Дякую, Ларочко! Нарешті почитаю, бо вчора мені так і не вдалося прорватися :)

Рада тобі:)

Дякую за відгук, Любочко. Було страшенно соромно за організаторів, а ще більше – за тих, кого влаштовував такий стан речей, бо їм надали запрошення і вчасно повідомили, куди пролізти. Цього, виявляється, досить.

Ну, мать, ти просто Гера :) Я так розумію, що ніхто не очікував такої кількості народу, бо, скажімо, бажаючі послухати Кіяновську всі помістилися у залі філармонії на 300 місць. І наявність квитків nt; не вирышила б цю проблему - адже та ж 1000 так і стояла би на вулиці. А от великий екран вирішив би (як це було зроблено в Києві), де у тій самій ситуації бажаючи дивилися на екран.

4. Чому не впускали людей, як годиться, через центральний вхід і – хоча б за півгодини до початку? - Та тому, що за 1,5 години все було переповнено :)

Дякую за відгук, Любочко. Було страшенно соромно за організаторів, а ще більше – за тих, кого влаштовував такий стан речей, бо їм надали запрошення і вчасно повідомили, куди пролізти. Цього, виявляється, досить.

Тішить те, що в Україні є такий поет, як Ліна Костенко.А ще більше те, що є тисячі людей, які люблять рідну мову, хочуть чути материнське слово.
Значить продовжувачі Ліни в нас не переведуться.
Той осад нічого у порівнянні із величезним бажанням людей почути справжнє Слово.Це моє враження від прочитаного. Дякую!

Я не згодна з тим, що якщо людей багато, то поводитися з ними по-людськи вже не можна. Це неправда.
Перечитай пункти з 1 по 6.
Якби навіть за квитки брали символічну плату, то й то було би краще: пішли би не всі, а тільки ті, кому це дійсно потрібно. Але й просто попередня роздача квитків вирішила би багато питань. До того ж, за півгодини до вечора зал був ще напівпустий. А не пропускати людей, і тим створювати таку давку біля дверей — це було потрібно для чого?

Дякую, Володимире.
Це єдине, що втішає.

Ларисо, все ви правильно кажете, і на такі, неприємні, варіанти розвитку подій в подальшому організатори мали би зважати. А, сподіваюся, що з непорядними організаторами Ліна Василівна Костенко у жодному випадку ніколи не співпрацюватиме.

Тепер щодо нашого, українського, інколи такого зарозумілого бомонду, що вважає, що усе вміє і все робить-зробить єдино правильно, то як показує і ця ситуація - із зневаженням сотень і сотень небайдужих громадян, в інших країнах такому бомонду навіть клозети не доручили би прибирати.
Непомітна практика мислення, так?

Цікаво, як у Львові це все пройде? Утім, дякую, дорога Ларисо, що попередили. Поки не довідаюся, що Ліна Василівна вжила потрібні заходи, уникатиму навіть думок відвідувати таке дійство. :(

Дякую за відгук, Володю!
Харків був не першим містом, куди приїздила Ліна Василівна з презентацією, але, здається, скрізь було те саме. От я й думаю: чи не можна щось змінити? Щоб хоча б у Львові люди почувалися краще.

То виходить, Львів вона любить дужче...
Вона якось сказала: «Як добре, що я приїхала в ЦЕЙ Харків!».
:) От би теж двічі приїхати. Тільки організацію доручити комусь або розумному, або порядному...

До речі, скажу вам по великому секрету відому усім посвяченим таємницю - круїз Ліни Костенко "по городам и весям" організовує той самий Малкович...

Чесно кажучи, я не думаю, що Малкович має відношення до розповсюдження квитків. В нас була чутка, що всі надруковані запрошення забрала харківська влада і нікому не давала. Я схиляюся до того, що всі, хто був дотичний до керування цим процесом, проявили себе якнайсовковіше. Називати прізвища не можу. Але там – і влада, і «опозиція». Їх абсолютно не цікавило, чи зможуть потрапити на вечір якісь конкретні люди — вони піклувалися про те, щоб задовольнити СВОЇХ. Чісто по-савєцкі.

Цікаве продовження всієї цієї історії, так?
НЕОДНОЗНАЧНЕ :)

Ліна Костенко показала, що вона Жива і Загадкова Жінка і до найдрібніших деталей?

Я вже не кажу про коло молодих і талановитих критиків навколо Ліни Василівни, дехто з них навіть активно публікується в нас. Так, напевно, і повинно бути.

Можливо тут і якісь паралелі, чи вірніше постпаралелі, виникають із буттям Анни Ахматової, і її оточенням...

Звісно, у ААА - центр імперії, повна чортівня зі спецслужбами, ні житла, ні порозуміння із сином, та й кращі поети і не тільки поети Росії навколо неї...

А навколо Ліни Костенко дурня постсовкового Києва, що нічим не краще гебні імперської Москви. Та й критики нормальної навколо Ліни Василівни, окрім молодих джентельменів, що й раді чим допомогти, тільки чим вони їй допоможуть, окрім турботи?
Словом, ААА ніколи би не відмінила зустрічі зі своїми читачами, але не тому, що ААА настільки краща від ЛіКо. Просто ось цієї можливості втечі від неприємностей для ААА, схоже, ніколи не існувало. В імперії СРСР - про жодну втечу не могло бути й мови, а ось ЛіКо може собі дозволити втечу від неприємного. Не знаю, що й краще - але Боги не втікають, не сходять із обраної дороги. Ніколи. Навіть коли їх боляче клюють...

Тож, шановна Ліна Василівна Костенко - не Бог, а Жива Жінка, що формуватиме ще довго юні паростки української еліти, і славно, здоров'я і натхнення їй!

Ліна Василівна мала право вчинити так, як вчинила, особливо враховуючи немолодий вік.
На мою думку критики мають право на КРИТИКУ, а не на дурнувате знущання. До того ж існує таке поняття, як «етика», якої, на жаль, багатьом не вистачає.
Шкода, звичайно, що зустріч відмінилася, але, повірте, якщо у Львові — це була б одна з приємних можливостей живого спілкування, то людям у Харкові вона була необхідна як повітря.
Побажаймо ж Ліні Василівні натхнення та довгих років!
А критикам – тактовності й розуму!