ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Власне Лірика

 Відчувати
Літо. Темно стає надвечір.
Замовкають тривожні трави.
Дивні речі впадають у вічі –
В росах променів пізніх гра.

Чути – вітер спинився в кронах,
Тріпотить розмлоєним листям,
На ставку брижі рунами, гронами
Занотовують вісті з міста.

Звісно. Небо згорає, танучи,
І моє вікно тане в ньому,
Пізні нетлі на шибі стануть
Сірим роєм нічної втоми.

Відкриваю вікно – хай вихор
Сірих крилець мене закрутить.
Підвіконня – єдина втіха
І єдиний вихід. Життя суть.

Лиш ступити б у спориш росяний,
Загорнутись вербовим пухом,
Тамувати сльози. Мрії непрошені.
І з тривожним сподіванням слухати

Небеса, де єдина зірка
Ледве держиться, щоб не впасти.
Відчувати на обличчі зрідка
Пух вербовий тремкого щастя...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 12:07:25
Переглядів сторінки твору 6489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:52:33 ]
"І єдиний вихід. Життя суть." - тут , можливо, якось інакше?

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Може мрії обтяжують конструкцію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:14:39 ]
Щиро дякую вам за пораду, шановний Жорже! Спробую пояснити вам чому саме так склав словау тих рядках. "І єдиний вихід. Життя суть" - пропущено ненаголошений склад після "життя". "Тамувати сльози. Мрії непрошені" - замість слова мрії могло би бути інше слово з наголосом на другому складі.
Я зумисне трошечки знехтував розміром, щоб по-перше: трохи вигранити м'який плин вірша, а по-друге: обумовити паузу перед суттю і мріями, тим самим загострюючи на них увагу.
Дуже вам дякую і сподіваюсь прочитати вашу відповідь на моє пояснення.
І надалі буду вдячний за поради від вас та інших відвідувачів сайту.
З повагою. Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:03:23 ]
ІМХО, тут треба внести деякі косметичні поправки.

"Надвечір - у вічі" не така вдала рима. А от "надвечір - дивні речі" краще.

Одруківка ("нетлі" - має бути "петлі").

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Через два зайвих склади спотикаєшся, коли читаєш.

"І з тривожним сподіванням слухати" - розмір вимагає читати слово "сподівАнням" з неприроднім наголосом - "сподІванням". Взагалі, дарма ти (звертайся до мене теж на ти, так простіше спілкуватися), я думаю, експериментуєш з розміром у цій строфі. Від цього твір більше програє, ніж виграє.

"Ледве держиться, щоб не впасти." -правильно "тримається". "Ледь тримається, щоб не впасти" - краще.

