ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Наталка Пілігрим
2018.06.19 16:34
Весна насипає у горло пилу,
усе навколишнє вбирає у сірість,
дороги і люди – ти вирви, вирви…
Твоя й березнева самотність стрілись.

Лице сполотніле, прообраз дому,
їм промінь жахкий домалює зморшок,
у тебе із містом одні геноми –

Олександр Сушко
2018.06.19 06:10
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Узимку люди мерзнуть, літом – жарко,
Вдоволених не бачу вже давно.

Не вистачає грошей, хисту, тями,
Ще й вороги в Донбасі і Криму.
Рука сусіда піднімає камінь,

Маркіяна Рай
2018.06.19 00:18
Коли в тобі скінчився день,
Аж ніч заплакала раптово,
Коли в тобі немає слова
І не співається пісень,

І лінь дивитися на світ,
І тінь сповзає геть у п'яти,
Коли у грудях стужа м'яти,

Ігор Шоха
2018.06.18 23:08
А у оборі нашої корови
ще є телята нашої біди -
мураєви, і гепи, і царьови -
ті самі клони, що і муравйови,
на вим’ї євразійської орди.

***
А на цьому світі легше жити,

Адель Станіславська
2018.06.18 15:33
У всі часи інакшості - інакші.
У всі часи приречені вони.
І навіть сильні духом - завжди слабші
І зметені в нерівностях війни.

Були і каменовані, й розп'яті
І топлені, і палені в вогні...
Нормальніші нормальних - більш

Олексій Кацай
2018.06.18 15:13
Йде сніг.
Вечір темряву бгає
у ламп віртуальні сніжки.
Комп’ютерні ігри стирає,
залишивши ярлики.

Забралами висять вони
на моніторах шибок.

Володимир Бойко
2018.06.18 12:14
Дощать дощі, зміняючись дощами,
А після них приходять ще дощі.
В повітрі пахне гниллю і грибами,
Чатують жертв поміж кущів кліщі.

Така погода увійшла у моду,
Згнивають полуниці на грядках,
З-за бур'янів не видко вже городу,

Ірина Вовк
2018.06.18 10:55
…і ти, мій друже, будь мені зі мною, -
Шепоче серце лірою-струною,
Коли паде із лип духмяний цвіт,
І неба окривавлений болід
Засліплює вогнем печальні очі
Посеред тьми безсонних свідків ночі, -
Пребудь мені… о будь мені зі мною!..

Наталка Пілігрим
2018.06.18 09:42
поміж двох будинків між якими тиша
ліпить свою нішу і плете нитки
опадають ночі на галуззя вишень
колискові інші і дірок зірки

сумовито світять у зіниці вулиць
щоби не почули кроки ліхтарів
і ніхто не певен так бо є і було

Олександр Сушко
2018.06.18 07:28
Молись!

Корівка гедзів ляпає хвостом,
А мій п'ятак застряг у райській брамі.
Товкти отця безпечніше гуртом,
Молитися - отарою у храмі.

Стоять перед амвоном "голубі",

Галина Кучеренко
2018.06.17 22:25
Ситого вовка не дуже цікавлять
проблеми голодних ягнят:
            - Отара замерзла!... І їжі замало!
             Чим нагодувати малят?...
- Як можна мій спокій тривожити марно -
Опікуюсь вами як брат!
Ви ж - злодії страшні, бездушнії скнари!!!

Володимир Бойко
2018.06.17 21:35
Іще до липня буцімто далеко,
А липовий вже віє аромат.
Пахуча мжичка сіє серед спеки,
Спадаючи росою на асфальт.

Зближається глобальне потепління,
Природний календар прискорив біг.
Дарує червень липове цвітіння,

Іван Потьомкін
2018.06.17 20:55
Єврейський хлопчику, ти в моїм домі,
в зневаженім Сіоні. Вечір. Сутінки.
Я схиливсь, а ти – на моїх колінах.
Тобі, мій любий, оповім історію
про доброго Месію, котрий не прийшов.
Старшим тут од тебе не оповім, мій милий.
У старших немає таких оче

Микола Соболь
2018.06.17 15:28
Керунки – нові, та влада стара.
Зміїний оскал у тігрЮлі.
Політика чесна скоріше – мара.
Дивися – спустіли каструлі…
Дрочися народе – лютуй на ура!
Малюй Т-образки трикутні…
Але від корита свиню (чи кнура),
Не вигнати, сівши на кухні.

Ігор Деркач
2018.06.17 09:03
Нема за що сусіду полюбити,
нема чого коритися орді.
Уже віки виплачуємо мито,
а живемо на хлібі і воді.

І кровію орошено чимало
розп'ятих і катованих людей,
аби чекісти їли наше сало

Сонце Місяць
2018.06.16 18:29
все чудесно о цій годині
довгі сутінки чай & плед
чи крамниці вітрини плинні
між розмитих вітром алей

вигасає пройдешній день
залишаючи різні стіни
поміж монстрів чи то людей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Єпископ Євстратій: Виникає запитання, чи не намагається Росія експортувати теракти в Україну

Публікації на тему:
Вл.Соловьев. Истинное православие русского народа и лжеправославие богословов антикафоликов
Злочини імперського ставлення до всього Українського
Еліта в житті українського народу
Історія та міфологія України


Мета Російської церкви – масштабний конфлікт в Україні, який би підривав українське суспільство, ганьбив українську владу... Сценарій Кирила може призвести до громадянської війни...

Єпископ Євстратій (Зоря) Української православної церкви Київського патріархату відповів на запитання УНАІН.

ПАТРІАРХ КИРИЛО ВРУЧИВ ПРЕМІЮ ЯНУКОВИЧУ З ІНІЦІАТИВИ КОМУНІСТКИ

Шановний владико, недавно Янукович від керівника Російської православної церкви Кирила отримав премію Алексія ІІ «за видатну діяльність зі зміцнення єдності православних народів»… Як винагороду за діла його Януковичу ще й дали 50 тисяч доларів. Чи відчули ви якусь єдність православних християн?

Гадаю, якби ми відчули таку єдність, то заснували б схожу премію і теж би йому вручили. Московське поняття єдності означає розділення українського народу, українських православних, бо саме з Москви поділили українців на два сорти: на «канонічних» і «неканонічних». Тому було б правильніше назвати ту премію «за зміцнення єдності православних народів з Московським патріархатом».

Звісно, краще б не роздавати такі премії, а робити справжні кроки з подолання розділення православних в Україні і згуртування їх навколо єдиної Помісної православної церкви. Але Москва не хоче, щоб в Україні була єдина церква – власне, вона не хоче, щоб і Україна була незалежною...

До речі, ця премія була вручена з ініціативи члена КПУ Катерини Самойлик. Вона повідомила, що є представником фонду єдності православних народів. Правда, доволі дивно, що саме комуністка представляє такий фонд…

Вас дивує, що пані Самойлик входить до фонду єдності православних народів? Але ж у російських церквах часто знаходять ікони зі Сталіним…

Ага, Сталін ще й займає більше місця, ніж блаженна Матрона…

З точки зору сучасних реалій, спільні дії комуністів і Московського патріархату якось можна пояснити, бо ті й інші виступають за інтеграцію з Москвою. Але з точки зору здорового глузду, історії, моралі, це неправильно. Крім того, МП був дуже постраждав від комуністів, вони завжди казали, що не може бути жодного загравання з релігією. Як на мене, вони щонайменше зраджують самим собі, коли вступають у цей неприродній союз.

ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ ТИСНУТЬ НА СВЯЩЕНИКІВ, ЩОБ ВОНИ ПЕРЕЙШЛИ У МП

Кажуть, що Кирило мріє знищити Київський патріархат. Гадаєте, йому сьогодні це вдається?

