ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ВГОЛОK

 Казковий Відень
Не був я в західних столицях,
Лиш раз - у місті Відень,
А там - із кожної крамниці
Приємний запах лине:

Тут пахне кави ароматом,
Тут - чаєм із жасмину,
З тієї - пряний запах м'яти,
А звідти мріє кмином.

З арабських чутно ресторанів
Легким димком кальяну,
З китайських із самого рання -
Для мене невпізнанні.

У центрі - запашним глювайном
І смаженим каштаном...
Гуляють тут дівчата файні
Й туристів каравани.

Як чарівниця мила, мимо
Пройшовши повз вітрини,
Жагучий погляд в тебе кине -
Пектиме і донині.

По тротуарах із бруківки
Ходив і милувався
На чепурні його будинки,
На вирізьблені лавки,

Алеї, парки та озерця,
В яких качки і ряска...
Лишився Відень в мене в серці,
Немов чудова казка.


17.06.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-25 11:12:06
Переглядів сторінки твору 4563
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.239 / 6  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-26 21:48:54 ]
спала на думку ось така "зарисовочка"

«Казковий Відень, спогад на межі,
ще тільки мить і стане все на місце,
і одним цілим будуть колажі,
на полотні не буде їм вже тісно»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-04-15 14:59:02 ]
Дякую за чудовий експромт, Тарасе! Побачив тільки сьогодні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 13:18:58 ]
Мммм. Здоровски :)))Так колоритно. Прям прогулялась по ароматным достопримечательностям. Вот вкусный какой-то стих. Пойду-ка, сварю себе ароматного кофе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 14:15:38 ]
Смачного, Алісо!) Але кава все-таки смачніша віденська) - навіть і не знаю, чи є в Україні десь настільки смачна. І у Відні насправді надзвичайно ароматні вулиці - а в центрі всюди аромати глювайну, пуншу і смажених каштанів. Якщо ще не були, то раджу з'їздити - не пошкодуєте...
І щиро вдячний, Алісо, за настільки високу оцінку вірша. Чесно кажучи, він мені і сам подобається (можливо, тому, що так сподобався Відень?), хоча й зараз вже бачу у ньому деякі речі, які хотілось би відкоректувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:11:31 ]
Спасибо, Валерий :) Ну... я даже не сомневалась, что мой кофе и в подметки не годится тому, что Вам пришлось попробовать в Вене :))) Но делать нечего. Приходится утолять кофейную жажду, чем есть. Во всяком случае, не растворимым )))
Не за что, Валерий. Я люблю работы, которые рождают перед глазами не картинки, а целые "киношки" целостные... они живые что ли. Сложно объяснить. Я когда была маленькой, в детской поликлинике на одном из этажей был огромный рисунок с полем в цветах, где девочка с корзинкой эти цветы собирала. И мне всегда казалось в детстве, что я подойду к этой стене, трижды постучусь и войду туда, на шикарное цветочное поле, где девочка в красивом платьице будет вместе со мной собирать цветы, картинка оживет и можно будет заглянуть даже туда, чего не видно было на ней до того как я постучусь:))) И вот Ваш стих вдруг произвел такое же впечатление. Можно читать и примерять на себя, как сказку в детстве, заглядывать в такие места, которых Вы не упомянули, но совершенно точно знать, что они вот такие или такие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-01 08:23:43 ]
О, Алісо, то Ви вже з дитинства виправдовували своє ім'я (адже Ваші фантазії так близькі до пригод Аліси з "Аліси в країні чудес" та "Аліси в Задзеркаллі" Льюїса Керролла). І який поетичний образ Ви створили у коротенькому коментарі! Ось справжній поетичний талант! А тепер я й сам поглянув на свій вірш Вашими очима, пригадуючи, як щодня подорожував цими вуличками, парками, алеями і, очевидно, мені навіть якось вдалось передати з кінематографічною точністю цю подорож своїм читачам (у будь-якому разі, одній чарівній читачці - це точно :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-01 17:54:40 ]
Наверное, все в детстве были такими фантазерами в силу своей неосведомленности :))
Да какой там талант? Несколько стихов всего
Валерий, мое очарование - это всего лишь удачное фото. Но думаю, что "Чарівемй Відень" понравился далеко не одной очаровательной читательнице ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-02 08:12:56 ]
Так, діти - це й справді надзвичайні фантазери. Артисти, художники, поети - а теперішні діти взагалі неймовірні. Миттю освоюють комп'ютерні ігри, наприклад. :)
А я, напевно, досі зачарований Вашою красою, так добре переданої на фото, зовсім випадково натрапив на надзвичайно емоційний вірш Євгена Меркулова і одразу ж вирішив його перекласти. Ось Вам і сила краси у дії! :) Щоправда, коментатори кажуть, що переклад не зовсім вдався. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:41:11 ]
Я думаю, все дело только в Вашем таланте. И только в нем. И в жизни я довольно обычная, просто действительно удачное фото:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 12:59:37 ]
Та ні, зазвичай фотогенічні виглядають ще привабливішими в реальності :)