ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.19 01:45
садок із сакур коло хати,
прилетіли джмелі - а вишень нема
- не будем ми гудіти над сакурами!-
полетіли геть

Володимир Бойко
2026.05.19 00:14
Навіть найлихіші лиходії неминуче відходять у минуле. Якщо росія – антисвіт, то й світ – антиросія. Силам зла бракує сили, але не бракує зла. Герої варті свого народу, але чи вартий народ своїх героїв? Золота середина була заповнена посередніс

Олена Побийголод
2026.05.18 19:57
Іван Хемніцер (1745-1784)

Один сумлінний батько вчув,
що за кордон дітей учитись відправляють,
і що того, хто десь за морем був,
від не-бувалого – й на вигляд відрізняють.

І от, не пасти задніх щоб,

Артур Сіренко
2026.05.18 19:24
Ми граємо
На бусурманській лютні дощу,
Ми танцюємо
Божевільні танці пролісків,
Що цвітуть лише у вигадках
Їжаків маленького лісу
Вчора.
Ми креслимо

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть прози.
Хоча про Ксерокса ти можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Чернець (1960) / Інша поезія

 Єва
Образ твору якщо врешті скинеш
увесь цей одяг
станеш прозора
як едемський вітер
самотність облечеться
у два тіла
слова
фігове листя
поскидають
дерево пізнання добра і зла
з деревом життя
одружаться
херувим
меч свій погасить
і любов ходитиме
слідами Бога




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 20:52:24
Переглядів сторінки твору 6305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.427 / 5.5  (4.621 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.024 / 5.5  (4.143 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.06.02 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 21:34:45 ]
Мені не дуже подобається "по слідах". Якесь воно фуражне.
Слідами, як на мене, було б краще, а поетичніше - думками, почуттями... Бо він нас любить, і кому як не Вам у Вашому статусі про це знати, і кому як не нам слово про цю вічну любов доносити?
У часи нігілізму і профанацій не зовсім однозначно сприймається такий прикметник як "фіговий".
"Дерево пізнання" сприймається правильно. По-філософському.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:06:28 ]
Дякую за корисні поради. Міняю на "слідами". Думками, почуттями поетичніше, яле тут нав'язую до опису едему з книги Буття і "Бога, що ходив собі садом".
Листя, в яке одягнулися Адам і Єва було саме фіговим, смоківним або інжирним. Все це синоніми. Не знаю, яке слово тут найкраще підійде.
А щодо мого статусу мені стало цікаво. А який він???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 22:44:41 ]
Шановний Богдане, можливо точніше використати "облачиться" від "облачитися", "одружаться"? "увесь"...

Можливо, логічніше виглядала би думка - якщо забудеш, чи там - викинеш із голови, увесь цей одяг, оздоби, умовності, так? :)
Але, натомість, думаю, перша жінка була оточена якимсь особливим ефіром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 23:26:20 ]
Дякую за допомогу. "Одружаться", "увесь" міняю. Слово "облечеться" подібно як "облечини" використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні.
Стосовно одягу - тут складніша справа. Адам і Єва були нагі. Є така теорія, яка пояснює це тим, що між ними було прозоре, чисте спілкування і відносини. Одяг (тут листя) означає порушення чистоти спілкування. Гріх породжує страх, потребу ховатися від себе і в результаті від Бога. І такою є сучасна Єва. Як зрештою і сучасний Адам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 09:51:17 ]
Цікава філософія. Але її якраз і нема у творі. Чи я просто не помітив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 15:34:39 ]
кому потрібна прозора Єва?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:33:56 ]
Може саме Адамові. Може тоді він побачить її справжню красу. Так як красу дна океану можна побачити тільки крізь прозору воду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 21:54:51 ]
Відповідь Василю Кузану. В прямому смислі її тут дійсно не має. Але всі образи узяті з Книги Буття, де описаний Едем і перші люди. Не потрібно їх сприймати як історичні постаті, а як певні символи, за допомогою яких, біблійний автор хотів вказати на мету створення Богом людини. А також на суть відносин між чоловіком і жінкою. Гріх усе це нищить. Непрозорість, звинувачення, страх, самотність - все це успадковують перші люди, а з ними і ми. У вірші я пробую повернутися до початку. До первісного Божого наміру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-02-24 13:17:09 ]
І все-таки, на мій погляд, "облечеться" виглядає з першого прочитання як русизм (від слова "облечется").
І не варт вказувати, що це слово "використовуються часто в церковній термінології на Західній Україні", оскільки в церковній термінології використовується церковно-славянська мова (тобто болгарська :)), яка ближча до російської...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:23:38 ]
Мені видається, що тут маємо таки справу із церковнослов’янізмом, а вони – "законна" складова нашої мови.
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:35:06 ]
Дякую за увагу і допомогу. Мені теж здається, що не варто повністю відмовлятися від церковнослов'янської мови на користь північного сусіда. Деякі терміни звучать так крисиво: уповання, благодарення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 16:01:22 ]
Дякую!!!
в першу чергу за мужність розкривати, пояснювати і прояснювати богословські концепції. Вони помітні і живі у ваших віршах. Гарно.
З повагою Ореста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 22:50:12 ]
І я дякую за слова підтримки. Якщо й справді щось вдалося мені пояснити, то я дуже радий.