ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Хто з’їв кольори?!




Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка ккк ох 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:42:39
Переглядів сторінки твору 10556
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.248 / 5.25  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:06:12 ]
Клас!
...і котик теж симпатяга!!!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:40:57 ]
Котяра - під колір осені. Полащився, помуркотів і втік. Може, то сама осінь приходила? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 17:25:58 ]
***Мряка злодійкувато
Злизує фарби з листя,*** - осінь...

Сподобалося про перехожих :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:47 ]
А перехожі - всі ми (ну хоча б пару разів на день)... Не дуже затишно, правда? Хоча, якщо настрій гарний, то мряці треба ще добре потрудитися, щоб його злизати! Бажаю вам саме такого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 17:29:03 ]
От засранка мряка! (вибачте за грубість)
Да і мороз - гімнюк.(і за цю теж)

А тпер спробуємо переграти сценарій.

Мряка кидає перли на траву, на дерева, на рожеві ланіти і на вії. І так приємно від того чомусь, головне щоб туш не потекла.

А Мороз наші вікна перемкне у ч/б-режим,
Да в душі - буде весна і веселкова палітра....метелики і трошки комарів , ну щоб не розслаблятись.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:44 ]
Палагеє, я вам навіть непоетичні вирази прощу - тільки не нагадуйте мені про комарів!! Хата при долині, якраз біля розплідника цих вампірів - без "Раптора" жодної ночі спати не лягали! Ледве дочекалися ізбавлєнія у вигляді холодів ("прийшла Пречиста - взяла комара нечиста!"). ;))
Так що фарбуємся водостійкою тушшю і тішимося холодною мрякою. Тим більше що вологе повітря для личка корисне. А зиму я люблю - і ви, здається, теж (досі згадую ваш вірш про пірнання в кучугури і язик, примерзлий до машини сусіда)! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:54:41 ]
А я бачу, ви,Грануїль з пльоточкою сьогодні. Не в гуморі? Усе ж є в мене сумнів, чи може мряка щось злизувати з листя?:) А так напрочуд дивна мініатюрка, як сіренька мишка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:12:18 ]
Спробую пояснити про "злизування": доки опале листя не намокло, воно було різнобарвне і веселе, а під занудливою мжичкою якось зразу стало "облазити"... Вийшла я на вулицю, глянула на це сіро-буре безобразіє - ось і написалося отаке :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:17 ]
Сіро – аж до оскоми!

дуже вдалий образ!!! так, власне, і є...(
ви якось так дотепно описуєте мігрені, непогоду, загалом усяке таке бецяне, що після того воно стає цяцяне )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:10:47 ]
Та це я так намагаюся створювати позитивний настрій - треба ж якось боротися з власним песимізмом... А якщо попутно ще комусь розвидниться - то ж взагалі класно! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:54:00 ]
Найголовніше - внутрішній стан. Тоді будь-яка погода буде не важливою. Мені все подобається - і літо зі спекою, і осінь з болотом, і зими чекаю з морозами, тому що це - життя, і воно прекрасне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:25:16 ]
Юлечко, оцей ваш сталевий внутрішній стержень - це вроджене чи результат самодисципліни? Поки що можу лише рівнятися на вас і по-доброму заздрити. І погода вас своїми примхами не залякає, і заїжджі знаменитості - авторитетом... ;)) А мене будь-яка дрібниця з колії вибиває, і щоразу доводиться самій "серед себе" проводити виховну роботу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:11:16 ]
Та який там сталевий стержень))) то він у Маргарет Тетчер лише)))) У мене - щось пухнасте і м"яке) А позитивне сприйняття життя - результат зміни світогляду після важких подій у житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:13 ]
О... Вибачте, не знала. Мої вам співчуття і повага - щиро. Хай доля на цьому заспокоїться і побалує вас чимось приємним :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:07:09 ]
На відміну від мряки, вірш Ваш аж ніяк не сірий, Гренуіль. Несподівані порівняння, влучні метафори. Гарно...
А можна ще сніг сплутати із сіллю:

Зима, немовби на віки затрималась,
Чумацьким Шляхом вкотре приблудивши,
Наобіцяла снігу, - а розсипала
Заморську сіль, неспокій розбудивши.
І просолів цей світ, до нині прісний,
Запікся біль в очах у дня сльозою.
І стало в грудях почуттям затісно.
Гризо моя, не йди. Поплач зі мною.

Так що, дійсно, підтримую Юлю Шешуряк. Яка погода в душі - така й на вулиці.
Бажаю всім сонячної погоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:31:17 ]
Дякую за чудовий вірш - аж зітхнула... "І просолів цей світ, до нині прісний" - це ж треба! Наче на поверхні лежить, а спробуй додуматися!
Будемо вважати, що морально ми до сльоти і морозів спільними зусиллями підготувалися. Теж бажаю всім сонечка - і за вікном, і в душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:36:48 ]
Привіт ) А чорно-біле теж гарно. Одразу помітні відтінки і напівтони )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:07:20 ]
Наше вам... :)) Чорно-біле - це класно! Особливо коли білого багато-багато, і воно лежить, як і полагаєцця, всеньку зиму, і не хлюпає під ногами! (Хочу в Сибір... чи взагалі на Аляску) ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:20:15 ]
В Сибір... ну, шукайте декабриста ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:24:21 ]
А шо, без декабристів - ніяк? Вони ж і тут не знають, чого хочуть, а в екстремальних умовах характер навряд чи кращим стане... ;) Може, я вже як-небудь сама?