ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Малиновська (1980) / Вірші

 Історія однієї смерті або Душам теж потрібно їсти
Образ твору Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого.
Вона, розбещена в раю,
Жила убого.

Вона питала кожен день:
«Де взяти крила?
І як навчитися пісень?»
І знов німіла.

Вона б померла від нудьги,
Так все - не мило.
Прийняли рішення боги:
Забрати тіло.
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-04 16:32:48
Переглядів сторінки твору 5350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.794 / 5.25  (4.734 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 4.582 / 5.25  (4.410 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.08.01 12:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:46:16 ]
Симпатичний задум, але

розбещена в раю убого - нонсенс, імхо

і в дальшихї співвідношеннях, "в раю - забрати тіло" теж якось "некошерно".

Птахів прийняти за свою
Душа просила. Більш нічого. - ці вда рядочка мене зачепили за живе. І друга строфа загалом теж. Як я кажу "помахати над тим текстом рубанком" варто було б добряче. І був би якщо не шедевр, то дуже гарний вірш.

Нагадили ви мені моє старе

***

Душа злітає в небо, наче птах.
Вона жива, а тіло – мертвий порох.
Для неї в небі – зоряна роса,
А тілу більше вже ніхто не ворог.

Набридло правду тамувать в зітханні,
Бо серце не залізне і стомилось.
Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось.

Спізнілий птах заледве руха крила,
У сутінках очам своїм не вірить –
Душа, що двері в небо відчинила,
Летить, неначе птах, святий і білий.

1997
Київ
Але смсловий задум гарний і ритміка (сама формула) мені подобається, на "так все" вона норовить збитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:09:02 ]
Дякую, Романе, за відгук!
Спробую внести ясність)))
Душа після райського різноманіття потрапила на грішну землю в нове тіло. Тіло ігнорувало потреби душі, в результаті чого, душа змушена була просити допомоги у птахів і навіть хотіла померти. Проте, боги вирішили її врятувати, вбивши саме тіло. Душа повернулася до раю. Happy End. Принаймі, для душі)))
Про "так все" - згідна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:17:04 ]
Ясність ясністю, а рубанка Вам не оминути. Коли зміст потребує додаткових пояснень, то, янм ясність треба вносити у "тіло" вірша.

до, речі, прийнялИ, тай взагалі рішення радше ухвалюють, прийняли - калька

Я зануда, капець...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:30:19 ]
Зауважте, про рубанок я змовчала)))
Нудіть теж на здоров'я!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 16:48:10 ]
Даруйте за "очепятки". Не нагадили, а нагадАли звісно ж :))) і остнній абзац про ритміку слід читати одразу після слова "некошерно".

Перепрошую, що "нагадив" у коментах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:16:29 ]
Стосовно Вашого вірша: "Пішовши в небо вперше і востаннє,
Ти не помітив, а воно спинилось." Звучить шедеврально. Але в мене питання: чому "востаннє"? Це Ваше, Романе, трактування смерті чи конкретний випадок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:18:53 ]
Скорше, трактування смерті. + На той час були актуальнами розмови прор виходи з тіла в астрал і не знаходження дороги назад. Це відбилося у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:18:19 ]
"гадьте" на здоров'я)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:12:11 ]
хороший вірш.
містичний.
есхатологічний.
філософський.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 20:28:03 ]
Дякую, Мирославе! Думка, насправді, дуже проста: за матеріальним не забувати про духовне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 20:40:21 ]
Вона померла б від нудьги,
Життя немиле,
Та подивилась навкруги -
І вмить злетіла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 21:00:13 ]
Дякую за участь п.Іване!
Жити тілу з душею мертвою немає сенсу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 12:20:41 ]
Таня, цей вірш недавній? Думки для Вас про - душа теж хоче їсти давня?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 15:31:28 ]
Мама народила нас двох. Одночасно. Мені так здається. Зараз думка стала особливо актуальною, бо смертність душ зростає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:40:14 ]
Таня, а Ви здатні на обман? Просто обманювати чи дурити. Будь-кого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:48:17 ]
Так. Як і будь-хто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 14:09:55 ]
Ну припустимо. А обманювати того хто щирий перед Вами здатна? По природі речей або через риси характеру набуті якимось випадком злим?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 15:44:04 ]
Один розумний дядько, світило російської математики(звиняйте, крутиться на язиці, але не можу пригадати точно прізвище) казав: жіночі вуста брешуть, вчинки залишаються правдивими. Це я так пробую виправдати обман «во благо». Знову повернулися до різниці в образі мислення…Більше не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:15:21 ]
Таня! Ви серйозно??? Путін сказав - чекіст ніколи не буває колишнім. Це до того, хто зрадив чи обманув раз зрадить і обмане і другий і третій. А у Вас так гарно виходить обман "во благо".
Дівчинка розбещена і враз "де взяти крила". Звідки таке побажання - ще одна риса розбещенності чи... ну звідки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-08 16:42:31 ]
Душа-тіло-розум.З дівчинкою якраз все ясно. А ось душа без духовних насолод страждала. Бо розуму не вистачало про неї подбати.
Інформація на всякий випадок: душа-тіло-розум не мої)))
Найбільший обман - це стверджувати, що ти не вмієш обманювати.