ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2022.01.21 22:19
Укриває біле покривало
Душу, що оголено дрижить.
Як мені тебе не вистачало
У порожніх снах вже стільки літ.

Холоднеча біла і стерильна
Пригасила жар, що дотліва.
Почуття бентежно-божевільні

Микола Дудар
2022.01.21 20:01
Всього один забитий м’яч…
І зупинилось все навколо
Будь - де, будь - що, але не плач
Це лише Зборище і Поле…

Всього один забитий цвях…
Через роки заіржавіє
А в сни коли приходить птах -

Ігор Шоха
2022.01.21 15:51
Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
у морі лиха ми, таки, одні...
рабів галери позмивали хвилі,
а до Європи милі... милі... милі...
надійно сидимо на мілині.

***

Тетяна Левицька
2022.01.21 10:51
Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
Не звикла я крихти збирати зі столу,
благати любові, якої катма.

Чіпляла на грішника янгольські крила,
будила найкращі, святі почуття.
З розгніваним Богом щоразу мирила

Тамара Шкіндер
2022.01.21 08:35
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.

У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,

Микола Соболь
2022.01.21 06:26
Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,

Віктор Кучерук
2022.01.21 05:10
Ясніє місяць. Зяє ніч.
Кругом лежать сніги безкраї.
Летить повз мене вітер пріч
І білі вихори здіймає.
Тремтять зіщулені сади
Уздовж узбіч доріг рахманних,
Де загубилися сліди
Несамовитого кохання.

Микола Дудар
2022.01.21 03:19
Мене ще не було, і навіть не родили…
В утробі я чекав на вихід, ось і все.
За дев’ять місяців куди нас не носило -
На озеро під вечір, з ранку на щосе…
До моря в синь, у глиб, крізь жах мирської суті,
До дзвонаря у дзвін, святих предосторог,
До тих,

Сергій Губерначук
2022.01.20 21:46
Сьогодні ліра не пішки ходила.
Допіру у ліри виросли крила.
Вона стрепенулась, знялась,
забриніла…
Давно сріблострунна сказати хотіла,
що перш, ніж отак вигравати
про крила,
потрібно, щоб ліра угору

Микола Дудар
2022.01.20 21:36
Сповиті ми любов'ю двох сердечок…
І затишком вечірніх молитов…
… а пам’ятаєш нас, матусю - печо
Як гріли одне одного без дров?…

Розчесані і сонцем і вітрами
І співом солов’їним рідних саг
… а пам’ятаєш, що робили з нами

Євген Федчук
2022.01.20 19:50
В часи смутні, коли непевна влада
На світ до біса виповзає того гада,
Що аж ніяк не хоче просто працювати,
А норовить чуже у когось відібрати.
І люду бідному нема куди подітись,
Тож вони змушені наругу ту терпіти,
Та ще до Господа у молитвах блага

Тетяна Левицька
2022.01.20 17:43
присвячується Тетяні Мирошниченко)

Торкнулась ніжна жінка срібних струн
І полилась мелодія чудесна.
Чаклує, наче звук епічних рун,
Відлунюють в душі джерельні весни.

Єство наповнює дзвінка краса,

Микола Соболь
2022.01.20 08:16
Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі.

Ярослав Чорногуз
2022.01.20 07:54
Ця думка визріла помалу,
У світ прекрасного несе -
Твого кохання ідеалом
Я хочу бути над усе.

Цьому нема альтернативи,
Життя стає чарівним сном:
Або ти зробишся щасливим,

Віктор Кучерук
2022.01.20 07:48
Мине зима. Водойми скреснуть.
Нахлинуть запахи садів.
Давайте думати про весни
І про світанки молоді.
Вони, блакитні чи прозорі,
Або сріблясті, ніби ртуть, –
У снах спалахують, як зорі,
Спокійно спати не дають.

Ігор Деркач
2022.01.19 20:48
ІМало що лишає у людей
по собі неопалиму пам’ять
і тому, напевне, де-не-де
та деінде ще її поганять
носії вмираючих ідей.

