ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.24 11:59
Відкритість
Я залишу усі двері навстіж
Для усіх пропащих і бичів,
Розмалюю стіни, наче Нарбут,
Не знайшовши до небес ключів.

Душу для вітрів усіх відкрию.
Хай панує хуга, як мана.
І знайду у попелі надію.

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Нісенітниця
Широким степом України
блукав підводний флот човнів,
та враз команда: «Стоп машини!
На мілину наш флагман сів!»

В ефірі тут здійнявсь гармидер,
бо ж кожен хвилю мав свою,
тому усі, також, як лідер,
зарились носом у ріллю…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-20 13:33:45
Переглядів сторінки твору 7631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.660
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 01:35:05 ]
Це ж треба? Стільки вражень ! "Перископ" Гентоша - це вже щось... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 19:38:22 ]
Щодо Гентоша - чиста правда, він це вміє. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 21:47:58 ]
Один поет писав про ріллю: "Як я орав? Не йшов за плугом - біг. Немов боявся, що не стане поля..." П. Тетяно! Вам вистачило всього двох строф для багатьох образів! Гарно. Посміхнувся. А пропозиція Гренуіль щодо динаміту дуже слушна Я згоден стати виконавцем. Навички з часів служби у війську ще живі в мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 14:07:19 ]
Тротил – то уже екстремізм, пане Василю . А це крайній засіб боротьби, до якого вдаються тоді, коли втрачають все, крім ненависті. Екстремізм тягне за собою велику кількість невинних жертв і, навіть у випадку вдалих дій, має сильну зворотну дію, що зводить його ефективність до мінімуму. Екстремісти зазвичай не є силою, що має власну мету, найчастіше вони просто зброя в брудних руках того, хто зумів ними заволодіти з метою досягнення власних інтересів. Шовінізм, нацизм і екстремізм завжди мають за собою ляльководів, котрі дуже бояться показувати власне обличчя, бо це їх обеззброює. Не погоджуйтесь на роль ляльки, пане Василю, я впевнена, що Ви варті кращої долі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 15:32:18 ]
П. Тетяно! Дякую Вам за розлогу і вичерпну інформацію щодо екстремізму. Запевняю Вас - у мене з гальмами все гаразд. Думки - це ще не злочин. Пригадався епізод життя ( у минулому столітті). Ще студентом харківського вишу написав на головпошті вітальну телеграму мамі (світла пам,ять її душі) українською мовою. А працівник пошти, жбурнувши аркуш, каже:"Перепишите на нормальном языке". Хотілося кинути гранату у те віконце. Але я знайшов інше поштове відділення, де мою телеграму відправили. Хай Вам щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 15:51:25 ]
О, пане Василю,то не інформація, то моє бачення, не більше, я здатна посперечатись, але повчати - то не моя справа. :) А Ваші гальма таки добрий тротиловий еквівалент утримують.:)То хай же він знаходить вихід у слові. І Вам хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 12:18:13 ]
П.Тетяно! Погоджуюсь з Вашою думкою щодо сублімації енергії. Спрямування надлишкової і всякої енергії у творчість - це, безперечно, найкраще! Останнім часом так і намагаюся діяти, хоча мене, як рафінованого Овена, інколи "заносить"...