ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.08.19 05:12
Дитинства запахи і звуки
Живуть у пам’яті моїй, –
Росою й сонцем пахли луки,
Дзижчав мошки над ними рій.
Хмаринки плавились від спеки
Тоді у мене на очах,
І видавався недалеким
Мені до щастя світлий шлях.

Домінік Арфіст
2022.08.18 21:41
легкої арфи струни як вогонь
горять на пальцях весело і синьо…
мої шляхи прокладені курсивом
на лініях натруджених долонь…
легкої арфи струни як вода
течуть між пальців холодно і чисто…
в нічному небі зір ясне намисто
і моря повечірнього слюда

Віктор Михайлович Насипаний
2022.08.18 20:47
Наснилось ніжне море, щастя бриз п’янкий.
Ідуть, немов сонети, щирі хвиль рядки.
І рими – чайки гонять серця ритм швидкий,
Думки тікають вглиб, мов риб косяк в’юнкий.

Як море це, кипучий вир життя стрімкий.
Воно мені, мов космос, хижий і близький.

Євген Федчук
2022.08.18 20:02
По смерті батька, всівшись у Москві,
Крутив постійно Юрій в голові,
Якби йому Великим князем стати.
А тут якраз Андрій тверський помер.
Хто ж буде в Володимирі тепер?
Таке питання ханові рішати.
Найбільше прав тверський Михайло мав,
Він у Орду за я

Сергій Губерначук
2022.08.18 12:17
Ось я маю сюрприз делікатний
через любих своїх посередників –
лист пустий, лист нічого не здатний,
нуль новин з трьох порожніх конвертиків.

Кожен з них усередині кожного,
кожен ти всередині наступного.
Я пішла від скупого й заможного,

Татьяна Квашенко
2022.08.18 11:29
У дерева всередині ріка.
Ріка часу', а може поза часом.
Крізь нього вже просвічують віка,
а дерево росте з рікою разом.
Його гілки – рибалки на зорі,
А хвилі – застигають на корі.

Але його душа на самоті.

Володимир Бойко
2022.08.18 10:46
Россия охренела от величия,
Россия наблевала на приличия,
Представ перед Европою пригожей
Похабной азиатской подлой рожей.

Россия не приемлет справедливости,
С россией невозможно без брезгливости.
Да лучше в эту скверну не заглядывать, –

Козак Дума
2022.08.18 09:01
То не людина, то істота,
скажений виродок Неви…
А скільки болю і скорботи
ще принесе народам він?!.

Кипить, вирує параноя,
недопалок волосся рве:
учора бачили ковбоя,

Віктор Кучерук
2022.08.18 05:24
Гуде, здригаєтся, палає
Свинцем обпечена земля, –
Не передати злість безкраю
Мою ніяк на москаля.
Я злоби стримати не можу
В душі на вбивцю малюків
І сили помсти нині множу
То на печаль важку, то гнів.

Татьяна Квашенко
2022.08.17 17:35
Любовь, как чай – от ожиданья стынет,
Горчит на вкус и портится на цвет.
Немало было жаждущих в пустыне.
Желающих на чай холодный – нет.

Віктор Михайлович Насипаний
2022.08.17 17:13
У тихих гамах сонця «до» - «мі» - «соль»
Знайшовся хитрий дощик між тополь.
Танцюють жваві квіти парасоль
Танок веселий : твіст чи пасадобль.

Біжить між нас легкий серпневий дощ,
Мов кіт – приблуда, сонний, сам не свій.
Спішить між кленів, лип, да

Тетяна Левицька
2022.08.17 16:59
Ряхтять епізодів розчулені миті,
Вислизує день із долонь інстинктивно,
Небесна палітра в космічну графіті
Шугає пораненим птахом нестримно.
І що ж нам робити, коханий, з тобою?
За радістю — горе, біда за бідою.

Повітря шматує швидка допомога,

Сергій Губерначук
2022.08.17 15:12
Страшний Дракон за горизонтом спить,
сопе у трубні ніздрі й дим пускає.
Пожежу загасила ніч на мить,
бо вже ось ранок поблизу блукає.

День – брат Дракона, друг його очей, –
розплавивши язик свій полум’яний,
полизує йому брудне плече –

Іван Потьомкін
2022.08.17 12:08
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних найбідніший той,
в чиєму серці вона не звучить,
аби розрадить в мить найгіршу.

