ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 Єва
Образ твору якщо врешті скинеш
увесь цей одяг
станеш прозора
як едемський вітер
самотність облечеться
у два тіла
слова
фігове листя
поскидають
дерево пізнання добра і зла
з деревом життя
одружаться
херувим
меч свій погасить
і любов ходитиме
слідами Бога




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 20:52:24
Переглядів сторінки твору 5796
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.427 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.024 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 21:34:45 ]
Мені не дуже подобається "по слідах". Якесь воно фуражне.
Слідами, як на мене, було б краще, а поетичніше - думками, почуттями... Бо він нас любить, і кому як не Вам у Вашому статусі про це знати, і кому як не нам слово про цю вічну любов доносити?
У часи нігілізму і профанацій не зовсім однозначно сприймається такий прикметник як "фіговий".
"Дерево пізнання" сприймається правильно. По-філософському.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:06:28 ]
Дякую за корисні поради. Міняю на "слідами". Думками, почуттями поетичніше, яле тут нав'язую до опису едему з книги Буття і "Бога, що ходив собі садом".
Листя, в яке одягнулися Адам і Єва було саме фіговим, смоківним або інжирним. Все це синоніми. Не знаю, яке слово тут найкраще підійде.
А щодо мого статусу мені стало цікаво. А який він???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 22:44:41 ]
Шановний Богдане, можливо точніше використати "облачиться" від "облачитися", "одружаться"? "увесь"...

Можливо, логічніше виглядала би думка - якщо забудеш, чи там - викинеш із голови, увесь цей одяг, оздоби, умовності, так? :)
Але, натомість, думаю, перша жінка була оточена якимсь особливим ефіром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 23:26:20 ]
Дякую за допомогу. "Одружаться", "увесь" міняю. Слово "облечеться" подібно як "облечини" використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні.
Стосовно одягу - тут складніша справа. Адам і Єва були нагі. Є така теорія, яка пояснює це тим, що між ними було прозоре, чисте спілкування і відносини. Одяг (тут листя) означає порушення чистоти спілкування. Гріх породжує страх, потребу ховатися від себе і в результаті від Бога. І такою є сучасна Єва. Як зрештою і сучасний Адам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 09:51:17 ]
Цікава філософія. Але її якраз і нема у творі. Чи я просто не помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 15:34:39 ]
кому потрібна прозора Єва?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:33:56 ]
Може саме Адамові. Може тоді він побачить її справжню красу. Так як красу дна океану можна побачити тільки крізь прозору воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:54:51 ]
Відповідь Василю Кузану. В прямому смислі її тут дійсно не має. Але всі образи узяті з Книги Буття, де описаний Едем і перші люди. Не потрібно їх сприймати як історичні постаті, а як певні символи, за допомогою яких, біблійний автор хотів вказати на мету створення Богом людини. А також на суть відносин між чоловіком і жінкою. Гріх усе це нищить. Непрозорість, звинувачення, страх, самотність - все це успадковують перші люди, а з ними і ми. У вірші я пробую повернутися до початку. До первісного Божого наміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-02-24 13:17:09 ]
І все-таки, на мій погляд, "облечеться" виглядає з першого прочитання як русизм (від слова "облечется").
І не варт вказувати, що це слово "використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні", оскільки в церковній термінології використовується церковно-славянська мова (тобто болгарська :)), яка ближча до російської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:23:38 ]
Мені видається, що тут маємо таки справу із церковнослов’янізмом, а вони – "законна" складова нашої мови.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:35:06 ]
Дякую за увагу і допомогу. Мені теж здається, що не варто повністю відмовлятися від церковнослов'янської мови на користь північного сусіда. Деякі терміни звучать так крисиво: уповання, благодарення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 16:01:22 ]
Дякую!!!
в першу чергу за мужність розкривати, пояснювати і прояснювати богословські концепції. Вони помітні і живі у ваших віршах. Гарно.
З повагою Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:50:12 ]
І я дякую за слова підтримки. Якщо й справді щось вдалося мені пояснити, то я дуже радий.