ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.09.25
15:20
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам’ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні, –
Де слово – подув, а не смисл,
Теж тільки пам’ять.
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам’ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні, –
Де слово – подув, а не смисл,
Теж тільки пам’ять.
2020.09.25
10:05
Чоловіку мало мати все,
що не заборонено мораллю,
і якщо наліво понесе,
то не оминає файну кралю.
Час не розчиняє почуття
у пучині моря-океану,
і якщо ми любимо життя,
що не заборонено мораллю,
і якщо наліво понесе,
то не оминає файну кралю.
Час не розчиняє почуття
у пучині моря-океану,
і якщо ми любимо життя,
2020.09.25
09:19
Знов з-під подушки білої в чорну шухляду
замикаю листа, мов приховую зраду.
Сонні руки, прохоплені сонячним ранком,
тремчучи, замітають сліди поза ґанком.
Очі, жмурячись, плачуть від згадки самої,
хто підійде надвечір погратися мною,
хто в листах
замикаю листа, мов приховую зраду.
Сонні руки, прохоплені сонячним ранком,
тремчучи, замітають сліди поза ґанком.
Очі, жмурячись, плачуть від згадки самої,
хто підійде надвечір погратися мною,
хто в листах
2020.09.25
05:54
О, ноче, не спіши будити ранок.
Яка чудова світанкова мить.
У губи поцілую наостанок…
Пора іти. Нехай кохана спить.
Що є любов? – велика таємниця.
Ніхто не зміг довідатись глибин,
чому нас манить чарівна жар-птиця?,
Яка чудова світанкова мить.
У губи поцілую наостанок…
Пора іти. Нехай кохана спить.
Що є любов? – велика таємниця.
Ніхто не зміг довідатись глибин,
чому нас манить чарівна жар-птиця?,
2020.09.24
19:22
Цілує вітер посмішку твою
і промінцями сонце пестить губи.
Я осторонь закохано стою,
любуючись тобою, моя люба.
Ти – ніби келих гарного вина,
в очах іскряться бісики у тебе.
Моя кохана, квітко чарівна,
і промінцями сонце пестить губи.
Я осторонь закохано стою,
любуючись тобою, моя люба.
Ти – ніби келих гарного вина,
в очах іскряться бісики у тебе.
Моя кохана, квітко чарівна,
2020.09.24
16:57
Впали крижинками
вранішні роси,
Річка не річка, а вже -
льодовик,
Жалить суворо
жало морозне,
Мерзне потроху
пан Сніговик.
вранішні роси,
Річка не річка, а вже -
льодовик,
Жалить суворо
жало морозне,
Мерзне потроху
пан Сніговик.
2020.09.24
15:59
Слухати про Крюків розпочнемо,
розповім красиву правду вам,
що я відчував, як вересневим
Крюковим ранковим крокував.
Крокував по вулиці Приходька
назва і прекрасна і смішна.
Радість розросталась, а погодка
розповім красиву правду вам,
що я відчував, як вересневим
Крюковим ранковим крокував.
Крокував по вулиці Приходька
назва і прекрасна і смішна.
Радість розросталась, а погодка
2020.09.24
13:57
лінива осінь за вікном
фарбує коси
на стиглі трави лугові
приносить роси
у небі хмарка де-не-де
тінь в океані
під жовто-сонячним шатром
пливе в нірвані
фарбує коси
на стиглі трави лугові
приносить роси
у небі хмарка де-не-де
тінь в океані
під жовто-сонячним шатром
пливе в нірвані
2020.09.24
10:24
Китайська троянда вже губить листя
од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,
щоб в осінь мою ти вступав урочисто
на жовтий килим у жовті шати.
Хай квітка остання тобі радіє
і свята чекає на голій гілці –
зайди, мій яскравий, моя надіє,
од вітру, що з протягу вбіг у кімнату,
щоб в осінь мою ти вступав урочисто
на жовтий килим у жовті шати.
Хай квітка остання тобі радіє
і свята чекає на голій гілці –
зайди, мій яскравий, моя надіє,
2020.09.24
07:50
Напевно, думав,
що я сумарна*,
а я - шовкова
трава душиця,
бучна лелітка,
граційна сарна,
яка не кожній
кульбабці сниться.
що я сумарна*,
а я - шовкова
трава душиця,
бучна лелітка,
граційна сарна,
яка не кожній
кульбабці сниться.
2020.09.24
07:49
Немає ще у нас Аполлінера.
Оригінали є, але... мовчу...
готові, наче юні піонери,
та не потрібні нині читачу.
Сюрреалісти сильні у змаганні...
митці сучліту ближчі до еліт...
Переважає все ж копіювання
Оригінали є, але... мовчу...
готові, наче юні піонери,
та не потрібні нині читачу.
Сюрреалісти сильні у змаганні...
митці сучліту ближчі до еліт...
