ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2022.07.06 01:05
А знаєш, Всесвіт нагадує яблуко,
Що висіло на гілці дерева-порожнечі,
І полетіло-зірвалось:
Летить досі з минулого в майбутнє,
А я слухаю тупіт копит
Коли пишу кострубаті верлібри
Та фіалкові елегії про кімерійців-блукальців,
Що як зорі – ні дому,

Микола Дудар
2022.07.05 11:55
Тримаюсь, не чіпай… А ти забудь. До себе:
Та боронь Боже, край… та скільки того неба
А хто-небудь зітре? Cлова вам не розсада
Не голосом арен… ой не сміши досада
Встарілий стиль, хіба, шматочками осилим
Іржа, забув? труба… усе своє під килим…
Таке ж

Іван Потьомкін
2022.07.05 11:10
Якщо захворію,
лікарям докучати не стану,
звертаюсь до друзів
(не вважайте, що, може, звихнувсь):
постеліть мені степ, завісьте вікна туманом,
в узголів’ї поставте
зорю осяйну.
Я ходив напролом.

Микола Соболь
2022.07.05 09:03
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.

Ярослав Чорногуз
2022.07.05 08:40
Миті щастя в яві знов є --
Висі золотавий шлях.
Все наповнено любов’ю
У моїм, твоїм життях.

Ніби з рання до смеркання,
Мов троянда чарівна,
Усміхається кохання,

Віктор Кучерук
2022.07.05 05:20
Затоплює сонячне сяйво
Опівдні навколишній світ, –
Над жовтими нивами жайвір
Здійнявся в співучий політ.
Засліплений світлом, вглядаюсь
В обпечену ніжно блакить, –
Лиш синь невимовно безкрая
На обширах неба лежить.

Тетяна Левицька
2022.07.04 23:13
У місті тиша, як в селі,
Та не літають журавлі
І солов'я не чути.
Вишневі зорі вдалині,
Чомусь нагадують мені,
Сюїти незабутні.

Вертає думка повсякчас,

Володимир Бойко
2022.07.04 16:20
Зайнялася трава,
Спалахнули дров
І згоріла москва.

Здичавілий шойгу
Дременув у тайгу
І замерз у снігу.

Ніна Виноградська
2022.07.04 14:15
Поранені, нескорені, побиті
І зрадою, й підступністю русні.
Що танками по зеленавім житі
Й смертями в цій неназваній війні.

Отій, де плаче нині кожна мати,
Яка чекає вісточки синів.
Міста розбиті і згорілі хати,

Олександр Бобошко Заколотний
2022.07.04 13:49
Війна – це не лише коли «Ура!»,
але й коли і рани, й руйнування,
і, втративши душевну рівновагу,
плетешся ночувати до метра.
А там навколо мармур і граніт.
І трохи менше чути,
як гримить.

Ярослав Чорногуз
2022.07.04 08:06
Нічка огорне, нічка зоріє,
Видива сіє ясні.
Знову прийшла ти, лагідна мріє,
У дивовижному сні.

Приспів:
Хвилі волосся, хвилі волосся,
Ніжні, як море вночі.

Микола Соболь
2022.07.04 06:27
Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.
Буря прикрилася тишею.
Чи те здається мені?
Скоро розродиться хвищею,
люттю, борвієм в зелі.
Силами правиться вищими.
Ніч настає на землі.

Віктор Кучерук
2022.07.04 06:10
Хоча борвій нарешті вщух
І зник у смерках, як примара, –
Холодні крапельки дощу
Сочились довго ще крізь хмари.
Неначе плакали світи
За нелюдів страшні провини,
Бо клятий присмак гіркоти
Вчувався в кожній крапелині…

Ігор Шоха
2022.07.03 23:20
                    І
В ауру часу... у чашу надій,
а не у пащу війни... у прибій
падає сонце за обрій...
за течією... у гирлі ріки
мого життя, де тасує роки
вік водолія суворий.

Євген Федчук
2022.07.03 21:08
В півтемряві заїжджої корчми
Два козака-товариша зустрілись.
На лавці попід стінкою усілись,
Поки іще не занятій людьми.
Замовили по кухлику за стрічу
Та за здоров’я випили обох.
Чим-чим, а цим вже не зобидив Бог.
Та так, напевно, козакам і личить.

Сергій Губерначук
2022.07.03 14:43
Шапіто веселий!
Я дивлюсь і сміюсь!
Ловко!
Ха!
Хула-хуп упаде.
Компроміс.
Цирк закривсь.
Змовкло!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 селянські па-де-де
Образ твору Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
Вона з пивниці проситься на волю,
Вона любити хоче, тягне ввись
Пророслі руки-пагони…Хутенько
Бери її в долоні…Серце тенькне…
Така бліда…заморена…маленька…
А жити хоче! Але просить – кинь
Із рук коханих! З торби, із відерця
Цю сінєглазку… (очі як озерця
Твої, Степане). Не кидай у рінь
Колгоспний фетиш зморених молінь!

