ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / АС-12-В

 Cонет
Чорні відблиски темних кіс,
Перламутрові перли плечей
І прозорі алмази сліз,
І яскраві агати очей.

Я здригаюсь, згадавши усе,
Аж морозом по шкірі дере:
Подих вітру мені несе -
Я не знайду тебе ніде.

Не забуду усе життя
Те кохання у пристрасну ніч
Та немає туди вороття -

Ні твоїх перламутрових пліч,
Що для мене пішли в небуття,
Ані поглядів віч-у-віч.


10.06.2010

* Навіяно віршем Лани Сянської "Я поїду до тебе, далеко"
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194784)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Лана Сянська Я поїду до тебе, далеко



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 14:12:13
Переглядів сторінки твору 3142
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.005 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 14:50:51 ]
Ого, які на ПМ-і лицарі завелись, а Василина Іванина звинувачувала цього поціновувача жіночої краси у жорстокості... Гарно, Валерочко! Особливо:
І прозорі алмази сліз,
І агати чорних очей… :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-06-30 15:06:46 ]
О, який вишуканий комплімент, Патарочко! Щиро тобі вдячний, що не забуваєш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 19:43:39 ]
про́йде
зна́йде
ні́де
Анапест не властивий сонетам.
Може, не будемо вважати Ваш, беззаперечно, ліричний твір сонетом?
А рими гарні.
Життя - вороття,
Ночей - очей.
..........
Правда повинна знаходити своє місце не тільки в повсякденному житті, але і в свята, одним з яких є Ваш вірш. Він для душі. Для сонета - ні.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 12:00:34 ]
Так, звичайно, Гаррі, беззаперечно, Ви праві. Це не сонет у прямому розумінні цього слова. Це тільки схожий на сонет вірш з читирнадцятьох рядків. Саме цим і схожий.:)

Соне́т (іт. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед і т.п

Ані 11 складів, ані перехресного римування у перших двох строфах немає, а римування моїх терцетів - та навіть і не знаю, чи й дозволене таке у сонетах... :)

Хіба що, можливо, колись спробую переробити, аби надати віршу форми класичного сонету.

Щиро вдячний Вам за фаховий коментар!

З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 08:47:22 ]
Сонет (итал. sonetto, окс. sonet) — твёрдая поэтическая форма: стихотворение из 14 строк, образующих 2 четверостишия-катрена (на 2 рифмы) и 2 трёхстишия-терцета (на 2 или 3 рифмы), чаще всего во «французской» последовательности — abba abba ccd eed (или ccd ede) или в «итальянской» — abab abab cdc dcd (или cde cde). Принято относить к сонетам также «шекспировский сонет», или сонет с «английской» рифмовкой — abab cdcd efef gg (три катрена и заключительное двустишие, называемое «сонетным ключом»), — приобретший особую популярность благодаря Уильяму Шекспиру. Композиция сонета предполагает сюжетно-эмоциональный перелом (итал. volta), который в «континентальном» сонете приходится, как правило, на переход от катренов к терцетам, а в шекспировском сонете — чаще всего или на 8-й, или на 13-й стих; в ряде случаев, однако, этот перелом оттягивается поэтом, иной раз даже до 14-го стиха (например, в 71-м сонете Филипа Сидни, «Who will in fairest book of Nature know…»)[1].


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 19:49:48 ]
Існує прислівник і "ніде́".
Тоді можна спробувати пристосувати т.з. авторський наголос для для "пройде".
Але драматургія твору, тим не менш, відсутня.
Давайте назвемо вірш одою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 12:08:20 ]
Ну, звичайно, тут наголос на останньому складі.
А драматургія твору, ледь окреслена у перших двох чотиривіршах, зміщена у терцети, які одночасно зав'язані у т.зв. "сонетний замок".
Давайте будемо вважати мій вірш експериментальною формою сонету. :)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кропив'янська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-01 00:15:22 ]
як Вам не соромно римувати "очі" і "ночі"! це не я сказала, це сказав Майк Йогансен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 11:12:33 ]
:) Бачте, Юліє, коли я римував "очі" і "ночі", я ще не знав про цей вислів Майка Йогансена. :) Відтепер старатимусь уникати. :))) Дякую за коментар!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-07 12:18:33 ]
З людиною, яка тверезо сприймає знаки уваги не як тупі зауваження, можна мати творчу справу.
"про́йде". Правильно наголошується перший склад. А далі вже дивіться самі - змінювати чи ні.
За Ваш перший млтнець Вам хтось виставив високу оцінку, то чому не радіти своєму бажанню про подальше вдосконалення?
"Очі-ночі, треба-неба, душу-мушу" і деякі інші - це ті рими, які навічно закріплені за майстрами поетичного слова, які вважають, що мають на це право, бо зробили значний внесок до скарбниць світової поезії :))

Прощаючись,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 13:06:41 ]
Вашу іронію чудово зрозумів, Гаррі.:)
Бажання вдосконалюватись - я думаю, у природі людини (та ні, є, звичайно, винятки :)).
А чому "прощаючись"?
Хіба я Вас чимось образив? Якимось жартом?
До речі, щойно на іншому сайті побачив сонети - там взагалі по 8 та 4 склади у чотиривіршах - хіба це дозволено? Написав автору - цікаво, що він скаже7
З повагою і надією на нову зустріч,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 09:18:27 ]
Так, кожен рядок (пісня) строфи (катрена) повинен мати певну кількість стоп, а сама строфа - відповідно, рядків. Зазвичай строфи являють собою чотиривірші, але вони можуть об'єднуватись у моноблок-восьмивірш.
І терцети, якими закінчуються сонети, так само.
Але рядків, відповідно, менше.

Існують модифікації сонетів, які виникли завдяки сміливому творчому підходу їхніх авторів до класичних форм, або завдяки своїм лінощам. Однією з модифікацій є напівсонет. Потім ідуть перевернуті сонети etc. Творчість тому і зветься творчістю, що вона не обмежує коло (вибачте мені тавтологію) творчого пошуку.
Ось посилання на інформаційний ресурс, на якому можна знайти відповіді на всі питання, що виникають, щоб творча дискусія не переросла у банальну бійку:)))
http://feb-web.ru/feb/slt/abc/lt2/lt2-9071.htm
Особисто я почав би віршувати модифікованими формами після того, як опанував би класичні.
Поки що мені більш-менш вдаються ронделі з кодою, які є однією з найскладніших форм сонета.

Можливо, той автор, про якого Ви написали, є настільки майстром версифікації (науки про віршоутворення), що його талант і досвід потребують більш широкого кола його поетичної діяльності.
Просвітницька робота нерідко буває невдячною для самого просвітника, тому я намагаюсь її уникати, але без деяких її елементів творчий діалог унеможливлюється. Іноді я поспішаю її просто згорнути, щоб надати можливість опоненту самому шукати відповіді на всі питання, які його цікавлять. Якщо вони взагалі цікавлять. Вас, як бачу, вони зацікавили. Але я все одно згортаю свою діяльність, бо час є часом. А він в мене не завжди є. Ось я і прощаюсь на невизначений термін :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:57:10 ]
А Ви можете бути і романтичним. Гарно і спокусливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-10-17 13:34:39 ]
Дякую, Лелю!