...як би вони часом не брехали, ті вітри...

Четверта строфа- найсильніше з того, що було написано тобою за місяць. Без перебільшень!

Малесенька заувага: в українській мові нормативним є "складати іспити", а не "здавати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:00:41 ]
Спасибі, Ганю, за увагу і за заувагу :-)
Не можу судити, який із моїх останніх творів сильніший, бо кожен для мене особливий по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 16:08:35 ]
Ну, якщо попередні вірші були такими собі експериментами у формі, змісті чи композиції - то цей вірш - абсолютно Вандин. :)
Передостання строфа мені чомусь випадає з вірша. Просто вона дає якісь надто детальні пояснення, виходить, ніби ти, Вандо, узагальнюєш вірш наприкінці.ІМХО
І ще - здається правильніше - "винна"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:21:53 ]
А я щось особливо пройнялася своїми "ліричними" тарганами, і не можу нічого з тим зробити :)

Мені здається, важливо, щоб читач знав, що там відбувалося в карцері сірих днів.

Можливо "винувата" - більш розмовна форма, але вона має право на життя. Дякую за коментар, Елю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:15:26 ]
Вандзю,
Назагал - адабрям. Дас із куль. :)
Є певні моменти, де би я замінив дещо:
***
"чи винувата я" - нагадує мені іншу всім відому фразу з продовженням "он сам..."
як Тобі "чи стану(буду) винною"?
тіпа:
"чи стану винною, що вірила вітрам,
чи камнем кинуть, що на поклик їх озвалась,"
***
"і не світився вихід на небесній мапі," - образній "мапі" важко "світити" "виходом"
можливо "виднівся"
***
Я як уявив собі Вандзю в паперових латах
та з чекою в руці то відразу захотілось (уявилось), щоби дощ пішов чомусь.
***
"в одній упряжці - я, думки і таргани," - це тіпа щука, лебідь і рак? Маю надію що Ти лебідь(ка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:19:52 ]
Ви мене усміхнули цим коментарем, пане Юрію. Усміхнули у щонайліпшому значенні цього слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:52:06 ]
Ганю, мені приємно Тебе усміхати.
Усміхнена від мене, Ти заполониш увесь позакомпний світ майже-довухою радістю,
розділиш тепло позитивної енергії і всі подумають, що Ти "ку-ку", але не вір їм -
Ти ме "ку-ку" і не "ка..." - Ти просто маєш фан видзьобувати кумедні слова прикокуючи,
тобто підгікуючи, випорскуючи міх міксованого повітря та ржачки.
А коли Ти вилізеш з-під стола, випипкуючи рукавами останні краплі сміху моя місія буде
завершеною - акамулятори настрою зарядженими, довкілля зав(м)орожене, волосячко розбурхане.
Кхм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:58:09 ]
Така вже моя доля, щоби мої сусіди по життю іноді думали, що я "ку-ку" :))) але наразі це буде якраз до речі :)

Але ж, пане Юрію, я не Бог, щоб "Ти"...

я просто- "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:21:34 ]
Юрку, рада чути :)
Дякую особливе за пильне око.

1) "винувату" я певно що залишу, вона мені якось так лягла на вухо - якщо з"являються кумедні асоціації, то нехай - запам"ятається краще :)

2)вихід світився - знаєш, як то - вихід світиться завжди, бо за правилами безпеки він повинен бути видний, коли світло відключать :) а ще небесна мапа, а на ній - зірки світяться...

3) паперові лати - то справді суцільна екзотіка...та вже буду лебідкою - куди діватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:39:58 ]
Хав ебавт:
"гранату в груди, а обручкою – чекá," - бомба нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:43:10 ]
Юрчику, обручку не руш - то святе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:54:28 ]
А хто каже її рухати?
Затиснула на пальці чекою і не відпускай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:59:04 ]
Так точно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:36:37 ]
Вандо, а у тебе таки конвеєр, видно, увімкнений. ;)))
Не знаю, чи то настрій у мене такий, але п"ята строфа усміхнула до не можу. :))) Просто мультик в уяві прошмигнув. Отак і побачила, як давали бій ЛГ, думки і таргани жадобі та гордині. Перші перемогли. :) Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 22:51:54 ]
Дарцю, а мультик цей суперовий! Хоча я про нього згадала вже тоді, коли строфа написалася... Друзі-таргани таки додали барви до вірша :))
Сподіваюся, конвеєр дасть мені трохи відпочити найближчим часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:41:35 ]
Вандо, ти просто фонтан поетичного міксу фантазії + реальності(!)
Мені навіть пригадалася Енеїда)
На мою думку усі твої експерименти і новації цікаві. Сміливі і неординарні образи.
Оце не зовсім зрозуміло:
"...і я світами йду, немов недобра звістка,"

Усе інше путьом)) Подальших знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:10:22 ]
Дякую, Наталю :) Пишеться, коли пишеться - ніколи не витискую із себе рядків: коли вони ідуть із тебе - слава Богу, ні - значить не час...Останні тижні були справді активні в цьому плані.

А щодо "недоброї звістки" - ну як це пояснити? далеко не всі позитивно сприймають сильну жінку з характером, якою є лірична героїня. Тому й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:01:56 ]
Сильно пишете. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 12:55:12 ]
Дякую, побажання навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 14:06:26 ]
Дуже цікава композиція, дещо несподівана тема мілітарі (точніш9е прийом чи як там) як для жінки, а від того ще краще сприймається.
Важко читаєтсья - не через техніку, упаси боже, вона тут бездоганна, а через велику насиченість образами, а тому дає змогу зупинитися детально на кожному з рядочків.
Фаааааааайно.
З теплом, Варця:)