ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 селянські па-де-де
Образ твору Готуй рискаль. Ідем на бараболю…
Вона з пивниці проситься на волю,
Вона любити хоче, тягне ввись
Пророслі руки-пагони…Хутенько
Бери її в долоні…Серце тенькне…
Така бліда…заморена…маленька…
А жити хоче! Але просить – кинь
Із рук коханих! З торби, із відерця
Цю сінєглазку… (очі як озерця
Твої, Степане). Не кидай у рінь
Колгоспний фетиш зморених молінь!

Її, одвічну, як людські дилеми,
Жбурни щосили в тлусті чорноземи,
Хай зріє там. Хай плодиться, росте,
На те вона й картопля, і на те
Весна квітує! І на те молюся
На другий хліб слов»янський! Хай впаде
На неї, рідну, дощик де-не-де,
Хай жук не з»їсть… Селянське па-де-де
Триває на полях…
Нехай діждуся
Плодів солодких, що дає земля….
І ти береш у руки рискаля…

Земелька - млосна, ніжна, молода,
Копати легко – мов тече вода –
Сама лягає під іскристе лезо…
Бери її, удобрюй – буде плід
Уже на осінь, милий… На обід
Вона прийде до тебе….Нетверезий,
Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
І насолоді тій не буде меж –

Уперше!
Юну!
Молоду!
В сметані!
Із кропиком…
З грибочками…
У ній
Твоя душа і тіло, як сувій,
Розстеляться…Світлані або Тані
Аж завидки буде до простоти
Того єднання – лиш вона і ти...

Гармонія! Довічне інь та янь…
Душею, шлунком, серденьком відтань,
Відчуй її – солодкі! – аромати….
…пізнай її – на зуб, на смак, на зір…
Знайди її, найпершу поміж зір,
Скуштуй її, м»якеньку, наче вата,
Пізніше, Серце…
Неозорий лан….
Селянські па-де-де…
довічний тан
(і у хустинках – містечкові феї)

…Ну, з Богом, милий, …нагостри рискаль…
Іди поміж Мар»янок і Наталь
До ідеалу вічного…до неї….




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-28 02:10:24
Переглядів сторінки твору 9135
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Тема №13. ( Див. умови!)
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 02:38:11 ]
Ех,Золота, ну,хіба ж можна отакой облом робити?!
"Нетверезий,
Ну, значить, в бейті, ти її візьмеш…
І насолоді тій не буде меж –

Уперше!
Юну!
Молоду! "

Це ж... еротика! А ти - рискаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:22 ]
Дівчинко! Ти ще надто юна і зелена....це ж саме то! Еклектика, розумієш?! Поєднання здавалось би непоєднуваного. Любов і картопля. Рискаль і балет. Еротика і городні роботи)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:24:26 ]
Оууу! Еротика на городі - дуже захопливе видовище напевно ;)
А я ще чула таке:
"Любовь - не картошка,
Не бросишь в окошко".
Мабуть, все ж таки між ними є спільного. Може, рискаль? Або його черенок :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:27:19 ]
серце моє...та окрім рискаля і навіть його "черенка" добрі господарі використовують ще силу-силенну інструментів...різноманітних....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 09:54:19 ]
Вона любити хоче, тягне ввись
Пророслі руки-пагони… - яка краса! Так, еротично.

Чудовий гастрономічно-еротично-поетичний діфірамб картоплі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:20:06 ]
Дякую щиро, Вандо! Приємно, що Вам припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 10:45:05 ]
ЮНУ, МОЛОДУ , З УКРОПЧИКОМ. - як стане поперек горла.:) Читали Марка Вовчка в школі. Як мамка за дитинкою побивалася. НІ ? Та, читали.Рекомендую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:20:58 ]
Дякую. Правда Ваша, класика - вічна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 11:08:12 ]
Якби я визначала переможців у конкурсі-лавра першості була б у Вас. Гарантовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:21:57 ]
Дякую, Юлю! Лаври - це добре... Особливо лаврові листочки. Особливо у борщику! Запрошую на обід!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 13:32:48 ]
Золотце, може краще "бери рискаль"? А так - красивенько. Лише до кого звернута ця велична проповідь лір.героїні? Чи не до того, кого можна переконати саме таким чином, а потім допереконати на самому полі? Я про типаж Маньєриста. Але тоді - це все гра, направлена на збурення підсвідомих світів отих Маньєристів, які, безумовно, завжди зможуть запропонувати рідній Картоплинці нову і нову ілюзію щастя. :(
А більше лір.героїні і не потрібно? Бо все інше у неї вже є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:24:51 ]
до кого звернена ця полум"чяна проповідь?
(озирається)
Егегегей! Чоловіки!!!! Де вииии? Нема... На картоплю вся пішли) Ага, стрункими рядами...От що значить - сила слова! От що значить - вербальне спілкування! От що значить - вміти попросити так, аби чоловік не зміг відмовити)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 13:57:43 ]
А, якщо серйозно, то такі, "маньєристичні" етюди, як на мене, вельми помічні авторові, бо в ідеалі, вони дозволяють тренуватися "творити сюжети" суто за допомогою мовних багатств, не надто покладаючись на власний досвід
.
Тобто, переважна більшість (90%) всіх віршів на шпальтах "Майстерень", як на мене, написані на основі власного досвіду, особистих переживань, що, переважно, актуально лише для автора безсмертних рядків. Тобто, більше покладатися на досвід мови, це значить вийти на більш цікавий для читача рівень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:25:14 ]
Доземне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 19:50:17 ]
В Степана очі, як озерця
бо пив та удобряв си серце.
А шо ті з нього, Золота -
зачелась же ідете у-та-та,
а потім посилаєш до Світлани
і до Наталі, Тані та Мар`яни.
У містечкових феях більше толку
аніж з тобов садити барабольку :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 20:25:29 ]
Так, Зенику, важка в Степана доля…
На господарці – вісім моргів поля,
А ще жона, любаска і кумася,
Сусідки (Стефа, Катя, Оля, Ася),
І містечкові феєчки…До рана
Як в Мавзолеї черга до Степана…
…Бо – робітник хороший! Не москаль
І має файний галицький рискаль)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 22:30:43 ]
Немає трактора на рискаля.
Мовчу про...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 23:14:15 ]
Яка хороша ідея! Помовчи, Зеню, помовчи)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-09 03:36:50 ]
До чого б не торкнулася в роботі -
Рукою легкою усе золотить!
І навіть рискаля із картоплинням
Позолотити вистачило вміння!
І цей вірш сонячним трофеєм
Впаде до скриньки золотої феї!