ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
1983. Весілля №1 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Записано в серці
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
***
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
Крилаті тіні минувшини
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
Замкнуте коло
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
* * *
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Свічі
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
Закриття сезону (The Doors)
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Контроверсійне – 6
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Сірник і запальничка
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
Як півень
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ї́вґа горлала на третій день весілля…
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
У шаленстві любові
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
Служу Україні
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Я хочу пити ще!
Образ твору Я випила до дна твої бажання, літо,
відверто, жадібно, несамовито,
як перед смертю п’ють,
неначе про запас.

Ти безтурботно спрагу гамувало, ніби
за це собі примірювало німб і
пекучим блиском цим
поєднувало нас.

То нащо ти тепер жадаєш так спокути?
бо келих не такий? йому не бути
нічим, крім келиха,
з якого ллється час…

залий мене відмоленим дощем,
залий –
я хочу пити ще!







    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 19:11:46
Переглядів сторінки твору 12787
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.956 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 4.820 / 5.5  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тема №15 «Прощай літо. Осінь!»
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 23:01:22 ]
мда..
все якесь настільки ні_про_що_жіноче, аж приторно
імхо..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 23:13:29 ]
комусь ні_про_що, а комусь про_все_що_треба.
дякую за імхо.

"Берегись, гнусный фигляр, клянусь Юпитером, я тебе покажу! ..." (с) Теккерея любите? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 23:42:40 ]
"Saprrrristi!")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 23:50:48 ]
Wow! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 12:26:13 ]
О ні, "фігляре Шико", думаю, що справжній Дохтор Хаус узяв би гітару і награв хорошу мелодію, а не казав би про "приторність" жіночу, хоча, судячи зі стану свого здоров'я, міг би, невже у вас все гірше? :)
Невже аби вас надихнути потрібна жіноча грубість, твердість, в'їдливість? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 15:47:41 ]
жінки найчастіше надихають на щось неоковирне, бульбашково-рожеве і самовольне)
винятки - підтверджують правило
"сколь же радостней прекрасное вне тела" - не просто гарна фраза, чи не так?)
справжній дохтор хаус не гітарою займався б, а готував хорошу дозу чогось, аби протверезило)
а то це літо, німби, спокути-цикути, келихи часу, а тоді дощ відмолюєш)
може там не дощу, а всесвітній потоп треба, щоб отверезитись)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 16:18:26 ]
а ви знаєте, Шико, мені навіть вас шкода.

спитайте краще у того, хто написав оці рядки:
"Щоб на моїм плечі дрімала Жінка
Із ледь помітним шрамиком на спині... " - думаю, йому буде що вам відповісти.
І ще - думаю,ЛГ жодної миті ні про що не пожаліє. Навіть за всесвітнього потопу. Бо отримала багато і щедро )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 16:39:49 ]
треба погуглити автора рядків, бо сказано геніально)
ЛГ идет по жизни смеясь?
вампірша, мабуть - отримала багато і щедро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 16:42:14 ]
погугліть-погугліть )
ЛГ просто "идет по жизни".
а вам зустрічалися лише вампірши? більше ні з ким порівнювати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 14:19:57 ]
А є же люди, вічно починають все спочатку!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 14:21:55 ]
Це погано, Ксандре? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 14:27:14 ]
Яке погано? У кожного свої вузлики напам'ять. Кому шосе асфальтне, кому широчінь ріки. Тут багато від природи залежить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 14:29:41 ]
Це так. Тільки вузликів все більшає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 14:42:18 ]
Невже та русалка з світлинки здатна вузлики порахувати? оце була би новина! А ЛГ вже знов вертає на круги своя ще по молодості чи вже від втоми? Тут є загадка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 14:50:37 ]
О, ні, та може тільки їх зав"язувати, а не рахувати )
А ЛГ вертає, бо спрага ж невгамована, мабуть ) Тут справа не в молодості чи втомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 15:11:53 ]
Вертає! Але дощ вимагає відмолений. Сердцю не накажеш. І не попросиш. А що далі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 16:19:29 ]
Хороше питання, Ксандре.
Мабуть, далі життя, оновлене відмоленим дощем )