Це справді його давня мрія і план. Він є одним з архітекторів того стану церкви в Україні, який є сьогодні. Зокрема, його діями впродовж 20 років відбувалося розділення церков. Він організаційно і всілякими іншими способами допомагав, аби це розділення сталося. Власне, він великою мірою і відповідальний за розділення.

Патріарх Кирило, судячи з його заяв, вірить, що за допомогою влади можна Київський патріархат, якщо не повністю знищити, то перетворити на якусь невпливову й маргінальну структуру. І для цього намагається використати добре ставлення до себе сьогоднішньої влади в Україні.

Але план щодо УПЦ КП не вдається. По-перше тому, що Москва неправильно оцінила Київський патріархат. Вона вірить у ту пропаганду, яку сама й поширює. Москва вірить, що в УПЦ КП немає суспільної підтримки і що українська церква складається з осіб, яких можна заманити батогом чи пряником.

З нашими священиками проводять бесіди, у тому числі й представники влади, пропонуючи їм перейти в МП. Наприклад, у Вінницькій області була зроблена заява єпархії, де було перелічено, у яких районах області викликали наших священиків до районної адміністрації, там чиновники проводили з ними такі бесіди. Таке саме було й у інших областях – у Київській, Донецькій. Але більшість таких бесід залишаються безплідними. Поки що їм удалося зманити лише двох священиків.

Свідомість українських парафіян теж недооцінена Москвою. Я особисто зіткнувся з цим, коли мені доводилося захищати нашу громаду в селі Ріжки Таращанського району, де священик обманом отримав від людей підписи під документами, на підставі яких він хотів переєструвати парафію на МП. У селі люди юридично не дуже грамотні, а батюшка просив, то вони й підписали, але десь через тиждень вони самі виявили, що їх переводять у МП. Нам, звісно, вдалося припинити перехід, але влада добряче потріпала нерви…

Патріарха Кирил намагається щонайменше розпорошити Київський патріархат. Його план має два аспекти: зовнішній і внутрішній. Зовнішній – те, що видається за його мету, – боротьба проти УПЦ КП. Аби влада в Україні йому сприяла, він підносить усе як шлях подолання розколу в православ’ї. Але внутрішня мета, про яку не говорять вголос українській владі, – подальше руйнування української державності, провокування серйозного, масштабного міжконфесійного конфлікту, який би підривав українське суспільство зсередини, ганьбив українську владу, виставивши її перед усім світом як таку, що переслідує віруючих. Цим самим хочуть зробити нашу владу повністю залежною від Москви. Тобто щоб Януковича, як і Кучму в останні роки його президентства, не запрошували на жодне поважне зібрання у демократичному світі й він був вимушений взаємодіяти лише з Росією та її союзниками.

Влада мала б розуміти: те, що їй пропонується, має на меті зіграти проти самої влади, зруйнувати ту державність, на чолі якої ця влада й стоїть. А без державності влада вже не буде владою.

СЦЕНАРІЙ КИРИЛА МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ви так кажете, наче виправдовуєте владу, ніби вона якась недорозвинена й не розуміє, що її використовують... Хіба вона не бачить цинізму Кирила?..

Я б не перебільшував аналітичні та інші здібності всієї влади в цілому, як і будь-якої людини, зокрема.

Ще сто років тому відомий російський митрополит Антоній (Храповицький) говорив про сучасну йому російську інтелігенцію: «Наша інтелігенція дуже часто кадило від митрополита відрізнити не може». Ось приблизно таке саме в сьогоднішньої влади є розуміння церковних проблем.

Наша влада, починаючи від Леоніда Кравчука, надто довірливо ставиться до всього. Наприклад, попередня влада виявилася надто довірливою до того, що казав патріарх Варфоломій. Зрештою, вона не зробила того, що хотіла і могла зробити. А те, що хотів зробити патріарх Варфоломій, – він робив. Влада так була й не зрозуміла, які справжні наміри патріарха Варфоломія...

Сценарій патріарха Кирила доволі небезпечний. Якщо він буде реалізований, то це в гіршому варіанті може привести до громадянської війни й розпаду України, чого б Росії дуже хотілося.