"Відчувати на обличчі зрідка" - зайвий один склад, через який, до того ж, слово "облИччі" доводиться читати як "Обличчі". Краще "Відчувать на обличчі зрідка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:08:10 ]
Спочатку поставив 5, а потім подумав, що п'ять же недосконалостей (хай і косметичних) - це трохи забагато. Тому змінив оцінку на 4. Само собою, залишаюсь відкритим до обговорення, в залежності від результату якого готовий цю четвірку переглянути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:52:52 ]
Шоста косметична недосконалість, про яку я забув згадати: оце твоє "трави–гра" в першій строфі. Зовсім трошки - і була б рима. Ну, щось таке: "замовкає тривога трав - В росах променів пізніх гра".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 09:47:41 ]
Дуже дякую за всі зауваження! Почнемо по порядку.
1. Нетлі - то такі "ночные бабочки". (див. твори Б.-І. Антонича);
2. Сльози-мрії готовий змінити на "Тамувати сльози непрошені", якщо ти дійсно вважаєш, що вони у теперішньому вигляді не відтіняють одна одну. Я трохи боюся гладеньких строф;
3. Наполягаю на наголосі у слові "сподівАння". Вдома перевірю за Грінченком, але думаю, що можливо, дві форми існують паралельно;
4. ледь тримається, щоб не впасти - згоден;
5. Відчувать на обличчі - дуже не люблю неповні форми дієслів (як от думать, жить, любить etc.). Можу запропонувати "відчувати обличчям зрідка", за умови, що (див. коментар №2);
6. вважаю, що присутність у строфі вже двох римованих слів "надвечір і дивні речі" дає мені право трохи побавитися у відтінки і півтони. Можна? :);
7. Трави - гра. "Р" - дуже потужна приголосна, вона настільки потужна, що на останній склад трави можна взагалі не звертати уваги:) Спробуй почитати так: замовкають тривожно тра...
Дуже дякую за допомогу.
P.S. Цікаво почути твою думку про статейку "Навчіть мене бачити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роберт Бернс (М.К./М.К.) [ 2006-09-22 10:40:03 ]
А я згоден з Михайлом! Пан Володимир ніби навмисне псує легку і співочу конструкцію вірша своїми кострубатими невідповідностями. вірш - то та ж сама пісня, а як ви заспіваєте, коли будете спотикатися? Думаю, Володимиру варто слухати розумні поради, а не свої амбіції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 15:38:23 ]
звірився за Грінченком. Слово держиться існує. переправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-30 20:23:12 ]
Володимире, привіт! Дякую, що поділився своїм баченням. В дечому залишаюсь при своїй думці (зокрема, трави-гра), але оцінку змінюю. Зі статтею ознайомлюся при нагоді.

З.І. Соррі, що відповідаю тільки зараз - був тиждень у відрядженні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-23 00:32:24 ]
я вас предупреждала!
***
Лето. Вечер окаменевает.
Травы молкнут в тревоге росной.
И чем дальше вечер, тем страньше
Запоздалые беги солнца.

Ветер в кронах остановился,
Заигрался листвой размлевшей.
На пруду неизвестный писарь
В круги волн заплетает вечность.

Как же. Небо, сгорая, тает,
Растворив случайные окна.
Моль танцует вальсы у ставен,
По уставу, шинели - чёрны.

Лишь открою окно - уносит
Их единым слаженным вихрем...
Остается мне подоконник, -
Утешение, выход, смысл.

Наступить бы в спорыш росистый.
Завернуться бы в пух ивовый.
Слезы сдерживать, память выгнать.
И услышать в живой тревоге

Небо, где изо всех осталась,
Еле-еле, одна звезда.
Пух ивовый моих желаний
Улетает к ее ногам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:34:02 ]
:))
Feel

It's summer, and light is fading.
Anxious, grasses grow silent.
Funnyly, in a glade
Dew is sparkling with sunlight.

The wind went out of his ways
Pacifying the greenery;
Wavelets on the pond's face
Note down the tidings gingerly.

The sky must be burning out,
Windows are almost liquified.
Grey moths will come abound
And settle at the pane as if tired.

Now let me open it wide;
See how moths will disport!
The sill is my single delight.
The pane is my last resort.

I want to cover with catkins
My hopes and wipe my tears
And lie down in anise watching
The only star astir

The only star that quivers
With effort to not fall down,
Occasionally emitting
a catkin-of-happiness glow.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:22:36 ]
Дякую вам щиро за таку увагу до моєї творчості! Мені самому дуже подобається вірш, тому я незмірно щасливий, що уже двоє митців узялися його перекласти. І уже на дві мови! "Його твори звучать трьома мовами світу..." - звучить!
Я тут маю сумніви лише щодо розміру, здається, він став вільнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:03:42 ]
Вы правы - но и размер оригинала непостоянен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:16:53 ]
Так. Просто мені здається, що межа між традиційним і верліброподібним віршем в українській та англійській мові пролягає дещо по-різному. Чи не так? Те, що в укрмові є віршем зі збитим розміром (можна по різному це оцінювати), в аглійській матиме присмак невідь-чому заримоіваного верлібра.
Але це так - дрібниці. Переклад дуже гарний. Думаю, автор кожен англійській переклад свого твору має сприймати як дарунок долі. :)