ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!

Тетяна Левицька
2020.01.21 05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Жовто-блакитна самотність
Образ твору Моя самотність – біла і пухнаста -
Ліниво розляглась на підвіконні.
Очима різноколірними скоса
На мене позирає. Муркотить.
Лише не лащиться.
На те вона й
Самотність…





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-19 13:18:17
Переглядів сторінки твору 2291
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.054 / 5.5  (4.888 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.988 / 5.5  (4.875 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.09.05 00:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-04-19 13:35:05 ]
Такі короткі форми - у 5 або 7 рядків ритмізованої, а ще краще і римованої поезії - дуже нелегко писати, і наскільки я розумію, мало хто це робить, - вам вдалося. Дуже гарно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-04-19 14:07:33 ]
Дякую... Да-а, професійності у мене - нуль (довго гадала, публікувати чи ні - а то таке коротеньке щось придумалося) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-04-19 14:24:28 ]
Було би цікаво знати ваше справжнє ім'я (наприклад, Софія?), а то якось відчуваю себе надто віддалено. В сенсі - знаєш ім'я - володієш. :)

Щодо професійності - то мені вельми сподобався вираз одного знайомого супермайстра живопису: професійність - це вміння зробити одну і ту ж прийнятну досконалість вельми різними способами.
Я чомусь думаю, що ви на таке здатні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-04-19 14:37:59 ]
Мамцю рідна... Стільки авансів... Від мене уже прикурювати можна - так зашарілася :)
З усіх жіночих імен мені найбільше подобається саме Софія (а як ви вгадали?!), але мама нарекла Людмилою. Чогось забула зі мною порадитися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-04-19 14:46:58 ]
Ось як? :)
Значить колись буду до вас звертатися і як до Софії, а зараз дуже приємно буде промовляти і Людмила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-04-19 15:06:36 ]
Ось нарешті й познайомилися... по-людськи :))
Сиджу та й сміюся, бо ситуація нагадує мені мій власний досвід спілкування з творчою молоддю - вони нерідко одне одного знають лише за ніками. І от береш інтерв'ю, вони щось там розказують, оченята горять, і серед іншого така фразочка:
- А ще у нас дуже гарно малюють Art-Ice, 2 SF (Scrin і Funy)...
Далі йде моє вже стандартне запитання:
- А як їх по-людськи звати?
Нарешті втрапила в ситуацію "навиворіт"... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-04-19 15:55:26 ]
:)
А яке справжнє ім'я киці, що на світлинці?
О, це кредо ПМ - відкриття себе істинного перед лицем Поезії і строгих (частіше мовчазних) критиків - поетичних братів і сестер.

До речі, невдовзі адміністрація відкриє нові криві дзеркала для пізнання себе істинного. Новітні рейтинги включатимуть запальну суміш коефіцієнтів прозорості і оцінок, а також статусів.
Ось, наприклад, деякі потаємні сторінки, які ще тестуються (є деякі проблеми). Це, звичайно, зовсім не істина, лише різні погляди на авторів...

http://maysterni.com/rating_1.php?show=k3
і така ( з коеф.Замшанського)
http://maysterni.com/rating_1.php?show=k3&math=1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 18:24:02 ]
Кицю фамільярно називаю Стьопкою, а взагалі-то він Стефан. (Відповісти зібралася аж майже через два місяці - що поробиш, весна, город :))
А в "криві дзеркала" краще якомога рідше заглядати, а то ось подивилася, в якій я компанії - то ще, чого доброго, носа задеру... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-26 14:28:50 ]
Правильний котик лише трішки переляканий, як справжні самотнсть - боїться, що прогонять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-15 18:25:12 ]
Ще б йому не боятися - на вулицю винесли! А там же кругом вороги! Самі джмелі чого варті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-03-19 20:01:03 ]
І я поліз на підвіконня.
- Пухнаста! Де ти? Я вже тут.
Встає здивована з просоння:
- Чого ти мостишся, мій Брут?!

)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-03-20 21:16:00 ]
Ще б пак... я спросоння можу й тапком кинути ;)) Правда, майже ніколи не влучаю :)