ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2021.10.25 12:58
Шаліє вітер. Листя із гілля
Безповоротно долу облітає...
Їх пригортає матінка-земля,
Що породила і домів чекає.

Ні кроку вбік. Не те, аби назад –
Життєвий шлях розверстаний до милі.
За хвилю – неминучий листопад.

Олена Побийголод
2021.10.25 12:15
Із Миколи Некрасова

- Ну, як життя, мужики?
- Жито, нівроку, чимале...
Та - не без лиха таки:
ліс в тебе, пане, покрали.

Звісно, як стався наклад -

Тетяна Рибар
2021.10.25 11:01
ось і осінь осіння оса
завмирає у жовтій жоржині
а над нею небесна яса
і вітри у тонкій одежині

завівають сичать гудуть
дощові тягнуть хмари на плечах
задуди пастушеньку в дуду

Тетяна Рибар
2021.10.25 10:28
коли дивишся з високої гори
в молоці туману ти бачиш море з якого
то там то тут виринають кораблі-будинки
вітри підганяють дахи-вітрила
і марево несе їх європами
залишаючи плями на сонці

коли дивишся на високу гору

Тетяна Левицька
2021.10.25 09:56
Це трапилося в потязі… Дорга…
Один студент, щ без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нги
В рожевому обрамленні панчох.

То був капрон – пори тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,

Ігор Герасименко
2021.10.25 09:07
Подивись і подивуйся

Поглянь на кременчуцький падолист,
на двірника з граблями і лопатою.
Насипало багато. Подивись:
для нього ті, які під ноги падають –
сини дерев, природи, а по суті –
творіння рук. Листочки, що опали,

Іван Потьомкін
2021.10.25 08:43
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Віктор Кучерук
2021.10.25 07:51
Насмітив і вже хоче тікати,
Хоч затриматися обіцяв
Мені місяць оцей жовтуватий,
Що до віку додав іще справ.
А спочатку був чистий і гожий,
І пахучий, мов крем на меду, –
Зрідка дощиком землю воложив
І не сіпав нічого в саду.

Олександр Сушко
2021.10.25 05:47
Люди повинні залишатися людьми навіть у пеклі. І не думайте, що там тільки одних християн розпинають на дибах та вливають сірки у роти. Хоча християн - найбільше. Бо вони бувають такими крутіями, що йой! Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причаст

Микола Соболь
2021.10.25 05:35
Ранок співає пісню,
чуєш її чи ні?
В осінь влюбився пізню
і дощі проливні.
Стали мені тумани
рідними, як село
та не введи в оману,
літечко відцвіло,

Микола Соболь
2021.10.25 04:41
Якась дивакувата незалежність
до рук взяли мечі, поклали рала,
пішли на фронт, лишив позаду лежнів,
а тих війна втомила і дістала.
Нажерли сучі харі на бюджеті,
сховали награбоване в офшорах…
Спить воїн у землянці чи наметі,
над ним щодня кружляє с

Богдан Манюк
2021.10.24 22:17
Частина перша 15. Кажуть, що рікам довіряють сокровенні таємниці. Плине собі та чи інша ріка, шумить, від усього на світі відсторонюється і тільки небо високе бачить, очей своїх во

Євген Федчук
2021.10.24 20:31
ЛЂто 6374. Иде Асколдъ и Диръ на ГрЂкы
Повість минулих літ


Сьогодні, браття, я вам розповім,
Як Цареград – могутній і величний,
Який стояти міг,здавалось, вічно,
Схилився низько. І то перед ким?

Володимир Невесенко
2021.10.24 20:16
Ховали воїна в селі.
Стояла мати ледь жива.
Дружина стомлена – в жалі,
і діти плакали малі,
і хтось якісь казав слова…
А в полі ще ішли жнива.
Кружляли в небі журавлі,
і, мов розпука вікова,

Адель Станіславська
2021.10.24 18:14
Торкаюсь ранку,
йду у білий світ.
Світ паморозі,
осені і неба...
Оголеність його
торкає нерва
оголених моїх
чутливих літ...

