ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Ти запали мене
moth and candle Ти запали мене,
ніби за всіх,
те що світитиме –
зоряна сіль.

Ніч заливатиму,
наче пташа
криком за ґратами,
в крейдове “ша…”.

А вигинатимусь –
аж заятрять
тіні стигматами
вростяж розп`ять.

Видно під кроною
ґноття і ґніт.
Долю долонею
пишуть вогні.

Випали з рунами
краплі тепла.
Нервами-струнами
ніжність втекла.

Лінія в лінію –
часу рубці,
білі від інею,
зводять кінці.

Що побілішало –
прагне вогню.
Я перевішуюсь
зашморгом в ню.

І перетворюю
світло на путь.
Гасне історія –
тіні не мруть.

А перехований
в щастя твоє,
стану розкованим
голосом “є”.

Врозтіч, урозкидку –
правом юрби
стишуй до просвітку,
та не губи.

20 Серпня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-20 18:00:29
Переглядів сторінки твору 7683
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.07 03:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 23:07:03 ]
З одного боку "випадає" а з іншого "випалює"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-20 23:46:52 ]
я раптом осягнула (можу помилятись,але...): цей вірш про свічу. перевтілившись метафізично у вогонь, автор виповідає свої відчуття. якщо він навіть не свіча, то запалений гніт. перевішений униз зашморгом (петлею) вигинається... дивні відуття. глибока метафізика. потреба осмислення і це добре, бо вірш - не пережована маса, яку заковтуєш неосмислено.
отут у цій строфі я би перенесла кому (ану чи вдастся показати? у мене ввімкнута екранна клавіатура,бо акумулятори підзаряджаються, добре, що мишка ще бігає)))
Ніч заливатиму,
наче пташа (кому забрати)
криком за ґратами (вставити кому сюди)
в крейдове “ша…”.
думаю,що то пташа за ґратами піє...
а руни загалом випалюють чи випікають - можна унизу вірша примітку додати для непосвячених. тоді двоякість відпаде-руни-не зуби, вони не вивалюються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 00:36:51 ]
Ну файно, Оксанко.
Я поміняв кому, в оригіналі було ще інакше:
"Ніч заливатиму,
наче пташа,
криком за ґратами,
крейдове “ша…”.
Думаю, що вруни-вруна можуть бути і літерами - а раз так - то можна їх випалювати разом зі словами,
і випадати вони можуть здається теж :)
Дякую!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 00:52:37 ]
егеж, і врунитимуться випадаючи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 01:05:18 ]
Коли в школі, чи в універі переді мною поставало завдання визначити ідею вірша - мене це заводило в тупик. Я могла це зробити запросто, але кожен вірш для мене мав стільки ідей, що я у них просто губилася. Загубилася і у тебе, Юрасю. Але, це нормально. Є вірші-нетрі. Люблю такими поблукати, насолоджуючись вдало дібраними словами, формами, ритмом, малюнком. Звучить він, як тантра.
Мені подобається. А все решта, тобі уже сказали.
Цьомики.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:43:26 ]
Яринцю, дякую тобі.
Ну принаймі є місце для роздумів...
Здвінув бровь,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сторінку Видалено (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 10:18:02 ]
Тут багато чого сказали і мені не хотілось би повторювати все це. Вірш дійсно дуже класний. Принаймні естетичний - це точно. Так тримати!

*Добре що не всі сучасні вірші - кліше*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:55:54 ]
Спасибі, Ростиславе.
Тішуся, що вірш приніс певне зацікавлення.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 12:27:44 ]
"Ніч заливатиму,наче пташа..." - демінутив сприяє замилуванню поетизмами, (і тому) перша строфа - особлива. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:59:15 ]
Дякую, Іринко,
за щирість.
демінутив-но - взаємненько,
ЛЮ :)