ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.07.02 11:06
Ця жіночка на більше заслуговує.
усмішка сонячна і очі чудотворні.
По віденські з вершками чорну каву п'є
і ходить на пуантах на краю безодні.

Пряде із кужеля лавандорунні сни,
і дістає з криниці сивини тумани.
Летить голубкою у вогнище війни,

Сергій Губерначук
2020.07.02 09:01
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.

Можливо, я свій сором загубила,
коли найперше ці зустріла очі.
Нехай щодня так скромно я любила

Микола Соболь
2020.07.02 08:33
Молитвами тихими,
коси аж до пліч,
йшла шляхами млистими
пречудова ніч.
Всюди пахло росами,
травами у млі,
запахами млосними
матінки землі…

Іван Потьомкін
2020.07.01 22:15
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Олександр Сушко
2020.07.01 22:06
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Ігор Деркач
2020.07.01 21:06
Їм юшку і плюю на щі,
копаю ямище глибоке...
ачей, на мене у кущі
чатує лихо косооке.
Чи то Яга, чи то Кощій –
не мають спокою народи,
то пограбує лиходій,
а то – опричники-уроди.

Ігор Шоха
2020.07.01 20:47
Звикаємо до сарани
в саду-городі та етері,
у бувшому есересері.

А от на палубі війни
перемагають гризуни –
щурі-сусіди на галері.

Ніна Виноградська
2020.07.01 20:34
Останні їхні погляди на світ,
На день серпневий, сонечко і друзів…
Минуло стільки непривітних літ,
Які тримають всіх нас у напрузі.

І моляться услід їх матері,
Батьки схиляють голови донизу.
Сини не прийдуть вранці, на зорі,

Євген Федчук
2020.07.01 20:30
Ми вже другий десяток розміняли,
А дехто ще продовжує кричать,
Що можем ми за гарний кусень сала
І Україну – матінку продать.
Що нації такої не існує,
А наша мова – діалект і все.
І нами то Америка керує,
А то Росія звільнення несе.

Віктор Кучерук
2020.07.01 17:11
Усе минає… І відпустка теж
Розтанула, як блискітки у піні, –
З’явилася і зникла, мов кортеж,
Виблискуючих спинами дельфінів.
Ну, ось і все – зоріють небеса,
Освітлюючи сяйвом темні води, –
Розлуки смуток душу пронизав
І гіркотою обволік зісподу.

Олександр Панін
2020.07.01 16:47
Скрегіт у воріт парадних,
Наче навмання,
Вдерся в них Ковбой,
нахабно
він жене Коня!

"Гей, Ковбой! В лиху годину!
Ти що, "з конопель"?

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:30
Той день сміявся голосом твоїм,
Яснів твоєю усмішкою, друже.
Коли з небес озвався звучний грім,
На дощик ми дивилися байдуже.

Світило сонце із твоїх очей,
А мокре листя стиха шелестіло –
На відстані душі твоє плече

Ніна Виноградська
2020.07.01 16:22
Болить ріка і заболіло небо,
Дощами з хмар течуть мої жалі.
То, може, по життю мені так треба
Злетіти вгору, впасти до землі.

Загоївши свої синці і рани,
Від сліз у зморшках залишити сіль,
Тужити за минулим і коханим,

Олександр Сушко
2020.07.01 12:19
Взяв у длані істини батіг
Та вперіщив дурня (буде вава):
Жінку ображати - смертний гріх!
Ну, а чоловіка - Божа справа.

Хай жона, пиляє і товче,
А захоче - лізе у кишені.
Як мужик з титанів (не з нікчем!) -

Маргарита Ротко
2020.07.01 10:46
ще трохи – і пройде мільйонна похмура вівця
котроїсь там ночі що б’ється мов тиші піала –
на слізки чи дрізки
………………………………не ловиться сон на живця
годинник – це сом що з руки напуває тантала

сухим шарудінням секунд
……………………………тихо двері риплять

Ніна Виноградська
2020.07.01 09:21
Висить у небі зірка пелехата,
А все навкруг закуталось в туман.
Дивлюсь на місце, де стояла хата,
І рветься серце з невигойних ран.

Нема нічого від мого обійстя,
Все розібрали, просто розтягли...
Від батьківської хати тільки місце.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / АС-12-В

 Cонет
Чорні відблиски темних кіс,
Перламутрові перли плечей
І прозорі алмази сліз,
І яскраві агати очей.

Я здригаюсь, згадавши усе,
Аж морозом по шкірі дере:
Подих вітру мені несе -
Я не знайду тебе ніде.

Не забуду усе життя
Те кохання у пристрасну ніч
Та немає туди вороття -

Ні твоїх перламутрових пліч,
Що для мене пішли в небуття,
Ані поглядів віч-у-віч.


10.06.2010

* Навіяно віршем Лани Сянської "Я поїду до тебе, далеко"
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194784)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Лана Сянська Я поїду до тебе, далеко



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 14:12:13
Переглядів сторінки твору 3365
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.005 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.06.18 10:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 14:50:51 ]
Ого, які на ПМ-і лицарі завелись, а Василина Іванина звинувачувала цього поціновувача жіночої краси у жорстокості... Гарно, Валерочко! Особливо:
І прозорі алмази сліз,
І агати чорних очей… :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-06-30 15:06:46 ]
О, який вишуканий комплімент, Патарочко! Щиро тобі вдячний, що не забуваєш.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 19:43:39 ]
про́йде
зна́йде
ні́де
Анапест не властивий сонетам.
Може, не будемо вважати Ваш, беззаперечно, ліричний твір сонетом?
А рими гарні.
Життя - вороття,
Ночей - очей.
..........
Правда повинна знаходити своє місце не тільки в повсякденному житті, але і в свята, одним з яких є Ваш вірш. Він для душі. Для сонета - ні.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 12:00:34 ]
Так, звичайно, Гаррі, беззаперечно, Ви праві. Це не сонет у прямому розумінні цього слова. Це тільки схожий на сонет вірш з читирнадцятьох рядків. Саме цим і схожий.:)

Соне́т (іт. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед і т.п

Ані 11 складів, ані перехресного римування у перших двох строфах немає, а римування моїх терцетів - та навіть і не знаю, чи й дозволене таке у сонетах... :)

Хіба що, можливо, колись спробую переробити, аби надати віршу форми класичного сонету.

Щиро вдячний Вам за фаховий коментар!

З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 08:47:22 ]
Сонет (итал. sonetto, окс. sonet) — твёрдая поэтическая форма: стихотворение из 14 строк, образующих 2 четверостишия-катрена (на 2 рифмы) и 2 трёхстишия-терцета (на 2 или 3 рифмы), чаще всего во «французской» последовательности — abba abba ccd eed (или ccd ede) или в «итальянской» — abab abab cdc dcd (или cde cde). Принято относить к сонетам также «шекспировский сонет», или сонет с «английской» рифмовкой — abab cdcd efef gg (три катрена и заключительное двустишие, называемое «сонетным ключом»), — приобретший особую популярность благодаря Уильяму Шекспиру. Композиция сонета предполагает сюжетно-эмоциональный перелом (итал. volta), который в «континентальном» сонете приходится, как правило, на переход от катренов к терцетам, а в шекспировском сонете — чаще всего или на 8-й, или на 13-й стих; в ряде случаев, однако, этот перелом оттягивается поэтом, иной раз даже до 14-го стиха (например, в 71-м сонете Филипа Сидни, «Who will in fairest book of Nature know…»)[1].


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 19:49:48 ]
Існує прислівник і "ніде́".
Тоді можна спробувати пристосувати т.з. авторський наголос для для "пройде".
Але драматургія твору, тим не менш, відсутня.
Давайте назвемо вірш одою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 12:08:20 ]
Ну, звичайно, тут наголос на останньому складі.
А драматургія твору, ледь окреслена у перших двох чотиривіршах, зміщена у терцети, які одночасно зав'язані у т.зв. "сонетний замок".
Давайте будемо вважати мій вірш експериментальною формою сонету. :)))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кропив'янська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-01 00:15:22 ]
як Вам не соромно римувати "очі" і "ночі"! це не я сказала, це сказав Майк Йогансен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 11:12:33 ]
:) Бачте, Юліє, коли я римував "очі" і "ночі", я ще не знав про цей вислів Майка Йогансена. :) Відтепер старатимусь уникати. :))) Дякую за коментар!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-07 12:18:33 ]
З людиною, яка тверезо сприймає знаки уваги не як тупі зауваження, можна мати творчу справу.
"про́йде". Правильно наголошується перший склад. А далі вже дивіться самі - змінювати чи ні.
За Ваш перший млтнець Вам хтось виставив високу оцінку, то чому не радіти своєму бажанню про подальше вдосконалення?
"Очі-ночі, треба-неба, душу-мушу" і деякі інші - це ті рими, які навічно закріплені за майстрами поетичного слова, які вважають, що мають на це право, бо зробили значний внесок до скарбниць світової поезії :))

Прощаючись,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 13:06:41 ]
Вашу іронію чудово зрозумів, Гаррі.:)
Бажання вдосконалюватись - я думаю, у природі людини (та ні, є, звичайно, винятки :)).
А чому "прощаючись"?
Хіба я Вас чимось образив? Якимось жартом?
До речі, щойно на іншому сайті побачив сонети - там взагалі по 8 та 4 склади у чотиривіршах - хіба це дозволено? Написав автору - цікаво, що він скаже7
З повагою і надією на нову зустріч,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 09:18:27 ]
Так, кожен рядок (пісня) строфи (катрена) повинен мати певну кількість стоп, а сама строфа - відповідно, рядків. Зазвичай строфи являють собою чотиривірші, але вони можуть об'єднуватись у моноблок-восьмивірш.
І терцети, якими закінчуються сонети, так само.
Але рядків, відповідно, менше.

Існують модифікації сонетів, які виникли завдяки сміливому творчому підходу їхніх авторів до класичних форм, або завдяки своїм лінощам. Однією з модифікацій є напівсонет. Потім ідуть перевернуті сонети etc. Творчість тому і зветься творчістю, що вона не обмежує коло (вибачте мені тавтологію) творчого пошуку.
Ось посилання на інформаційний ресурс, на якому можна знайти відповіді на всі питання, що виникають, щоб творча дискусія не переросла у банальну бійку:)))
http://feb-web.ru/feb/slt/abc/lt2/lt2-9071.htm
Особисто я почав би віршувати модифікованими формами після того, як опанував би класичні.
Поки що мені більш-менш вдаються ронделі з кодою, які є однією з найскладніших форм сонета.

Можливо, той автор, про якого Ви написали, є настільки майстром версифікації (науки про віршоутворення), що його талант і досвід потребують більш широкого кола його поетичної діяльності.
Просвітницька робота нерідко буває невдячною для самого просвітника, тому я намагаюсь її уникати, але без деяких її елементів творчий діалог унеможливлюється. Іноді я поспішаю її просто згорнути, щоб надати можливість опоненту самому шукати відповіді на всі питання, які його цікавлять. Якщо вони взагалі цікавлять. Вас, як бачу, вони зацікавили. Але я все одно згортаю свою діяльність, бо час є часом. А він в мене не завжди є. Ось я і прощаюсь на невизначений термін :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:57:10 ]
А Ви можете бути і романтичним. Гарно і спокусливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-10-17 13:34:39 ]
Дякую, Лелю!