ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 мои мысли с тобой
love hands (наверное песня)

мои мысли с тобой
растерял до последней не ведая
как они долетят
где прикажешь ты им зимовать
в них лишь правда о нас
от желаний понять приодетая
что сидит у окна
и не хочет одна умирать

а глаза у любви
по полнеба от памяти влажные
на ресницах зима
опускается медленно в грусть
мне б её пожалеть
и такой пожелать сердцу каждому
но она не со мной
но я помню твой взгляд наизусть

сам себе на беду
и на долгую радость забвения
страсти кошку впустил
уходить ей придётся самой
мне бы только узнать
как весной пахнут губы осенние
и как ветер заснул
серебристой играя листвой

осыпается ночь
и кружатся строкою мгновения
клетку сна приоткрыв
небом щурится тонко рассвет
и конечно все так
нахожу я себя продолжение
как во сне наяву
умолкает любовь да совет

27 Февраля 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-27 18:12:54
Переглядів сторінки твору 3624
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.923 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 21:07:04 ]
Краще писати пісні... Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 21:56:32 ]
I know but the heart isn't always tunefully fruitful.
Thanks :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-27 21:53:23 ]
дуже ніжно і душевно.У російськомовних віршів інший присмак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-27 22:01:41 ]
Дякую.
То правда. А може ще тому, що боюсь експериментувати - просто не знаю на стільки її.
Зараз опублікую один з таких експериментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-27 23:48:39 ]
Ну, что... Поется, безусловно. Но много и "заноз". Юр, тут с каждым"куплетом" надо работать. Давай потихоньку, да?
1-й.
Почему правда от уставшей мечты приодетая? Связка "что" непонятно к чему. Если к "мечте", то она слишком далеко от нее. "и не хочет ОДНА умирать".
2-й.
О ком речь вообще? О мечте? Или о девушке?
И последняя строчка "вот поэтому я только вру" - не отсюда она :)
Фух, остальное завтра, ОК?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-28 00:41:11 ]
будемс ждать с...
Я выправил 1е две...
Thanx


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-03-01 02:38:17 ]
Я бы не посмела вмешиваться, но уж очень понравилась песня ещё в первоначальном варианте, хотя некоторые места и вызывали чувство шероховатости. Я надеюсь, Вам не будет неприятно, если я выскажу некоторые свои соображения, как читатель. Сейчас одни перемены выгладят целесообразными, но кое-что привнесло, на мой взгляд, некоторую искусственность. «Вот поэтому я только вру» - да, не то, но строка имела более сильную логическую связь с текстом, чем её замена. Но возможно, я просто слаба в ассоциациях. Я позволила себе пофантазировать и представить себя на месте лирического героя и мне представились такие варианты настроения:
«но она не со мной
не коснётся рука ну и пусть»
«но она не со мной
эту даль изучил наизусть»
«но она не со мной
я на плечи мечты обопрусь»
И ещё:
«и как ветер заснул
серебристой играя листвой» - образ несколько абстрактный, прежний был более тёплым, живым. Это всего лишь моё частное мнение и я искренне надеюсь, я им Вас не обидела в свете разности рангов.:)) Весеннего Вам настроения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-02 22:03:51 ]
Большие спасибо, Таня.
Каждая идея - на вес золота.
Это мои детские первые шаги на русском.
Подумаю как это всё поправить.
С теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-03 18:04:18 ]
Пока заменил строку на:
"но я помню твой взгляд наизусть"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 00:29:07 ]
Юр, если не против, я закончу :)

3. Непонятная строчка "и на долгую радость забвению" - отчего радость-то? может, тогда уже "забвения"?
4. "небом щурится тонким рассвет" - небо тонкое или рассвет тонкий?
"нахожу я себе продолжение" - это как? в детях? тогда "себя". если нет, тогда ваще непонятно.
ну, и "свеча умолкает" - сложно представить :)

И всё, и можно петь :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 17:12:09 ]
Спасибо Люб,
Я я прислушался к каждому твоему замечанию,
С теплом,
Л.Ю. :)