Переважає все ж копіювання
2020.09.24
07:26
Ми назустріч ішли,
ми долали круту свою гору,
по дорозі зробивши
забагато гірких помилок.
Виринали з імли
в не найкращу для зустрічей пору
і чекали у тиші,
зупинившись до щастя за крок.
ми долали круту свою гору,
по дорозі зробивши
забагато гірких помилок.
Виринали з імли
в не найкращу для зустрічей пору
і чекали у тиші,
зупинившись до щастя за крок.
2020.09.24
05:47
Ледь ранок я біля вікна
вдивляюся на двір у шибку:
– Бабусю, снігу ще нема?
– Іще нема, маленька рибко.
Чи зайчиком я був тоді
хіба воно тепер важливо?
Чекавши перших холодів
На печі засинав щасливим…
вдивляюся на двір у шибку:
– Бабусю, снігу ще нема?
– Іще нема, маленька рибко.
Чи зайчиком я був тоді
хіба воно тепер важливо?
Чекавши перших холодів
На печі засинав щасливим…
2020.09.23
22:23
В поемі «Мойсей» Івана Франка призвідцями бунту проти Моше названо Датана й Авірона як начебто виразників волі молодого покоління юдеїв. І жодним словом про Кораха. Натомість згідно з Торою (Святим Письмом) за бунтом стоїть насамперед він. На догоду св
2020.09.23
18:57
У Василя сьогодні перший день
Роботи у бригаді лісорубів.
Він вже звалив з десяток сосон, дуба
Та й сів, відпочиваючи, на пень.
З незвички руки, як дроти, гудуть
І у вухах немов шматочки вати.
Сидить, зовсім не хочеться вставати.
Чи ж то без нього
Роботи у бригаді лісорубів.
Він вже звалив з десяток сосон, дуба
Та й сів, відпочиваючи, на пень.
З незвички руки, як дроти, гудуть
І у вухах немов шматочки вати.
Сидить, зовсім не хочеться вставати.
Чи ж то без нього
2020.09.23
11:15
все ближче і ближче до осені
павук вирушає за кроснами
бо важчає сонце у волоті
стає наче пиво із золота
густе із гірчинкою літепле
лускою з полови обліплене
баламкає волоті китиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...павук вирушає за кроснами
бо важчає сонце у волоті
стає наче пиво із золота
густе із гірчинкою літепле
лускою з полови обліплене
баламкає волоті китиця
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2020.03.12
2019.11.28
2019.07.07
2019.06.11
2018.02.17
2017.11.19
2017.10.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Dots
...
Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Dots
...Dot... dot... dot...
Three greetings
to the newborn circles
of creativity
on the pristine whiteness.
Words break the ice,
they disfigure
the surface of silent paper
in order
to ascertain a tall order
for the sound’s
disturbed
and greedily dry
dot... dot... dot...
Ouch,
my muse
darts through the line
and marks its territory.
First notion’s boundary
in the poem
is on the dot.
I let God
live here
and wait for you,
for your will
to take a breath
and mimic
my touchy wave
of trembling lips.
God can wait
and burn the midnight oil
forever,
I am not.
I am His time,
dipped in the game
of blowing off candles,
where He suffocates
every time
I miss
to spell out His message.
This line
is my,
encrusted in ink
and sealed with a kiss,
light.
It reflects the rhythm of my heart.
It can throb
only within the darkness
of your pupils.
Every circle echoed
is ME,
my dot... dot...dot...
April 14, 2011
Translation to Ukrainian:
Крапки
------
...
Крапка... крапка... крапка ...
Три привітання
для новонароджених кіл
творчості
на незайманій білизні.
Слова пробиваються крізь лід,
вони спотворюють
поверхню мовчазного паперу,
аби
встановити високий порядок
для звуку,
порушеного
і жадібно-сухого,
точкою... точкою... точкою...
Ой, леле.
Моя муза
проснеслась стрілою по рядку
і помітила свою територію.
Перше поняття обмежилось
у вірші
точкою вчасно.
Я дозволив Богу
тут жити
і чекати на вас,
за вашим бажанням –
перевести подих
і промімікувати
мої вразливі хвилі
тремтячими губами.
Бог може чекати
і спалювати ночами
власну невтомність
вічно,
я – ні.
Я його час,
проникнутий у гру
задування свічки,
де він задихається
щоразу,
коли я помиляюсь
оголошуючи його повідомлення.
Ця лінія
є моїм,
інкрустованим у чорнилі
і скріпленим поцілунком,
світлом.
Вона відображає ритм мого серця,
котре може пульсувати
тільки у темряві
ваших зіниць.
Кожне відударне коло вторить –
це я,
моя крапка... крапка... крапка...
15 квітня 2011
Хотілось лише зауважити, що переклад є одним із варіантів оригіналу, так як
деякі фрази англійською можна читати по-різному.
Наприклад слово "pupil" має не одне значення...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1257 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1257 seconds