ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
На рученьки хоче
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
Оптимістичні акорди драматичної комедії
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
В зелених дредах…
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Гуманізм і людяність
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Пастух-віщун
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
* * *
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Amoretti. Сонет LXV (переклад з Едмунда Спенсера)
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Королева Осені
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
ЖОРСТОКА ПЛАТА ЗА СЛОВА
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Оазис* (Схід Українського Сонця)
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
Штин-Фу (Frank Zappa)
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
***
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Операція «Разгрузка» (червень 1941 року)
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Незафіксоване в кадрі
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Народження торнадо
Образ твору Може я була колись вітрилами?
Ніс мене ти далями безмежними,
Випробовував мене своїми зливами,
Сіллю й сонцем випалив в мереживо.
Пестив так, що навіть чайки плакали,
Потім враз – здирав, і рвав на клаптики.
А я знову, й знову бурю кликала,
Щоб разóм летіть украй галактики.

Може птахом я літала поміж скелями?
Ми змагалися з тобою в швидкості,
І сягали понад неба стелями,
Шаленіли від такої близькості.
Ти тримав моє крило - скоряла вись,
Але лють росла – гніздо до урвища.
Ближче б до землі… І я підводилась,
На крутій горі житло звивала ще.

Може в небо я росла тополею?
Ти блукав між листя гірко-трýнкого,
Шепотів «...моя…» і кликав долею,
Покидав, і я бриніла стрункою.
Повертався наче звіром загнаним,
Буревієм рвав красу до коренів.
Я ж пускала знов зелені пагони,
Ніжні і тонкі, але не скорені.

Я була дружиною, коханкою,
День і ніч тебе чекала віддано,
Ти влітав відкритою фіранкою,
Цілував, і знов шукав незвідане.
Я зросла твоєю міццю-зрадою,
Сни і впевненість мої злились в одне.
Перший власний крок…… І я не падаю!
Нині вітер – я!
Спини тепер мене!

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-30 08:39:54
Переглядів сторінки твору 7452
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.009 / 5.5  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-30 10:25:52 ]
Оленко, може просто :
Тепер вітер - я! Спини мене?!!

Вірш дуже проникливий... Гарно Ви пишете!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:23:16 ]
Дуже приємно, дякую. Щодо поради: я на слові "спробуй" роблю наголос, накшталт - нехай тільки спробує!
Написала в підтримку дорогої для мене людини, щоб повірила в свої сили і змогла здолати всю зневагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:02:17 ]
На шляху Вашої ліричної героїні трапився типовий
"герой нашого часу".:(. "Перший власний крок" вселяє оптимізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 11:43:47 ]
Оптимізм, і віру в себе, і повагу до себе. Принаймні хотілось саме на цьому наголосити.

Зоряно, а якщо ототожнити героїню зі справжньою природною силою, уявити, що саме так народжується некерована міць - і взагалі стає схожим на міф чи легенду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 12:39:25 ]
Концептуальна штучка, Оленко.
Від свого імені ви на порядок сильніше пишете, власне про це і вірш? :)

У вас три рядки у різних строфах із 13 чкладами, у той час, як всюди 11 складів. Напевно краще все по 11?
"Випробовував мене своїми зливами" - "мене" тут не обов'язкове?
"Може птахом я літала поміж скелями?" - "Може птахом я (жила, плила, тощо...) над скелями?"

"Потім враз" - "а тоді"?
"І сягали понад неба стелями" - "І єдналися (кохалися) за (під) неба стелями" - можливо оглянути такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:25:53 ]
А ви вже й порахували?! Я вивела економіко-математичну модель залежності швидкості каравели, висоти польоту орла і прагнення тополі доторкнутися до хмар - і вийшло де 13 складів, а де 11. А математичні закони сумніву не підлягають, відхилення показника дорівнює 0,000001!

Вибачте, Редакціє, настрій такий, під впливом думок, вірша. Не хочу маслечка, хочу диму, пороху, і авіації, обов'язково авіації! Вважайте це провокацією.

Дякую за поради, поміркую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:57:13 ]
Безумовно, ви повинні відповідати - " а я проти"!
Боротися за своє бачення! Але в наступному вашому вірші ви вже підсвідомо враховуватимете потрібне...
Хорошого вам настрою! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:33:53 ]
форма віршика - бомба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:52:06 ]
І ви теж відчули запах пороху? Трохи сірки, трохи нітроцелюлози, трохи нітрогліцерину....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 14:55:50 ]
встановив вірша по розміру екрану і відійшов на два кроки

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:09:43 ]
Обережно!!!!!!!!! Зараз рвоне!!!!!!!

.....Дим розсіюється....

На місці події вбитих чи поранених не виявлено. Сонце Місяць нагороджується орденом "за відвагу"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:16:44 ]
біля Сонця Місяця розкидано чимало аркушів книжок з бібліотеки, яку він звично переносить у власній голові.. на аркушах багато літер.. полегшена голова лагідно похитується на ледь прохолодних леґенях.. цей день виявився виснажливим, але приніс цікаві результати

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:35:24 ]
Ого, скільки ж тут аркушів, літер, думок....! А за вітром гляньте як летять - білі лелеки, чекаємо весни - повернуться.

А ви знавець анатомії! І я хочу так "полегшена голова лагідно похитується".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 15:51:49 ]
за білими лелеками летять знавці анатомії, їхні друкарки, голова професора Доуеля, реторти Леонардо, африканські маски, бумеранги і шматки кімоно, доганяють, переганяють..

Сонце Місяць роздумує про колу з льодом у глибокій запотілій склянці, яка робить мокру пляму у вигляді сонячного затемнення..

Ноги тим часом шукають не розпечене місце для спокою, де вони троха помріють про запасні ноги, які було б деякий час зовсім не шкода,

а легка голова, віддалена від пересування шорсткою невблаганною землею, робить намірену скривджену гримасу, тоді відкидається троха назад і задоволенно наповнюється відчуттям силової переміни м'язів, напружених у гримасі, на щасливу сонячну посмішку

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 19:01:35 ]
Як на мене - чудовий прояв вишуканого віршування,
При складній формі римувння - майже бездоганне виконання.І, щоб на сонці не було плям - пропоную:
Ти тримав моє крило - скоряли вись,
але лють росла - гніздо до урвища.
Як би наші долі не покраялись -
на крутій горі жтло звивала ще.
Вибачте за втручання.Відчувається, що Ви не шукаєте легких шляхів ні в житті, ні в творчості.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-01 16:04:16 ]
На сьогодні це найвища оцінка моєї творчості! Чи то слова такі вагомі, змістовні, чи ваш погляд на фото, чи ваше відчуття і розуміння поняття майстерності. Я відчула себе на щабель вище у власному розвитку, рості. Дякую! І за похвалу, і за пораду.