ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Сіромашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але “легкий”, така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у вір

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Прощание души
Зажигались лампадки над крышами,
а душа растворялась в ночи.
Листья чуткие дерева слышали,
как она обронила ключи.

Храм её превратился в развалины,
править бал стали страхи да тлен.
Уголёк догорел до окалины,
стихли реки артерий и вен.

Все страницы у жизни прочитаны,
и страданием смыты грехи,
а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи.

Улетала душа в даль безбрежную,
скинув бремя телесных оков,
ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов.

Кто там плачет? Её отпустите вы
свой полёт над землёй довершать.
Для души эта связанность нитями
словно слёзы, текущие вспять.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-07 12:55:33
Переглядів сторінки твору 3672
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 13:33:30 ]
Интересное философское стихотворение.
Тяжеловато звучит строчка:
"править бал стали страхи да тлен".
Не могу согласиться с песссимистическими заключениями:
"а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи"
и тем более
"ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 14:29:06 ]
Сашо, а очікувала протесту саме проти цих рядків. Але ж у повному обсязі ми зможемо зрозуміти вмираючих тільки тоді, коли самі прямуватимемо цим шляхом, отже ми сліпі і глухі стосовно їхніх почуттів і думок, котрі вони вже не в силі висказати. Крім цього, хіба ж ми знаємо до кінця, як влаштований цей світ? А щодо «ну а мир улыбался по-прежнему с добродушием тихих глупцов», то вийди з помешкання, в котрому хтось вмирає, і що ти побачиш? Що життя триває, пташки щебечуть, сонечко сяє – і чиясь особиста трагедія вмирання є світові звичною річчю, котру він волів би не помічати…От тільки ми не хочемо цього визнавати, бо совість велить нам не ховатись ні за нашу сліпоту, ні за глухоту, ні за глупоту, Не поспішай протестувати проти глупоти, просто порівняй загальний обсяг уже відкритих людям знань і обсяг, котрий здатна вмістити у собі окрема людина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 14:45:06 ]
Сильно написано, Тетяно. Чомусь Ви з початком осені взялись за таку нелегку тематику. Напевне, багато пережито. Чи передумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 17:58:15 ]
Просто померла не чужа мені людина, і я була коло неї у останні години її життя, от і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 15:14:15 ]
Было о том, было и о сем, а я замечу, что строка "Листья чуткие дерева слышали" мне покорилась с третьего разу. Не знаю, почему. То ли переплетение очень уж сложное, то ли "дерева" воспринимаются как-то не по-деревянному. Одним словом, не знаю.
Но, конечно же, я за такие стихотворения.
Спаси-бон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:54:08 ]
Всё резонно, Алексий, для такого восприятия этой строки действительно не одна причина. "Чуткие листья дерева слышали…" - всё понятно, а перестановка "Листья чуткие дерева слышали…" в подсознании может превращаться в "Листья чуткие деревО слышали…", потому что так более привычный порядок слов. А ещё ""Листья чуткие" ассоциируются с "Уши чуткие", что идёт вразрез со стереотипом "Тупой, как дерево". :) Но, если представить, как душа пролетает неслышно сквозь ветви дерева, стоящего у окна, теряя возможность возврата в тело, и только листья лёгким движением отвечают на взмах её крыльев – то образ вполне ясен. Надеюсь, я правильно поняла Ваш комментарий, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:36:17 ]
Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.
"А деревья листвою услышали" - мой вариант таков.
Конечно же, я не ничего не предлагаю. И Ваша аргументация понятна.
Я просто прочитал эту строфу заново. И стихотворение понравилось еще больше.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 23:12:31 ]
«Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.» - супер, а я то какая тупая, коли у меня все-таки возникли сомнения по поводу тупого комментария!!! : ))) Алексий, Вы меня просто сразили этой попыткой самоуничижения, давайте договоримся о запрете на подобные мысли, ведь если бояться сказать что-то не то, искреннего общения не получится, а ведь в искренности и состоит вся прелесть общения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:12:53 ]
Таню, щемний вірш! Особливо гостро відчуваю його сьогодні, бо дізналася, що помер гарний поет та гарна людина Володимир Солодовніков. Дякую Вам!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:04:54 ]
Так, це справді сумно. Було б добре, якби хтось розмістив у ПМ вірші, написані ним раніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 18:21:13 ]
Якщо чесно, то я Таню вважаю ваші коменти на ПМ окремим , більш насиченим здобутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:13:04 ]
:)Більш насиченим здобутком, ніж вірші? Мабуть, у цій думці є резон, адже вірші у певному сенсі є абстракцією,спробою проекції свого бачення у всесвіт, а коменти - це спілкування з живими людьми. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 23:52:25 ]
Тоді моє Вам шанування за глибину коментів! Їх можна виставляти окремими творами, разом з людьми.:)