Адель Станіславська
2021.10.24 17:56
випий піґулку на сон
відцурайся страху
хай відпочине тіло
приспиться біль
десь там на небі все важать -
не дали маху
кожній бо рані -
своя особлива сіль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13

І Батюк
2021.10.08

Славко Кара
2021.09.30

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Жіночі обличчя

 Не бездоганна
Не бездоганна… Ну що там, проїхали.
Я ж бо не риба, водою не дихаю.
У банці її із водою з-під крана
Тримай і кажи: «О, моя бездоганна!»

І птахом співучім ніколи не стану,
Аби ти сказав: «О, моя незрівнянна!»
Слова твої всі – не у стіну горохом,
Я просто співати не вмію нітрохи.

Ніколи гора не зійдеться з горою.
Я не бездоганна. Милуйся отою,
Що десь там, у небі, прекрасна й осяйна.
Ми ледве знайомі. Я - жінка звичайна.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-05 14:04:24
Переглядів сторінки твору 2561
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.852
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 14:05:54 ]
ЛГ, це тільки ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 14:16:02 ]
Танечко, як було б прісно на Землі якщо б усі були бездоганні... Це ж жінці не було б кому кісточки перемивати, а головне свобода вибору зникла б сама по собі. Це ж як вибрати між гарним та гарним, добрим та добрим... ЖАХ!!! Слава людським недолікам!!! Напевно, тому й ми люди, а не облицювальна плитка - одна в одну. З наступаючим вас святом, Таню! З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 14:53:00 ]
Так, Патаро, усе правильно. Але у бездоганності свої привілеї - усі до неї прагнуть. Моя ЛГ теж прагне. Просто у неї з її співрозмовником різне уявлення про бездоганність, різні ідеали.:)Тебе теж з наступаючим святом, Патарочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 15:00:47 ]
Гарно-гарно-гарно, Тетяночко ти скромниця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 18:38:03 ]
Варю, дякую і зі святом наступаючим!І щоб не доводилось ось так, як моїй ЛГ, когось кудись ввічливо посилати! :) Моя ЛГ - скромниця, але вона - не я, мені якось не доводилось такого нікому говорити.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 15:27:13 ]
"Жінка є такою, якою Її бачить (Її) мужчина". Саме звичайні жінки - СУПЕР. Сподобався ваш вірш, відчувається вньому саме ЖІНОЧА сила. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 18:47:24 ]
"Жінка є такою, якою Її бачить (Її) мужчина" - о-о, якими чоловіки бачать своїх жінок! У багатьох випадках не приведи господи і справді такими бути.:)Не випадково ж у величезній кількості анекдотів стверджується думка, що чужа жінка зввжди краща.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 18:57:30 ]
Тетянина ЛГ справді звичайна: прискіплива (не тим словом восхваляєш), ревнива (милуйся отою...). А Тетяна (Варя права) - скромниця і розумниця: їй не доводилось такого нікому говорити. Чим таке говорити, вона мовчки пише хороші вірші які нам подобаються. Про що це свідчить? Про те, що Тетяна - жінка незвичайна, тим більше - в переддень Свята Жінки і Весни.
З весною вас, дівчата!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 19:11:21 ]
О, то це мені треба засоромитись від похвали, почервоніти і колупати капцем ямки? Не буду! Насправді дуже дякую за похвалу, Володимире, я нею дуже пишаюсь. Звичайна я чи незвичайна, але намагатимусь, щоб мої вірші були варті витрачених на цю похвалу слів.:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 12:18:30 ]
Не бездоганна… Ну що там, проїхали.
Я ж бо не риба, водою не дихаю.
- дуже вдало і точно сказано. такий собі вийшов вірш-гімн... дякую, дуже цікаво.