Загадаймо «кривавий вівторок» 18 липня 1995 року, коли міліція розганяла поховальну процесію (на Софіївському майдані), і пролилася людська кров. Це відбулося тому, що тоді теж проводилася така ж політика. На перших порах на Кучму впливали таким самим способом і ті самі сили.

Аж після «кривавого вівторка» Кучма почав міняти свої погляди на УПЦ КП, на взаємовідносини конфесій. І в кінці його президентства, коли його запитали, чого йому не вдалося досягти на посаді президента, перше, що він сказав, – не вдалося реалізувати ідею єдиної Помісної церкви.

Тому в мене є сподівання, що й нинішні політики зрозуміють, куди їх тягнуть.

Росія досі не сприймає Україну як незалежну державу, тому будь-які спроби будь-кого з будь-якої влади демонструвати суверенність, незалежність у своїх діях, бути українцем, наштовхуватимуться на опір з боку московських сил.

Як на мене, скупі, але все-таки маленькі проблиски прокидання вже є. Нещодавно міністр закордонних справ Костянтин Грищенко у пресі написав, що «Україні тісно в рамках «руского міра». Це свідчить про те, що в представників влади є розуміння того, куди Україну намагаються втягнути.

ДІЇ МОСКВИ ЩОДО УКРАЇНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПОКЛИКАНІ ПЕРЕВІРИТИ УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ

При всьому несприйнятті Москвою попередньої влади, вона все-таки не діяла так, як сьогодні. Саме при Януковичу відбуваються якісь дивні речі: з одного боку, російське керівництво зізнається в «любові» до сьогоднішньої владі, а з другого, постійно щось “зачищає” українське в Росії. Що б це мало означати?

Гадаю, це є випробування української влади на її міцність і позицію. Хочуть перевірити реакцію. Бо самій російській владі все одно, чи існує українська бібліотека в Москві, чи ні. Для них це абсолютно непринципово.

У них значно більше проблем з тими об’єднаннями, які формалізовані чи неформалізовані, але які значно впливають на життя Москви й Росії в цілому. Достатньо згадати торішні події на Манежній площі і той стан агресивного несприйняття, який практично по всій Росії склався між етнічними росіянами та вихідцями з Кавказу. Навіть у Карелії, яка під фінським кордоном, є ці проблеми.

Дії Москви щодо українських організацій – відверто агресивний наступ. Вони перевіряють як далеко можна зайти. Російська влада щодо Ющенка мала певну сталу думку, тому перевіряти його не було потреби. А тут вони ще перевіряють. Будьте певні, що вони не зупиняться. Росія йтиме доти, доки їй це дозволятимуть.

ВИНИКАЄ ЗАПИТАННЯ, ЧИ НЕ НАМАГАЄТЬСЯ РОСІЯ ЕКСПОРТУВАТИ ТЕРАКТИ В УКРАЇНУ

Зі зміною влади в Україні заговорили про можливість застосування російських технологій в нашій країні. Після інсценізації кількох терактів ми бачимо, що це справді так. Нам тепер чекати вибухів у метро?

Єпископ Євстратій (Зоря)Я б так не драматизував... В Україні немає реальних внутрішніх причин для тероризму...

Коли ірландські бойовики влаштовували вибухи в Лондоні, то було зрозуміло, що це боротьба за відділення Північної Ірландії від Великобританії.

Коли діють ісламістські терористи, їхні підстави теж зрозумілі.

На Кавказі підривають чи відстрілюють когось щодня. Тобто Росія перебуває в стані громадянської війни на Кавказі. І відлуння цієї війни спостерігаємо і в столиці.

В Україні немає підстав для того, щоб чинилися такі речі. Те, що відбувається в Україні (зокрема, вибухи в Макіївці), швидше за все, зовнішні провокації.

Особливо мене насторожило, коли водночас у новорічну ніч підірвали пам’ятник Сталіну, спалили намет Московського патріархату біля Катерининської церкви в Чернігові й кинули пляшку в офіс ПР у Києві. Ось ця одночасність з явним ідеологічним напрямком дуже дивна.

