ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Искажённость
"Почему ты ушла?" - барабанная дрожь (по окну)...
Поглощает апрель. В нём (от холода) мерзнут колени...
А в ответ - только дождь, усыпивший твою тишину,
Утверждает, как истину: "Всех нас когда-то заменят..."

В дне - такой же покой, разрывающий мысли и сны...
Телефонных звонков надоевшая чуждая сила...
"Ты меня подожди! Я приду, как приходят с войны...
Мне бы только вернуться... Тогда бы ты не уходила...

Мне бы только смотреть, как сверкают (в дорожной пыли)
Самых светлых и сонных росинок янтарные плечи...
Снова чьи-то кресты, утомившись, под землю ушли...
Чтобы мы, обессилив, шагнули кому-то навстречу...

Чтоб не злилась луна, от прозрачности стен - далека...
...Мне хватило лица, осветленного вспышкой субботы...
Я по-прежнему весел. И так же стою на руках,
Чтоб увидеть, как утром ты (в небе) спешишь на работу...

Чтобы снова упасть, ощутив новизну высоты...
Просто первым уйти, равнодушием птиц убивая..."
Может, боль - это радость. А, может, и я - это ты...
Только кто же поймёт, если сами мы не понимаем?..
2011 год




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-10 16:21:44
Переглядів сторінки твору 3451
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 17:31:32 ]
Понравилось)))! Несколько тяжеловесна последняя строка( согласные наезжают) И о войне напрасно. Кто знает, как оно было на самом деле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 17:39:37 ]
Спасибо за внимание!
Согласные действительно "наезжают"!) Только именно такие мысли и особенности их вербализации - тяжеловесные.
О войне. Знает тот, кто приходил. И войны, кажется, бывают разными... Как, например, война с самим собою...
Рада, что читаете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:01:28 ]
Вот, снова я))) Несколько не согласен))) -Последняя строка имеет - мё,ми, мы, ма,м - это грузит))) О войне спорить не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:17:29 ]
Рада новому "визиту"!)
Было бы странно, если бы Вы со всем согласились!))) Дух противоречий был бы тогда "утерян", а так же совсем НЕ ИНТЕРЕСНО!)))
Да. То, что кого-то "грузит", других может, наоборот, "вдохновлять"!) Условно всё в этом мире!)))
Если серьёзно, то о технике версификации думать сейчас совсем не хочется, как и её (эту самую технику!)анализировать... Просто хотелось передать настроение. Может, и не совсем удачно получилось с точки зрения художественного совершенства поэзии. Но я на это совершенство совсем и не претендую!
Приятного вечера!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-10 20:48:44 ]
По-моему шикарно)))))))))))
Дякую*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:52:31 ]
Вам дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 21:25:36 ]
Хорошие мысли и хорошие стихи. Хотя и тяжеловато читаются, но, видимо, отвечают самоощущению ЛГ в это время. И еще несколько напрягает такое количество скобок, но это - субъективно )

М.б., так:
Только кто же поймёт, если сами и не понимаем?.. - "сами" уже означает "мы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 21:37:58 ]
Спасибо!
О том, что скобки напрягают. Подумаю над этим. Только почему-то именно такими в последнее время получаются поэтические обобщения! Как ощущаю, так и пишу. А нарушать принцип "органичной спонтанности" почему-то не хочется, даже если от этого художественные детали получаются несколько искаженными.
Над последней строчкой тоже подумаю.
Ещё раз спасибо за мнение, пожелания и замечания! Это очень ценно.