ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 У зимовому березні
У зимовому березні
не минають сніги.
Ми заклякли на березі —
ні мети, ні снаги.

Серед зради та єресі —
безпорадні й німі —
у зимовому березні,
в позачасній зимі.

Загули наші «чаєчки»,
десь пішли ватажки —
їсти хліб призвичаїлись
із чужої руки.

Поздавали батурини,
порубали своїх...
Розіп’яті, одурені —
хто їх не переміг?

Сагайдачних чекаємо —
де, на Бога, ви є?
А хурделиця казиться
та в обличчя плює...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-20 11:14:23
Переглядів сторінки твору 6072
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.481 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-03-20 15:36:23 ]
Дуже струнко написано, пані Ларисо, правдиво.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-03-20 15:55:46 ]
Дякую, Іринко. Видихнулося вночі одним подихом: наболіло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-20 16:12:42 ]
Наче про сніг, а насправді така багатовимірна філософія. Як то жінки уміють мислити не лише з висоти пташиного польоту, а й з висоти Бога, хай Бог не гнівається на мою зухвалість)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-03-20 17:06:07 ]
Вдячна за таку оцінку, Іриночко. Не думаю, що Богові — до нас. Швидше вже писалося не з висоти, а навпаки, знизу вгору. Якось воно усе пов’язане: холоди, сніги, крига і — позачасся, забуття, зубожіння, зрада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-20 22:13:44 ]
Як давно я чекала нових поезій від Вас!
Нарешті - тут, на ПМ...

Дивуюсь дивовижному умінню від звичайного (побутового) виходити на рівень "історичної правди" і "філософських узагальнень". Не сприйміть за пафосну промову. Просто скучилось щось за справжніми віршами!

З ДНЕМ ПОЕЗІЇ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-03-20 23:34:35 ]
Дякую, Віточко! І Вас — з Днем Поезії!

Я не від побутового йду, а від наболілого. А побутове само в дорозі пристає. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 02:00:47 ]
Гарний і болючий вірш, пані Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 09:04:29 ]
Дякую, пане Ярославе. Будь яка думка про цей вірш вкладається усього два слова, і найбільше — болючий. Він тому й написався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 02:43:05 ]
Сильно написано. Вражає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-05-24 14:25:58 ]
Дякую, Артуре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 22:17:21 ]
вовком вити