ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 ПОТЯГ

 
      “train without brakes”
      Spencer Dryden
 
      “котися, змію...”
      Афродіта Небесна

Образ твору  
потяг прибуває
довгий потяг, знову & тут, брате
цей потяг твій, без решти
квитків не треба, квитків не буде


і цей потяг_.брутальна омана, люде
і цей потяг_.кармічна облуда, сестро
і цей потяг_.мрець, який вбереться в лід
і цей потяг_.запекле ні, котре не зна більше

(дай тяги )


потяг_.скрегіт_.регіт_.гіркоти
потяг_.викрик_.вкраяний на хрип
потяг_.чад_.крізь_.колеса-серпи


потяг_.вітер_.срібний привид-звір
потяг_.кров’ю вмазаний упир
потяг_.змій за криві кути


день пішов
я на день не встиг
я чекав та пив
світ летів мов сніг
потяг ніч
завікон чорний сміх

soon..  soon..  SOON.....
   ...........................................


потяг_.жнець_.пломені zіниць
потяг_.вічей зі старих_.крамниць
потяг_.твій покупець

(тільки ти  не торгівець)


  ....оце заграй, дідько




 


 
_______________________________
Art © Gary-Neil Richardson



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 20:55:19
Переглядів сторінки твору 14031
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 21:24:26 ]
цей потяг_тінь
з-нікуди і в-нікуди
і машиністом - Пан
прямує між світів
а десь за рогом
на світанку - воля
чи встигнеш
зистрибнути
з
?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:02:11 ]
Старий Чарлі поцупив важеля
і потяг не зупинити,
ніяк не скинути пари..
машиніст за машиністом
виходять вузькою драбиною
дітиська сміються і
висолоплюють язика
свічки плавляться як назовсім
роздерта помаранча
в сяючих бризках пристрасті
потяг мчить
потяг мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:09:06 ]
зіграй
Чарлі
блюз
на струнах рейок
на саксафоні гудка
барабанними паличками
перегонних шлагбаумів
доки я дозволяю
бульбашкам шампанського
створювати з себе кульку
не зупиняйся
Чарлі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:24:34 ]
бульбашки темряви граються
світяться світлякують жевріють
десь куди краплі часу
неспішно ковтають каданси
хрипучого саксу
Чарлі не вміє
спинятися, він зневажає гальма
він забувся десь там, при початковім кінці

потяг чадно мчить,
потяг важко мчить..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 22:59:25 ]
я впізнала тебе
машиніст_ніч
коли ти у чорному костюмі
провідника
пропонував чай з Місяцем
казав - це для гурманів
казав - не бійся
казав - спробуй
кинути гальма
слухай мене
слухай себе
слухай
ніч...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:04:36 ]
Машиніст кошлатої ночі
тримаючи голярку двома
обережними пальцями
відкраяв ще дивного світла
він промовив
це для твого болю, сестро
це світла отрута
для твоїх печалей, дівчисько
вікна зникли
натомість з'явилися
спраглі очі
які дивилися
які мчали з ночі
які знали усе
про чекання..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 23:21:15 ]
цукор печалей
у тонкій склянці
химерних надій
розмішую срібною ложечкою
ілюзій
у невірному сяйві
єдиного подорожнього
чиї спраглі очі
єдині знали:
чекання
довше за ніч


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 23:29:24 ]
лункі залізні балконні поручні
вантажі та троси
весь путній крам нікуди
здригалися в своїм серці
над звичкою
без відвертих гострих
країв_ вінець
подорожній здавалось
замріявся або
зупинив собі трохи часу
хто не може зупиняти часи
той заклинає гумових змій
список бутафорії
докладається..
...........................
потяг мчить
потяг зливається з вітром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:37:12 ]

Кіта Ті (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 21:31:58 ] - відповісти
:)))))))))))))))))))))
)))))))))))))))))))))))Невжееее сьогоднііі деньь залізничника??????????????????????
??????????????????????????????????
??????????????????????????????????
???????????????????????????????????


я переопублікував коммент, бо він дуже страшний у Вас вийшов ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:38:16 ]
нині день, як день, чи Вам близька тематика?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:06 ]
Ага, ось чому Вашу сторінку можна було рухати вправо і вліво. Пережила справжній шок: думала, якийсь вірус заліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:57:20 ]
:-)

все буде гаразд, просто не пишіть таких довгих слів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
видалено видалено (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:56 ]
Більш. н. буд., обіця. ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:55 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:46:34 ]
пане Сонце Місяцю, а цей вірш часом не має якогось скритого смислу?
Просто спочатку я якимось чудом не замітив картинки і слово "потяг" зрозумів не як поїзд, а як фізичний потяг людей. Читається зовсім по інакшому

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 21:56:31 ]
поезія відчиняє двері, Павле
чим більше дверей, тим веселіше?

гарного Вам всього

дяка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-27 21:59:58 ]
ви праві, читати вірш і сприймати його два рази зовсім по-різному було досить цікаво і незвично.

