ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз,
А ми нічого лишнього не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Костянтин Ватульов
2026.04.03 16:03
На незайманій кухні не вариш під музику добрі обіди.
У вітальні навпроти не чути відраду маненьких дітей.
Не дрімає на бильці дивану розніжена кішка спокійно.
У кутку підвіконня кімнатна фіалка ніяк не цвіте.

На засніженій вулиці змерзлі машини по

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Ти запали мене
moth and candle Ти запали мене,
ніби за всіх,
те що світитиме –
зоряна сіль.

Ніч заливатиму,
наче пташа
криком за ґратами,
в крейдове “ша…”.

А вигинатимусь –
аж заятрять
тіні стигматами
вростяж розп`ять.

Видно під кроною
ґноття і ґніт.
Долю долонею
пишуть вогні.

Випали з рунами
краплі тепла.
Нервами-струнами
ніжність втекла.

Лінія в лінію –
часу рубці,
білі від інею,
зводять кінці.

Що побілішало –
прагне вогню.
Я перевішуюсь
зашморгом в ню.

І перетворюю
світло на путь.
Гасне історія –
тіні не мруть.

А перехований
в щастя твоє,
стану розкованим
голосом “є”.

Врозтіч, урозкидку –
правом юрби
стишуй до просвітку,
та не губи.

20 Серпня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-20 18:00:29
Переглядів сторінки твору 7938
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-20 23:07:03 ]
З одного боку "випадає" а з іншого "випалює"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-20 23:46:52 ]
я раптом осягнула (можу помилятись,але...): цей вірш про свічу. перевтілившись метафізично у вогонь, автор виповідає свої відчуття. якщо він навіть не свіча, то запалений гніт. перевішений униз зашморгом (петлею) вигинається... дивні відуття. глибока метафізика. потреба осмислення і це добре, бо вірш - не пережована маса, яку заковтуєш неосмислено.
отут у цій строфі я би перенесла кому (ану чи вдастся показати? у мене ввімкнута екранна клавіатура,бо акумулятори підзаряджаються, добре, що мишка ще бігає)))
Ніч заливатиму,
наче пташа (кому забрати)
криком за ґратами (вставити кому сюди)
в крейдове “ша…”.
думаю,що то пташа за ґратами піє...
а руни загалом випалюють чи випікають - можна унизу вірша примітку додати для непосвячених. тоді двоякість відпаде-руни-не зуби, вони не вивалюються...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 00:36:51 ]
Ну файно, Оксанко.
Я поміняв кому, в оригіналі було ще інакше:
"Ніч заливатиму,
наче пташа,
криком за ґратами,
крейдове “ша…”.
Думаю, що вруни-вруна можуть бути і літерами - а раз так - то можна їх випалювати разом зі словами,
і випадати вони можуть здається теж :)
Дякую!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 00:52:37 ]
егеж, і врунитимуться випадаючи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-08-21 01:05:18 ]
Коли в школі, чи в універі переді мною поставало завдання визначити ідею вірша - мене це заводило в тупик. Я могла це зробити запросто, але кожен вірш для мене мав стільки ідей, що я у них просто губилася. Загубилася і у тебе, Юрасю. Але, це нормально. Є вірші-нетрі. Люблю такими поблукати, насолоджуючись вдало дібраними словами, формами, ритмом, малюнком. Звучить він, як тантра.
Мені подобається. А все решта, тобі уже сказали.
Цьомики.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:43:26 ]
Яринцю, дякую тобі.
Ну принаймі є місце для роздумів...
Здвінув бровь,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сторінку Видалено (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-21 10:18:02 ]
Тут багато чого сказали і мені не хотілось би повторювати все це. Вірш дійсно дуже класний. Принаймні естетичний - це точно. Так тримати!

*Добре що не всі сучасні вірші - кліше*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:55:54 ]
Спасибі, Ростиславе.
Тішуся, що вірш приніс певне зацікавлення.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-08-21 12:27:44 ]
"Ніч заливатиму,наче пташа..." - демінутив сприяє замилуванню поетизмами, (і тому) перша строфа - особлива. )
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:59:15 ]
Дякую, Іринко,
за щирість.
демінутив-но - взаємненько,
ЛЮ :)