ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Мой пожизненный срок
Неучастия участь
тихо сводит с ума.
Столько лет меня мучит
белый край – Колыма.

До звонка, до финала,
до кипения строк,
я его отмотала,
свой пожизненный срок.

На магнитную ленту
свою боль якоря,
уходили в легенду
лагеря, лагеря.

Факела Иван-чая –
негасимый очаг,
и горит, не сгорая,
черный Бутугычаг.

Блики солнца так робки,
значит, лету конец.
Не у этой ли сопки
погибал мой отец?

Сосчитать их пора мне,
превратившихся в дым…
Расскажите мне, камни,
как он был молодым?

Как он жил, как он выжил,
как терпел и молчал…
С каждым годом он ближе,
мой колымский причал.

Изнутри – как картинка,
а снаружи – рентген.
Бурхала, Серпантинка,
Известковый, Эльген…

Эти страшные пятна,
черных лет облака.
Ты и впрямь необъятна,
золотая Тенька!

Без суда, прокурора,
без сумы и тюрьмы
ты мне стал приговором –
детский срок Колымы.

И по праву рожденья
моя родина – сон.
Приговор в исполненье
приведен. Приведен.

14.06.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-02 21:27:41
Переглядів сторінки твору 7796
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.176 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.157 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:52:49 ]
Ну от, епічна туга, спресована у різкі чорно-білі тони...
Лесю, це талановито.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:05:38 ]
Спасибо, Василинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:17:33 ]
Якщо говорити про ці речі - то тільки так, як Ви: вражаюче-біло, вражаюче-сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:06:24 ]
Світлано, якщо Вам видалося білим, я рада. Не люблю чорного, навіть якщо йдеться про біль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 05:52:25 ]
Лесю, я давно не писала коментарsd? але тут не втримаюсь: яка ж Ви розумничка! Гарно, лаконічно, талановито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 05:53:58 ]
Перепрошую: якась програма мені літери міняє весь час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:07:18 ]
Люба Ларисо, Ваші візити на ПМ - такі ж нечасті, як і мої, тому особливо цінні. Ваша думка для мене важить багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 08:19:53 ]
Безподобно і... страшно.Вічна пам'ять усім хто пройшов через це пекло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:08:19 ]
Страшно. Насправді все ще страшніше, ніж ми собі можемо уявити, Патаро. Дякую за пам'ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 09:47:46 ]
Схоже на баладу Стівенсона. Тільки в Стівенсона балада, а тут жива правда. Леся Іванівна, я розумію, Вам коментарі тут не треба, Ви про батька і себе написали?
Можливо втішить хоч те, що таке більш не повториться. Вірити без хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:09:32 ]
Про батька. І про себе. Є ще фото, але завелике, не проходить. Хіба зменшу, може, тоді...
Сашо, рада Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 17:30:23 ]
Це не просто - гарно, це Істина глаголить чере Тебе Ле`. Такі вірші хочеться запам`ятати і носити у серці. Я давно вже чекав появи цього вірша тут після стіхіри. Дякую за нього і за можливість "пережити" його ще раз.
Можливо було би доречно зробити українську версію - я зараз опублікую свій варіант.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:11:10 ]
Юрасю, часом буває, що глаголить. Останнього разу було про твою маму. А як істина мовчить, чого пету дурно стрясати ефір?
Дякую тобі за потужний переклад - все збережено. Так міг зробити тільки ти, із твоїм чуттям слова і правди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 20:33:49 ]
Гидота памяті. Місця згубні. В покоління, як у кістки вїлося. І немає порятунку, немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 12:50:24 ]
Дорога Лесю, моя дружина, Оленка, із захопленням прочитала ваше "Місто карликів" і дуже просить дізнатись, коли буде продовження.
І висловлює свою вдячність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Синюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 21:17:51 ]
Пані Лесю!
Нормально зменшує фотографії, майже без шкоди для якості програмка Microcoft picture manager