ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Інша поезія

 Прикраса

...Не тануть
скрижанілі сльози
пристрасного кохання
нанизані
на міцну шворку –
павутину сімейного обов’язку –
не тануть
у долонях
байдужості
не тануть
несказанно прекрасні
оці коштовні
перлинки
купи
будь ласка
бо ти
не зможеш
продешевити...
2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-17 19:05:19
Переглядів сторінки твору 8929
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:45:40 ]
О, Вікторіє, рада зустрічі:)) Невимовно – таки краще, дякую!!!
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 19:47:39 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
:)
нема слів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:49:05 ]
Ой, шукайте їх скоринькО, як же поету без слів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 19:53:12 ]
отак буває, коли...

дякую! прекрасно, як і всі попередні поезії! всі!!!!
просто я тепер сиджу у Києві у гуртожитку...
така ностальгія...
хочу додому!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:59:25 ]
...а я щойно з гір, ага :)))
........
Дякую, Мирославчику, сердечно на добрім слові :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:32:00 ]
а звідки з Закарпаття ви саме?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 21:01:46 ]
Знову невгамована уява і знову ці шворки міцні...
А сімейні обовязоки усі прописані у Кодексі про шлюб і сімю...
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 19:32:45 ]
Костю, я не читала цей актуальний Кодекс, на жаль, а пора би вже, факт :)) а то, раптом, щось порушую чи перевиконую :((
невгамовна уява? та це Василь Степаненко мене спокусив, а до того, здається, побачила перед одним вокзалом фонтан, який на ходу замерз, струмені стали крижані, я про нього теж написала, але загубила :(
Костику, дякую Тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 21:04:30 ]
Василинко, умнічка! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 19:33:21 ]
Чому? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 21:31:01 ]
Цих швор, цих швор... Де їх тільки немає...
А Ви про цю. А сльози якими мають бути, якщо вони нанизані...
Гіпербола як стилістичний засіб міцна. Відчув.
Дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 19:36:21 ]
Олександре, щиро дякую Вам, що читаєте, мені це дуже приємно. І за побажання теж, взаємно.
Ці шворки висять тут, на ПМі, уже з рік, тільки у вигляді коментаря :))
...нанизані сльози – це дуже невдалий вираз, гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 22:47:08 ]
Гарний кінець. Неочікуваний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 19:51:29 ]
Тетянко, дякую :)
але чому неочікуваний? прикрасу ж не варто красти, краще придбати чесно, якщо маєш за душею якийсь капітал :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 23:00:35 ]
ооооооо... такі сльози нинька в ціні!!!
Василино, Вам би десь у промоції працювати - умієте рекламувати.
Просто суперський вірш! Су-пер-ський!!!!
:о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 23:20:59 ]
Чудові образи. І вірш - чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 19:53:02 ]
Яринко і Олесько, дякую вам красно; цей вірш ще рік тому був коментарем :)) так що дякую пану Василю за натхнення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 02:01:13 ]
Після стількох схвальних відгуків аж страшно робити якісь зауваження, Василинко-Верховино :)
Але зважуся. Про хороше - сказали, тож я - з ложкою...ну... не дьогтю, і все ж, і все ж... Мені здається, що або шворка - або павутина. Шворка, звичайно ж, ліпше, бо викликає дуже конкретну (і тут просто дуже доречну) асоціацію з мотузкою, на якій сушиться білизна, а прання, звісно ж, є невід*ємним і невеселим атрибутом "сімейних обов*язків" :), який здатний остудити і любов, і сльози. Натомість павутина радше асоціюється з 1) тенетами сім*ї (стандартне означення) і 2) перепрошую, затхлими кутками, де вона збирається, коли в хаті не прибирають (але тоді виходить поруч - перуть, але не прибирають... якось не дуже добре для господині...). Та й "у долонях байдужості" хто тільки вже не був... дуже збито...
І ще одне. Може, я помиляюся, але, здається "продешевлює" той, хто продає, а не той, хто купує. Кажуть: "Я продешевив" - себто продав задешево, міг би вторгувати більше. Тобто, зрозуміло, що ти хотіла сказати і що, як думаєш, сказала (і це дуже добре; це велика знахідка - що він би не купив би дешевше, ніж воно коштує, - ти ж це мала на увазі?), а вийшло трішки не те... Втім, може, я помиляюся, і це все - суб*єктивні зауваги, породжені моїм власним сімейним досвідом (( :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 20:18:08 ]
Наталочко,сердечно рада Вашій увазі до мого вірша!
після Ваших порад я обдумувала, як би точніше передати свій задум, увиразнити його, але поки що нічого розумного не надумала :((
...думатиму далі!!!
але хочеться зробити те, чого не слід:)
трішки пояснити дещо: найміцніша шворка – це є павутина сімейного обов’язку, тобто, шось тут намічалося оксюморонне; бо ж павутинка мала би асоціюватися не із затхлістю чи липкими тенетами, а із тендітністю, нетривкістю, слабкістю (на павутинці бабиного літа летять мої літа – не зупинити, але обірветься вона іще при сонці, я знаю, любий...)...
...долоні байдужості – банальний штамп, факт :((
але як його тут позбутися?
щодо продешевити – знову Ваша правда, звісно, це стосується того, хто продає; але це спеціально, знову ж таки спробувала наоксюморонити :(( ЛГ пропонує купити тому, хто не продаватиме більше, аби не продешевити, тобто, цінуватиме придбане...
Я обіцяю, Наталю, спробувати щось тут змінити, аби уникнути асоціацій, які діють всупереч авторському задуму :)))
але це буде не знаю коли, бо поки що не виходить нічого путнього :(
СПАСИБІ ВАМ! Цьом:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 02:02:40 ]
А, ще одне: "коштовні перлинки". А що перли бувають і не коштовні? Я, правда, не спец у цій галузі, але чула, що вони коштовні "по опрєдєлєнію" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 10:12:50 ]
З п. Наталкою можна погодитись. Крім "коштовних перлин". Перлини можуть бути і штучні і фальшиві і дешеві також.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 20:31:20 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 20:53:30 ]
Як на мене, павутина саме на місці - це щось міцне і липке, тобто підходить до рутини сімейних обов'язків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 20:34:44 ]
Мироне, дякую Вам;
але
мені жаль насправді, що так незугарно передала свої почуття: я ж зовсім не вважаю тут сімейні обов’язки рутиною липкою і міцною, навпаки, вони страшенно нетривкі, а хотілось би, щоб були міцнющі, як морський канат, а не тільки шворка для білизни :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 17:47:55 ]
Цветаевский гвоздь более романтичен...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 20:30:56 ]
Ох, Вітрику, Ви мене заінтригували, утім, соромно признаватись, а таки нада: я не така начитана, як Ви уявляєте :((
...тому сердечно прошу допомогти: де найти отой гвоздь??? бо люблю романтику і Цветаєву теж:) у мене книги нема, шукала в інеті – не вийшло :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:28:58 ]
Так, Вітрик відцурався, бачу :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:41:24 ]
ТА ВИ ПРЕКРАСНІ!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:30:14 ]
О, знову такі гарні слова – інкогніто :((
Та не ховайтеся Ви,будь ласка, бо кому ж маю дякувати???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-03 13:52:07 ]
про вірність і віру, як заклинання-переконання "бо ти не можеш продешевити". мене чіпляє, пробирає глибоко-глибоко ваша поезія. навіть нерви болять.