У Росії психологічно звикли до терактів, а в Україні – ні, тому в мене виникає запитання: чи не є це експортом таких речей в Україну, чи не вкладається це в загальний план суспільного розбурхування в Україні? Тож справа гідності й честі СБУ виявити цей зовнішній фактор, якщо він наявний.

Історія України не дає підстав казати, що це внутрішній фактор. Українські політичні сили при всіх своїх антагоністичних відносинах ніколи не вдавалися до терористичних актів.

Але в жодному разі не треба боятися. Гадаю, це і було б досягненням тих, хто займається такими провокаціями, бо в страху людина стає дуже покірною.

Скільки ваших храмів уже захопив Московський патріархат?

На стогодні відбувається конфлікт навколо Вознесенського храму в селі Кам’янка Тельманівського району (Донецька область). Там пробували громаду і священика перевести в МП, потім зареєстрували нову громаду МП. Ведуть агітацію в селі, аби вони підтримували МП, і хочуть, зібравши парафіян, прийняти рішення, що церква має належати МП. Чим це аргументується? У 1996 році цей храм у напівзруйнованому стані було передано УПЦ КП, але громада не оформила юридично правильно всі документи. Тепер в МП кажуть, що це безгоспне майно і нехай село вирішить, кому воно належить. Даруйте, але безгоспним воно було в 1996 році, коли це був колгоспний склад, у якому тримали отрутохімікати, - без підлоги, з розваленим дахом. А після того, як наша громада 12 років його відновлювала, тепер його хочуть відібрати. Та побудуйте собі храм, якщо ви вже громаду створили! Тим більше що за цими справами стоїть донецький бізнесмен пан Корюк.

Є ще кілька ситуацій по Україні, де МП намагається відібрати в нас храми, – у Вінницькій області та на Київщині.

Був анекдотичний випадок. На Водохреща в Кіровоградській області представники МП захопили ополонку на озері, куди святити воду мав приїхати наш єпископ на запрошення громади. Коли почали приходити люди, виявилося, що там стоїть кілька священиків МП і нікого не допускають до цієї ополонки освячувати воду. Наша сторона вийшли таким чином, що освятила воду з берега.

Може, у тих, хто так діє і хто цим усім керує, “нечистий” вселився?

У тих людей, хто вдається до таких дій, безперечно, Духа Божого там нема. Бо Дух Божий не діє шляхом лукавства, омани, насильства. Як кажуть, за плодами й пізнаєте їх. Ми завжди кажемо своїм парафіянам: «Ви можете відвідувати той православний храм, який забажаєте. Ми нікого силою чи залякуванням не тримаємо». А там постійно чути, що заборонено ходити до «розкольників», не відвідуйте їхні храми, хрещення їхнє не дійсне, хто туди ходитиме, потрапить у пекло. Гадаю, цим усе сказано.

Розмовляла Оксана Климончук


Контекст : Уніан



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Контекст Уніан
Дата публікації 2011-04-22 13:30:11
Переглядів сторінки твору 2242
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-22 15:05:30 ]
А якого ... цей патріарх переймається такими питаннями!? Хай сидить собі і молиться.
Політика - це не його епархія!
Да тут не треба бути експертом, щоб не розуміти, що у нас в країні щось дуже глобальне назріває. Хіба Ви цього не відчуваєте!?
Тепер по суті...

"Але Москва не хоче, щоб в Україні була єдина церква – власне, вона не хоче, щоб і Україна була незалежною..." - звідки такі висновки, і на основі чого вони зроблені?

"Правда, доволі дивно, що саме комуністка представляє такий фонд…" --да що тут дивного, у нас без водійських прав водять авто, без вищої освіти йдуть у д....ти, нема тут нічого дивного!

"але з точки зору здорового глузду, історії, моралі, це неправильно."---а хіба є доречними ці слова до того, що в нас зараз діється в країні!?

