ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Монолог сучасної жінки
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
***
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Безодня ніщо
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
* * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Січнева епітафія
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Солодке вино вечора
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Крах (сонет). Присвята поетесі Лілії Ніколаєнко
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Ейф
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Сон
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Добро
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Новий Рік
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
Передвиборча рекогносцировка або ігри в «чапаєва»
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
***
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
Еспанський караване (The Doors)
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Зима в Єрусалимі
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
1990. Опасисті (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 Я КАЯЛАСЬ...

Чорноброва, покайся, чи хоч усміхни лице!

Галантний Маньєрист

МІЙ МАЛЮНОК Я каялась. А опісля грішила.
Ішла від тебе. Поверталась знов.
Летіла в небо. Згодом ворожила,
А карти аж кричали: ТО ЛЮБОВ!
Я каялась. Мене затаврували,
Сказавши: недостойною єси...
Від сліз моїх пекучими ставали
Подерті мрії, спраглі до краси.
Я каялась... Та ти того не бачив...
Чи не хотів - тобі простіше так.
Ішла від тебе - просто - без означень.
Ти ж характерник? А інакше - ЯК?!

***
Я посміхнуся. Навідмаш. У Сонце.
І більш уже не буде каяття!
Все втрачене я віднайду у доньці!
Таки піду... В свою спіраль життя.

серпень 2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-04 00:24:56
Переглядів сторінки твору 8580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 09:25:59 ]
Я каялась. А опісля грішила. - Супер! І правильно робила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 10:19:14 ]
Чудовий вірш! Поетична лірична сповідь, душевно.
Викликає глибоке розуміння - так викладено!
Особливо сподобалось - "Я посміхнуся. Навідмаш. У Сонце." Наперекір всьому - оптимізм.
Не смію радити - можливо, в останньому рядочку замість "В свою" як варіант розглянути "Така".
Одержало би(на мою думку) відтінок якоїсь життєвої невідворотності, а не свідомого вибору ЛГ.
Дякую. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 10:36:34 ]
Каралася і мучилась вона,
Подерті мрії боляче пекли.
І гупало у скронях їй - "коли
Настане довгождана ця весна?"...

Навідмаш небо било всі віки,
Тебе затаврували за любов?
Та ще ніхто недолі не зборов,
Як не простяг до щастя сам руки!

Ти вирвешся з полону у нещасть,
Спіраль недолі врешті розірви,
Відкрий любові серце і живи -
За всі терпіння Бог тобі воздасть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 17:22:18 ]

Вона змінила імідж, їй, наче, личить, але...
(з чоловічої розмови)
Я казав тобі і не раз - чим довше її волосся,
тим більше у нім вчорашнього, того що уже збулося
у щасті чи у печалі, - але у волоссі ключ,
найкраще - коротка стрижка, врожаю твого колосся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 17:44:26 ]
Знову буду сперечатись про волосся довжину!
Я, як відьмочка косата, це зуміла осягнуть:
Кожна довга волосина - мов до Космосу драбина...
Якщо справжній ти Мужчина - поважати це повинен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 17:57:51 ]

А чого ж не поважати?! Говорилося про інше,
щоб взаємності радіти - зауваж найвизначніше:
Хай росте її волосся при тобі - і чим густіше!
Щоб її жиитя до тебе забувалося скоріше!.. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:13:35 ]
Ви засудили жорстко, без емоцій:
За мою сповідь – отаке добро!
Я похитнулась: півсекунди у півкроці,
І вже плече обпечене тавром.
Моя коса, розплетена на вітрі,
Живе своїм окремішнім життям…
Клепсидра полічила миті світлі –
Вже морок пригортається дитям.
О падре! Вироки – то ваша меса:
Пекельний ключ до раю – у косі.
Душа моя в озерах віч воскресла
Й відбилася сльозою у росі.
Не скажу: Mea culpa, не чекайте!
Моя туга, мій біль – то МІЙ політ!
Врожаї душ, вам відданих, збирайте.
Я – лиш відлуння, вкраплене у світ…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:14:21 ]
Життя до, життя опісля...
На усе в житті є місце!
Все сумне забудем скоро,
Бо попереду простори
Для душі, що прагне злетів...
Ми - Жінки та ще й Поети!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 18:26:48 ]

Оце так, це по-нашому, по-небесному,
і хай доля воздасть нам і щастя по-чесному. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:41:39 ]
Вже не лякає мене дощ,
В душі моїй ані краплини -
Знайшла свою я Половину,
Тепер щаслива я, ото ж!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:37:52 ]
навіщо каятись? хіба кохання гріх?
хіба воно існує не для всіх?
нехай шкодує той, хто не напився
з її долоней любощів утіх :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:46:13 ]
Не знає сорому любов,
Коли вирують почуття.
Ось знов пульсує в скронях кров,
Ти знову мій, а я – твоя...
На крилах мрії полечу
У світ, в якому Ти живеш.
Любовне зілля досхочу
З Коханим питиму без меж.
Любов вогнем в мені горить,
До Тебе прагну я чимдуж.
Нехай триває вічно мить
Єднання тіл і спраглих душ!
Це божевіллям є, мабуть.
Та почуття сильніш мене.
Я пізнаю любові суть,
Коли з Тобою ми – одне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 18:59:22 ]


А без кохання що - невже нема любові?
Та вже нехай, я теж за білі перса, мармурові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:05:37 ]
Про кохання і любов мало лиш одних розмов!
Губки, спинка ще й животик...Тож яка любов на дотик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 19:33:07 ]

Губки, спинка і животик - це лише кохання дотик,
а любов рукам не владна - штучка вельми делікатна... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:36:15 ]
нарід! АЛЬО!!!! тут був трагічєський вірш, а Декамерон - туди, за кут і в кущі...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 19:49:16 ]
О так, пробачте, але що ви від чоловіків хочете, хіба не жінки цим ділом правлять? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:14:39 ]
Вибачаюсь, більш не буду,
Бо засудять і без суду
За фривольності любовні!
Видно, місяць десь уповні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:17:45 ]
а тепер вся розкаяна гоп-компанія дружно починає каятись на сторінці нашого любого Маньєриста...)))
там теж накрутили, і я в тім числі,,,))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:26:51 ]
Караюсь, мучусь - та не каюсь,
Лиш підганяю часу плин.
В шуканні власних Половин
Ми надто часто всі спіткались...