ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Падіння
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Ordinary dub
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
А потім...
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,

Віктор Кучерук
2026.09.07 07:43
* * *
Занадився тхір
У бабусин двір, -
Уночі проник
Знову у курник.
Ухопив курча
І мерщій помчав
Звично до нори,
Де малі тхори

Ірина Вовк
2026.09.07 07:40
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 10)
ЦИКЛ V: АНТИЧНИЙ СВІТ (ТРОЯ-ІЛІАДА)

ГЕКТОР І АНДРОМАХА: Захід сонця над Іліоном
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Гектор – царевич, вождь троянського війська, надія Іліона, щит і жертовна кров троянського роду

Кока Черкаський
2026.09.07 03:17
пронічого
Ми всі складаємось з нічого,
Із вакууму, пустоти.
І тільки наша віра в Нього
Нас робить гідними мети.

Наше життя- то плід реакцій,
Плюсів та мінусів зв'язок,
Розділення на сотні фракцій

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Світлини з дитинства
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
Неупинна канва
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Воєвода Дмитро Боброк-Волинський
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10
Плин

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Досі в роздумі Всевишній
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
* 194 *
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
* * *
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
прораніше
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Тінь
Образ твору  
Чужа мати мене приведе на світ
У ночі трепетні, наче птахи
Гріховні вустами запеклі страхи
Байдужі зірки, розкришений лід

Де виють з неспокою хижаки
Діамантовіють зіниці вбивства
У короткому фарсі блюзнірства
Почуття вивертаються навпаки

Сліпе кохання шукає болю
Брудна самота співає недолю
Злоякісного життя напівчверть

На сиві вулиці міста-примари
Демон натхнення, чи янгол кари
Випускає на волю безвинну смерть



 -&-




 


 
_______________________________
art © benoitg31



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-02 06:20:39
Переглядів сторінки твору 11792
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.850 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.783 / 5.5  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.17 10:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 10:55:00 ]
Ов, таки не новорічний настрій...

Від перших слів приворожена увага "чужа мати приведе мене на світ", а вони (слова) осколками влучають у серце, у самісіньке дно.

Так захотілося прочитати Рембо...

Сонячного тобі настрою, авторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:39:12 ]
о. дякую Юлія
чомусь ніяк не вирішу, позбуватися тих всіх
начебто-театральних ефектів, чи ні
ну от
Рембо на столі. Вудсток в динаміках. Indian Spice м'яко димить..

наче вже новорічніше

:-)

приємних затишних зимових вечорів із всіма
мальовничими тінями & півтінями

хай буде всього до смаку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:17:54 ]
все обернено навпаки - демон натхнення, ангел кари... а смерть таки безвинна - вона сама не вирішує...
світлячків Вам у цій темряві

****
:о)
Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:49:04 ]
смерть безвинних людей на безвинних вулицях це сама безвинність.
а демони кажуть, бувші ангели
але світ тіні він не зовсім перевернутий
можливо, інвертований. це пов'язує нас із авангардними пошуками 60-х
а можливо, знову Аполлінер винуватий)

світлячки вдячно поселені в порожній слоїк
від маринованих кабачків. тепер в мене є
екологічний домашній неон

:-)

на взаєм можу подарувати останнього метелика синіх
від попередньої вечірки. він виявився стоїком
і можна сподіватися, що перезимує

і всяких новорічно-різдвяних настроїв..
let it roll...

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:25:10 ]
у Вашому вірші смерть - постать, а у коментарі - процес... є різниця.
про демонів тільки кажуть...
ну... хтось мусить бути винен. цього разу Аполінер :о)
в покришці на слоїку зі світлячками дірочку зробіть, щоб мали чим дихати. вже мовчу про харч...
метелика беру. мене витримають хіба що стоїки.:о)
всіляких Вам рідзвяних "калярових" вражІнь...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:36:17 ]
ніхто насправді не знає що воно - смерть..

а який світлячковий харч рекомендуєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:48:54 ]
Сніг зійшов, і побачив я :
Замість пролісків – мертва трава,
Мертві очі землі. І твої.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:07:19 ]
-)))

by the kind permission of (c):

"Там була аварія небачена
Семеро дорожніх мчали
Шість бакалаврів й молода
Семеро дорожніх, саме так
Розділіть їхні тіла

Я не вмиратиму в автомобілі
Лежатиму на волі, у полі
Щоби змії злизали шкіру
Щоби черви були друзі вірні
Щоби птахи забрали мої очі
Поки я лежу там
І хмари летять, у даль..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-02 16:05:50 ]
медитативно.
для читання повільним напівшепотом у напівтемряві і... під Баха.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:54 ]
при цьому має рівно горіти воскова свічка..
в самому кінці читання вона має драматично швидко загаснути
зі звуком "пух"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:15:59 ]
Лірична муза – шлях до раю.
Летить над пеклом тінь душі.
Яке блаженство, знаєш? - Знаю.
Згоріти в зорянім ковші.

І зводить янгол крила в небо
На втіху втомленій юрбі.
Тому хто падає, не треба
Твої приречені жалі.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:13 ]
це як сон в Корчмі Великої Ведмедиці..

Клубки розплавленої
пітьми блідішають розтискають обійми
Пливуть часом
з ниток витягують силуети на димну галявину
Смерть – Генрієтта крижаними подихами з-за столів
бражного блудно вчорашнього
Білі квіти сталевих вінців
безголові тіні згрібають тіла
Голоси без початку без пам'яті
У серце печаткою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:43:48 ]
Полум’я іншого Я
поглинає попіл,
що не в змозі вже горіти.
Це ти? Інший?
Тихо. Вечір, ніч.
В чужому домі осіння ржа.
І ... самота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:55:16 ]
...летіли листя
щезали за відстані
світло-прозорі дні
у розкішно барвистому
невідомо-затишному
домі радості

мільйони облич
блискучі вітрини
снігові хмари
на дахівках автів
легіони незбагнених
слів у прозоріші
небеса деінде
не рахуючи жертви
окремі

ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-03 13:05:29 ]
Цей вірш занадто тяжкий для мене...хочу вітати Вас з Новим роком .Сонячної посмішки,зоряної ночі,лагідного подиху!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-03 21:05:23 ]
Марі -
щире навзаєм

кажуть, найтемніше буває перед світанком
так чи інакше, завжди мав би бути Новий день

:-)

Вам бажаю теплих і кольорових тіней,
оскільки без все одно нікуди

і світла, тепла, натхнень, радості.


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 19:15:31 ]
А мені цей вірш більше лягає на серце - знизу - вгору. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 03:27:27 ]
щось таке як падати в небо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-30 14:27:28 ]
Падати в небо...Суперово сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 22:33:25 ]
спеціально не читаю коментарів, мені здається, що кожен повинен зрозуміти зміст по своєму...