ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Совет от лукавого.
Предай того, кто слаб, предай,
Ведь победителей не судят.
Предай, как будто невзначай,
Тех, что себя доверьем губят.
Своим желаньям угождай –
В довольстве совесть не разбудят.
Продай же сильного, продай,
Известно – сильных не убудет.
Ведь Авель вовсе не был крут,
И зря Иуду осудили.
В своём поступке прав был Брут.
Не жди, дабы опередили –
За секс, довольство и уют
Друг дружку все ведь предают.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-18 23:55:00
Переглядів сторінки твору 4579
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.656
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 08:39:03 ]
Лукавый, как мне показалось, настолько лукавил, что его советы обрели довольно нелогичный вид.
"Победителей не судят". Это так. Но к этому умозаключению мы подошли не тем, как мне думается, путем.
Судят/губят - это конечно же, рифма.
Сложная задача - осилить правильность выводов, возникших в наблюдаемом мною проявлении ревизионизма.
Чтобы попытаться ее осилить, нужно быть, как минимум, ученым - причем, не менее, чем в двух областях.
И еще мне показалось, что изучению вопроса, поэтически поднятого Вами, можно посвятить всю жизнь.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:50:37 ]
Почему не тем путём, Алексий? Ведь предают для достижения чего-то ценного в глазах предающего, и это достижение является для него победой над некими обстоятельствами, не так ли? Короче, в чём Вы усматриваете нелогичность, я не поняла, и буду очень благодарна, если Вы объясните мне свою точку зрения более доступно.
И это никоим образом не попытка ревизионизма. Попыткой ревизионизма это можно было бы назвать в том случае, если бы я подавала это как свою точку зрения, но в названии я чётко обозначила образ ЛГ – «лукавый», а, поскольку это одно из наименований сатаны, предполагаю, такая подача информации для этого ЛГ вполне естественна. А предаваться измышлениям на тему меры его искренности, хода его побуждений, углубляться в его убеждения, думаю, не стоит.
А ещё, Алексий, на мой взгляд, Вы несколько усложняете. Конечно, лить воду по некоторым вопросам можно бесконечно, чем многие околонаучные деятели и занимаются с целью получения хлеба насущного и прочих благ, но на самом деле всё просто. Обман наиболее действенен тогда, когда используется не откровенная ложь, а подача некоторой части правды особым образом, с целью подведения обманываемого к неправильным выводам. Думаю, не сложно обосновать «не крутость» Авеля, потому как дело ведь не в ценности даров, и вряд ли кто-то будет спорить с тем, что у Брута была своя правда, а уж то, как оправдали Иуду, даже по «зомбоящику» показывали.
И предательство – вещь обыденная в нашей жизни, потому как нет чёткой грани между хорошо и плохо, и то, хорошо одному – плохо другому. К примеру, развод – это всегда предательство, в лучшем случае -по отношению к собственным несбывшимся надеждам, в худшем – по отношению к человеку, который в тебя верил. Но ведь инициатор развода стремится к благу для себя, а в большинстве случаев не только для себя… Можно приводить и другие примеры, например, Тараса Бульбу - ведь, по сути, он предал сына, он детоубийца, но осуждаем ли мы его?... Этот ряд можно продолжать нескончаемо. И разве эту логику нельзя использовать с целью оправдания низкого поступка? Таким образом, я не вижу, над чем здесь можно было бы напрягать учёные мозги. :)
Насчёт рифм, то я сама не в восторге, здесь, прицепившись к первым двум строкам, как к основе, я пыталась соорудить нечто сонетообразное, но, очевидно, мне это не удалось, потому что Вы этого даже не заметили. : ))
Благо – дарю за комментарий, Алексий, и буду ещё благодарнее, если Вы проясните свою мысль о нелогичности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 14:10:45 ]
Как-нибудь позже.
А пока что скажу то, что это двустишие мне кажется нелогичным. Его, по крайней мере, мне, нужно домысливать.
"Предай того, кто слаб, предай,
Ведь победителей не судят."

