ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Прощание души
Зажигались лампадки над крышами,
а душа растворялась в ночи.
Листья чуткие дерева слышали,
как она обронила ключи.

Храм её превратился в развалины,
править бал стали страхи да тлен.
Уголёк догорел до окалины,
стихли реки артерий и вен.

Все страницы у жизни прочитаны,
и страданием смыты грехи,
а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи.

Улетала душа в даль безбрежную,
скинув бремя телесных оков,
ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов.

Кто там плачет? Её отпустите вы
свой полёт над землёй довершать.
Для души эта связанность нитями
словно слёзы, текущие вспять.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-07 12:55:33
Переглядів сторінки твору 4025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 13:33:30 ]
Интересное философское стихотворение.
Тяжеловато звучит строчка:
"править бал стали страхи да тлен".
Не могу согласиться с песссимистическими заключениями:
"а слепцы со своими молитвами,
как и прежде остались глухи"
и тем более
"ну а мир улыбался по-прежнему
с добродушием тихих глупцов"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 14:29:06 ]
Сашо, а очікувала протесту саме проти цих рядків. Але ж у повному обсязі ми зможемо зрозуміти вмираючих тільки тоді, коли самі прямуватимемо цим шляхом, отже ми сліпі і глухі стосовно їхніх почуттів і думок, котрі вони вже не в силі висказати. Крім цього, хіба ж ми знаємо до кінця, як влаштований цей світ? А щодо «ну а мир улыбался по-прежнему с добродушием тихих глупцов», то вийди з помешкання, в котрому хтось вмирає, і що ти побачиш? Що життя триває, пташки щебечуть, сонечко сяє – і чиясь особиста трагедія вмирання є світові звичною річчю, котру він волів би не помічати…От тільки ми не хочемо цього визнавати, бо совість велить нам не ховатись ні за нашу сліпоту, ні за глухоту, ні за глупоту, Не поспішай протестувати проти глупоти, просто порівняй загальний обсяг уже відкритих людям знань і обсяг, котрий здатна вмістити у собі окрема людина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 14:45:06 ]
Сильно написано, Тетяно. Чомусь Ви з початком осені взялись за таку нелегку тематику. Напевне, багато пережито. Чи передумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 17:58:15 ]
Просто померла не чужа мені людина, і я була коло неї у останні години її життя, от і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 15:14:15 ]
Было о том, было и о сем, а я замечу, что строка "Листья чуткие дерева слышали" мне покорилась с третьего разу. Не знаю, почему. То ли переплетение очень уж сложное, то ли "дерева" воспринимаются как-то не по-деревянному. Одним словом, не знаю.
Но, конечно же, я за такие стихотворения.
Спаси-бон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:54:08 ]
Всё резонно, Алексий, для такого восприятия этой строки действительно не одна причина. "Чуткие листья дерева слышали…" - всё понятно, а перестановка "Листья чуткие дерева слышали…" в подсознании может превращаться в "Листья чуткие деревО слышали…", потому что так более привычный порядок слов. А ещё ""Листья чуткие" ассоциируются с "Уши чуткие", что идёт вразрез со стереотипом "Тупой, как дерево". :) Но, если представить, как душа пролетает неслышно сквозь ветви дерева, стоящего у окна, теряя возможность возврата в тело, и только листья лёгким движением отвечают на взмах её крыльев – то образ вполне ясен. Надеюсь, я правильно поняла Ваш комментарий, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:36:17 ]
Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.
"А деревья листвою услышали" - мой вариант таков.
Конечно же, я не ничего не предлагаю. И Ваша аргументация понятна.
Я просто прочитал эту строфу заново. И стихотворение понравилось еще больше.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 23:12:31 ]
«Он достаточно тупой для того, чтобы возникали любые сомнения.» - супер, а я то какая тупая, коли у меня все-таки возникли сомнения по поводу тупого комментария!!! : ))) Алексий, Вы меня просто сразили этой попыткой самоуничижения, давайте договоримся о запрете на подобные мысли, ведь если бояться сказать что-то не то, искреннего общения не получится, а ведь в искренности и состоит вся прелесть общения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 18:12:53 ]
Таню, щемний вірш! Особливо гостро відчуваю його сьогодні, бо дізналася, що помер гарний поет та гарна людина Володимир Солодовніков. Дякую Вам!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:04:54 ]
Так, це справді сумно. Було б добре, якби хтось розмістив у ПМ вірші, написані ним раніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 18:21:13 ]
Якщо чесно, то я Таню вважаю ваші коменти на ПМ окремим , більш насиченим здобутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-09-07 19:13:04 ]
:)Більш насиченим здобутком, ніж вірші? Мабуть, у цій думці є резон, адже вірші у певному сенсі є абстракцією,спробою проекції свого бачення у всесвіт, а коменти - це спілкування з живими людьми. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 23:52:25 ]
Тоді моє Вам шанування за глибину коментів! Їх можна виставляти окремими творами, разом з людьми.:)