ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
* * *
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
"АНАСТАСІЯ. Срібний хрест Адмонта" (продовження1)
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Сила ( Ahothaho - 33)
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
***
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
* * *
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
* * *
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
* 138 *
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта»
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонта догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напів

С М
2026.07.10 21:34
Пришпил (Jethro Tull)
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Не соромлюсь тепер винуватців запліднень і пилу...
Не соромлюсь тепер винуватців запліднень і пилу -
На запилених вулицях струшую острах в траву…
Випробовую велич. І дякую, що запросили
У волошковий день, у якому, здається, живу…

На наперстку тривог – виокремлюю (з даху до столу)…
Чітко відданий рід. Над покликанням – гамір лелек…
Таємниця життя не розгадана буде ніколи,
Як балада про матір - записаний святістю трек…

Тихий зговір страждань. Не залишить осмислених рішень…
Правдолюбні ромашки усі віддадуть пелюстки…
Але серце чомусь за потребою стане палкішим
Чи, можливо, як погляд, уперше занадто різким…

Закохається відчай. І втратить останню довіру…
Теж зіллється із цвітом старого бузку й черемхи…
Не соромлюсь людей. Я їм вірю. По-справжньому й щиро…
Все, що буде і є, - це сумирність й одвічні гріхи…

Все, чим світиться день, - тривіальні стискання кульбаби…
Розмежовує травень. Й розкаже зворушено про
Те, чого не було. І про те, чим схвильовані граби,
Що в найближчому гаї омріюють вічне добро…
2010 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-20 21:51:33
Переглядів сторінки твору 4884
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:08:35 ]
Он про що співають жаби! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:13:42 ]
Якщо уважно послухати, можна, мабуть, зрозуміти ще багато чого (чи видумати)! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:38:10 ]
Перечитала ще раз останній катрен... Тепер здається, що "опоетизовані жаби" - контрастно інша тема... Вилучаю. Дякую, що звернули увагу на цю мовну й образну недоречність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 23:02:48 ]
Ні, Юліє! Що Ви накоїли? То ж жжжжааааби.... :)
Ви так спішите сказати про все і одразу, що за цим усім ховаєте головне, як на мене.
Зв'язок... Вам потрібен канат, а не окремі ниточки... От прочитавши назву, хочеться зрозуміти, а чому лг соромилась "винуватців запліднень і пилу"? Ви у вірші не відповіли і навіть не натякнули. Я обмежена у сприйнятті? - можливо. Та річ може бути і у іншому... Стільки нагромадження поверх нагромадження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 23:39:01 ]
Щиро дякую, Магадаро, за висловлену думку! Дуже кортить Вам заперечити, але... Сама знаю, що значить "високохудожній твір" і яким критеріям він має відповідати. Те, що пишу останнім часом, - просто спроба пошуку образно-версифікаційних форм самовираження... Цілком можливо, що результат - "нагромадження поверх нагромадження"... Буду аналізувати і прагнути до творчого зростання. Врешті-решт такою (може, й беззмістовно-заплутаною) є моя теперішня дійсність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 23:45:27 ]
Головне - тримайтеся на плаву. Високохудожність... А хто її кусав з усіх кінців? ;)
Добра Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 00:06:08 ]
Дякую за щирі слова та побажання! Щодо визначення "високохудожності" - згодна. Мабуть, ніхто "не кусав"... Але ж завжди є з чим порівнювати, якщо ти вивчав найкращі зразки світової та вітчизняної лірики (хоча і це твердження, насправді, суб'єктивне).
Тож натхненної Вам п'ятниці (вона єдина, здається, є чітко окресленою в контексті зафіксованої годинником часової парадигми...)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-21 08:58:24 ]
Юлечко, а то все називається досвід. У Вас гарно вийшло ним поділитися. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:23:50 ]
І Вам дякую за прочитання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-21 09:20:52 ]
Юлечко, яка ви вже обізнана й мудра! А я іноді ще й досі соромлюся, навіть себе самої... Вірш у вас філософський, вивірений долею. Отже потрібний читачеві! Бажаю успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:25:45 ]
Щиро дякую, пані Людмило, що "завітали"! Вам теж зичу нових успіхів та звершень!