ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Записки дяді Жори. Записка 9. "Атестат"
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
* * *
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Той, хто прийшов у травень
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
***
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
У день Перемоги за яром глибоким
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Щасливі
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
* * *
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Нетривіальні думки –6
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Травневі дні
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
А мати жде
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож

С М
2026.05.17 17:44
Втомився украй (The Beatles)
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе

Євген Федчук
2026.05.17 17:02
Битва на Нежатиній Ниві 3 жовтня 1078 року
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де

Борис Костиря
2026.05.17 11:34
* * *
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.

Я хочу прямувати у світи

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери ...
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Над безмежністю часу
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Власне Лірика

 Відчувати
Літо. Темно стає надвечір.
Замовкають тривожні трави.
Дивні речі впадають у вічі –
В росах променів пізніх гра.

Чути – вітер спинився в кронах,
Тріпотить розмлоєним листям,
На ставку брижі рунами, гронами
Занотовують вісті з міста.

Звісно. Небо згорає, танучи,
І моє вікно тане в ньому,
Пізні нетлі на шибі стануть
Сірим роєм нічної втоми.

Відкриваю вікно – хай вихор
Сірих крилець мене закрутить.
Підвіконня – єдина втіха
І єдиний вихід. Життя суть.

Лиш ступити б у спориш росяний,
Загорнутись вербовим пухом,
Тамувати сльози. Мрії непрошені.
І з тривожним сподіванням слухати

Небеса, де єдина зірка
Ледве держиться, щоб не впасти.
Відчувати на обличчі зрідка
Пух вербовий тремкого щастя...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 12:07:25
Переглядів сторінки твору 6998
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:52:33 ]
"І єдиний вихід. Життя суть." - тут , можливо, якось інакше?

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Може мрії обтяжують конструкцію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:14:39 ]
Щиро дякую вам за пораду, шановний Жорже! Спробую пояснити вам чому саме так склав словау тих рядках. "І єдиний вихід. Життя суть" - пропущено ненаголошений склад після "життя". "Тамувати сльози. Мрії непрошені" - замість слова мрії могло би бути інше слово з наголосом на другому складі.
Я зумисне трошечки знехтував розміром, щоб по-перше: трохи вигранити м'який плин вірша, а по-друге: обумовити паузу перед суттю і мріями, тим самим загострюючи на них увагу.
Дуже вам дякую і сподіваюсь прочитати вашу відповідь на моє пояснення.
І надалі буду вдячний за поради від вас та інших відвідувачів сайту.
З повагою. Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:03:23 ]
ІМХО, тут треба внести деякі косметичні поправки.

"Надвечір - у вічі" не така вдала рима. А от "надвечір - дивні речі" краще.

Одруківка ("нетлі" - має бути "петлі").

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Через два зайвих склади спотикаєшся, коли читаєш.

"І з тривожним сподіванням слухати" - розмір вимагає читати слово "сподівАнням" з неприроднім наголосом - "сподІванням". Взагалі, дарма ти (звертайся до мене теж на ти, так простіше спілкуватися), я думаю, експериментуєш з розміром у цій строфі. Від цього твір більше програє, ніж виграє.

"Ледве держиться, щоб не впасти." -правильно "тримається". "Ледь тримається, щоб не впасти" - краще.

