ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.21
11:51
СО-СУ-КУР
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
2024.05.21
11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
2024.05.21
10:58
Мрії збуваються.
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
2024.05.21
08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
2024.05.21
07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
2024.05.21
04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
2024.05.20
11:46
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:
- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,
2024.05.20
10:29
Лицедій
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.
Автор: Юрко Дар
2024.05.20
09:48
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…
Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.05.20
2024.05.18
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Гнат Рузвий (1958) /
Вірші
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безіменні хокку або "Божевілля любові"
* * *
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
Нічні цикади.
Сльози на бокалі.
Вже впала осінь...
* * *
Окраєць хліба.
Глек вина.
Дванадцять ночі.
* * *
Мій ангел полетів
до долу і розбився...
Зліплю собі новий!
***
Опять торчит
Из задницы стрела,
Но где же щит?!
***
До ранку лежАти
разОм. Не кохАтись?!
Зітхаю...
***
Цілу ніч щебетав соловей,
Розтривоживши душу мою.
Не для мене співав...
***
Я побачив тебе...
Закалатало серце моє!
Податковий інспектор...
***
Я букет свій охайно кладу
на асфальт. Біля ніг
смітника. Вже пора...
***
Дивлюсь із любов'ю
у твої здивовані очі.
Нема там кохання.
***
Маленький хрест
І квіти при дорозі -
Хтось дуже біг...
***
Чекавши сну
Не міг я пробудитись
Від свого сну...
***
Твій чоловік сказав,
Що вірна ти дружина,
Та шафи не відкрив.
***
Тебе кохаю тільки я
руками сам на сам
закрившись в туалеті.
***
Кохаємось
Ми, нацюцюрники забувши, -
Весілля завтра!
***
Щоб тіло остудити
Тебе гарячу пив:
Зламався холодильник.
***
Центральний парк.
Хвилює недопалок
Брудний фонтан.
***
"Це тільки сон..." -
Ти тихо прошептала -
"Небажана вагітність..."
***
"Як сильно любиш ти мене!" -
Сказала ти в сльозах
І зачинила двері.
***
Свіча вже згасла,
Тільки місяць хтиво
Освітлював оголені тіла...
***
Навіщо "Я люблю!" мені казала?
Якщо давно вже душу ти
Грошам віддала?
***
Тебе кохав,
та штучно ти стогнала:
Недосконалі надувні ляльки!
***
Хотіла знати: Я обрізаний
Чи ні? А потім довго,
Цілу ніч, сміялась...
***
Тобі я амулет зробив довіку
Та хвиля вкрала:
Був він із піску...
***
Ти брилась чисто,
Що в пітьмах не знав я
Куди тебе так палко цілував.
***
Навіщо роздягаєш ти мене?
Мені здається - ми хотіли
Каву пити?..
***
Тобі віддам
Останню я сорочку. Візьми
В кишеньці нацюцюрник!
***
Якщо застукає удвох нас жінка моя -
Не буду місяць їсти я
Борщу.
***
Твій чоловік такий собі сердитий,
Що краще в сауну ми підемо
Удвох.
***
Кида монетку.
Хочу бачить герб.
Та знову - решка...
***
Навіщо одягаєш ти мене?!
Я ще не встиг!..
Пардон. Це нацюцюрник.
***
Всю ніч до ранку
Лив холодний дощ.
Цей вічний дощ...
***
Я кожну хвилину дивлюся в вікно.
Облуплену сіру стіну
Краде, розчиняючи, вечір.
****
Пожовклий лист.
Слова "Тебе люблю".
Стіка сльоза.
***
Луна гулка в кімнатах.
співи за вікном.
Пилюка, як килим.
***
Кричать на вухо діти. У руках
Відро з сміттям. Нарешті
Я удома!
***
Втомилась я
Тебе вже умовляти.
Згоріло вже бажання...
***
Я кожну мить
У дворик виглядаю
Та пес мовчить...
***
Відкрий долоні
Я в них покладу
Пахучі, соковиті груші!
***
Життя, наче крихітне хокку:
Коротке, безмежно глибоке
І дивне, як хокку, життя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію