ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Чехівський (1972) / Вірші

 Все ближче осені задумливе чоло...
Все ближче осені задумливе чоло,
Хоч за вікном геть розімлілий червень,
Та з давніх літ заведено було -
Зміняти золотом недовговічну зелень.

Іще ледь-ледь проклюнувся листок,
А вже його майбутнє на долоні.
Ось одягає дівчина вінок -
Та незабаром – побіліють скроні.

Та ще не час, ще сонце молоде,
А я чекаю вже осінню прохолоду,
Як перший лист на землю упаде,
Чи на вколисану озерну тиху воду.

Піду у ліс в осінній тихий храм,
Послухаю його молитви й літургії
Землі і Сонцю, кленам і птахам,
Вдихну вино і біль його надії.

Візьму з собою золотий листок,
Як пам'ять, як реліквію із церкви.
Від осені до осені місток -
Останній поклик від живих до мертвих.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-01 21:31:49
Переглядів сторінки твору 5021
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.693 / 5.5  (4.511 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.212 / 5.5  (4.079 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.02.08 11:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 21:16:22 ]
Чудова, як на мене, композиція.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-06 22:59:42 ]
Дякую, дуже приемно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-30 21:27:31 ]
То так задумано, що ритм початку і середини вірша був різним?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 17:25:19 ]
Було б неправдою сказати, що в тому є якись особливий сенс, радше так склалось історично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-30 21:52:11 ]
Після "чоло" повинна бути кома, а після "вікном" - ні.
Але повинна бути після іменника "червень"...

Я ще не бачив цього твору. Мене дивує перша строфа-чотиривірш.
Взагалі з комами справа складна. Їх не дві, але їхнє використання є наполовину виправданим.
Крапок немає.
Софійко, я бачив оцінку твого вірша, який, не виключено, що був створений, так би мовити, "на подиху". Він, скоріше, за все, не для оцінки. Так само як і цей. Але на все існують свої причини.
Можливо, пан Володимир не з України, а ця оцінка Редакції є щедрим авансом?
Не гай часу. Вірш проблемний.

Пантелеймонович.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 17:37:05 ]
Добридень шановний, Гаррі Сідоров
дякую, що завітали, ваші зауваження стосовно знаків пунктуації врахував, дякую.
До речі, пан Володимир, з України, вірші для оцінок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:19:47 ]
Бачу деякі зміни на краще.
Після "ледь-ледь" кома зайва. Це прислівник,
а не вставне слово чи додаток обставини місця, часу etc.
І буде значно краще.
Відчувається значна різниця у кількості складів.
Порівняйте, будь-ласка, між собою другий рядок першого чотиривірша (строфи) і третього. Правильно - 11 і 13. Така розбіжність впливає на ритмограму вірша, а на звукопис - надмірна кількість шиплячих приголосних у деяких рядках. Наприклад, у першому рядку третьої строфи.
Вірш ліричний, а це означає, що десь співають чиїсь серця.
Тому мені час помовчати.

На все добре.
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-31 20:10:49 ]
Гарний твір. Вітаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-01 19:52:20 ]
Дякую, Адель, йому вже багато років, але мені здається він досить повно відображає мій світогляд. :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-01 19:50:39 ]
Гаррі Сідоров (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 21:19:47 ]

"Бачу деякі зміни на краще.
Після "ледь-ледь" кома зайва. Це прислівник,
а не вставне слово чи додаток обставини місця, часу etc.
І буде значно краще."

Дякую, Гаррі
вже виправив.

"Відчувається значна різниця у кількості складів.
Порівняйте, будь-ласка, між собою другий рядок першого чотиривірша (строфи) і третього. Правильно - 11 і 13. Така розбіжність впливає на ритмограму вірша, а на звукопис - надмірна кількість шиплячих приголосних у деяких рядках. Наприклад, у першому рядку третьої строфи."

Щодо останніх зауважень, хай вже воно так і буде, вірш старий, він вже живе своїм життя:)))

"Вірш ліричний, а це означає, що десь співають чиїсь серця.
Тому мені час помовчати.

На все добре."

Ще раз дякую, на все добре
Г.С.