Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.20
20:36
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —
2026.08.20
19:04
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим
2026.08.20
18:08
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,
Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями
2026.08.20
17:38
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?
Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -
2026.08.20
17:33
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То
2026.08.20
13:29
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.
Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,
2026.08.20
12:53
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна
2026.08.20
08:07
Залізна «черепаха»
«Коли фортуна зраджує царів,
золото їхніх обладунків стає їхньою труною».
Давньоримський афоризм часів Александрійської війни
Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу
2026.08.20
07:04
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.
2026.08.19
21:33
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
2026.08.19
21:09
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
2026.08.19
21:00
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
2026.08.19
20:54
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2026.08.19
19:09
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
2026.08.19
18:35
Націоналіст не нацист – есей
0 Українцям на часі.
1 Є країни з титульними націями.
2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори.
3 Є націоналізм в них.
4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн
2026.08.19
15:45
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2010.02.24
2009.11.23
2007.02.07
2006.12.10
2006.09.28
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Огляди авторів/користувачів
Акції на форумі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Акції на форумі
Жорж Дикий : Під керівництвом ресурсу розуміємо адміністрацію та редакцію. З ними на цій сторінці і розмовляємо.
Що робиться у нашому світі
Чути гуркіт гармат і безладну стрілянину, фронт бойових дій все далі віддаляється від істини, і від нас з вами.
Всі, хто бажає долучитися до воєнних дій супроти нашого ресурсу і його керівництва, долучайтесь до проекта започаткованого ВКВ - Володимиром Вакуленком http://www.ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=71317#71317 на "Українському Форумі", там вас очікують і знані поети (наші переможці різних років) Василь Терещук (Мефодій), Ірина Новіцька (dementyeva), Дана Рудик (ardea)... Ми сподіваємось, що УкрЦентр всіма силами підтримає їх починання.
Просимо наших авторів та читачів не виступати на наш захист на сторінках "Укрцентру", брудні плями на тілі - це тільки проблеми "Укрцентру" і нічиї більше.
Зі свого боку адміністрація "Майстерень" і далі протистоятиме войовничо налаштованій сірості одних і зловмисності інших.
Поезія понад усе.
Розробник і керівник "Майстерень" - В.Ляшкевич
___________________________________________________________
Див. також "Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Що то за акції на форумі "Укрцентру"? Що за спам у нас?
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Одні кажуть революція, інші "припиніть цей дурдом", ще інші - "скоро закінчиться модернізація".
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена наших нових лауреатів. Це Наталя Білецька, Лариса Вировець, Тетяна Мельник, Сергій Татчин. Не дивлячись на сезон відпусток, троє з них вже виказали свою згоду приняти запропоноване нами Лауреатство. Це головне.
Жорж Дикий : Так, так, ще раз вітаємо! Але якийсь шум стоїть на сайті і довкола нього, з якого приводу?
В.Л.: З Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у піддослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Є автори, які не хочуть дослухатись до цих, наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Жорж Дикий : Тимчасово чи назавжди розлучаємось?
В.Л.: Із природженими революціонерами і анархістами - назавжди, з іншими тимчасово. Революціонерів та анархістів сьогодні у нас, схоже, тільки двоє, - Ірина Новіцька та Володимир Вакуленко. Вони хочуть необмеженої свободи на наших сторінках, вони активно публічно протидіють ідеології, закладеній у розвиток ресурсу, вони не знають іншої форми спілкування, окрім постійних публічних образ адміністрації та частини редакції, - така поведінка не припустима - не подобається щось, звертайся до адміністрації мейлом, намагайся спокійно організувати громадське обговорення, але знову ж таки, у максимально коректній формі. Хочу Жорже привести аналогію - у вас є власний будинок, це ваш будинок, і все у ньому зроблено вами. Ви запрошуєте гостей, будинок достатньо великий і гості тут можуть бувати коли завгодно, можуть займати кімнати для відповідного перебування. Але одного разу ви помічаєте, що дехто із гостей хуліганить, лається, ламає меблі, переплановує щось у загальних кімнатах, збирається зносити деякі стіни, при чому всіляко сварить вас і вимагає віддати ваш дім народу, кращим представником якого є саме він (вони). Що ви робите з такими?
Жорж Дикий : За вухо і геть. Інші ж, звані мною, коректні "гості" мають механізм вирішення проблем, і де він (окрім мейлування)?
В.Л.: На сторінці домовленостей редакції та адміністрації http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru.html. Ці "інституції" будуть вирішувати всі проблеми.
Жорж Дикий : Подивимося. як це спрацює. Але повертаюся до "скандалу", тобто до Ірини Новіцької, я так розумію, що її стаття "Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії..." свідчить про те, що Ірина Новіцька ображена на нас за її невизнання серед інших достойників?
В.Л.: Щоби відповісти на це питання потрібно подивитися, яким чином Ірина Новіцька публікувалася, і, по-друге, торнутися теми її "роботи оглядачем" на нашому сайті. Але скажу, що я прикро вражений її поведінкою, не розумію її, і не бачу можливості для будь-яких подальших контактів з нею.
Отож, зареєстрована в "Майстернях" на самвидаві -
04.02.2006 року "Іриною Дементьєвою"
20.02.2006 року "Іриною Новіцькою",
09.03.2006 року "Волею Любою"
Від цих трьох авторів (таке творче існування абсолютно нормальне і в, більшості випадків, корисне) перша заявка на участь в конкурсі "Майстерень" прийшла тільки від "Ірини Новіцької" 2006-07-18 20:25:17 , тобто після того, як склад лауреатів вже визначився (конкурс офіційно закінчився першим півріччям 2006 року).
Так, редакція практикує пошук лауреатів і серед тих, хто не зазначає своєї участі в конкурсі "Майстерень", але це вже далеко не обов'язковий розгляд кандидатур і тут потрібно зважати на багато різних тонкощів.
Про тонкощі. За для прочитання і більш-менш об'єктивного оцінювання усіх авторів на сайті у перші місяці його самвидав -життя, особисто мною (В.Л.) була запрошена Ірина Новіцька, - колишній переможець, а також випускниця філфаку Універу. Про жодний контракт, чи оплату праці не йшлося. А тільки про одне, про компенсацію її затрат при перебуванні в Інтернеті задля оцінювання наших авторів. Фактично співпраця тривала до середини липня 2006 року, коли і вийшла стаття про "Заклющиків...", а потім і купа всіх тих текстів і коментарів, які паплюжать як мене особисто, так і "Майстерні". Цікаво, що ми ніколи не сварилися при зустрічах, і ніколи не обговорювали того, що Ірина Новіцька ставить нам у вину.
Отож, тонкий момент - у поданні на лауреатство автора, який самостійно у конкурсі участі не бере, і "співпрацює" із адміністрацією, має постійне невеличке фінансування задля оцінювання інших. Цього, напевно, досить, аби адміністрація не задумувалась щодо кандидатури Ірини Новіцької, як лауреата.
Жорж Дикий : До речі, маю нагадати нашим авторам, що існуючі в нас рейтинги - це далеко не тільки орієнтири для визначення переможців конкурсів, конкурси - повна дрібниця в порівнянні з постійним моніторингом динаміки особистих авторських майстерень. Моніторингом народним і редакційним. Думаю, що Ірина Новіцька це розуміє і не подобається їй наша стратегія, але це вже не Ірині підвладна річ.
Ось обвинувачування від Новіцької, опубліковані нещодавно на "Укрцентрі", що скажеш про них - по пунктах?
(Новіцька І) 2dementyeva 31/ 7/ 2006
1. Оцінювання особи тим самим редактором, зареєстрованим під кількома логінами.
- В.Л.: Редактори у нас, в "Майстернях", формують рейтинг "Майстерень", де тільки вони мають право голоса, а також беруть участь у формуванні рейтингу "Народний". До модернізації сайту кожен редактор має і логін простого користувача, тобто має в додаток до статусу редактора і статус простого користувача для голосування в рейтингу "Народний". Після модернізації сайту редактор зможе голосувати в обох рейтингах одночасно, не змінюючи статусу та свого імені. Тобто наші правила тут жодним чином не порушені. Редактор ставить одну оцінку, як редактор і ще одну оцінку (якщо має час і бажання) як простий користувач.
(Новіцька І) 2dementyeva 2. Навмисне збивання оцінки редактором із метою відвадити людину від сайту або ж скасувати ідейно "невхожу" публікацію (дехто собі нагадає випадок із Хвильовим, і це не поодинично).
Тут інформація надумана і, водночас, перекручена. Ми організовуємо ресурс аби дати собі, та і ншим авторам орієнтири, самі організовуємо все, в тому числі і конкурси, самі їх оплачуємо, фактично, до нещодавна тільки ми з вами, Жорже, і ставили оцінки, тож як ми їх самі собі збиваємо? Рейтинг "Майстерень", як головний - показує нашу, редакторську думку, і ми її збиваємо? Не зрозуміло. Щодо ігр із завищенням рейтингів окремим особам, то за це полетіли В. Вакуленко, М. Устенна, Кривава Мері. Павло Малкович покинув нас навпаки, за "1", та "2".
Щодо ситуації із Миколою Хвильовим, то в редакції і серед читачів склались діаметральні погляди стосовно особи автора і його творчості. Пройшли, так звані, "Хвильові" війни, після яких у "Майстерень" і у Ляшкевича Володимира з'явилися декілька ніби "ворогів", що сповіщають на форумах, які ми тут всі графомани і вороги справжньої української культури. Даремно, звичайно, вони себе так ведуть. Але як уміють, як виховали, в якому середовищі постійно знаходяться...
Д.Ж.: читаємо далі
- (Новіцька І) 2dementyeva3. "Дискваліфікація" (себто недавання спромоги людині відповісти на коментарі під час дискусії).
4. Видалення коментарів без погодження з їх автором.
5. Видалення публікацій без погодження з їх автором.
6. Видалення самого автора (звісно, без погодження з ним).
В.Л.: Тобто Ірина вважає, що вона може вести бойові дії, а ми повинні допомагати їй це робити? Тобто не зважати на Моську, що чомусь люто розпочала шуміти? Ми ж не слони. А щодо недавання спромоги відповісти, то це теж - неправда. Закривають тільки доступ до старої сторінки під старим авторським іменем. Але ви прекрасно користуєтесь "новим старим" іменем, зареєструвавшись по новому. Вас видаляють тільки з-за продовження наново агресивної своєї поведінки.
- (Новіцька І) 2dementyeva 7. Останнім часом узагалі неможливо було зареєструватися ні під яким логіном - аби не допустити створення нового профайлу людиною, яка хоче відповісти на несправедливі зауваження.
Ось як просто з сайту з непоганою побудовою (заслуга програмістів) зробити сайт для мазохістів, конформістів і угодовців
В.Л.: Так, поки що, у зв'язку із посиленою партизанською діяльністю юних революціонерів, вночі зареєструватися неможливо.
Реєструйтесь удень.
Щодо сайту з непоганою побудовою, то дякую і приймаю комплімент, - все зроблено під моїм безпосереднім наглядом і керівництвом.
І на останок цієї негарної теми - "мазохістів, конформістів і угодовців". Читаючи вас, Новіцька, ніби повертаєшся в часи полум'яних проповідей марксистів-ленінців, що "так жадали добра для всіх", - вищої аніж є "справедливості, рівності, братства". Відомо чим все закінчилося, - у нас на сайті цього не відбудеться.
Жорж Дикий : Ось ще одне твердження Ірини Новіцької, з того ж джерела: "Я неодноразово наголошувала Л., що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті, бо а) це мене тільки дискредитувало б... ; б) повноцінно співпрацювати навіть на технічному рівні з ВЛ досить складно. Не знаю, якою мірою ви відчули це на собі (і не моє це діло, я компроматів не збираю), але особисто я не можу довго протягти з особою, яка будує одні фантастичні плани, а на ділі проводить зовсім інші зміни. Тому я просто намагалася залучити до сайту людей, які вміли б добре і професійно коментарити, постачати інформацію, рухати, словом, акцію на сайті..."
В.Л.: На жаль, акція Ірині цілком вдалась. Цікаво чути про таку її далекоглядну підготовку. Стосовно "Л", котрому Ірина Новіцька "неодноразово наголошувала, що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті..." - то така особа мені невідома, у мене з Іриною таких розмов не було. Щодо фантастичних планів - то ми збиралися долучити серйозних львівських меценатів до поетичного життя міста, допомогти видавати книжечки тим талановитим авторам, які раніше не видавались і нині самостійно це зробити не можуть. В основному йдеться про вік 25-40 років, так? І це все дуже непросто, а особливо складно втілювати такі проекти, коли відбуваються різні акції, коли навіть нашу скромну спробу розпочати поетичні зустрічі для широкого кола авторів у хорошому місці, у можливого мецената, активно торпедували, як своїми вульгарними коментарями, так і, цілком можливо, діями деякі посадовці Львова.
І знаєш, так цікаво, коли коментар такого високопосадовця на "УкрЦентрі" стає неактуальним, або йому самому кидається дещо у вічі, і коментар зникає, що без тісної співпраці із "УкрЦентром" зробити неможливо. Але давай про це поговоримо окремо.
Жорж Дикий : На цьому поки і закінчимо? Тут - Поезія, яка понад усе! А війни і революції десь інде!
Що робиться у нашому світі
Всі, хто бажає долучитися до воєнних дій супроти нашого ресурсу і його керівництва, долучайтесь до проекта започаткованого ВКВ - Володимиром Вакуленком http://www.ukrcenter.com/forum/message.asp?message_id=71317#71317 на "Українському Форумі", там вас очікують і знані поети (наші переможці різних років) Василь Терещук (Мефодій), Ірина Новіцька (dementyeva), Дана Рудик (ardea)... Ми сподіваємось, що УкрЦентр всіма силами підтримає їх починання.
Просимо наших авторів та читачів не виступати на наш захист на сторінках "Укрцентру", брудні плями на тілі - це тільки проблеми "Укрцентру" і нічиї більше.
Зі свого боку адміністрація "Майстерень" і далі протистоятиме войовничо налаштованій сірості одних і зловмисності інших.
Поезія понад усе.
Розробник і керівник "Майстерень" - В.Ляшкевич
___________________________________________________________
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Одні кажуть революція, інші "припиніть цей дурдом", ще інші - "скоро закінчиться модернізація".
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена наших нових лауреатів. Це Наталя Білецька, Лариса Вировець, Тетяна Мельник, Сергій Татчин. Не дивлячись на сезон відпусток, троє з них вже виказали свою згоду приняти запропоноване нами Лауреатство. Це головне.
Жорж Дикий : Так, так, ще раз вітаємо! Але якийсь шум стоїть на сайті і довкола нього, з якого приводу?
В.Л.: З Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у піддослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Є автори, які не хочуть дослухатись до цих, наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Жорж Дикий : Тимчасово чи назавжди розлучаємось?
В.Л.: Із природженими революціонерами і анархістами - назавжди, з іншими тимчасово. Революціонерів та анархістів сьогодні у нас, схоже, тільки двоє, - Ірина Новіцька та Володимир Вакуленко. Вони хочуть необмеженої свободи на наших сторінках, вони активно публічно протидіють ідеології, закладеній у розвиток ресурсу, вони не знають іншої форми спілкування, окрім постійних публічних образ адміністрації та частини редакції, - така поведінка не припустима - не подобається щось, звертайся до адміністрації мейлом, намагайся спокійно організувати громадське обговорення, але знову ж таки, у максимально коректній формі. Хочу Жорже привести аналогію - у вас є власний будинок, це ваш будинок, і все у ньому зроблено вами. Ви запрошуєте гостей, будинок достатньо великий і гості тут можуть бувати коли завгодно, можуть займати кімнати для відповідного перебування. Але одного разу ви помічаєте, що дехто із гостей хуліганить, лається, ламає меблі, переплановує щось у загальних кімнатах, збирається зносити деякі стіни, при чому всіляко сварить вас і вимагає віддати ваш дім народу, кращим представником якого є саме він (вони). Що ви робите з такими?
Жорж Дикий : За вухо і геть. Інші ж, звані мною, коректні "гості" мають механізм вирішення проблем, і де він (окрім мейлування)?
В.Л.: На сторінці домовленостей редакції та адміністрації http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru.html. Ці "інституції" будуть вирішувати всі проблеми.
Жорж Дикий : Подивимося. як це спрацює. Але повертаюся до "скандалу", тобто до Ірини Новіцької, я так розумію, що її стаття "Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії..." свідчить про те, що Ірина Новіцька ображена на нас за її невизнання серед інших достойників?
В.Л.: Щоби відповісти на це питання потрібно подивитися, яким чином Ірина Новіцька публікувалася, і, по-друге, торнутися теми її "роботи оглядачем" на нашому сайті. Але скажу, що я прикро вражений її поведінкою, не розумію її, і не бачу можливості для будь-яких подальших контактів з нею.
Отож, зареєстрована в "Майстернях" на самвидаві -
04.02.2006 року "Іриною Дементьєвою"
20.02.2006 року "Іриною Новіцькою",
09.03.2006 року "Волею Любою"
Від цих трьох авторів (таке творче існування абсолютно нормальне і в, більшості випадків, корисне) перша заявка на участь в конкурсі "Майстерень" прийшла тільки від "Ірини Новіцької" 2006-07-18 20:25:17 , тобто після того, як склад лауреатів вже визначився (конкурс офіційно закінчився першим півріччям 2006 року).
Так, редакція практикує пошук лауреатів і серед тих, хто не зазначає своєї участі в конкурсі "Майстерень", але це вже далеко не обов'язковий розгляд кандидатур і тут потрібно зважати на багато різних тонкощів.
Про тонкощі. За для прочитання і більш-менш об'єктивного оцінювання усіх авторів на сайті у перші місяці його самвидав -життя, особисто мною (В.Л.) була запрошена Ірина Новіцька, - колишній переможець, а також випускниця філфаку Універу. Про жодний контракт, чи оплату праці не йшлося. А тільки про одне, про компенсацію її затрат при перебуванні в Інтернеті задля оцінювання наших авторів. Фактично співпраця тривала до середини липня 2006 року, коли і вийшла стаття про "Заклющиків...", а потім і купа всіх тих текстів і коментарів, які паплюжать як мене особисто, так і "Майстерні". Цікаво, що ми ніколи не сварилися при зустрічах, і ніколи не обговорювали того, що Ірина Новіцька ставить нам у вину.
Отож, тонкий момент - у поданні на лауреатство автора, який самостійно у конкурсі участі не бере, і "співпрацює" із адміністрацією, має постійне невеличке фінансування задля оцінювання інших. Цього, напевно, досить, аби адміністрація не задумувалась щодо кандидатури Ірини Новіцької, як лауреата.
Жорж Дикий : До речі, маю нагадати нашим авторам, що існуючі в нас рейтинги - це далеко не тільки орієнтири для визначення переможців конкурсів, конкурси - повна дрібниця в порівнянні з постійним моніторингом динаміки особистих авторських майстерень. Моніторингом народним і редакційним. Думаю, що Ірина Новіцька це розуміє і не подобається їй наша стратегія, але це вже не Ірині підвладна річ.
Ось обвинувачування від Новіцької, опубліковані нещодавно на "Укрцентрі", що скажеш про них - по пунктах?
(Новіцька І) 2dementyeva 31/ 7/ 2006
1. Оцінювання особи тим самим редактором, зареєстрованим під кількома логінами.
- В.Л.: Редактори у нас, в "Майстернях", формують рейтинг "Майстерень", де тільки вони мають право голоса, а також беруть участь у формуванні рейтингу "Народний". До модернізації сайту кожен редактор має і логін простого користувача, тобто має в додаток до статусу редактора і статус простого користувача для голосування в рейтингу "Народний". Після модернізації сайту редактор зможе голосувати в обох рейтингах одночасно, не змінюючи статусу та свого імені. Тобто наші правила тут жодним чином не порушені. Редактор ставить одну оцінку, як редактор і ще одну оцінку (якщо має час і бажання) як простий користувач.
(Новіцька І) 2dementyeva 2. Навмисне збивання оцінки редактором із метою відвадити людину від сайту або ж скасувати ідейно "невхожу" публікацію (дехто собі нагадає випадок із Хвильовим, і це не поодинично).
Тут інформація надумана і, водночас, перекручена. Ми організовуємо ресурс аби дати собі, та і ншим авторам орієнтири, самі організовуємо все, в тому числі і конкурси, самі їх оплачуємо, фактично, до нещодавна тільки ми з вами, Жорже, і ставили оцінки, тож як ми їх самі собі збиваємо? Рейтинг "Майстерень", як головний - показує нашу, редакторську думку, і ми її збиваємо? Не зрозуміло. Щодо ігр із завищенням рейтингів окремим особам, то за це полетіли В. Вакуленко, М. Устенна, Кривава Мері. Павло Малкович покинув нас навпаки, за "1", та "2".