Микола Соболь
2022.08.17 06:51
О, як смакували гнилушки,
що впали поміж бур’яни,
жовтіючі місяцем груші
спадають ще й досі у сни
чи будять мене серед ночі,
коли я високу траву
серпом вирізаю охоче
так, ніби усе наяву,

Віктор Кучерук
2022.08.17 05:56
Сіється дощик дрібненький,
Впоєна вдячна трава, –
Ніби у кошик опеньки,
В строфи складаю слова.
Сріблом виблискує туя,
Низько снують ластівки, –
Легко і швидко римую,
Вбрані у форму, рядки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Кравченко
2022.08.03

Панасюк Ірина Осінній_місяць
2022.07.10

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Власне Лірика

 Відчувати
Літо. Темно стає надвечір.
Замовкають тривожні трави.
Дивні речі впадають у вічі –
В росах променів пізніх гра.

Чути – вітер спинився в кронах,
Тріпотить розмлоєним листям,
На ставку брижі рунами, гронами
Занотовують вісті з міста.

Звісно. Небо згорає, танучи,
І моє вікно тане в ньому,
Пізні нетлі на шибі стануть
Сірим роєм нічної втоми.

Відкриваю вікно – хай вихор
Сірих крилець мене закрутить.
Підвіконня – єдина втіха
І єдиний вихід. Життя суть.

Лиш ступити б у спориш росяний,
Загорнутись вербовим пухом,
Тамувати сльози. Мрії непрошені.
І з тривожним сподіванням слухати

Небеса, де єдина зірка
Ледве держиться, щоб не впасти.
Відчувати на обличчі зрідка
Пух вербовий тремкого щастя...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 12:07:25
Переглядів сторінки твору 5323
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:52:33 ]
"І єдиний вихід. Життя суть." - тут , можливо, якось інакше?

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Може мрії обтяжують конструкцію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:14:39 ]
Щиро дякую вам за пораду, шановний Жорже! Спробую пояснити вам чому саме так склав словау тих рядках. "І єдиний вихід. Життя суть" - пропущено ненаголошений склад після "життя". "Тамувати сльози. Мрії непрошені" - замість слова мрії могло би бути інше слово з наголосом на другому складі.
Я зумисне трошечки знехтував розміром, щоб по-перше: трохи вигранити м'який плин вірша, а по-друге: обумовити паузу перед суттю і мріями, тим самим загострюючи на них увагу.
Дуже вам дякую і сподіваюсь прочитати вашу відповідь на моє пояснення.
І надалі буду вдячний за поради від вас та інших відвідувачів сайту.
З повагою. Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:03:23 ]
ІМХО, тут треба внести деякі косметичні поправки.

"Надвечір - у вічі" не така вдала рима. А от "надвечір - дивні речі" краще.

Одруківка ("нетлі" - має бути "петлі").

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Через два зайвих склади спотикаєшся, коли читаєш.

"І з тривожним сподіванням слухати" - розмір вимагає читати слово "сподівАнням" з неприроднім наголосом - "сподІванням". Взагалі, дарма ти (звертайся до мене теж на ти, так простіше спілкуватися), я думаю, експериментуєш з розміром у цій строфі. Від цього твір більше програє, ніж виграє.

"Ледве держиться, щоб не впасти." -правильно "тримається". "Ледь тримається, щоб не впасти" - краще.

"Відчувати на обличчі зрідка" - зайвий один склад, через який, до того ж, слово "облИччі" доводиться читати як "Обличчі". Краще "Відчувать на обличчі зрідка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:08:10 ]
Спочатку поставив 5, а потім подумав, що п'ять же недосконалостей (хай і косметичних) - це трохи забагато. Тому змінив оцінку на 4. Само собою, залишаюсь відкритим до обговорення, в залежності від результату якого готовий цю четвірку переглянути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:52:52 ]
Шоста косметична недосконалість, про яку я забув згадати: оце твоє "трави–гра" в першій строфі. Зовсім трошки - і була б рима. Ну, щось таке: "замовкає тривога трав - В росах променів пізніх гра".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 09:47:41 ]
Дуже дякую за всі зауваження! Почнемо по порядку.
1. Нетлі - то такі "ночные бабочки". (див. твори Б.-І. Антонича);
2. Сльози-мрії готовий змінити на "Тамувати сльози непрошені", якщо ти дійсно вважаєш, що вони у теперішньому вигляді не відтіняють одна одну. Я трохи боюся гладеньких строф;
3. Наполягаю на наголосі у слові "сподівАння". Вдома перевірю за Грінченком, але думаю, що можливо, дві форми існують паралельно;
4. ледь тримається, щоб не впасти - згоден;
5. Відчувать на обличчі - дуже не люблю неповні форми дієслів (як от думать, жить, любить etc.). Можу запропонувати "відчувати обличчям зрідка", за умови, що (див. коментар №2);
6. вважаю, що присутність у строфі вже двох римованих слів "надвечір і дивні речі" дає мені право трохи побавитися у відтінки і півтони. Можна? :);
7. Трави - гра. "Р" - дуже потужна приголосна, вона настільки потужна, що на останній склад трави можна взагалі не звертати уваги:) Спробуй почитати так: замовкають тривожно тра...
Дуже дякую за допомогу.
P.S. Цікаво почути твою думку про статейку "Навчіть мене бачити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роберт Бернс (М.К./М.К.) [ 2006-09-22 10:40:03 ]
А я згоден з Михайлом! Пан Володимир ніби навмисне псує легку і співочу конструкцію вірша своїми кострубатими невідповідностями. вірш - то та ж сама пісня, а як ви заспіваєте, коли будете спотикатися? Думаю, Володимиру варто слухати розумні поради, а не свої амбіції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 15:38:23 ]
звірився за Грінченком. Слово держиться існує. переправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-30 20:23:12 ]
Володимире, привіт! Дякую, що поділився своїм баченням. В дечому залишаюсь при своїй думці (зокрема, трави-гра), але оцінку змінюю. Зі статтею ознайомлюся при нагоді.

З.І. Соррі, що відповідаю тільки зараз - був тиждень у відрядженні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-23 00:32:24 ]
я вас предупреждала!
***
Лето. Вечер окаменевает.
Травы молкнут в тревоге росной.
И чем дальше вечер, тем страньше
Запоздалые беги солнца.

Ветер в кронах остановился,
Заигрался листвой размлевшей.
На пруду неизвестный писарь
В круги волн заплетает вечность.

Как же. Небо, сгорая, тает,
Растворив случайные окна.
Моль танцует вальсы у ставен,
По уставу, шинели - чёрны.

Лишь открою окно - уносит
Их единым слаженным вихрем...
Остается мне подоконник, -
Утешение, выход, смысл.

Наступить бы в спорыш росистый.
Завернуться бы в пух ивовый.
Слезы сдерживать, память выгнать.
И услышать в живой тревоге

Небо, где изо всех осталась,
Еле-еле, одна звезда.
Пух ивовый моих желаний
Улетает к ее ногам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:34:02 ]
:))
Feel

It's summer, and light is fading.
Anxious, grasses grow silent.
Funnyly, in a glade
Dew is sparkling with sunlight.

The wind went out of his ways
Pacifying the greenery;
Wavelets on the pond's face
Note down the tidings gingerly.

The sky must be burning out,
Windows are almost liquified.
Grey moths will come abound
And settle at the pane as if tired.

Now let me open it wide;
See how moths will disport!
The sill is my single delight.
The pane is my last resort.

I want to cover with catkins
My hopes and wipe my tears
And lie down in anise watching
The only star astir

The only star that quivers
With effort to not fall down,
Occasionally emitting
a catkin-of-happiness glow.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:22:36 ]
Дякую вам щиро за таку увагу до моєї творчості! Мені самому дуже подобається вірш, тому я незмірно щасливий, що уже двоє митців узялися його перекласти. І уже на дві мови! "Його твори звучать трьома мовами світу..." - звучить!
Я тут маю сумніви лише щодо розміру, здається, він став вільнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:03:42 ]
Вы правы - но и размер оригинала непостоянен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:16:53 ]
Так. Просто мені здається, що межа між традиційним і верліброподібним віршем в українській та англійській мові пролягає дещо по-різному. Чи не так? Те, що в укрмові є віршем зі збитим розміром (можна по різному це оцінювати), в аглійській матиме присмак невідь-чому заримоіваного верлібра.
Але це так - дрібниці. Переклад дуже гарний. Думаю, автор кожен англійській переклад свого твору має сприймати як дарунок долі. :)