ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.06.28 21:20
***
Безсилий я стати кращим
В розрізі твоїх амбіцій.
Хіба що зіграю в ящик
В не зовсім старому віці.

Віночком мене прикрасиш,
Про мене подумаєш гарно,
Ще слів теплих скажеш масу.

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Білий сон
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
З циклу "Сновидіння"
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Як чоловік з чортом гуслі міняв
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! (квартон)
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Ураган
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
* 125 *
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш

Віктор Кучерук
2026.06.28 07:33
* * *
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.

Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати

Ірина Вовк
2026.06.28 07:18
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 7)
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ «Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях. Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського

Микола Дудар
2026.06.27 19:25
Кілька слів від Михайла Сидоржевського
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…» Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест

Микола Дудар
2026.06.27 18:55
"СІм нот на пагорбі"
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ «ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО» ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер

Роксолана Вірлан
2026.06.27 14:56
Холодне сяйво - 18 аркан
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.

Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,

Борис Костиря
2026.06.27 13:28
Безхатько
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.

Лайдак шукає те, чого нема,

хома дідим
2026.06.27 08:41
* 124 *
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
* * *
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Мій листопад
Образ твору Сіре небо ходить босе
по розвіяній листві,
розсипає осінь роси,
трави хмарам - візаві.

Снігу першого не видко –
хризантемний листопад,
забуяли примул квітки
з хризантемами уряд.

За оголені вже віти
зачепились теплі дні –
осінь пестить першоцвіти,
подаровані мені.

З прохолодним поцілунком
вітер тулиться до скронь,
впившись сонячного трунку
з хризантемових долонь.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 02:20:04
Переглядів сторінки твору 3747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 08:55:40 ]
Яка ясна, щира, відкрита посмішка, Тетянко! Вірш гарний, але моє око зашпорталося за листву. В нас говорять лИства на підгин в одязі. Не думаю, що є такий варіант в українській мові. З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:07:16 ]
Привіт, Патарочко. Дякую за комплімент. Перевірила "листвУ" по словничку - є. А я про "лИству" ніколи не чула, дякую, буду знати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 09:27:57 ]
Таня, Ваш вірш як тепла осінь. І Ви як квітка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:24:03 ]
Так осінь же яка у цьому році тепла й гарна, Олександре!Зазвичай у листопаді на мій день народження перший сніг випадає,або дощ зі снігом, а у цьому році мало того, що жризантеми не померзли,так ще й примула зацвіла - ну як не радіти? Вже зима ось-ось,листя на деревах майже не залишилось, а вони все квітнуть. За комплімент щиро Вам дякую,Олександре, та все ж квіти - то дівчатка наші ПМівські, а я вже у цю категорію не попадаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 10:27:33 ]
гарненько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:24:45 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 12:04:36 ]
Гарний вірш.
Чудова світлина.
Останні два куплети - пречудові!
До перших двох є питання:
1.Якось не надто лягло "візаві"
2.Здається, тут протиріччя:одночасно хризантеми і буяють, і у них листопад?
До того ж повтор: хризантемний-хризантемамию


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:44:25 ]
Дякую, Сашо.Не знаю, може воно й невдало виглядає, те "візаві", але молода трава тягнеться до неба, наче весною, а небо таки осіннє, низьке, особливо коли від ранкового туману взагалі здається, що небо до землі обличчям тулиться, і виходить, наче воно з травою - очі в очі... А у хризантем листопаду не буває, не осипається у них листячко, так на стеблі і чорніє... то місяць листопад хризантемний цього року видався, я думала це зрозуміло...Це вірш-настрій, я наврад чи зумію у ньому щось змінити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:08:52 ]
Відкрила Вас для себе по-новому, пані Тетяно, завдяки світлині. А вірш - теж ніжний, теплий...
Хоча і до Патари, і до Олександра, мабуть, варто прислухатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 14:11:03 ]
Дякую, пані Любо, я завжди намагаюсь прислухатись до моїх коментаторів, інакше які б це були Майстерні.А світлини - річ оманлива, пані Любо, вони схоплюють ситуацію, а не суть характеру, тож не звертайте уваги на мої світлини, я на них завжди виходжу так, що й сама не знаю, на якій на себе найбільше схожа. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-24 22:23:07 ]
Гарний світлий вірш.
Щодо листви - є таке слово - як множина до "лист". А в одязі - то лиштва...