ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,

Ольга Олеандра
2025.07.09 09:25
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.

Тетяна Левицька
2025.07.09 08:10
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,

Віктор Кучерук
2025.07.09 06:33
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Прощание души
Зажигались лампадки над крышами,
а душа растворялась в ночи.
Листья чуткие дерева слышали,
как она обронила ключи.

Храм её превратился в развалины,
править бал стали страхи да тлен.
Уголёк догорел до окалины,
стихли реки артерий и вен.

Все страницы у жизни прочитаны,
и страданием смыты грехи,
а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи.

Улетала душа в даль безбрежную,
скинув бремя телесных оков,
ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов.

Кто там плачет? Её отпустите вы
свой полёт над землёй довершать.
Для души эта связанность нитями
словно слёзы, текущие вспять.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-07 12:55:33
Переглядів сторінки твору 3391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 13:33:30 ]
Интересное философское стихотворение.
Тяжеловато звучит строчка:
"править бал стали страхи да тлен".
Не могу согласиться с песссимистическими заключениями:
"а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи"
и тем более
"ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 14:29:06 ]
Сашо, а очікувала протесту саме проти цих рядків. Але ж у повному обсязі ми зможемо зрозуміти вмираючих тільки тоді, коли самі прямуватимемо цим шляхом, отже ми сліпі і глухі стосовно їхніх почуттів і думок, котрі вони вже не в силі висказати. Крім цього, хіба ж ми знаємо до кінця, як влаштований цей світ? А щодо «ну а мир улыбался по-прежнему с добродушием тихих глупцов», то вийди з помешкання, в котрому хтось вмирає, і що ти побачиш? Що життя триває, пташки щебечуть, сонечко сяє – і чиясь особиста трагедія вмирання є світові звичною річчю, котру він волів би не помічати…От тільки ми не хочемо цього визнавати, бо совість велить нам не ховатись ні за нашу сліпоту, ні за глухоту, ні за глупоту, Не поспішай протестувати проти глупоти, просто порівняй загальний обсяг уже відкритих людям знань і обсяг, котрий здатна вмістити у собі окрема людина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 14:45:06 ]
Сильно написано, Тетяно. Чомусь Ви з початком осені взялись за таку нелегку тематику. Напевне, багато пережито. Чи передумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 17:58:15 ]
Просто померла не чужа мені людина, і я була коло неї у останні години її життя, от і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 15:14:15 ]
Было о том, было и о сем, а я замечу, что строка "Листья чуткие дерева слышали" мне покорилась с третьего разу. Не знаю, почему. То ли переплетение очень уж сложное, то ли "дерева" воспринимаются как-то не по-деревянному. Одним словом, не знаю.
Но, конечно же, я за такие стихотворения.
Спаси-бон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:54:08 ]
Всё резонно, Алексий, для такого восприятия этой строки действительно не одна причина. "Чуткие листья дерева слышали…" - всё понятно, а перестановка "Листья чуткие дерева слышали…" в подсознании может превращаться в "Листья чуткие деревО слышали…", потому что так более привычный порядок слов. А ещё ""Листья чуткие" ассоциируются с "Уши чуткие", что идёт вразрез со стереотипом "Тупой, как дерево". :) Но, если представить, как душа пролетает неслышно сквозь ветви дерева, стоящего у окна, теряя возможность возврата в тело, и только листья лёгким движением отвечают на взмах её крыльев – то образ вполне ясен. Надеюсь, я правильно поняла Ваш комментарий, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:36:17 ]
Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.
"А деревья листвою услышали" - мой вариант таков.
Конечно же, я не ничего не предлагаю. И Ваша аргументация понятна.
Я просто прочитал эту строфу заново. И стихотворение понравилось еще больше.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 23:12:31 ]
«Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.» - супер, а я то какая тупая, коли у меня все-таки возникли сомнения по поводу тупого комментария!!! : ))) Алексий, Вы меня просто сразили этой попыткой самоуничижения, давайте договоримся о запрете на подобные мысли, ведь если бояться сказать что-то не то, искреннего общения не получится, а ведь в искренности и состоит вся прелесть общения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:12:53 ]
Таню, щемний вірш! Особливо гостро відчуваю його сьогодні, бо дізналася, що помер гарний поет та гарна людина Володимир Солодовніков. Дякую Вам!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:04:54 ]
Так, це справді сумно. Було б добре, якби хтось розмістив у ПМ вірші, написані ним раніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 18:21:13 ]
Якщо чесно, то я Таню вважаю ваші коменти на ПМ окремим , більш насиченим здобутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:13:04 ]
:)Більш насиченим здобутком, ніж вірші? Мабуть, у цій думці є резон, адже вірші у певному сенсі є абстракцією,спробою проекції свого бачення у всесвіт, а коменти - це спілкування з живими людьми. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 23:52:25 ]
Тоді моє Вам шанування за глибину коментів! Їх можна виставляти окремими творами, разом з людьми.:)