Ведь слабого и без предательства можно одолеть. Если, конечно, ты не слабее его. И Вы противостоите друг другу. Представляете двух дистрофиков на ринге? Я представил.
Сонет, говорите? Я заметил. Но я не хотел бы о них говорить, ибо сам в них не силен. Мое стихотворение, которым я поделился вчера, и которое уже благополучно исчезло со столбика прокрутки, тоже имеет форму сонета. Но сонет - это лирика сокровенного. Какая может быть ирония?
Форма - это еще не все.
Читая о Бруте, я чего-то припомнил песенку Высоцкого о марафоне. Одним словом, сосредоточенность не состоялась. Посему так и воспринял.

Удач-дач-дач.
Вы сами может найти все ответы на все вопросы.
Или, в крайнем случае, их придумать ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 12:19:25 ]
Истина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:52:58 ]
Надюша, не пугайте меня, это не может быть истиной. Очевидно, Вас легко обмануть, будьте осторожны...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 12:25:15 ]
І визволи нас від лукавого... Нічого добавити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:54:01 ]
Спасибо, Патара, ты меня поняла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-19 13:15:15 ]
За секс, довольство и уют
Друг дружку все ведь предают.(С) - не утрируйте, Тетяно, не всі...)))

В своём поступке прав был Брут.(С) - "И ты, Брутто!", - сказал Нетто, завернулся в тару и упал...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 13:56:06 ]
Валерий, это не я утрирую, это ЛГ. С Брутто - это крутто.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-19 16:34:46 ]
А це не я придумав (про Брутто).)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-19 13:46:12 ]
По мотивах Висоцького?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-19 14:05:29 ]
Высоцкий мне нравится, но в данном случае я о нём даже не думала.Ваше предположение для меня - комплимент. Спасибо. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-20 08:58:36 ]
Истина сегодняшнего дня, на жаль,хотя всегда так было, даже среди СВЯТЫХ - Иуды...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 15:56:24 ]
Не просту тему ти підняла, Таню!
Проблеми моралі завжди важкі і неоднозначні.
Але вірш цінний вже тим, що змушує замислитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:14:10 ]
:( И ты о сложностях, Саш… Начав думать, мы забываем чувствовать – прямо горе от ума… Саш, слова имеют эмоциональную окраску, и ты прекрасно владеешь этой палитрой. Слово «предать» имеет столь тяжёлый, мрачный окрас, что не теряет его, даже изменив смысл в словосочетаниях «предать земле» и «предать забвению» и «предать в руки правосудия» - просто к мрачным ощущениям от слова «предать» добавляется чувство необходимости, правильности или долга, и всё. Даже слово «убить» не столь мрачно, ведь словосочетание «убить врага» способно вызвать ликование, и только уравнявшись по значению со словом «предать» оно приобретает такую же окраску: «убить своего (друга, женщину, ребёнка, спутника…)» - значит переступить через доверие, то есть «предать». А в таком значении, как у меня здесь, слово «предай» должно бы вызывать автоматическое неприятие сказанного. Патара поняла, она действительно живёт сердцем… Всё просто, всё очень просто…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 13:08:23 ]
Ой, Таню!
Як все не просто!
Поясню на прикладі Тараса Бульби.
Його син зрадив свій народ заради кохання(власної сім'ї)
Ти вважаєш, що батько зрадив сина (пожертвував сім'єю) заради народу.
То на чиїй стороні правда?
З точки зору матері - правий син ( для жінки сім'я стоїть на першому місці.
З точки зору батька - навпаки (доля на-роду важливіша за долю сім'ї)
Чия правда?
Мораль досить неоднозначна штука. Це не математика, де все чітко і ясно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 14:20:33 ]
У кожного своя правда – тут нічого не вдієш. І зрада – широко розповсюджене явище, бо починається від зради власним бажанням і мріям, а далі перелік, чому і кому можна зрадити, нескінченний. Тож справа і мораль не у самій зраді, а у тому, хто, чим і як за неї заплатить. А це вже досить близько до математики. Якщо моє «добре», заради чого я чомусь чи комусь зраджую, є злом для інших – це егоїзм, отже антиморально. Якщо інші вимагають від мене чогось, що не є для них життєво необхідним, а для мене є злом – моя зрада і мій егоїзм є виправданими. Уся справа в тому, наскільки ми егоїстичні у своїх оцінках ситуації, чому надаємо більшої ваги і цінності у власних очах. У випадку з наведеним тобою прикладу, мати і син стоять на засадах егоїзму відносно суспільства, отже для суспільства вони є негативними, батько ж захищає інтереси суспільства, отже, з точки зору цього суспільства, його вчинок позитивний.