ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.18 06:42
* * *
Уже навкіл не міражі,
А дійсність повсякденна, –
Як сирота в сім’ї чужій,
Вчуваю скверни терні.
Стає все важче далі жить
Мені в хисткій хатині, –
Тривоги множаться щомить
В новім життєвім плині.

Микола Соболь
2024.05.18 06:20
Відповідь на гундарівський юрко-гав!
юро! Що ти знову лайно на вентилятор кидаєш? Я маю право висловити свою думку щодо твоєї «патріотичності»! Не ховайся за вишиванку, би ти – вишиватник звичайний. Не кічся своїми публікаціями на урядовому сайті, бо ти там штани протирав і вів Україну до ві

Микола Соболь
2024.05.18 05:41
Перший стрибок
– Крок у небо.
– А далі що?
– Тиша.
Більше такої не буде ніде.
І тільки вітер купол колише,
навіть двигун літака не гуде –
тиша.
Тут горизонти зовсім інакші,

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Проза

 Декілька цитат
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 19:34:20
Переглядів сторінки твору 7703
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 7.815 / 5.5  (6.862 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:02:51 ]
На мою думку, чашу можна переповнити, як солодким, так і гірким на любому етапі життя. Коли людина втрачає почуття міри і раптом відчує перенасичення. Воно однаково обтяжує як тіло, так і душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:24:17 ]
Так, шановна Тетяно.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:17 ]
Хороші висловлювання. Є над чим подумати. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:55 ]
Дуже цікаво, то можна написати чотиривірші (чи короткі вірші) за цими перлинками? Щиро дякуємо (думаю, що кажу від усіх)!
Перші публікації на цій сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:14:56 ]
То чому ні?
Пишемо, створюємо, віршуймо.
А ми знаючи, звідки прийшла до нас ця мудрість, коли і чиєю вона є, розглядатимемо ці твори.
Будь-ласка.
Я поповнюватиму цю сторінку новими (старими) перлами.
Творчих успіхів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 21:48:07 ]
Спробувала до останнього висловлювання:

Коли мішок, печалями набитий,
Закине лихо ближньому на спину,
Хіба не допоможеш, о людино,
хоч драхму смутку навпіл розділити?

Не знаю, яка найменша міра ваги тоді була, тому скористалася драхмою.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 22:23:25 ]
Я завтра подивлюсь.
Поки що можу пригадати чарак (7,5 кілограмів), та не пам'ятаю, як зветься його одна десята частка. А що? Нормальна вага. Про грами та кілограми місцеве населення знало також.
Ми купували картоплю, а на чашу ваг продавець клав камінець, вилизаний водами річки Кабулки, запевняючи нас в тому, що він важить саме стільки, скільки має бути. На другу - картоплю чи помідори розміром з півлітрову та літрову банку. Гарно там все росло на землі, в якій чого тільки не було... Мається на увазі органіка :)))
Драхма - теж непогано. І рупії. Чому б не розділити?
Свого часу вони були гарними грішми :)))
"Хоч краплю смутку навпіл розділити".
Так було б простіше. І вірш набув би інтернаціонального забарвлення. Але вам видніше.
Творчих успіхів, гарного настрою. Гарно написали.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 13:30:46 ]
Та може бути і "краплю". Просто хотіла "драхмою" підкреслити, що коли хтось сумує, то навіть розділити найменший тягар того смутку є гідним людини. О.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 14:32:42 ]
Мабуть, можна і драхму. Ваш вірш написано українською, а не фарсі, тому ніяких проблем не буде. Справа ще в тому, що і іменник "плутанина" та похідні і схожі на нього слова пишуться так само, як і назва грошової одиниці і міри ваги, номінал якої відомий всім користувачам Інтернету.
Я поки що на інші мірила та еквіваленти не надибав. Якщо знайду, то сподіваюсь на такий, яким можна було б легко замінити існуючий.
Творчих успіхів, гарного настрою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 20:07:09 ]
Істина: стисла і влучна, і вічна...
Дякую, Вам пане Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:33:33 ]
Та я її не вигадував.
Тільки знайшов - і переклав.
Скільки тієї роботи?
Дякую і Вам, Костянтине.
Будуть нові знахідки.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 21:10:13 ]
ніч пиятики не коштує ранішнього похмілля
п’ємо на поминках п’ємо на весіллі
ми заручники черевоугодництва й ліні
і маліє душа у розпещеній тліні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 21:57:43 ]
Дуже гарно.
Я приніс ще одне висловлювання, але воно болюче і актуальне. Тому особливо не афішую. Просто дописав після попередніх.
Дякую за співучасть у цьому :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 14:11:08 ]
Можливо, пані Тетяна теж мала на увазі актуальність її твердження... У багатьох життєвих випадках.
Хоча, східна мудрість, здається мені, не настілька однозначна...
Але завжди приваблюють такі лаконічні вислови, які дають широку поживу для розмилів думаючій людині. Начебто все це і відоме, банальне, а зачіпає, особливо якщо прив’язується до конкретних життєвих обставин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-01 02:20:54 ]
"Десять дервішів розмістяться на одному килимі, а двоє падішахів не уживуться в одній державі.
(Сааді)."
оце співзвучне із нашим: де три українці - там два гетьмани.
***
Джавр-е-астод бе зі махр-е-подар
Суворість наставника краща за батьківську любов.

