ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Искажённость
"Почему ты ушла?" - барабанная дрожь (по окну)...
Поглощает апрель. В нём (от холода) мерзнут колени...
А в ответ - только дождь, усыпивший твою тишину,
Утверждает, как истину: "Всех нас когда-то заменят..."

В дне - такой же покой, разрывающий мысли и сны...
Телефонных звонков надоевшая чуждая сила...
"Ты меня подожди! Я приду, как приходят с войны...
Мне бы только вернуться... Тогда бы ты не уходила...

Мне бы только смотреть, как сверкают (в дорожной пыли)
Самых светлых и сонных росинок янтарные плечи...
Снова чьи-то кресты, утомившись, под землю ушли...
Чтобы мы, обессилив, шагнули кому-то навстречу...

Чтоб не злилась луна, от прозрачности стен - далека...
...Мне хватило лица, осветленного вспышкой субботы...
Я по-прежнему весел. И так же стою на руках,
Чтоб увидеть, как утром ты (в небе) спешишь на работу...

Чтобы снова упасть, ощутив новизну высоты...
Просто первым уйти, равнодушием птиц убивая..."
Может, боль - это радость. А, может, и я - это ты...
Только кто же поймёт, если сами мы не понимаем?..
2011 год




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-10 16:21:44
Переглядів сторінки твору 3342
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 17:31:32 ]
Понравилось)))! Несколько тяжеловесна последняя строка( согласные наезжают) И о войне напрасно. Кто знает, как оно было на самом деле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 17:39:37 ]
Спасибо за внимание!
Согласные действительно "наезжают"!) Только именно такие мысли и особенности их вербализации - тяжеловесные.
О войне. Знает тот, кто приходил. И войны, кажется, бывают разными... Как, например, война с самим собою...
Рада, что читаете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:01:28 ]
Вот, снова я))) Несколько не согласен))) -Последняя строка имеет - мё,ми, мы, ма,м - это грузит))) О войне спорить не буду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:17:29 ]
Рада новому "визиту"!)
Было бы странно, если бы Вы со всем согласились!))) Дух противоречий был бы тогда "утерян", а так же совсем НЕ ИНТЕРЕСНО!)))
Да. То, что кого-то "грузит", других может, наоборот, "вдохновлять"!) Условно всё в этом мире!)))
Если серьёзно, то о технике версификации думать сейчас совсем не хочется, как и её (эту самую технику!)анализировать... Просто хотелось передать настроение. Может, и не совсем удачно получилось с точки зрения художественного совершенства поэзии. Но я на это совершенство совсем и не претендую!
Приятного вечера!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Доля (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-10 20:48:44 ]
По-моему шикарно)))))))))))
Дякую*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 20:52:31 ]
Вам дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 21:25:36 ]
Хорошие мысли и хорошие стихи. Хотя и тяжеловато читаются, но, видимо, отвечают самоощущению ЛГ в это время. И еще несколько напрягает такое количество скобок, но это - субъективно )

М.б., так:
Только кто же поймёт, если сами и не понимаем?.. - "сами" уже означает "мы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-10 21:37:58 ]
Спасибо!
О том, что скобки напрягают. Подумаю над этим. Только почему-то именно такими в последнее время получаются поэтические обобщения! Как ощущаю, так и пишу. А нарушать принцип "органичной спонтанности" почему-то не хочется, даже если от этого художественные детали получаются несколько искаженными.
Над последней строчкой тоже подумаю.
Ещё раз спасибо за мнение, пожелания и замечания! Это очень ценно.