ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Совет от лукавого.
Предай того, кто слаб, предай,
Ведь победителей не судят.
Предай, как будто невзначай,
Тех, что себя доверьем губят.
Своим желаньям угождай –
В довольстве совесть не разбудят.
Продай же сильного, продай,
Известно – сильных не убудет.
Ведь Авель вовсе не был крут,
И зря Иуду осудили.
В своём поступке прав был Брут.
Не жди, дабы опередили –
За секс, довольство и уют
Друг дружку все ведь предают.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 23:55:00
Переглядів сторінки твору 4938
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.656
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 08:39:03 ]
Лукавый, как мне показалось, настолько лукавил, что его советы обрели довольно нелогичный вид.
"Победителей не судят". Это так. Но к этому умозаключению мы подошли не тем, как мне думается, путем.
Судят/губят - это конечно же, рифма.
Сложная задача - осилить правильность выводов, возникших в наблюдаемом мною проявлении ревизионизма.
Чтобы попытаться ее осилить, нужно быть, как минимум, ученым - причем, не менее, чем в двух областях.
И еще мне показалось, что изучению вопроса, поэтически поднятого Вами, можно посвятить всю жизнь.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:50:37 ]
Почему не тем путём, Алексий? Ведь предают для достижения чего-то ценного в глазах предающего, и это достижение является для него победой над некими обстоятельствами, не так ли? Короче, в чём Вы усматриваете нелогичность, я не поняла, и буду очень благодарна, если Вы объясните мне свою точку зрения более доступно.
И это никоим образом не попытка ревизионизма. Попыткой ревизионизма это можно было бы назвать в том случае, если бы я подавала это как свою точку зрения, но в названии я чётко обозначила образ ЛГ – «лукавый», а, поскольку это одно из наименований сатаны, предполагаю, такая подача информации для этого ЛГ вполне естественна. А предаваться измышлениям на тему меры его искренности, хода его побуждений, углубляться в его убеждения, думаю, не стоит.
А ещё, Алексий, на мой взгляд, Вы несколько усложняете. Конечно, лить воду по некоторым вопросам можно бесконечно, чем многие околонаучные деятели и занимаются с целью получения хлеба насущного и прочих благ, но на самом деле всё просто. Обман наиболее действенен тогда, когда используется не откровенная ложь, а подача некоторой части правды особым образом, с целью подведения обманываемого к неправильным выводам. Думаю, не сложно обосновать «не крутость» Авеля, потому как дело ведь не в ценности даров, и вряд ли кто-то будет спорить с тем, что у Брута была своя правда, а уж то, как оправдали Иуду, даже по «зомбоящику» показывали.
И предательство – вещь обыденная в нашей жизни, потому как нет чёткой грани между хорошо и плохо, и то, хорошо одному – плохо другому. К примеру, развод – это всегда предательство, в лучшем случае -по отношению к собственным несбывшимся надеждам, в худшем – по отношению к человеку, который в тебя верил. Но ведь инициатор развода стремится к благу для себя, а в большинстве случаев не только для себя… Можно приводить и другие примеры, например, Тараса Бульбу - ведь, по сути, он предал сына, он детоубийца, но осуждаем ли мы его?... Этот ряд можно продолжать нескончаемо. И разве эту логику нельзя использовать с целью оправдания низкого поступка? Таким образом, я не вижу, над чем здесь можно было бы напрягать учёные мозги. :)
Насчёт рифм, то я сама не в восторге, здесь, прицепившись к первым двум строкам, как к основе, я пыталась соорудить нечто сонетообразное, но, очевидно, мне это не удалось, потому что Вы этого даже не заметили. : ))
Благо – дарю за комментарий, Алексий, и буду ещё благодарнее, если Вы проясните свою мысль о нелогичности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 14:10:45 ]
Как-нибудь позже.
А пока что скажу то, что это двустишие мне кажется нелогичным. Его, по крайней мере, мне, нужно домысливать.
"Предай того, кто слаб, предай,
Ведь победителей не судят."

