Добре, Марино, залишу останній варіант (до речі, змінив щойно теж).

Та ні, це не погроза, але чомусь у мене майже завжди і справді так відбувається.)

А якщо не подобається - не відповідаю.)

Так, Алексію, спочатку у мене було "уранці", а потім я замінив його на "десь вранці", оскільки поряд є "удень". Слово "десь" - не абстрактне, воно означає "невідомо де".)

Так, Ви правильно помітили, Алексію - я дуже швидко пишу свої вірші і не люблю відкладати їх публікацію у довгий ящик, як тут, пам'ятаю, розповідали деякі автори, що після написання вірша він ще відстоюється десь у папках 2-3 роки.) У мене ж теж є вірші, написані десятиліття назад, які так і залишились у папках (деякі з них вже витягаю на світ Божий), бо тоді не було Інтернету та Самвидаву.) Звичайно, нашвидкоруч написані вірші не ідеальні, але деколи підказки читачів (авторів) на сайтах дозволяють їх покращити одразу ж (як і в даному випадку), а деколи я й сам вже бачу якісь недоліки у віршах через деякий час.

Конкурси? Хіба на стихире.)

А шпигунські романи подобались з дитинства та юності, особливо якщо вони гарно і легко написані та з долею гумору, як от згаданого мною у примітці автора.

Дякую, Алексію!

Вітаю, Валерію! От поєднати би ще завдання обом ЛГ, щоб на мету одну працювали - тоді би і "Аuf Wiedersehen" не приходилося говорити, все би було разом і на місці. На мою думку вдало написано, з необхідним набором всіх агентських штучок і аксесуарів. Ну і почуття звичайно. Трохи рима до Аuf Wiedersehen могла бути ліпша. Але - гут,гут!

Вітаю, Іване! Так, це було б ідеально, але, на жаль, завжди так стається (у шпигунських романах та фільмах, принаймні),) що головні герої мусять час від часу розлучатися...) С'est la vie, як кажуть французи.)
Над римою подумаю. Дякую!

А Вам, певно, подобаються таємничі трохи небезпечні жінки)