Щодо ситуації із Миколою Хвильовим, то в редакції і серед читачів склались діаметральні погляди стосовно особи автора і його творчості. Пройшли, так звані, "Хвильові" війни, після яких у "Майстерень" і у Ляшкевича Володимира з'явилися декілька ніби "ворогів", що сповіщають на форумах, які ми тут всі графомани і вороги справжньої української культури. Даремно, звичайно, вони себе так ведуть. Але як уміють, як виховали, в якому середовищі постійно знаходяться...
Д.Ж.: читаємо далі
- (Новіцька І) 2dementyeva3. "Дискваліфікація" (себто недавання спромоги людині відповісти на коментарі під час дискусії).
4. Видалення коментарів без погодження з їх автором.
5. Видалення публікацій без погодження з їх автором.
6. Видалення самого автора (звісно, без погодження з ним).
В.Л.: Тобто Ірина вважає, що вона може вести бойові дії, а ми повинні допомагати їй це робити? Тобто не зважати на Моську, що чомусь люто розпочала шуміти? Ми ж не слони. А щодо недавання спромоги відповісти, то це теж - неправда. Закривають тільки доступ до старої сторінки під старим авторським іменем. Але ви прекрасно користуєтесь "новим старим" іменем, зареєструвавшись по новому. Вас видаляють тільки з-за продовження наново агресивної своєї поведінки.
- (Новіцька І) 2dementyeva 7. Останнім часом узагалі неможливо було зареєструватися ні під яким логіном - аби не допустити створення нового профайлу людиною, яка хоче відповісти на несправедливі зауваження.
Ось як просто з сайту з непоганою побудовою (заслуга програмістів) зробити сайт для мазохістів, конформістів і угодовців
В.Л.: Так, поки що, у зв'язку із посиленою партизанською діяльністю юних революціонерів, вночі зареєструватися неможливо.
Реєструйтесь удень.
Щодо сайту з непоганою побудовою, то дякую і приймаю комплімент, - все зроблено під моїм безпосереднім наглядом і керівництвом.
І на останок цієї негарної теми - "мазохістів, конформістів і угодовців". Читаючи вас, Новіцька, ніби повертаєшся в часи полум'яних проповідей марксистів-ленінців, що "так жадали добра для всіх", - вищої аніж є "справедливості, рівності, братства". Відомо чим все закінчилося, - у нас на сайті цього не відбудеться.
Жорж Дикий : Ось ще одне твердження Ірини Новіцької, з того ж джерела: "Я неодноразово наголошувала Л., що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті, бо а) це мене тільки дискредитувало б... ; б) повноцінно співпрацювати навіть на технічному рівні з ВЛ досить складно. Не знаю, якою мірою ви відчули це на собі (і не моє це діло, я компроматів не збираю), але особисто я не можу довго протягти з особою, яка будує одні фантастичні плани, а на ділі проводить зовсім інші зміни. Тому я просто намагалася залучити до сайту людей, які вміли б добре і професійно коментарити, постачати інформацію, рухати, словом, акцію на сайті..."
В.Л.: На жаль, акція Ірині цілком вдалась. Цікаво чути про таку її далекоглядну підготовку. Стосовно "Л", котрому Ірина Новіцька "неодноразово наголошувала, що НЕ ХОЧУ бути редактором на сайті..." - то така особа мені невідома, у мене з Іриною таких розмов не було. Щодо фантастичних планів - то ми збиралися долучити серйозних львівських меценатів до поетичного життя міста, допомогти видавати книжечки тим талановитим авторам, які раніше не видавались і нині самостійно це зробити не можуть. В основному йдеться про вік 25-40 років, так? І це все дуже непросто, а особливо складно втілювати такі проекти, коли відбуваються різні акції, коли навіть нашу скромну спробу розпочати поетичні зустрічі для широкого кола авторів у хорошому місці, у можливого мецената, активно торпедували, як своїми вульгарними коментарями, так і, цілком можливо, діями деякі посадовці Львова.
І знаєш, так цікаво, коли коментар такого високопосадовця на "УкрЦентрі" стає неактуальним, або йому самому кидається дещо у вічі, і коментар зникає, що без тісної співпраці із "УкрЦентром" зробити неможливо. Але давай про це поговоримо окремо.
Жорж Дикий : На цьому поки і закінчимо? Тут - Поезія, яка понад усе! А війни і революції десь інде!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
| Найвища оцінка | Жорж Дикий | 4.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Михайло Севрук | 4 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
