ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ

Анастасій Гречкосій
2010.09.09 23:37
О панночко, дозвольте почекати,
Коли зійдуть зірки на небі вночі,
Дозвольте попрохати й Ваші очі
До згоди тихої стежину пошукати.

О панно, мені сумно одному,
О панно, одному студено.
Про Вас одну я думаю щоденно,

Адель Станіславська
2010.09.09 22:58
Колише вітер долю журавлину,

Наспівує загублені пісні,
І хилиться зажурено калина,
убравши в осінь кетяги рясні.

Колише вітер сум під зимним небом,

Олена Пашук
2010.09.09 20:55
а вона біжить за тобою
біжить падає збиває коліна
об хмари гіпсові
ями повітряні
небо синє
їй би хоч раз торкнутись подолу твоєї мантії
бути твоєю жертвою в темній тюремній кімнаті
в одній павутині

Юлія Радченко
2010.09.09 19:25
Завжди доводиться кудись поспішати. Та чи й цікавило б тебе розмірене спокійне життя? І навіть зараз серед похмурого безбарвного мокрого асфальту та почуття суцільної самотності, яка проникає у всі клітини, ти поспішаєш туди,

Надія Коваль
2010.09.09 18:04
Посаджу тебе перед хатою
І дощиком поливатиму,
І сонечком цілуватиму,
І вранці питиму чай,

На тебе красну милуючись,
На тебе рясну дивуючись,
І пісню тобі складаючи –

Володимир Потебня
2010.09.09 16:33
Цілую руки ті, що зберегли
В мені народження людини.
Круті, високі береги
І даль безмежно-синю.

Бажання в небо прорости
Лишив в землі коріння.
Цілую велич висоти

Ірина Зелененька
2010.09.09 16:31
На квітку небо падає - до світла;
ніч не дає ні персня, ні човна...
Старині - білі маки. То сокирка,
убрана в лезо кольору, сумна.
То з дому доля нібито дводольна;
васильки - зодчі поля, - як і ти, -
апокрифи. А поки біля слова...
Як бонни,

Іра Білінська
2010.09.09 16:12
А що таке старість? – Ілюзія,
сотворена нами віками
за чашкою кави із друзями.
Закладена в серце мов камінь.
Вкорінена в нашій свідомості
в найдальших глибинах віддавна.
Наділена болем і втомою,
нами приручена тайна.

Анна Фоменко
2010.09.09 15:59
В це місто знову вселилась осінь, -
І хоч відхрещуй, хоч пій "Воскрєсє"...
Сліпого неба колишня просинь
Уже не вабить цнотливих весен.

Тут між обдертими вщерть гілками
Гуляє вітер бенкет з розмахом,
І замикає небесну браму

Алексий ІІІ Потапов
2010.09.09 15:39
За пультом - осени фантом.
Стихает листьев медь,
Ему внимая. Я готов
За ними и запеть -
О чем поется, и о том,
Что любо посмотреть.
А чудной осени синдром
Пленит, как будто клеть.

Юлія Гладир
2010.09.09 15:38
В кімнаті цій давно вже не живуть.
Тепер вона - притулок для любові,
Якій є місце тільки в вірша слові,
Що більшить рану в серці ножову.
В кімнаті цій, даровані ночам,
Були б, напевне, разом ми щасливі.
Заходили б до нас під вечір зливи,
І сніг щор

Марія Кореновська
2010.09.09 13:58
Каштанопавутинна,
черленоока Осінь -
іржавоавангардне,
носикокленове диво.
Змішала вересневу фарбу
і серпнепалітру
й на літню зелень
вилила сміливо.

Любов Бенедишин
2010.09.09 13:15
Зніму каблучку з лівої руки.
Правицею змахну сльозу печалі...
А в неї все достоту навпаки -
У жінки, що існує в задзеркаллі.

Всміхнуся їй. Не личить нам, жінкам,
Обходити свічадо стороною.
Вона - як я. Живе не тим життям.

