ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 Єва
Образ твору якщо врешті скинеш
увесь цей одяг
станеш прозора
як едемський вітер
самотність облечеться
у два тіла
слова
фігове листя
поскидають
дерево пізнання добра і зла
з деревом життя
одружаться
херувим
меч свій погасить
і любов ходитиме
слідами Бога




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 20:52:24
Переглядів сторінки твору 6332
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.427 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.024 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 21:34:45 ]
Мені не дуже подобається "по слідах". Якесь воно фуражне.
Слідами, як на мене, було б краще, а поетичніше - думками, почуттями... Бо він нас любить, і кому як не Вам у Вашому статусі про це знати, і кому як не нам слово про цю вічну любов доносити?
У часи нігілізму і профанацій не зовсім однозначно сприймається такий прикметник як "фіговий".
"Дерево пізнання" сприймається правильно. По-філософському.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:06:28 ]
Дякую за корисні поради. Міняю на "слідами". Думками, почуттями поетичніше, яле тут нав'язую до опису едему з книги Буття і "Бога, що ходив собі садом".
Листя, в яке одягнулися Адам і Єва було саме фіговим, смоківним або інжирним. Все це синоніми. Не знаю, яке слово тут найкраще підійде.
А щодо мого статусу мені стало цікаво. А який він???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 22:44:41 ]
Шановний Богдане, можливо точніше використати "облачиться" від "облачитися", "одружаться"? "увесь"...

Можливо, логічніше виглядала би думка - якщо забудеш, чи там - викинеш із голови, увесь цей одяг, оздоби, умовності, так? :)
Але, натомість, думаю, перша жінка була оточена якимсь особливим ефіром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 23:26:20 ]
Дякую за допомогу. "Одружаться", "увесь" міняю. Слово "облечеться" подібно як "облечини" використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні.
Стосовно одягу - тут складніша справа. Адам і Єва були нагі. Є така теорія, яка пояснює це тим, що між ними було прозоре, чисте спілкування і відносини. Одяг (тут листя) означає порушення чистоти спілкування. Гріх породжує страх, потребу ховатися від себе і в результаті від Бога. І такою є сучасна Єва. Як зрештою і сучасний Адам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 09:51:17 ]
Цікава філософія. Але її якраз і нема у творі. Чи я просто не помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 15:34:39 ]
кому потрібна прозора Єва?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:33:56 ]
Може саме Адамові. Може тоді він побачить її справжню красу. Так як красу дна океану можна побачити тільки крізь прозору воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:54:51 ]
Відповідь Василю Кузану. В прямому смислі її тут дійсно не має. Але всі образи узяті з Книги Буття, де описаний Едем і перші люди. Не потрібно їх сприймати як історичні постаті, а як певні символи, за допомогою яких, біблійний автор хотів вказати на мету створення Богом людини. А також на суть відносин між чоловіком і жінкою. Гріх усе це нищить. Непрозорість, звинувачення, страх, самотність - все це успадковують перші люди, а з ними і ми. У вірші я пробую повернутися до початку. До первісного Божого наміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-02-24 13:17:09 ]
І все-таки, на мій погляд, "облечеться" виглядає з першого прочитання як русизм (від слова "облечется").
І не варт вказувати, що це слово "використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні", оскільки в церковній термінології використовується церковно-славянська мова (тобто болгарська :)), яка ближча до російської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:23:38 ]
Мені видається, що тут маємо таки справу із церковнослов’янізмом, а вони – "законна" складова нашої мови.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:35:06 ]
Дякую за увагу і допомогу. Мені теж здається, що не варто повністю відмовлятися від церковнослов'янської мови на користь північного сусіда. Деякі терміни звучать так крисиво: уповання, благодарення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 16:01:22 ]
Дякую!!!
в першу чергу за мужність розкривати, пояснювати і прояснювати богословські концепції. Вони помітні і живі у ваших віршах. Гарно.
З повагою Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:50:12 ]
І я дякую за слова підтримки. Якщо й справді щось вдалося мені пояснити, то я дуже радий.