ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Коли кохання як мистецтво
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Помилився
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Фальш
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
***
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
* * *
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Мамі
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Червоне
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Осінні стріли - золото і мідь"
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-20 23:22:08
Переглядів сторінки твору 9177
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 23:35:37 ]
Ой, Світланко!!!!!
Я думала то ти очима стріляєш, а он воно що.....
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:54:25 ]
Вже не стріляю. Дострілялася. Нині використовую, переважно, тупі предмети... :)) Як ся маєш, Софі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 18:04:34 ]
усе добре! цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:16:03 ]
А краще б убивали?
Гарний осінній золото-медовий напівреквієм )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:24:05 ]
Напівреквієм?... Сальєрі, "вихаді, подлий трус"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:43:28 ]
Хочете довести справу до кінця? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:10:23 ]
Хотіла б, да. Тільки -тссс! Мріє, не зрадь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 00:22:03 ]
Та ні в жисть! Можу стріли потримати... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 08:27:31 ]
А й справді колють. Зате які красиві! Як Твої рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:34:48 ]
Дякую, Вівчарику!.. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 09:44:47 ]
До вподоби

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:40:05 ]
Спасибі, пані Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-21 09:49:19 ]
Що ж та осінь творить - так підсилює почуття? Давні оживають? А каштани-лані підсвідомо єсєнінські дерева як вершники наводять. Неординарно. Світлано, це тосканський робінгуд чи тінь комісара Катані? Перший куплет дуже добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:38:30 ]
Така вона, ця осінь, Саньчику :) А про хлопця - чесслово не знаю. Кашкет мені його сподобався, такий оптимістично-зелений на золотисто-мідному фоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:15:48 ]
Мене, дорога світлосте, кольнуло у Вашому вірші те, що колись був наголос "тятивА", а не "тятИва", і в школі колись учили, що слово "колють" пишеться через "я" - що роблЯть - колЯть".
А загалом:
На небі знов засяяв рак,
Упав, я, зранений, навзнак.
Мене, мене, неначе шило,
Стріла поезії прошила.

Чудовий вірш, я, прочитавши, задзвенів тятивОю, як струною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:48:59 ]
Ярославцю, одна тятивА - добре, а багато тятИв - краще. Ну, і коли бурячки пол-Ю-ть, то будячки кол-Ю-ть... Перевірте, перевірте :))
Бажаю, Славку, щоб і шило
У Ваших пальчиках "віршило" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:24:35 ]
Надзвичайно сподобалось - і лучник, і лукаві брови. А особливо - "золото і мідь". Звучить
супер. Закінчення чудове.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 17:43:57 ]
Кому ж, пане Йване, золото не сподобається? :) А тут і мідь є, і вінки посріблені: І, ІІ і ІІІ місця, усі переможці, так би мовити. За знайомство!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 13:23:42 ]
Дуже гарно, пронизливо і влучно. Та, мабуть, таки "колять". Щодо "тятИви", не впевнена, але в множині, може так і має бути. Мені подобається.
Пані Світлано, а Ви не хочете замінити "прудкі" на "меткі"? Воно якось по змісту наче більше підходить. Прудкі переважно ті, що біжать. А у Вас - про політ стріли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 14:38:20 ]
Вітаю, пані Любо. Приємно Вас бачити у себе. Дякую за "метке зауваження" щодо стріл - скористалася, виправила :) Щодо колють і тятИви (множина) - я не помилилася (якщо виникає сумнів, його одразу ж можна позбутися тут, на Майстернях, скориставшися ел.словником - див. кінець сторінки. Дуже зручно. До зустрічей!