ІІМало на Московії наїдку...
їй усе готове подавай –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (падения)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-20 20:11:18
Переглядів сторінки твору 7526
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.288 / 5.5  (6.230 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.873 / 5.5  (5.768 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:02:34 ]
Не кажіть, Оксаночко, ще в господарстві згодиться!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:14:12 ]
господарство то таке, просто відро яке згубилося, набагато якісніше, ніж те, яке купили після, а якщо ще й чоловік загубив - на ньому кримінал висить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 23:13:33 ]
відро, чи чоловік?
...мабуть відро..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:05:30 ]
"Такое, и сам я дарил - и не раз..."
"И все озаряется (погружается?) в розовый свет"
Можливо в кінці акцентованіше було би, щось таке, навпаки:
"А я ведь так редко чего-то не мог." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:23:35 ]
Экспрессия благодаря Вашему совету возросла.
Спасибон))
До поправки получалось, что ЛГ подмазывался к неудачникам. А он ведь на самом деле - боец. Мачо. Супермен.
Но в этот раз ему не все удалось. Ведро перевесило. Затянуло.
А союз "и" я потерял при правках.
Прошу пардона за долгий ответ, но я сам замечаю, что окончательная шлифовка, пусть, м.б., не у всех авторов небольших по размерам произведений происходит не во время тихой кабинетной работы, а при общении с коллегами. Т.с., при аудитории.
И я удивлялся, удивляюсь и, наверное, еще долго буду удивляться и не понимать, чем вызвано нежелание некоторых авторов не то что вносить изменения, но и воспринимать любые благожелательные советы и предложения положительно и с благодарностью.
Критики на сайте я практически не наблюдаю. В основном я вижу попытки доброжелательного диалога.
Может быть, в иронической окраске. Но, тем не менее, это попытка диалога.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:13:52 ]
Добрый день, уважаемый Алексий!
:-)
Вы, как всегда, на высоте! Ваши рифмы - без комментариев.
Жму кнопку.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:39:27 ]
Я сегодня пытался другие стихи читать, сначала просмотрев суточную сводку комментариев. Там были определенные наводки.
Нет в моих стихах какой-то супер-глубины.
Нет у моего ЛГ серьезности. А ведь существуют люди, которые даже в ремесле (в смысле поденщины, а не оплаты) пытаются быть серьезно-сконцентрировано основательными. А такие как я, создают практически стихи-близнецы, объединенные генетикой мысли - пусть не глубокой, но мысли. Т.е., генетикой не как наукой, а как неким подобием. Вот смотри. Скажи любому отцу или матери, что его дети похожи между собой и на его или на ее. Родители будут рады. Да, но они будут рады и тому, что их дети их перерастут. Они станут академиками. Или космонавтами. Да, но и мои родители, а в частности, отец и дед - Алексии первый и второй, не имели тяги к поэзии.
Одним словом, спасибон.
Твое мнение высоко, но я приземляюсь ))

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 21:47:19 ]
"Гора обещаний жениться чуть позже...",наверное, занимает в том колодце самый большой процент объёма. :)Большинство рифмующей на всех возможных уровнях братии в своих произведениях пытаются мир грёз втащить в реальность, а Вы, Алексий, успешно втиснули реальность в мир грёз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:01:01 ]
Я уже писал о созидательной роли утренних снов.
К чему подтолкнули - то, наверное, и получилось.
Ваши оценки явлений довольно интересны.
А они особо интересны, когда они в пользу моих умозаключений или хотя бы произведений )

Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 21:54:53 ]
Понравилось стихо)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-20 22:05:45 ]
Я Ваши читал совсем недавно.
Хотелось даже поделиться советами.
Мне кажется, после Вашего посещения мне можно будет посетить Ваши странички, на которых я оставлю свои отзывы. Тогда я не хотел, к тому же было что-то еще, что мешало, а главным было то, что я не был уверен в том, что мы сможем побеседовать как коллеги. Или как читатель (я) и поэт (Вы).

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-22 20:48:10 ]
І цим віршем Ви не зраджуєте властиву Вам манеру. Читається легко - чіткий ритм, знайдена свіжа рима...

"Веревкой ладони свои обжигая" - і наче не асоціативно, але згадався фільм "Приборкання непокірного" - розмова священника і Непокіпрного про те, що кожний з них робить, коли природа вимагає свого - священик "Звоню в колокола" - "І часто дзвониш?" - священик мовчки показує долоні із ранами-мозолями...
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 10:09:29 ]
Довольно мрачный фильм, хотя и с танцами.
Но сплоховал герой. Да и не красавец, но какие страсти.
А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли...

Спасибон. Таить желание в себе - зачем?
Не на чем закалять силу воли?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 20:15:46 ]
"А известный нам батюшка себе руку топором отхватил.
Вот это сила воли..." - і пересмішник же Ви - так майстерно створюєте декоративні сміхотливі куліси...
а ще, мабуть, ми говоримо про різні фільми: я, - де роль Непокірного грає Челентано...