Санчику, частина слова "подар" означає батька чи любов ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 09:18:42 ]
Любов, на превеликий жаль, означає «ма(х)р». Літера «х» майже не промовляється, її звук нагадує видих. Так само як і в слові «ша(х)р», яке означає місто. Українцям легко навчитись вимовляти звуки літер фарсі. Тільки от літер, що передають звук «х» з різним ступенем твердості, в них аж три. Дві літери «к», стільки ж «с». Та то таке…
Студенти, які вивчають арабську мову, вчаться шість років. Як на медиків. І без стажування можеш вчитись хоч десять років, і ти вмітимеш писати-читати, але тебе не розумітимуть. Рік практики – і ти можеш сміливо вважати себе випускником. З фарсі трішки легше. Вона наче рідніша, ї навчатись їй не важче, ніж англійській. Але ми не про це.
«Мати» звучить як «модар», а батько як «подар». Наголос припадає на останній склад, а літера «а» промовляється, як щось проміжне між «а» і «о». Прикметники завжди стоять за іменниками, і на них вказує відповідна голосова зв’язка.
І таким чином ми можемо зараз розглянути одне прислів’я, яке я свого часу вивчив першим. Його розуміють і азербайджанці.
دل مادر به بچه از بچه به کوچه
Дель-е-модар ба бачє, аз бачє – ба кучє.
Серце матері – до сина, а сина – на вулицю.
Тобто, ось такий напрямок руху. Кожне серце лине туди, де його власнику цікавіше або рідніше, чи відповідальніше, або як кому забажається.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:13:41 ]
Надзвичайно цікаві речі запропопонували, пане Олександре. Особисто для мене світ давнього Сходу видається загадкою за сімома замками.
Рада буду ознайомитися.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:31:15 ]
Вітаю Вас і дякую за те, що звернули увагу на скромний прозовий твір, в якому немає нічого визначного, крім думок філософів і поетів. А своїх власних - нуль :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 16:16:12 ]
Це той самий Саді "Иных уж нет, а те далече"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 20:06:58 ]
Так.
А чому Пушкін так спростив (вкоротив) ім'я? Я не знаю.
І цього відомого висловлювання на фарсі я ще не зустрічав. Як надибаю, то проінформую Вас особисто. Зараз не можу. На цьому компутері в мене немає арабських літер. Та і взагалі шукати, йдучи від перекладу до оригінала - марна справа.
Дякую за питання.