ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Тетяна Левицька
2026.07.27 11:16
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

Там ворони невтомно голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,

Тетяна Левицька
2026.07.26 11:22
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.

В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Туркменбашизм по-українськи

"Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам"ятника,.."

1Сам.15:12

Мій іноземний гість блукав
Кварталами Донецька,
Мене з цікавістю питав,
Я згадував німецьку.

- Оцей з жердиною атлет
Чому пожив так мало?
- Живий!!! І свій авторитет
Зіп"яв на п"єдестала.

- Це жарт чи натяк - сам пожив,
То-ж іншим дай пожити?
І нащо-б я отак спішив
Народ простий смішити?

Невдовзі ще один "бовван"*
Для огляду відкрився.
Спитає точно, що за "ман".**
І я не помилився.

- А цей веселий чоловік...
- Співак один чудовий.
- Помер?
- Та ні, іще не встиг,
Але, як бач, готовий.

- І як воно для них самих,
Не бринькає по нервах?
Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих.

Веду по вулиці з ім"ям
Відомого нардепа:
- Живий?
- Ато-ж,- кидаю я.-
Гарцює ще, як треба.

- А як народ?
- Та що народ?
Йому народ - не люди.
Такий собі мордоворот,
Як скаже, так і буде.

Та-а-ак! Є у скромности межа.
У Азії вчимося?
Вже й нам своїх "туркменбашат"
НаплОдити вдалося.

- А в цього вигляд ого-го!.-
На пам"ятник киває.-
І цей живий?
- Та ні, його,
На щастя, вже немає.

17 грудня 2007 року

* бовван - необразлива біблійна назва
пам"ятника, зведеного для
ритуального поклоніння.
** ман - німецькою мовою "чоловік".

Зі збірки "За межею означень..."





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 07:47:21
Переглядів сторінки твору 5634
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.704 / 5.5  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 08:36:54 ]
Ігорю, я розумію, як важко писати на таку темму, добре, що без лозунгів, але ж все-таки" Невдовзі ще один ПАХАН и без лапок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:46 ]
Натуральний іронічний неореалізм... І сміх, і гріх як кажуть.:-( Ви б розшифрували, пане Ігорю, депутата і співака, бо з жердиною це однозначно Бубка. Люди дійшли вже до крайньої межі маразму, що дозволяють при житті собі пам'ятники ставити та своїми іменами вулиці називати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:43:35 ]
Ви абсолютно праві. Не один місяць ідея визрівала, але не реалізовувалась. Тяжко мені далися ці рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:46:26 ]
У мене є фотоколлаж, але він не відповідає вимогам сайту що до розміру. Тому розшифрую: Йосип Кобзон (видатний, на мою думку співак, але...) і Юхим Звягільський (на його честь названо вулицю). Останній пам'ятник (тому, що помер, на щастя) Артему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 14:24:19 ]
Йосип Кобзон і на мою думку співак від Бога, але... Хочеться вірити, що пам'ятник поставили без його згоди. Про Звягільського я краще змовчу - це просто дикість. Досить хорошу тему ви зачепили, пане Ігорю. Може комусь із можновладців на очі попадеться ваш твір і... дійде до них нарешті, що це ДИКІСТЬ. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 09:58:19 ]
Добра і справжня сатира. І гарний склад і тема правильна.
Не знаю, Сергій Назарович і спортсмен і людина..., не бачив, може це пам'ятник спортсмену, а не Бубці? А з Бубки тільки образ взятий? А про інших і говорити немає чого. Буває люди проти своєї волі стають заручниками свого часу. Здається іменем Каденюка назвали десь вулицю, так може він і був проти, але хто його питав? Можновладці себе старалися піднести через когось. Мовляв перший космонавт-українець був при Кучмі. Тільки люди не повелися, нового Гагаріна не буде, вже змінилися суспільні відносини. Першим українцем в космосі був Попович.
Говорили, наче було обіцяно поставити пам'ятник при житті з чистого золота тому, хто віднайде ефективні ліки від раку. Від всього вдячного людства. Якби хтось зробив такий подвиг, гадаю в цьому випадку людей, які виступили б проти було небагато. Але... Найбільшу шану людство виявляє до тих людей чиє прізвище пише з малої букви. А про чинуш, бариг, зарозумілих і втомлених...
Пам'ятаєте як в Расторгуєва: "...гипсовую статую, сняли тихаря...".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 17:15:32 ]
Почуття керують людиною. У житті трапляються достойні люди, яких хочеться якось особливо віншувати і найбільше, що вважається достойною славою є увічнення особи у камені або металі. Але... Відзначеним навік стане той, кого Сам Бог відзначить. Через те людині слід розвивати таку якість, як скромність. Надмірна слава може зіпсувати будь кого, особливо того, хто має неоднозначні риси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:34:09 ]
Читаю цього вірша не уперше. Відмінна сатира!

п.с. Завжди голосую за "свято без Кобзона" - не зрозумій, Друже буквально...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:52:01 ]
Одного разу доля звела нас у Гераті. Після концерту він охоче спілкувався з усіма бажаючими і я з задоволенням тис йому руку. Не знаю, для чого такій мужній людині, як Кобзон ота пустопорожня слава. Здається, повага до співака, саме як до співака анітрохи не була замала. Тому наявність пам'ятника викликає у мене жаль. Наче для вінка місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 11:07:52 ]
Дуже влучно. Чудово!

Мудрі слова:
"Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-16 08:22:38 ]
От бачите, а інші вважають, що то ми з місяця впали. Кажуть: "Треба людей шанувати, доки вони живі". Теж вірно, але з іншої опери.