Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.23
06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.
2026.04.22
21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
2026.04.22
16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.
Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,
2026.04.22
15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.
Дощі відкриють невідомі суті,
2026.04.22
14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.
2026.04.22
07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!
Нічка за вікном чорніє,
2026.04.22
05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п
2026.04.21
22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
2026.04.21
21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.
Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк
2026.04.21
16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.
Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В
2026.04.21
14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.
2026.04.21
13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого.
Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій.
Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог.
Дика природа надто чутлива до диких звичаїв.
Коли відчуваєш листопад у квітні –
2026.04.21
12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…
2026.04.21
11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.
ІІ
2026.04.21
08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється
Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен
2026.04.21
05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Сегеда /
Проза
Журналізми
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Журналізми
Журналіст запитує в жіночки на полі: «Яка цього року середня цукристість солодких коренів?»
- Моє діло чистити і на купку складати. А як ти хочеш знати, то візьми обітри і гризьни.
* * *
- А що ще цікавого у вашому колгоспі? – питає журналіст доярку.
- Наш голова колгоспу, наприклад, дуже цікавий. Він у нас, буває, плутає слова. От недавно була така історія. Я зразу не розібрала, шо до чого, коли він сказав: «Дівчата, дивіться, шоб ви з шофером не мали ніякого діла. Майте ввиду, шо в нього сілос…» Я собі думаю: ну тай шо тут такого, шо в нього сілос? Як у нього є сілос, то даже наоборот – треба мати з ним блат…» Аж потім, як голова сказав, шо хлопці поїхали роздавати коровам сіфіліс, то тоді я вже пойняла, шо він плутає слова…
* * *
Приїхав у село журналіст, ходив по полях, розпитував про врожай, про худобу, про пасіку… А тоді вийшла в газеті стаття і фото. Він зазнімкував колорадських жуків на квітках бараболі і підписав: «Смугасті трудівниці».
* * *
А ще один такий самий ішов селом і побачив індика. Індик надувся, а журналіст "призадумався". Дістав блокнота і записує: «Не від хорошого життя в селі кури пухнуть…»
* * *
- Добрий день, дідусю! А ми з телебачення. А можна щось спитати? А нащо це ви жолуді обриваєте?
Дід півгодини злазить з дерева, але камеру просить не включати.
- Я сказав бабі, шо жолуді приймають по руб сорок за кіло, а сам лазю на дуба морально оддихнути. Там наверху дупло, в мене там схована чекушка і огірочок…
* * *
Якось працівники одної ферми написали в редакцію листа: «Приїжджайте до нас в село по сенсацію. У нас на фермі є гомосексуальна пара баранів». Ну журналісти зацікавилися, бо це ж можна зробити оригінальні сюжети зразу для трьох передач: «Тяжке життя на селі», «Малятам про звірят» і «Про права меншин». Приїхали на ферму і питають, де ж це та пара баранів. «А ондо якраз вони йдуть – голова і старший зоотехнік…»
- Моє діло чистити і на купку складати. А як ти хочеш знати, то візьми обітри і гризьни.
* * *
- А що ще цікавого у вашому колгоспі? – питає журналіст доярку.
- Наш голова колгоспу, наприклад, дуже цікавий. Він у нас, буває, плутає слова. От недавно була така історія. Я зразу не розібрала, шо до чого, коли він сказав: «Дівчата, дивіться, шоб ви з шофером не мали ніякого діла. Майте ввиду, шо в нього сілос…» Я собі думаю: ну тай шо тут такого, шо в нього сілос? Як у нього є сілос, то даже наоборот – треба мати з ним блат…» Аж потім, як голова сказав, шо хлопці поїхали роздавати коровам сіфіліс, то тоді я вже пойняла, шо він плутає слова…
* * *
Приїхав у село журналіст, ходив по полях, розпитував про врожай, про худобу, про пасіку… А тоді вийшла в газеті стаття і фото. Він зазнімкував колорадських жуків на квітках бараболі і підписав: «Смугасті трудівниці».
* * *
А ще один такий самий ішов селом і побачив індика. Індик надувся, а журналіст "призадумався". Дістав блокнота і записує: «Не від хорошого життя в селі кури пухнуть…»
* * *
- Добрий день, дідусю! А ми з телебачення. А можна щось спитати? А нащо це ви жолуді обриваєте?
Дід півгодини злазить з дерева, але камеру просить не включати.
- Я сказав бабі, шо жолуді приймають по руб сорок за кіло, а сам лазю на дуба морально оддихнути. Там наверху дупло, в мене там схована чекушка і огірочок…
* * *
Якось працівники одної ферми написали в редакцію листа: «Приїжджайте до нас в село по сенсацію. У нас на фермі є гомосексуальна пара баранів». Ну журналісти зацікавилися, бо це ж можна зробити оригінальні сюжети зразу для трьох передач: «Тяжке життя на селі», «Малятам про звірят» і «Про права меншин». Приїхали на ферму і питають, де ж це та пара баранів. «А ондо якраз вони йдуть – голова і старший зоотехнік…»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
