ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова

Віктор Кучерук
2026.04.06 05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 Випадково навіяне

 

Як добре, що ви хворі не з-за мене,
На щастя, не заражена я вами,
І не була нам постіль за арену,
Й не соромно при зустрічі ні грама.
Можливість є здаватися смішною
І,хай розпусно, гратися словами,
Адже життя є усього лиш грою,
Де ми торкнулись ледве рукавами.

Як мило обнімаєте ви іншу
І не болить від того анітрішки,
Бо бачу я за інших трошки більше:
Як вам на лобі проростають ріжки.
Якщо колись згадаєте про мене
І при нагоді бовкнете щось всує -
Почервонію трошки навіжено,
Бо гикавки страшенно не люблю я.

Спасибі вам і серцем і рукою
За те, що ви, не відаючи навіть,
Мене кохаєте: і сплю я у покої,
Бо в побуті хвороба бал не править.
У цім житті завжди можливе диво,
Й розумний ні у чому не клянеться -
І я про вас подумаю… можливо,
У час, коли ваш грип уже минеться.

Заздалегідь прошу вибачення у тих, хто вважає неприпустимою подібну вільність відносно такого прекрасного оригіналу, як цей вірш Марини Цвєтаєвої, просто і собі робила переклад, а воно паралельно «навіялось». Але це не спроба переспіву!І осіб з такою ж «буйною» уявою, як у мене, на всякий випадок попереджую, що з будь –якими реаліями це «творіння» не пов’язане.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-21 20:18:33
Переглядів сторінки твору 4224
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:36:28 ]
Що з Вами, Таню, діялось ?
Навіялось, насіялось...
По нереальне мріялось
(Може хоча б так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:44:43 ]
Я, Василю, не мрійниця -
Уява трошки буйна,
Буває, як запіниться…
А так я мила й чуйна. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:53:57 ]
Мені б таку уяву...
Та певно десь прогавив.

Для мене, Таню, Ви - мрійниця на човнику уяви в океані пристрасних почуттів. І не заперечуйте. Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:01:48 ]
Не буду сперечатись. Додам тільки, що океан той у склянці вміщується, а я майстриня на бурі в склянці. :) А оскільки утопитись і у ложці можна, то мій човник тримається тільки завдяки якорю(то така собі дещиця здорового глузду), котрим я за край склянки чіпляюсь. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:17:36 ]
Тетяно, здаюся. ;))
Вас не переговориш...
(про "не переконаєш" - мовчу).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 20:52:41 ]
Перечепилася через "ви хворі не з-за мене". Хіба в українській мові не мовиться "хворіти через когось"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:09:51 ]
Можливо, Оленко. Я росла переважно у російсько- суржиковому середовищі. Та й зараз це докорінно не змінилось, це не може не впливати.Я не знаю, чи треба казати тільки "хворіти через когось", чи можна і "хворіти з-за"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 22:17:28 ]
Тетянко, мені сподобалось! У Вас гарний смак гумору.
Вірш вийшов веселий. Я думаю, що це не пародія на Марину Цвітаєву. Вона лише надихнула.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 15:36:44 ]
Дякую, мені дуже приємно, що Вам сподобалось, Таню. Це мій улюблений вірш Марини Цвєтаєкої, писати на нього пародію - це як воювати проти себе, я просто не змогла б... Пародія пишеться на твір, а на мене просто впало, що ось таку жартівливу ситуацію можна обіграти за допомогою деяких мотивів вірша, тож я швидше визнаю за собою тут якийся ступінь плагіату, аніж те, що це пародія. :)






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 23:32:03 ]
О, Тетяно! З почином тебе! Файно! Окремі місця - знамениті, наприклад "Бо бачу я за інших трошки більше: Як вам на лобі проростають ріжки." І таких моментів багато! Мені сподобалося також. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 15:43:01 ]
Дякую, Іване, але це не так, я наряд чи колись стану на цю стезю. Не моя вона. :) Дякую за приємну оцінку моїм спробам жартувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-22 16:15:52 ]
Браво Тетяно, такий "постмодерний" сміх. Тож зрозуміло, що то не переклад. Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-22 22:35:07 ]
Дякую, Оленко, приємно, коли подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:43:08 ]
"Адже життя є усього лиш грою,
Де ми торкнулись ледве рукавами" - а з рукавів не посипалося ( як у казці)?

Дуже гарно
5,5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-24 23:43:48 ]
У казці з рукавів різне сипалось, тож якщо щось файне, то нічо, хай собі... :)Дякую.