Вам теж гарного вечора і безліч цікавих дверей!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 22:07:43 ]
вечір викинув дзвінкий гуркіт валіз просто в ніч
десь там все закінчилося
це була дивацька посмішка змія,
як щойно розбита мрія..
все десь туди

*

навзаєм, і усякого натхнення, Павле



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 01:22:47 ]
Потом он сел на траву возле ржавых заброшенных рельс,
И он сказал: "Будем ждать. Здесь пройдет
туркестанский экспресс -
Быть может первый за век,
За весь этот век!.."
С.К.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:48:50 ]
ветер слегка громыхал
барабанами
пустых бочек
и откуда бы им..
счастье в новой
дороге
под стрелками
старых
наручных часов
С.М.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 13:05:32 ]
Точно, у нас на ПМ день потягів ...різного напрямку...
Сонце Місяцю, зайди ще й до мене в гості... містика якась... і ніби у дорогу не збираюсь...
Потяг-погяло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:44:07 ]
дорога з нами назавжди, Юлія, хоч вже без Керуака.
але ще поки що з Джей Джей Кейлом

іду в гості

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 16:46:09 ]
Ваш потяг - із моїх страшних але важкопробудних снів...
Вічно в диму-тумані,
вічно закритий,
вічно той,
що мене не дочекався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:31:03 ]
він розкриває за плечима
крила та спопеляє їх
крокує сходинами снів
він циклоп що женеться
за власним пломенем_оком
зі стукотом_ стогоном
у наступний неспокій
між темним і буднім..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 17:28:43 ]
Юлю, мій комент на Вашій сторінці - майже дубль Вашого тут.
Знову містика!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:18:25 ]
о*о..

чомусь згадав покемонів

:-)

добрий вечір



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:08:38 ]
Мерсі за компліман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 01:49:46 ]
Як завжди дещо запізно, на сцені з"являється рум"яна і не в міру весела А. Н. у супроводі ґалантних трупів братів Люм"єрів (яких саме пропонується поволі ввести до тексту), за нею на шнурочку швендяє потішене творче еґо... раптом лунає вистріл, партер і оркестрову яму по вінця засипає цинамоновими кексами і желейними ведмедиками, у повітря здіймаються таці з шампанським і пухкі червоні дивани.. і десь під самою стелею маленька японська скрипалька обережно виводить "Happy B-day 2 U!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 02:21:52 ]
старший з братів-трупів - Луї - ревниво скидав руку молодшого Огюста, яку той весь час затримував на талії не в міру веселої А. Н., доки не посклизнувся на желейному ведмедику і не плюхнувся на пухкий червоний диван,який щойно доставили іменинику прямо з бульвару Капуцинів. Диван сказав: "Оу!" і почервонів ще більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 02:57:52 ]
акваріумні рибки тицялися вусиками у збільшувальне скло підлоги & щось розповідали чи скандували на вельми веселково_строкатій загадково невловимій мові & капелюх Богарта вже недбало лежав на столику поряд з портсиґаром який вмів грати дев'ятнадцять тактів дев'ятої інвенції Й. С. Баха & звідусіль ледь дзвеніли десертні тарілочки з лізерґіновими плямами & мабуть якісь цікаві виделочки 22го калібру & тихий_приємно_дисонансний голос з-під фрікаутових вусів промовляв нечутні щирі подяки всім хто завітав забіг заплив & затріпотів на відважний люм'єрівський експеримент..


..на білому простирадлі просто зі стіни на глядачів їхав справжнісінький потяг

[швидкі комбіновані зйомки]:

ковбої спішно розряджують свої револьвери й кидаються на підлогу, в обійми різноманітно_ строкато_ цукатно_ кольорових_ риб.. в кишенці д-ра Юнґа цокотить зубками тамаґочі.. білий кролик ховається в парадний стосик чорних серветок.. ліхтарик_ олівець виписує ієрогліф аріґато дві тисячі вісім і один раз.. шоколадні пальці швиденько пробігають кілками банджо.. скляні штори урочисто розсуваються........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 00:37:51 ]
"ain't no midnight train..."

вагони скриплять
металевим холодом
стривай
ми ще маємо час попрощатися
потиски рук
плескання у плече
мружаться очі
трохи ще
потопчемо цей перон

..чшшшш..
..дзень..

відбуває вагон

мої віддихи тут
для тебе
назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 03:02:42 ]


"get on the ball, boy.."

месмеричний дощ
забере твої очі
замість голосу лишиться
сплавлений шлак
твої речі чарівно
прості
прадавні
шкіра & сталь

десь давно іржавіють
терплячі перила
з котрих обірвуться
знесилені пальці

кожен
з
нас
знає..

жахи
нічних залізних шляхів
гниючих
мокрим брудом
станційних шибок
по швидких
відсирілих станціях

гра у хованки
позбулася змісту
час здоганяти
час обирати свій шанс

він наближається
неминучий, як вечір
він прямує сюди, брате....