
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Dots
...
Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Dots

Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Хотілось лише зауважити, що переклад є одним із варіантів оригіналу, так як
деякі фрази англійською можна читати по-різному.
Наприклад слово "pupil" має не одне значення...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію