ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Редчиць (1949) /
Публіцистика
БЛАГОСЛОВЛЯТИ ЧИ ПРОКЛИНАТИ?
Сумно і важко на серці, тому й звертаюся за допомогою до тебе, велика письменницька родино… Прочитав я в тижневику “Експрес” (137 число за 23-30 листопада 2006 р) дивне
інтерв’ю з відомим письменником Степаном Пушиком під шокуюче-радісним заголовком “У нас свої матюки!”, у якому йдеться про те, що пан Пушик зібрав півтори тисячі прокльонів і хоче їх видати… )
Мабуть, тим, хто не чув про це ні слова, цікаво буде прочитати, як саме працювалося Степанові Григоровичу над збіркою прокльонів… “ Спочатку я пішов до церкви.
Помолився й поставив дві свічки. Потім свій комп’ютер скропив свяченою водою. Адже прокльони мають важку енергетику. Мені навіть радили їх не збирати. Адже побажання комусь зла чи добра були тими заповітними словами, якими люди користувалися у магічних цілях. )
Той, хто навмисне бажав комусь зла, с в я т о (виділення моє - І.Р.) в і р и в у те, що сказане ним слово пробудить таємні сили, які покарають кривдника. Вірив у це і той, кому
проклін адресувався. Така віра в силу слова робила прокляття справді могутніми.)
У цих висловах збереглося чимало дохристиянського, архаїчного. Наприклад, “Ой ти, діду, діду бабин, нехай тебе Перун забив”… Крім старих і добре знаних у народі прокльонів, я зібрав і прокльони новітньої доби. До слова, ці звороти можуть витіснити російську лайку…” )
Тільки-но я поставив лапки, як почулося Шевченкове: )
І день іде, і ніч іде.
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки? )
Не знаю, чи взявся б я сьогодні за перо, якби не полюбив колись “всім своїм серцем і всією душею своєю” премудре Святе Письмо. Я завжди у подібних випадках звертаюсь
до Нього за порадою. Тож помолившись, я відкрив Боже Слово. І диво сталося! Спочатку я навіть не повірив своїм очам, бо Книга розкрилася на тому місці, яке я збирався шукати… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст твоїх!” – раз у раз нагадував мені Дух, коли я читав “ У нас свої матюки!“ )
Тож цитую 29 вірш із “Послання Святого апостола Павла до Ефесян” (4:29): “Нехай ж о д н е г н и л е слово (виділення моє – І.Р.) не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує”. )
А тепер я хочу повернутися до 26 вірша з цієї ж четвертої глави: “Гнівайтеся, та не грішіть, - сонце нехай не заходить у вашому гніві, і місця дияволові не давайте!“ )
Ви чуєте, пане Степане?.. Спаліть зібрані “шедеври” самі, поки не згорів Ваш комп’ютер зі всім лиховісним, сатанинським, чорним насінням прокльонів… А якщо Вам так закортіло, то видайте свою “епохальну працю” мовою есперанто, ні, перепрошую, краще мовою аборигенів острова Фіджі. До речі, років десять тому один з його колишніх мешканців побував із групою віруючих у Житомирі. З яким юнацьким запалом він благовістував, як запалював серця Божим Словом! Мабуть, у Вашому місті той фіджієць не бував… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст Ваших…” )
“Хочу, - наголошує С.Пушик, - щоб в окремому томі були прислів’я й приказки, в іншому – дражнилки та прозивалки. А ще в одному томі будуть прокльони. Досі нічого подібного в Україні не видавали…” )
Люди добрі, що ж це робиться? Та ви приїдьте до нас і зайдіть у “Світ книг” або в “Мегакнигу” і подивіться хоча б одним оком… Ось що ви побачите: А.Тіняков “Без прівкуса моралі. Нам блізок ад і блізко нєбо”, “Еротіческіє пародії” (Руская класіка), “Рускій еротіческій фольклор”(сказкі,пєсні, частушкі,прімєти, загадкі), І.С.Барков “Оди, поемі,епістоли, сонєти” ( з поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”),
А.С.Афанасьєва “Рускіє запретниє сказкі”, “Руская еротіческая проза”( теж із поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”), “Нєжная ночь любві”( Поезія восточново еротізма в ілюстраціях”), “Сєрєбряний вєк” (Чувствєнная ліріка), “Хуліганско-блатной жаргонний словар”, Козьма Прутков “Запрєтниє плоди раздумій і поетіческіх фантазій”(теж із вищевказаною поміткою), Н. Осіпов “Прєвратності любві” ,”Крєпкоє рускоє слово” (Петровскіє загібі). З такою ж самою поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”… )
І нікому немає до цього діла… Ні помаранчевим, ні біло-синім, ні сіро-буро-малиновим… Усе в нас таке прозоре, що далі нікуди, бо прозорішого, певно, вже й не буває. І через повну склянку видно весь білий світ… )
Згадуваний мною фіджієць (Фіджі - держава в Меланезії, на островах Фіджі, у південно-західній частині Тихого океану) з болем розповідав про те, що вся його рідня ще недавно була в рабстві. Ми вільні, але заплутались у тенетах гріха і байдужості… )
На Михайла, тобто 21 листопада, у Свято-Михайлівському соборі, якому якраз виповнилося 150 років, я слухав мудру проповідь Патріарха Філарета, котрий говорив, що серед можновладців є багато сіячів зла. Тому так і живемо… )
Мудрі люди радять: якщо тобі раптом згадується людина, яка тобі зробила щось погане, то зразу ж скажи: “Відпускаю його ( чи її) з Богом…” І потрібно назвати ім’я цієї людини.
Як бачите, можна легко обійтися без прокльонів… Слово Боже навчає: “Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха” ( Приповістки Соломона, 21: 23),
“Смерть та життя - у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає” (Пр. С. 18:21) , “Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрого – то ліки”. (Пр .С. 12:18). )
Сьогодні я знову перечитував збірку Степана Пушика “Писаний камінь” (“Карпати”, 1973). Ось перший вірш із цієї збірки, він надрукований там, де, як правило, друкувалися так звані вірші-паровози… )
Живу і дію.
І усоте, знову
Запитую у себе:
Хто я єсть?
Як треба – в крові
Викупаю слово
І переціджу
Через власну честь.
Тоді пущу я слово поміж люди,
Служити вірно правді та добру.
Сприймуть - то житиму.
Коли ж його осудять,
То й сам зі словом
Для людей умру. )
Прекрасний вірш! Шановний пане Степане, красно дякую Вам… )
листопад 2006 ( “Літературна Україна” , 14 червня 2007 року). )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
БЛАГОСЛОВЛЯТИ ЧИ ПРОКЛИНАТИ?
інтерв’ю з відомим письменником Степаном Пушиком під шокуюче-радісним заголовком “У нас свої матюки!”, у якому йдеться про те, що пан Пушик зібрав півтори тисячі прокльонів і хоче їх видати…
Помолився й поставив дві свічки. Потім свій комп’ютер скропив свяченою водою. Адже прокльони мають важку енергетику. Мені навіть радили їх не збирати. Адже побажання комусь зла чи добра були тими заповітними словами, якими люди користувалися у магічних цілях.
Той, хто навмисне бажав комусь зла, с в я т о (виділення моє - І.Р.) в і р и в у те, що сказане ним слово пробудить таємні сили, які покарають кривдника. Вірив у це і той, кому
проклін адресувався. Така віра в силу слова робила прокляття справді могутніми.)
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
до Нього за порадою. Тож помолившись, я відкрив Боже Слово. І диво сталося! Спочатку я навіть не повірив своїм очам, бо Книга розкрилася на тому місці, яке я збирався шукати… “Нехай жодне гниле слово не виходить із уст твоїх!” – раз у раз нагадував мені Дух, коли я читав “ У нас свої матюки!“
А.С.Афанасьєва “Рускіє запретниє сказкі”, “Руская еротіческая проза”( теж із поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”), “Нєжная ночь любві”( Поезія восточново еротізма в ілюстраціях”), “Сєрєбряний вєк” (Чувствєнная ліріка), “Хуліганско-блатной жаргонний словар”, Козьма Прутков “Запрєтниє плоди раздумій і поетіческіх фантазій”(теж із вищевказаною поміткою), Н. Осіпов “Прєвратності любві” ,”Крєпкоє рускоє слово” (Петровскіє загібі). З такою ж самою поміткою “Продажа нєсовершєннолєтнім запрєщєна”…
Як бачите, можна легко обійтися без прокльонів… Слово Боже навчає: “Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха” ( Приповістки Соломона, 21: 23),
“Смерть та життя - у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає” (Пр. С. 18:21) , “Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрого – то ліки”. (Пр .С. 12:18).
І усоте, знову
Запитую у себе:
Хто я єсть?
Як треба – в крові
Викупаю слово
І переціджу
Через власну честь.
Тоді пущу я слово поміж люди,
Служити вірно правді та добру.
Сприймуть - то житиму.
Коли ж його осудять,
То й сам зі словом
Для людей умру.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1686 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1686 seconds