"Відчувати на обличчі зрідка" - зайвий один склад, через який, до того ж, слово "облИччі" доводиться читати як "Обличчі". Краще "Відчувать на обличчі зрідка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:08:10 ]
Спочатку поставив 5, а потім подумав, що п'ять же недосконалостей (хай і косметичних) - це трохи забагато. Тому змінив оцінку на 4. Само собою, залишаюсь відкритим до обговорення, в залежності від результату якого готовий цю четвірку переглянути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:52:52 ]
Шоста косметична недосконалість, про яку я забув згадати: оце твоє "трави–гра" в першій строфі. Зовсім трошки - і була б рима. Ну, щось таке: "замовкає тривога трав - В росах променів пізніх гра".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 09:47:41 ]
Дуже дякую за всі зауваження! Почнемо по порядку.
1. Нетлі - то такі "ночные бабочки". (див. твори Б.-І. Антонича);
2. Сльози-мрії готовий змінити на "Тамувати сльози непрошені", якщо ти дійсно вважаєш, що вони у теперішньому вигляді не відтіняють одна одну. Я трохи боюся гладеньких строф;
3. Наполягаю на наголосі у слові "сподівАння". Вдома перевірю за Грінченком, але думаю, що можливо, дві форми існують паралельно;
4. ледь тримається, щоб не впасти - згоден;
5. Відчувать на обличчі - дуже не люблю неповні форми дієслів (як от думать, жить, любить etc.). Можу запропонувати "відчувати обличчям зрідка", за умови, що (див. коментар №2);
6. вважаю, що присутність у строфі вже двох римованих слів "надвечір і дивні речі" дає мені право трохи побавитися у відтінки і півтони. Можна? :);
7. Трави - гра. "Р" - дуже потужна приголосна, вона настільки потужна, що на останній склад трави можна взагалі не звертати уваги:) Спробуй почитати так: замовкають тривожно тра...
Дуже дякую за допомогу.
P.S. Цікаво почути твою думку про статейку "Навчіть мене бачити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роберт Бернс (М.К./М.К.) [ 2006-09-22 10:40:03 ]
А я згоден з Михайлом! Пан Володимир ніби навмисне псує легку і співочу конструкцію вірша своїми кострубатими невідповідностями. вірш - то та ж сама пісня, а як ви заспіваєте, коли будете спотикатися? Думаю, Володимиру варто слухати розумні поради, а не свої амбіції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 15:38:23 ]
звірився за Грінченком. Слово держиться існує. переправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-30 20:23:12 ]
Володимире, привіт! Дякую, що поділився своїм баченням. В дечому залишаюсь при своїй думці (зокрема, трави-гра), але оцінку змінюю. Зі статтею ознайомлюся при нагоді.

З.І. Соррі, що відповідаю тільки зараз - був тиждень у відрядженні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-23 00:32:24 ]
я вас предупреждала!
***
Лето. Вечер окаменевает.
Травы молкнут в тревоге росной.
И чем дальше вечер, тем страньше
Запоздалые беги солнца.

Ветер в кронах остановился,
Заигрался листвой размлевшей.
На пруду неизвестный писарь
В круги волн заплетает вечность.

Как же. Небо, сгорая, тает,
Растворив случайные окна.
Моль танцует вальсы у ставен,
По уставу, шинели - чёрны.

Лишь открою окно - уносит
Их единым слаженным вихрем...
Остается мне подоконник, -
Утешение, выход, смысл.

Наступить бы в спорыш росистый.
Завернуться бы в пух ивовый.
Слезы сдерживать, память выгнать.
И услышать в живой тревоге

Небо, где изо всех осталась,
Еле-еле, одна звезда.
Пух ивовый моих желаний
Улетает к ее ногам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:34:02 ]
:))
Feel

It's summer, and light is fading.
Anxious, grasses grow silent.
Funnyly, in a glade
Dew is sparkling with sunlight.

The wind went out of his ways
Pacifying the greenery;
Wavelets on the pond's face
Note down the tidings gingerly.

The sky must be burning out,
Windows are almost liquified.
Grey moths will come abound
And settle at the pane as if tired.

Now let me open it wide;
See how moths will disport!
The sill is my single delight.
The pane is my last resort.

I want to cover with catkins
My hopes and wipe my tears
And lie down in anise watching
The only star astir

The only star that quivers
With effort to not fall down,
Occasionally emitting
a catkin-of-happiness glow.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:22:36 ]
Дякую вам щиро за таку увагу до моєї творчості! Мені самому дуже подобається вірш, тому я незмірно щасливий, що уже двоє митців узялися його перекласти. І уже на дві мови! "Його твори звучать трьома мовами світу..." - звучить!
Я тут маю сумніви лише щодо розміру, здається, він став вільнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:03:42 ]
Вы правы - но и размер оригинала непостоянен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:16:53 ]
Так. Просто мені здається, що межа між традиційним і верліброподібним віршем в українській та англійській мові пролягає дещо по-різному. Чи не так? Те, що в укрмові є віршем зі збитим розміром (можна по різному це оцінювати), в аглійській матиме присмак невідь-чому заримоіваного верлібра.
Але це так - дрібниці. Переклад дуже гарний. Думаю, автор кожен англійській переклад свого твору має сприймати як дарунок долі. :)