ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Тетяна Левицька
2026.07.27 11:16
Над Києвом. древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
* * *
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

Там ворони невтомно голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Золотий ліфон
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Тінь
Образ твору  
Чужа мати мене приведе на світ
У ночі трепетні, наче птахи
Гріховні вустами запеклі страхи
Байдужі зірки, розкришений лід

Де виють з неспокою хижаки
Діамантовіють зіниці вбивства
У короткому фарсі блюзнірства
Почуття вивертаються навпаки

Сліпе кохання шукає болю
Брудна самота співає недолю
Злоякісного життя напівчверть

На сиві вулиці міста-примари
Демон натхнення, чи янгол кари
Випускає на волю безвинну смерть



 -&-




 


 
_______________________________
art © benoitg31



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-02 06:20:39
Переглядів сторінки твору 11738
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.850 / 5.5  (4.683 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.783 / 5.5  (4.629 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.23 10:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 10:55:00 ]
Ов, таки не новорічний настрій...

Від перших слів приворожена увага "чужа мати приведе мене на світ", а вони (слова) осколками влучають у серце, у самісіньке дно.

Так захотілося прочитати Рембо...

Сонячного тобі настрою, авторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:39:12 ]
о. дякую Юлія
чомусь ніяк не вирішу, позбуватися тих всіх
начебто-театральних ефектів, чи ні
ну от
Рембо на столі. Вудсток в динаміках. Indian Spice м'яко димить..

наче вже новорічніше

:-)

приємних затишних зимових вечорів із всіма
мальовничими тінями & півтінями

хай буде всього до смаку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:17:54 ]
все обернено навпаки - демон натхнення, ангел кари... а смерть таки безвинна - вона сама не вирішує...
світлячків Вам у цій темряві

****
:о)
Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 20:49:04 ]
смерть безвинних людей на безвинних вулицях це сама безвинність.
а демони кажуть, бувші ангели
але світ тіні він не зовсім перевернутий
можливо, інвертований. це пов'язує нас із авангардними пошуками 60-х
а можливо, знову Аполлінер винуватий)

світлячки вдячно поселені в порожній слоїк
від маринованих кабачків. тепер в мене є
екологічний домашній неон

:-)

на взаєм можу подарувати останнього метелика синіх
від попередньої вечірки. він виявився стоїком
і можна сподіватися, що перезимує

і всяких новорічно-різдвяних настроїв..
let it roll...

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:25:10 ]
у Вашому вірші смерть - постать, а у коментарі - процес... є різниця.
про демонів тільки кажуть...
ну... хтось мусить бути винен. цього разу Аполінер :о)
в покришці на слоїку зі світлячками дірочку зробіть, щоб мали чим дихати. вже мовчу про харч...
метелика беру. мене витримають хіба що стоїки.:о)
всіляких Вам рідзвяних "калярових" вражІнь...
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:36:17 ]
ніхто насправді не знає що воно - смерть..

а який світлячковий харч рекомендуєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 11:48:54 ]
Сніг зійшов, і побачив я :
Замість пролісків – мертва трава,
Мертві очі землі. І твої.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:07:19 ]
-)))

by the kind permission of (c):

"Там була аварія небачена
Семеро дорожніх мчали
Шість бакалаврів й молода
Семеро дорожніх, саме так
Розділіть їхні тіла

Я не вмиратиму в автомобілі
Лежатиму на волі, у полі
Щоби змії злизали шкіру
Щоби черви були друзі вірні
Щоби птахи забрали мої очі
Поки я лежу там
І хмари летять, у даль..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-02 16:05:50 ]
медитативно.
для читання повільним напівшепотом у напівтемряві і... під Баха.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:54 ]
при цьому має рівно горіти воскова свічка..
в самому кінці читання вона має драматично швидко загаснути
зі звуком "пух"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:15:59 ]
Лірична муза – шлях до раю.
Летить над пеклом тінь душі.
Яке блаженство, знаєш? - Знаю.
Згоріти в зорянім ковші.

І зводить янгол крила в небо
На втіху втомленій юрбі.
Тому хто падає, не треба
Твої приречені жалі.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:21:13 ]
це як сон в Корчмі Великої Ведмедиці..

Клубки розплавленої
пітьми блідішають розтискають обійми
Пливуть часом
з ниток витягують силуети на димну галявину
Смерть – Генрієтта крижаними подихами з-за столів
бражного блудно вчорашнього
Білі квіти сталевих вінців
безголові тіні згрібають тіла
Голоси без початку без пам'яті
У серце печаткою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:43:48 ]
Полум’я іншого Я
поглинає попіл,
що не в змозі вже горіти.
Це ти? Інший?
Тихо. Вечір, ніч.
В чужому домі осіння ржа.
І ... самота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-02 21:55:16 ]
...летіли листя
щезали за відстані
світло-прозорі дні
у розкішно барвистому
невідомо-затишному
домі радості

мільйони облич
блискучі вітрини
снігові хмари
на дахівках автів
легіони незбагнених
слів у прозоріші
небеса деінде
не рахуючи жертви
окремі

ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-03 13:05:29 ]
Цей вірш занадто тяжкий для мене...хочу вітати Вас з Новим роком .Сонячної посмішки,зоряної ночі,лагідного подиху!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-03 21:05:23 ]
Марі -
щире навзаєм

кажуть, найтемніше буває перед світанком
так чи інакше, завжди мав би бути Новий день

:-)

Вам бажаю теплих і кольорових тіней,
оскільки без все одно нікуди

і світла, тепла, натхнень, радості.


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 19:15:31 ]
А мені цей вірш більше лягає на серце - знизу - вгору. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 03:27:27 ]
щось таке як падати в небо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-30 14:27:28 ]
Падати в небо...Суперово сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Бондар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 22:33:25 ]
спеціально не читаю коментарів, мені здається, що кожен повинен зрозуміти зміст по своєму...