ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Випадково навіяне

 

Як добре, що ви хворі не з-за мене,
На щастя, не заражена я вами,
І не була нам постіль за арену,
Й не соромно при зустрічі ні грама.
Можливість є здаватися смішною
І,хай розпусно, гратися словами,
Адже життя є усього лиш грою,
Де ми торкнулись ледве рукавами.

Як мило обнімаєте ви іншу
І не болить від того анітрішки,
Бо бачу я за інших трошки більше:
Як вам на лобі проростають ріжки.
Якщо колись згадаєте про мене
І при нагоді бовкнете щось всує -
Почервонію трошки навіжено,
Бо гикавки страшенно не люблю я.

Спасибі вам і серцем і рукою
За те, що ви, не відаючи навіть,
Мене кохаєте: і сплю я у покої,
Бо в побуті хвороба бал не править.
У цім житті завжди можливе диво,
Й розумний ні у чому не клянеться -
І я про вас подумаю… можливо,
У час, коли ваш грип уже минеться.

Заздалегідь прошу вибачення у тих, хто вважає неприпустимою подібну вільність відносно такого прекрасного оригіналу, як цей вірш Марини Цвєтаєвої, просто і собі робила переклад, а воно паралельно «навіялось». Але це не спроба переспіву!І осіб з такою ж «буйною» уявою, як у мене, на всякий випадок попереджую, що з будь –якими реаліями це «творіння» не пов’язане.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 20:18:33
Переглядів сторінки твору 4640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:36:28 ]
Що з Вами, Таню, діялось ?
Навіялось, насіялось...
По нереальне мріялось
(Може хоча б так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:44:43 ]
Я, Василю, не мрійниця -
Уява трошки буйна,
Буває, як запіниться…
А так я мила й чуйна. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:53:57 ]
Мені б таку уяву...
Та певно десь прогавив.

Для мене, Таню, Ви - мрійниця на човнику уяви в океані пристрасних почуттів. І не заперечуйте. Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:01:48 ]
Не буду сперечатись. Додам тільки, що океан той у склянці вміщується, а я майстриня на бурі в склянці. :) А оскільки утопитись і у ложці можна, то мій човник тримається тільки завдяки якорю(то така собі дещиця здорового глузду), котрим я за край склянки чіпляюсь. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:17:36 ]
Тетяно, здаюся. ;))
Вас не переговориш...
(про "не переконаєш" - мовчу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 20:52:41 ]
Перечепилася через "ви хворі не з-за мене". Хіба в українській мові не мовиться "хворіти через когось"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:09:51 ]
Можливо, Оленко. Я росла переважно у російсько- суржиковому середовищі. Та й зараз це докорінно не змінилось, це не може не впливати.Я не знаю, чи треба казати тільки "хворіти через когось", чи можна і "хворіти з-за"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:17:28 ]
Тетянко, мені сподобалось! У Вас гарний смак гумору.
Вірш вийшов веселий. Я думаю, що це не пародія на Марину Цвітаєву. Вона лише надихнула.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 15:36:44 ]
Дякую, мені дуже приємно, що Вам сподобалось, Таню. Це мій улюблений вірш Марини Цвєтаєкої, писати на нього пародію - це як воювати проти себе, я просто не змогла б... Пародія пишеться на твір, а на мене просто впало, що ось таку жартівливу ситуацію можна обіграти за допомогою деяких мотивів вірша, тож я швидше визнаю за собою тут якийся ступінь плагіату, аніж те, що це пародія. :)






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 23:32:03 ]
О, Тетяно! З почином тебе! Файно! Окремі місця - знамениті, наприклад "Бо бачу я за інших трошки більше: Як вам на лобі проростають ріжки." І таких моментів багато! Мені сподобалося також. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 15:43:01 ]
Дякую, Іване, але це не так, я наряд чи колись стану на цю стезю. Не моя вона. :) Дякую за приємну оцінку моїм спробам жартувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 16:15:52 ]
Браво Тетяно, такий "постмодерний" сміх. Тож зрозуміло, що то не переклад. Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 22:35:07 ]
Дякую, Оленко, приємно, коли подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:43:08 ]
"Адже життя є усього лиш грою,
Де ми торкнулись ледве рукавами" - а з рукавів не посипалося ( як у казці)?

Дуже гарно
5,5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 23:43:48 ]
У казці з рукавів різне сипалось, тож якщо щось файне, то нічо, хай собі... :)Дякую.