ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Видаляю з життя
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Мій листопад
Образ твору Сіре небо ходить босе
по розвіяній листві,
розсипає осінь роси,
трави хмарам - візаві.

Снігу першого не видко –
хризантемний листопад,
забуяли примул квітки
з хризантемами уряд.

За оголені вже віти
зачепились теплі дні –
осінь пестить першоцвіти,
подаровані мені.

З прохолодним поцілунком
вітер тулиться до скронь,
впившись сонячного трунку
з хризантемових долонь.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-26 02:20:04
Переглядів сторінки твору 3420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 08:55:40 ]
Яка ясна, щира, відкрита посмішка, Тетянко! Вірш гарний, але моє око зашпорталося за листву. В нас говорять лИства на підгин в одязі. Не думаю, що є такий варіант в українській мові. З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:07:16 ]
Привіт, Патарочко. Дякую за комплімент. Перевірила "листвУ" по словничку - є. А я про "лИству" ніколи не чула, дякую, буду знати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 09:27:57 ]
Таня, Ваш вірш як тепла осінь. І Ви як квітка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:24:03 ]
Так осінь же яка у цьому році тепла й гарна, Олександре!Зазвичай у листопаді на мій день народження перший сніг випадає,або дощ зі снігом, а у цьому році мало того, що жризантеми не померзли,так ще й примула зацвіла - ну як не радіти? Вже зима ось-ось,листя на деревах майже не залишилось, а вони все квітнуть. За комплімент щиро Вам дякую,Олександре, та все ж квіти - то дівчатка наші ПМівські, а я вже у цю категорію не попадаю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 10:27:33 ]
гарненько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:24:45 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 12:04:36 ]
Гарний вірш.
Чудова світлина.
Останні два куплети - пречудові!
До перших двох є питання:
1.Якось не надто лягло "візаві"
2.Здається, тут протиріччя:одночасно хризантеми і буяють, і у них листопад?
До того ж повтор: хризантемний-хризантемамию


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 13:44:25 ]
Дякую, Сашо.Не знаю, може воно й невдало виглядає, те "візаві", але молода трава тягнеться до неба, наче весною, а небо таки осіннє, низьке, особливо коли від ранкового туману взагалі здається, що небо до землі обличчям тулиться, і виходить, наче воно з травою - очі в очі... А у хризантем листопаду не буває, не осипається у них листячко, так на стеблі і чорніє... то місяць листопад хризантемний цього року видався, я думала це зрозуміло...Це вірш-настрій, я наврад чи зумію у ньому щось змінити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:08:52 ]
Відкрила Вас для себе по-новому, пані Тетяно, завдяки світлині. А вірш - теж ніжний, теплий...
Хоча і до Патари, і до Олександра, мабуть, варто прислухатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-11-26 14:11:03 ]
Дякую, пані Любо, я завжди намагаюсь прислухатись до моїх коментаторів, інакше які б це були Майстерні.А світлини - річ оманлива, пані Любо, вони схоплюють ситуацію, а не суть характеру, тож не звертайте уваги на мої світлини, я на них завжди виходжу так, що й сама не знаю, на якій на себе найбільше схожа. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-24 22:23:07 ]
Гарний світлий вірш.
Щодо листви - є таке слово - як множина до "лист". А в одязі - то лиштва...