ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чехівський (1972) / Вірші

 Все ближче осені задумливе чоло...
Все ближче осені задумливе чоло,
Хоч за вікном геть розімлілий червень,
Та з давніх літ заведено було -
Зміняти золотом недовговічну зелень.

Іще ледь-ледь проклюнувся листок,
А вже його майбутнє на долоні.
Ось одягає дівчина вінок -
Та незабаром – побіліють скроні.

Та ще не час, ще сонце молоде,
А я чекаю вже осінню прохолоду,
Як перший лист на землю упаде,
Чи на вколисану озерну тиху воду.

Піду у ліс в осінній тихий храм,
Послухаю його молитви й літургії
Землі і Сонцю, кленам і птахам,
Вдихну вино і біль його надії.

Візьму з собою золотий листок,
Як пам'ять, як реліквію із церкви.
Від осені до осені місток -
Останній поклик від живих до мертвих.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-01 21:31:49
Переглядів сторінки твору 5104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.693 / 5.5  (4.511 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.212 / 5.5  (4.079 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.02.08 11:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 21:16:22 ]
Чудова, як на мене, композиція.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-06 22:59:42 ]
Дякую, дуже приемно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-30 21:27:31 ]
То так задумано, що ритм початку і середини вірша був різним?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 17:25:19 ]
Було б неправдою сказати, що в тому є якись особливий сенс, радше так склалось історично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-30 21:52:11 ]
Після "чоло" повинна бути кома, а після "вікном" - ні.
Але повинна бути після іменника "червень"...

Я ще не бачив цього твору. Мене дивує перша строфа-чотиривірш.
Взагалі з комами справа складна. Їх не дві, але їхнє використання є наполовину виправданим.
Крапок немає.
Софійко, я бачив оцінку твого вірша, який, не виключено, що був створений, так би мовити, "на подиху". Він, скоріше, за все, не для оцінки. Так само як і цей. Але на все існують свої причини.
Можливо, пан Володимир не з України, а ця оцінка Редакції є щедрим авансом?
Не гай часу. Вірш проблемний.

Пантелеймонович.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 17:37:05 ]
Добридень шановний, Гаррі Сідоров
дякую, що завітали, ваші зауваження стосовно знаків пунктуації врахував, дякую.
До речі, пан Володимир, з України, вірші для оцінок.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 21:19:47 ]
Бачу деякі зміни на краще.
Після "ледь-ледь" кома зайва. Це прислівник,
а не вставне слово чи додаток обставини місця, часу etc.
І буде значно краще.
Відчувається значна різниця у кількості складів.
Порівняйте, будь-ласка, між собою другий рядок першого чотиривірша (строфи) і третього. Правильно - 11 і 13. Така розбіжність впливає на ритмограму вірша, а на звукопис - надмірна кількість шиплячих приголосних у деяких рядках. Наприклад, у першому рядку третьої строфи.
Вірш ліричний, а це означає, що десь співають чиїсь серця.
Тому мені час помовчати.

На все добре.
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-31 20:10:49 ]
Гарний твір. Вітаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-01 19:52:20 ]
Дякую, Адель, йому вже багато років, але мені здається він досить повно відображає мій світогляд. :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чехівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-01 19:50:39 ]
Гаррі Сідоров (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 21:19:47 ]

"Бачу деякі зміни на краще.
Після "ледь-ледь" кома зайва. Це прислівник,
а не вставне слово чи додаток обставини місця, часу etc.
І буде значно краще."

Дякую, Гаррі
вже виправив.

"Відчувається значна різниця у кількості складів.
Порівняйте, будь-ласка, між собою другий рядок першого чотиривірша (строфи) і третього. Правильно - 11 і 13. Така розбіжність впливає на ритмограму вірша, а на звукопис - надмірна кількість шиплячих приголосних у деяких рядках. Наприклад, у першому рядку третьої строфи."

Щодо останніх зауважень, хай вже воно так і буде, вірш старий, він вже живе своїм життя:)))

"Вірш ліричний, а це означає, що десь співають чиїсь серця.
Тому мені час помовчати.

На все добре."

Ще раз дякую, на все добре
Г.С.