ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 СІМ ЛІТ )))

Ти що не розумієш - Я ВЖЕ ВЕЛИКА!!!

Солька

Образ твору Ти так спішиш з дитинства у весну
І довгоного бігаєш у сонце.
В піжамці ловлю запах твого сну,
Смішинки виціловую в долоньці.

По плічках серпень покотився враз,
Поливши медом обгорілу спинку,
І зазорів на дні очей – якраз,
Де всі чомульки стихли на хвилинку.

Так кицьок любиш, аж вони пищать,
Ридаєш гірко у тарілку каші…
Русяво павутинкою блищать
Секрети перші. Що уже НЕ НАШІ.

Ростеш, пташа! З роси ж бо і води!
Вже хлопці кіски смикають до плАчу,
Жуків в портфелик кИдають – адИ! –
Ти ж робиш вигляд, що сердита. Наче.

Розкидані колготки і пісні
Збираю. Розкладаю по поличках.
Ще скрикуєш від страху уві сні,
А я зціловую сльозу із личка.

Та ти спішиш. Довірливо у світ
Метеликом летиш, гартуєш крила.
Тобі сім літ. Тобі УЖЕ сім літ.
І очка кліпають безмежно-сіро.

22.08.2010




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-21 23:54:17
Переглядів сторінки твору 4516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 00:26:31 ]
Чомульки:) Чарівно-чарівно-чарівно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 00:29:06 ]
О! Сестричко, ви в наших краях! Шарман ))
Декамерон без вас збіднів, а Рудокоса сумувала ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 00:33:00 ]
І я сумувала:) Але щось бачу Декамерон ніби на вакаціях? Якось мляво просуваються справи у вежах і за межами веж:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 00:39:38 ]
за межами бурлить ))) дуелі і баталії, розбиті серця і черепки )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 00:44:04 ]
Черепки? Ах, ця захоплююча архаїка:) Сподіваюсь, стане і для моєї колекції раритетів:)Хоча, власне я все ще перебуваю у пошуках Дракона. Можливо, його очі і казки будуть чеснішими, аніж чоловічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 00:48:22 ]
Знаю, що Рудокоса за східним гороскопом Дракон ))
І її очі завжди були чесними, але... усіх нас цікавить ця риса власне в чоловіках. А це уже складно (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 01:01:25 ]
Чудова материнська любов, стільки тепла і щирості!
Стосовно останнього коментаря.
Як цікаво відкрити для себе те, що цікавить жінок
у нас, чоловіках. Мрія мене просила не убивати Дракона, тепер я розумію, чому! Це - тема для нового вірша. Дякую і за Ваш вірш і за тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-08-22 01:08:07 ]
дякую Вам, Ланселоте за увагу до моєї скромної творчості ;)) Так, материнство надихає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-28 00:00:55 ]
Ти так спішиш з дитинства у весну
ТА довгоного бігаєш у сонце.
В піжамці ловлю запах твого сну,
Смішинки виціловую в долоньці.

По плічках серпень покотився враз,
Поливши медом обгорілу спинку,
І зазорів на дні очей – якраз,
Де всі чомульки стихли на хвилинку.

Так кицьок любиш, аж вони пищать,
Ридаєш гірко у тарілку каші…
Русяво павутинкою блищать
Секрети перші. Що уже НЕ НАШІ.

Ростеш, пташа! З роси ж бо і води!
Вже хлопці кіски смикають до плАчу,
Жуків в портфелик кИдають – адИ! –
Ти ж робиш вигляд, що сердита. Наче.

Розкидані колготки і пісні
Збираю. Розкладаю по поличках.
Ще скрикуєш від страху уві сні,
А я зціловую сльозу із личка.

Та ти спішиш. Довірливо у світ
Метеликом летиш, гартуєш крила.
Тобі сім літ. Тобі УЖЕ сім літ.
І очка кліпають безмежно-сіро.







ТО Є МЕГАПОТУЖНО!!! Оксанка я пишаюсь знайомством з тобою!!! Ніжність, любов, талант....