Її, одвічну, як людські дилеми,
Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
На те вона й картопля, і на те
Весна квітує! І на те молюся
На другий хліб слов»янський! Хай впаде
На неї, рідну, дощик де-не-де,
Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
Триває на полях…
Нехай діждуся
Плодів солодких, що дає земля….
І ти береш у руки рискаля…

Земелька - млосна, ніжна, молода,
Копати легко – мов тече вода –
Сама лягає під іскристе лезо…
Бери її, удобрюй – буде плід
Уже на осінь, милий… На обід
Вона прийде до тебе….Нетверезий,
Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
І насолоді тій не буде меж –

Уперше!
Юну!
Молоду!
В сметані!
Із кропиком…
З грибочками…
У ній
Твоя душа і тіло, як сувій,
Розстеляться…Світлані або Тані
Аж завидки буде до простоти
Того єднання – лиш вона і ти...

Гармонія! Довічне інь та янь…
Душею, шлунком, серденьком відтань,
Відчуй її – солодкі! – аромати….
…пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
Знайди її, найпершу поміж зір,
Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
Пізніше, Серце…
Неозорий лан….
Селянські па-де-де…
довічний тан
(і у хустинках – містечкові феї)

…Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
Іди поміж Мар»янок і Наталь
До ідеалу вічного…до неї….




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-28 02:10:24
Переглядів сторінки твору 7595
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Тема №13. ( Див. умови!)
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 02:38:11 ]
Ех,Золота, ну,хіба ж можна отакой облом робити?!
"Нетверезий,
Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
І насолоді тій не буде меж –

Уперше!
Юну!
Молоду! "

Це ж... еротика! А ти - рискаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:22 ]
Дівчинко! Ти ще надто юна і зелена....це ж саме то! Еклектика, розумієш?! Поєднання здавалось би непоєднуваного. Любов і картопля. Рискаль і балет. Еротика і городні роботи)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:24:26 ]
Оууу! Еротика на городі - дуже захопливе видовище напевно ;)
А я ще чула таке:
"Любовь - не картошка,
Не бросишь в окошко".
Мабуть, все ж таки між ними є спільного. Може, рискаль? Або його черенок :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:27:19 ]
серце моє...та окрім рискаля і навіть його "черенка" добрі господарі використовують ще силу-силенну інструментів...різноманітних....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 09:54:19 ]
Вона любити хоче, тягне ввись
Пророслі руки-пагони… - яка краса! Так, еротично.

Чудовий гастрономічно-еротично-поетичний діфірамб картоплі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:20:06 ]
Дякую щиро, Вандо! Приємно, що Вам припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 10:45:05 ]
ЮНУ, МОЛОДУ , З УКРОПЧИКОМ. - як стане поперек горла.:) Читали Марка Вовчка в школі. Як мамка за дитинкою побивалася. НІ ? Та, читали.Рекомендую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:20:58 ]
Дякую. Правда Ваша, класика - вічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 11:08:12 ]
Якби я визначала переможців у конкурсі-лавра першості була б у Вас. Гарантовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:21:57 ]
Дякую, Юлю! Лаври - це добре... Особливо лаврові листочки. Особливо у борщику! Запрошую на обід!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 13:32:48 ]
Золотце, може краще "бери рискаль"? А так - красивенько. Лише до кого звернута ця велична проповідь лір.героїні? Чи не до того, кого можна переконати саме таким чином, а потім допереконати на самому полі? Я про типаж Маньєриста. Але тоді - це все гра, направлена на збурення підсвідомих світів отих Маньєристів, які, безумовно, завжди зможуть запропонувати рідній Картоплинці нову і нову ілюзію щастя. :(
А більше лір.героїні і не потрібно? Бо все інше у неї вже є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:24:51 ]
до кого звернена ця полум"чяна проповідь?
(озирається)
Егегегей! Чоловіки!!!! Де вииии? Нема... На картоплю вся пішли) Ага, стрункими рядами...От що значить - сила слова! От що значить - вербальне спілкування! От що значить - вміти попросити так, аби чоловік не зміг відмовити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 13:57:43 ]
А, якщо серйозно, то такі, "маньєристичні" етюди, як на мене, вельми помічні авторові, бо в ідеалі, вони дозволяють тренуватися "творити сюжети" суто за допомогою мовних багатств, не надто покладаючись на власний досвід
.
Тобто, переважна більшість (90%) всіх віршів на шпальтах "Майстерень", як на мене, написані на основі власного досвіду, особистих переживань, що, переважно, актуально лише для автора безсмертних рядків. Тобто, більше покладатися на досвід мови, це значить вийти на більш цікавий для читача рівень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:25:14 ]
Доземне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 19:50:17 ]
В Степана очі, як озерця
бо пив та удобряв си серце.
А шо ті з нього, Золота -
зачелась же ідете у-та-та,
а потім посилаєш до Світлани
і до Наталі, Тані та Мар`яни.
У містечкових феях більше толку
аніж з тобов садити барабольку :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 20:25:29 ]
Так, Зенику, важка в Степана доля…
На господарці – вісім моргів поля,
А ще жона, любаска і кумася,
Сусідки (Стефа, Катя, Оля, Ася),
І містечкові феєчки…До рана
Як в Мавзолеї черга до Степана…
…Бо – робітник хороший! Не москаль
І має файний галицький рискаль)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 22:30:43 ]
Немає трактора на рискаля.
Мовчу про...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 23:14:15 ]
Яка хороша ідея! Помовчи, Зеню, помовчи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-09 03:36:50 ]
До чого б не торкнулася в роботі -
Рукою легкою усе золотить!
І навіть рискаля із картоплинням
Позолотити вистачило вміння!
І цей вірш сонячним трофеєм
Впаде до скриньки золотої феї!