ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Остання нота
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
* * *
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра (квартон)
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
* 63 *
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Записки дяді Жори. Записка 2. Мій друг #владімірмаяковский
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Щастя це тепла зброя (The Beatles)
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
* * *
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Професор і множинність алкогольного буття
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Вибране і вибрані-2
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
За життя
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
* * *
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Туркменбашизм по-українськи

"Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам"ятника,.."

1Сам.15:12

Мій іноземний гість блукав
Кварталами Донецька,
Мене з цікавістю питав,
Я згадував німецьку.

- Оцей з жердиною атлет
Чому пожив так мало?
- Живий!!! І свій авторитет
Зіп"яв на п"єдестала.

- Це жарт чи натяк - сам пожив,
То-ж іншим дай пожити?
І нащо-б я отак спішив
Народ простий смішити?

Невдовзі ще один "бовван"*
Для огляду відкрився.
Спитає точно, що за "ман".**
І я не помилився.

- А цей веселий чоловік...
- Співак один чудовий.
- Помер?
- Та ні, іще не встиг,
Але, як бач, готовий.

- І як воно для них самих,
Не бринькає по нервах?
Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих.

Веду по вулиці з ім"ям
Відомого нардепа:
- Живий?
- Ато-ж,- кидаю я.-
Гарцює ще, як треба.

- А як народ?
- Та що народ?
Йому народ - не люди.
Такий собі мордоворот,
Як скаже, так і буде.

Та-а-ак! Є у скромности межа.
У Азії вчимося?
Вже й нам своїх "туркменбашат"
НаплОдити вдалося.

- А в цього вигляд ого-го!.-
На пам"ятник киває.-
І цей живий?
- Та ні, його,
На щастя, вже немає.

17 грудня 2007 року

* бовван - необразлива біблійна назва
пам"ятника, зведеного для
ритуального поклоніння.
** ман - німецькою мовою "чоловік".

Зі збірки "За межею означень..."





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 07:47:21
Переглядів сторінки твору 5493
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.704 / 5.5  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 08:36:54 ]
Ігорю, я розумію, як важко писати на таку темму, добре, що без лозунгів, але ж все-таки" Невдовзі ще один ПАХАН и без лапок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:46 ]
Натуральний іронічний неореалізм... І сміх, і гріх як кажуть.:-( Ви б розшифрували, пане Ігорю, депутата і співака, бо з жердиною це однозначно Бубка. Люди дійшли вже до крайньої межі маразму, що дозволяють при житті собі пам'ятники ставити та своїми іменами вулиці називати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:43:35 ]
Ви абсолютно праві. Не один місяць ідея визрівала, але не реалізовувалась. Тяжко мені далися ці рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:46:26 ]
У мене є фотоколлаж, але він не відповідає вимогам сайту що до розміру. Тому розшифрую: Йосип Кобзон (видатний, на мою думку співак, але...) і Юхим Звягільський (на його честь названо вулицю). Останній пам'ятник (тому, що помер, на щастя) Артему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 14:24:19 ]
Йосип Кобзон і на мою думку співак від Бога, але... Хочеться вірити, що пам'ятник поставили без його згоди. Про Звягільського я краще змовчу - це просто дикість. Досить хорошу тему ви зачепили, пане Ігорю. Може комусь із можновладців на очі попадеться ваш твір і... дійде до них нарешті, що це ДИКІСТЬ. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 09:58:19 ]
Добра і справжня сатира. І гарний склад і тема правильна.
Не знаю, Сергій Назарович і спортсмен і людина..., не бачив, може це пам'ятник спортсмену, а не Бубці? А з Бубки тільки образ взятий? А про інших і говорити немає чого. Буває люди проти своєї волі стають заручниками свого часу. Здається іменем Каденюка назвали десь вулицю, так може він і був проти, але хто його питав? Можновладці себе старалися піднести через когось. Мовляв перший космонавт-українець був при Кучмі. Тільки люди не повелися, нового Гагаріна не буде, вже змінилися суспільні відносини. Першим українцем в космосі був Попович.
Говорили, наче було обіцяно поставити пам'ятник при житті з чистого золота тому, хто віднайде ефективні ліки від раку. Від всього вдячного людства. Якби хтось зробив такий подвиг, гадаю в цьому випадку людей, які виступили б проти було небагато. Але... Найбільшу шану людство виявляє до тих людей чиє прізвище пише з малої букви. А про чинуш, бариг, зарозумілих і втомлених...
Пам'ятаєте як в Расторгуєва: "...гипсовую статую, сняли тихаря...".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 17:15:32 ]
Почуття керують людиною. У житті трапляються достойні люди, яких хочеться якось особливо віншувати і найбільше, що вважається достойною славою є увічнення особи у камені або металі. Але... Відзначеним навік стане той, кого Сам Бог відзначить. Через те людині слід розвивати таку якість, як скромність. Надмірна слава може зіпсувати будь кого, особливо того, хто має неоднозначні риси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:34:09 ]
Читаю цього вірша не уперше. Відмінна сатира!

п.с. Завжди голосую за "свято без Кобзона" - не зрозумій, Друже буквально...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:52:01 ]
Одного разу доля звела нас у Гераті. Після концерту він охоче спілкувався з усіма бажаючими і я з задоволенням тис йому руку. Не знаю, для чого такій мужній людині, як Кобзон ота пустопорожня слава. Здається, повага до співака, саме як до співака анітрохи не була замала. Тому наявність пам'ятника викликає у мене жаль. Наче для вінка місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 11:07:52 ]
Дуже влучно. Чудово!

Мудрі слова:
"Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-16 08:22:38 ]
От бачите, а інші вважають, що то ми з місяця впали. Кажуть: "Треба людей шанувати, доки вони живі". Теж вірно, але з іншої опери.