Ведь слабого и без предательства можно одолеть. Если, конечно, ты не слабее его. И Вы противостоите друг другу. Представляете двух дистрофиков на ринге? Я представил.
Сонет, говорите? Я заметил. Но я не хотел бы о них говорить, ибо сам в них не силен. Мое стихотворение, которым я поделился вчера, и которое уже благополучно исчезло со столбика прокрутки, тоже имеет форму сонета. Но сонет - это лирика сокровенного. Какая может быть ирония?
Форма - это еще не все.
Читая о Бруте, я чего-то припомнил песенку Высоцкого о марафоне. Одним словом, сосредоточенность не состоялась. Посему так и воспринял.

Удач-дач-дач.
Вы сами может найти все ответы на все вопросы.
Или, в крайнем случае, их придумать ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 12:19:25 ]
Истина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:52:58 ]
Надюша, не пугайте меня, это не может быть истиной. Очевидно, Вас легко обмануть, будьте осторожны...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 12:25:15 ]
І визволи нас від лукавого... Нічого добавити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:54:01 ]
Спасибо, Патара, ты меня поняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-19 13:15:15 ]
За секс, довольство и уют
Друг дружку все ведь предают.(С) - не утрируйте, Тетяно, не всі...)))

В своём поступке прав был Брут.(С) - "И ты, Брутто!", - сказал Нетто, завернулся в тару и упал...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:56:06 ]
Валерий, это не я утрирую, это ЛГ. С Брутто - это крутто.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-19 16:34:46 ]
А це не я придумав (про Брутто).)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 13:46:12 ]
По мотивах Висоцького?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 14:05:29 ]
Высоцкий мне нравится, но в данном случае я о нём даже не думала.Ваше предположение для меня - комплимент. Спасибо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 08:58:36 ]
Истина сегодняшнего дня, на жаль,хотя всегда так было, даже среди СВЯТЫХ - Иуды...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 15:56:24 ]
Не просту тему ти підняла, Таню!
Проблеми моралі завжди важкі і неоднозначні.
Але вірш цінний вже тим, що змушує замислитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:14:10 ]
:( И ты о сложностях, Саш… Начав думать, мы забываем чувствовать – прямо горе от ума… Саш, слова имеют эмоциональную окраску, и ты прекрасно владеешь этой палитрой. Слово «предать» имеет столь тяжёлый, мрачный окрас, что не теряет его, даже изменив смысл в словосочетаниях «предать земле» и «предать забвению» и «предать в руки правосудия» - просто к мрачным ощущениям от слова «предать» добавляется чувство необходимости, правильности или долга, и всё. Даже слово «убить» не столь мрачно, ведь словосочетание «убить врага» способно вызвать ликование, и только уравнявшись по значению со словом «предать» оно приобретает такую же окраску: «убить своего (друга, женщину, ребёнка, спутника…)» - значит переступить через доверие, то есть «предать». А в таком значении, как у меня здесь, слово «предай» должно бы вызывать автоматическое неприятие сказанного. Патара поняла, она действительно живёт сердцем… Всё просто, всё очень просто…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 13:08:23 ]
Ой, Таню!
Як все не просто!
Поясню на прикладі Тараса Бульби.
Його син зрадив свій народ заради кохання(власної сім'ї)
Ти вважаєш, що батько зрадив сина (пожертвував сім'єю) заради народу.
То на чиїй стороні правда?
З точки зору матері - правий син ( для жінки сім'я стоїть на першому місці.
З точки зору батька - навпаки (доля на-роду важливіша за долю сім'ї)
Чия правда?
Мораль досить неоднозначна штука. Це не математика, де все чітко і ясно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 14:20:33 ]
У кожного своя правда – тут нічого не вдієш. І зрада – широко розповсюджене явище, бо починається від зради власним бажанням і мріям, а далі перелік, чому і кому можна зрадити, нескінченний. Тож справа і мораль не у самій зраді, а у тому, хто, чим і як за неї заплатить. А це вже досить близько до математики. Якщо моє «добре», заради чого я чомусь чи комусь зраджую, є злом для інших – це егоїзм, отже антиморально. Якщо інші вимагають від мене чогось, що не є для них життєво необхідним, а для мене є злом – моя зрада і мій егоїзм є виправданими. Уся справа в тому, наскільки ми егоїстичні у своїх оцінках ситуації, чому надаємо більшої ваги і цінності у власних очах. У випадку з наведеним тобою прикладу, мати і син стоять на засадах егоїзму відносно суспільства, отже для суспільства вони є негативними, батько ж захищає інтереси суспільства, отже, з точки зору цього суспільства, його вчинок позитивний.