Анатолій Мельник
2010.09.09 12:31
кылмотреЧ в зеркале заднего вида,
Полюбуйся степью и позавидуй,
За чертою этой жили татары,
И пасли коней и овец отары.

Но пришли казаки, отчертили млык
Где дымит в карьере теперь грузовик,
Шаровары широкие враз одели,

Андрей Мединский
2010.09.09 09:57
Как в песне, по дороге кочевой
качается вагончик голубой,
стерня от солнца делается желтой.

А в окнах мечутся туда-сюда
названия соседних государств
с припиской мелким шрифтом: «Да пошел ты».

Кішка Блакитна
2010.09.09 09:26
Дослухати тиждень, зібратися з силою. Доста.
До ста рахувати, бо завтра рухомість стремен
Зруйнує кордони . Бентежно крадуться морози,
Та осінь атласна, одягнена в сукню дорослу,
На атласі миру журавликом бігма сягне.

Крізь шкіру будинків і пла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


 Нові автори (Поезія):

Анна Фоменко
2010.09.09

Мірек Боднар
2010.09.08

Люся Тютюнник
2010.09.07

Михайло Кушнір
2010.09.05

Алон Піхотинець
2010.09.05

Аделаіда Крісто
2010.09.04

Світлана Ілініч
2010.09.02




• Усі Словники •





Автори / Юрій Сегеда (1977) / Вірші

 "А ми могли б з тобою в лісі жити..."
А ми могли б з тобою в лісі жити,
А ми б собі сушили чебреці,
По сонцю лаштували б наші ритми,
Чи по жукові на твоїй руці.

І ми б навчились дикий мед збирати,
І ми б уміли сіяти гриби,
І ми б собі змостили теплу хату
В цій тиші без асфальту і журби.

Я б запустив собі кошлаті вуса,
Куліш варив з джерельної води...
І щоб до міста не ходили буси,
Щоб тільки під вікном їжак ходив.

І ми були б спокійні та ласкаві,
І зайченя тулили б до щоки...
Та де б тоді я брав уранці каву?
Та де б тоді ти брала цигарки?..






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією



Про публікацію

Дата публікації 2010-06-13 21:30:45
Переглядів сторінки твору 118
Творчий вибір автора: Любитель поезії
Статус від адміністрації: R2
Народний рейтинг 5.5 (5.44)
Рейтинг "Майстерень" 5.5 (5.39)
Оцінка твору автором -
Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2010.09.06 18:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 00:44:00 ]
Ох, ці городські... Теж мені проблема: замість цигарок - самосад та люлька, замість кави - цикорій з жолудями... Нічого, звикли б! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-14 13:42:04 ]
Не мали б цигарок, не пили б каву...
Чи це найбільше в світі із нещасть?..
Ногою босою відчуть траву ласкаву
І... вмить забудеться люба напасть!
В легені замість смол впустити свіжість,
З джерел напитися блакиті досхочу...
Єство тут програмується на ніжність
Й з цивілізації в ПРИРОДУ я лечу!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Мазан (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-14 13:54:46 ]
Дуже людяний вірш,- прогрес та цивілізація дуже часто втомлива річ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:21:44 ]
Ага, а ще галюциногенні гриби можна було би вживати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 15:23:35 ]
В тому й проблема, шановна калбатоні Патара Бачія, що людина часто не почуває себе комфортно ні там, ні сям :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 17:13:20 ]
Буси, їжак... - гротеск! Закінчення з іронічними риторичними питаннями. Приємно читати.
Коли це ти завів зайченят? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-06-14 22:55:05 ]
Іринко, які буси?! Вуса:)
У першому варіанті замість їжака був ведмідь.
Зайченят не завів нікуди, вони в лісі самі заводяться і розводяться:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Бобиков (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 20:08:57 ]
Ось така романтика – не в реалі, а у віртуалі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Епіграми, Наслідування Пародії, (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-29 21:17:57 ]

Апокаліпсис
О, я без кави геть ніхто, а без цигарки
ніщо і ти, кохана! о прокляті Парки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 00:19:01 ]
Головне, щоб їжаки не курили :)