ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 не бійся
Образ твору не бійся
у серце моє
загорнутись
воно не вкраде
твого болю
не проросте
твоєю мрією
не розчиниться
у твоїй самотності
воно мовчатиме
як мовчить Бог
закоханий у тайну




Найвища оцінка Ореста Возняк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Людмила Калиновська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 22:43:00
Переглядів сторінки твору 6110
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.625 / 5.25  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 23:07:17 ]
Не впевнена, що Бог закоханий...
Може б - "досконалий у своїй таїні"...
(звісно, то дуже особисте моє прочитання!)

Взагалі перша строфа цікавіша за решту. А далі ніби апендикс якийсь, чи розшифровка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 21:44:38 ]
"Закоханий Бог" це антропоморфізм тобто представлення Бога у людських категоріях. З антропоморфізмами часто зустрічаємося в Біблії. Наприклад, як подають богословські підручники, в Пісні пісень Бога зображено в постаті закоханого юнака.
Стосовно "апендиксу" є тут певна проблема. Я хотів побудувати певну аналогію між таемницею любови Бога, яка деколи проявляється в мовчанні і таємницею нашої любови. Мабуть це до кінця не прочитується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 21:57:13 ]
Мовчання Таємниці Таємниць
І голос нашої любови?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 00:01:00 ]
ну... навпаки все. ...На мою думку, але я не можу її диктувати.
десь так я побачила, але то є:

не бійся
у серце моє
загорнутись
воно не вкраде
твого болю
- проросте
твоєю мрією
розчиниться
у твоїй самотності
мовчатиме
як мовчить Бог
закоханий у тайну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:39:17 ]
Ви дуже добре помітили, якщо логічно і природньо, саме так вірш повинен звучати. Натомість я тут вчинив певну провокацію. Обернув полюси, бо кожна любов містить у собі також елементи страждання, самотності, досвіду "іншості" другого. Вони нам потрібні і вони потрібні тим, кого любимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 00:32:47 ]
А для мене Він "проникливий тайною". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:48:14 ]
Може це те саме. Любов - найбільша тайна Бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 08:28:36 ]
Запрошуєте до байдужого серця? Ну і як?..
Бог закоханий у тайну? Наш Творець - найпрекрасніша
таїна! Це безмежна Любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:55:09 ]
А воно тільки на перший погляд байдуже. Може саме у таємниці мовчання любов проявляється найбільше. Ставлю собі питання: чим є мовчання люблячого Бога і чим є мовчання люблячої людини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 18:59:59 ]
На мою скромну думку, ви, пане Богдане, тут помиляєтесь, вважаючи, що Бог мовчить. А раптом мовчання це швидше конкретно чиєсь (ліргероя) несприйняття?
Можливо є сенс в кінці вашої композиції покласти знак запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 21:53:01 ]
Мушу трохи уточнити. Бог не тільки мовчить, Він є, перш за все, Богом, який говорить. Але є такий час, коли мовчить. І тим мовчанням хоче нам щось особливе сказати, щось таке, що може суттєво змінити наше життя. Якщо приглянемося уважніше до постаті якогось святого, можемо побачити у його житті чорну полосу, яку дехто з них називає мовчанням Бога. І суть не в самому мовчанні, а тому, що сталося після того.
Колись я спостерігав за батьком, який з маленьким сином гуляв у парку. В певний момент хлопчик впав на землю і чекав, поки батько його підніме. Але батько не зрушив з місця, уважно спостерігаючи за сином. Хлопчик сам піднявся і тоді опинився в раменах батька. Може у цьому смисл мовчання Бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 22:46:02 ]
Я би міг із вами погодитися, пане Богдане, бо ви ніби кажете і з теплом, і зі щирою вірою. Але хочу ще трохи разом із вами спробувати виразніше відкрити для себе істину.

Кажучи, що Бог мовчить, ви апелюєте до наших первинних, тваринних, органів відчуття, так? Але є ще й інші органи відчуття, які розвиваються лише в людях.
Чи хіба хтось має сумнів у тому, що Бог кличе нас до себе постійно, що постійно вказує правильну дорогу. Це беззаперечно.
Чи наша, на жаль, поширена, незмога його чути значить, що Бог мовчить, що райська музика життя коли-небудь змовкає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 23:32:56 ]
Відповідь пані Вікторії: Іноді Бог мовчить перед лицем нашого страждання і нашої самотності. І цей досвід нам дуже потрібний. І це мовчання нам потрібне. І потрібно вміти мовчати перед лицем страждання і самотності когось, кого любимо. Бо потім виявиться, ще це мовчання зовсім не є мовчанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 00:13:45 ]
Відповідь Редакції Майстерень: Навпаки, коли кажу, що Бог мовчить, маю на увазі найбільш людські - духовні органи чуття. Тільки духовна людина в змозі почути мовчання Бога. Є такі моменти в житті віруючої людини, коли у своєму стражданні і самотності кличе до Бога, і здається - Бог її не чує. Насправді мовчання Бога це вогонь очищення. Він забирає у людини все зайве.
А те, що називаємо - поширеною незмогою Його чути, це просто неша людська глухота і небажання слухати Бога. Хто хоче - почує, бо райська музика життя ніколи не замовкає і мовчання Бога є її частиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 11:59:48 ]
Чудово, нехай на цьому і припиняться наші розшуки, перед таїною Бога, бо якщо розкриватимемо далі, то що робитимемо, слабосильні, із отриманим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 13:14:10 ]
Дякую, Богдане, за мужність так спокійно і вдумливо пояснювати, що мовчання є Діалогом, при чому діалогом, який є найвищою формою особистісного спілкування (спілкування в модусі Я-ТИ, а не Я-Воно). І часто саме мовчання виражає діалог людини та Бога як двох вільних особистостей.
Не буду продовжувати ці богословські розвідки. Просто дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 17:18:41 ]
Я щойно прочитав Ваш коментар. Ви дуже добре і коротко назвали те, що я хотів сказати. Дякую, Оресто.