ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонний
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 «Сонце стомлене ніжно, сумно з морем прощалось, і в цей час…»
Сонце поволі спадає в замріяний обрій,
Вечір накинув на зморений берег вуаль,
З пахощів хвойних лягає на плечі шаль.
Сум у словах –
Я допиваю жаль.

Срібна мелодія м’яко стікає росою,
Голос з тридцятих, і ноти забуті давно,
Мій капелюх, як із кадрів старого кіно.
Дзвін кришталю –
Трохи гірчить вино.

Ніжні обійми і наше останнє танго,
Пальці мої по твоєму ковзнуть волоссі,
Все відбулось, але щось таки не збулося.
Сіль на очах? –
Вибач, мені здалося.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-03 14:39:17
Переглядів сторінки твору 4647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.978 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.944 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-03 15:29:50 ]
Чудова задумка, Олю!
Але:
1.ЖАркі обійми - наголос має бути на першому складі. Можливо варто замінити це словою
2.Останній куплет звучить гарно, а з першими двома - проблеми!
У четвертому рядку потребується наголос на першому складі, а ні "гІркі", ні "тЕрпкі" - не підходять. Тому сильно збивається ритм, порушуючи мелодійність вірша.
Треба щось робити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-06 10:40:06 ]
Привіт! Вихідні в ритмі рок-н-ролу закінчилися, але темп не змінився, а ось прекрасний меланхолійний настрій повільного танго вже трохи забувся. Тому і важко редагувати. Можливо так? Краще, чи ні?

Запросіть мене на повільний фокстрот. Я одягну свою найкращу сукню і той чарівний капелюшок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 12:51:24 ]
Ой, Оленько!
Хто ж відмовитьсявід повільного фокстроту з такою ніжною жінкою у найкращій сукні і чарівному капелюшку?!
Другий варіант кращий!
Мені вже ніяково прискіпуватись далі, але заради мистецтва:
1.Відбулося- не збулося в одномурядку - не дуже.
2.Останні рядки куплетів я б змінив так:
Сум у словах
І Я допиваю жаль.
Дзвін кришталю
І трохи гірчить вино.
Сіль на очах,
Чи, може, мені здалось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-05 00:02:32 ]
а що мало збутися?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-06 10:59:54 ]
Те, що бриніло на межі світла і подиху, спалаху і мрії….. Однієї пристрасті та експресії виявилося замало, але було яскраво, видовищно. Ось таке воно – танго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-06 11:33:08 ]
Ви здогадались.....Дякую, що навчили перекладати музику, це тааааак приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-07 20:56:06 ]
:-)

щасливо блискаючи між гілками за листками..
гарного Вам вечора..


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-06 11:20:34 ]
Симпатично. Ніжно. Відчувається, що робите впевнені кроки і чим далі тим краще. Віршем йшла обережно, боялася знайти якусь банальність серед краси. Дякую, що не знайшла :)
З теплом, Варця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-06 11:40:24 ]
І вам вдячна за тепло слів і душі.