..суцільна мішанина, церква і політика вони були завжди в одному возі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 15:43:57 ]
Дорога Палагеє, маю з вами погодитися, що політика, це нині "епархія" - лише бандитів і злодіїв від однієї партії, до речі, лідера якої, ви донедавна сприймали вельми позитивно, чи не так? Це вже потім вам не сподобалися ціни на все, зрештою, як і мені...

Та щодо політики і церкви, то і в українському християнстві, як і в російському, вельми популярна (хоча вона і не надто канонічна) притча про святих Касіяна та Миколая.

"...Святий Миколай і Святий Касіян, розказує нам народна легенда, послані з раю відвідати землю, побачили одного разу на дорозі бідного селянина, віз якого, навантажений сіном, глибоко застряг в болоті і який робив безплідні зусилля, примушуючи свого коня зрушити з місця.

- Підемо, підсобимо добрій людині, - запропонував Святий Миколай.

- Борони, Боже, - відповів святий Касіян, - я боюсь забруднити свою хламиду.

- Ну, тоді почекай мене або краще йди собі без мене своєю дорогою, - сказав святий Миколай, - і сміливо зайшовши в болото, він бадьоро допоміг чоловікові витягнути воза з колії. Коли, впоравшись із цією роботою, святий Миколай наздогнав свого товариша, він був увесь в багнюці, а брудна й розірвана хламида його нагадувала лахміття бідняка.

Великим було здивування святого Петра, коли він побачив його в такому вигляді біля воріт раю.

- Ох, хто ж то тебе так забруднив? - спитав він його. Святий Миколай розповів, чому так сталось.

- А ти , - спитав святий Петро святого Касіяна, - хіба не був там із ним?

- Аякже, але я не маю звички встрявати у те, що мене не стосується, і перш за все я подумав, щоб не вимазати непорочну білизну моєї хламиди.

- Так ось, - сказав святий Петро, - тебе, святий Миколаю, за те, що не побоявся забруднитися, виручаючи ближнього з біди, віднині будуть святкувати два рази на рік і ти будеш в очах у всієї святої Русі найбільшим після мене. А ти, святий Касіяне, задовільнись непорочною білизною своєї хламиди, а святкувати тебе будуть лише у високосний рік - раз в чотири роки..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-22 16:46:07 ]
Лідера якої я сприймала я позитивно....бо я хотіла вірити! В мені жила віра, що ВІН зможе щлось змінити і допомогти мені і моєму народу! Але...але я помилилися, і мені гірко від того.
А що вибирати!?? Коли одне лайно усюди!!!!
А про Миколая і Касіяна, дуже цікава притча, допоможи своєму ближньому. Слухайте, а Ви особисто допомагаєте своєму ближньому!?

Хочеш змінити світ, почни з себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:56:53 ]
Пробую. :)

Принаймні, роблю все, що можу...

До речі, дорога Палагеє, "віра", "вірю" - для монотеїстів, і для християн в т.ч., це процес "через Бога". Тобто, я "вірю", наприклад, Васі, по суті значить, - що ваше внутрішнє молитовне звертання до Бога не вступає у суперечність із образом, наприклад, цього "Васі". Без Бога "вірую", "вірю", "повірила" немає сенсу.
Тому й кажуть, що воздається і воздасться нам за вірою нашою. :(

Але якої віри можна очікувати від вихідців із СРСР, сіяних-пересіяних, нищених-перенищених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:36:31 ]
Напевно, є сенс додати до попередньої цитати (Вл.Соловьев, «Россия и Вселенская Церковь») подальше, з того ж бо джерела:
"Західна Церква, вірна своєму апостольскому покликанню, не побоялася ввійти в болото історичного життя. Протягом довгих віків вона була єдиним витоком морального порядку і інтелектуальної культури серед варварських народів Європи, тому змушена була прийняти на себе і всю працю матеріального управління разом з духовним вихованням цих незалежних за своїм духом і суворих за своїми інстинктами народів. Присвятивши себе цій важкій роботі, Папство, як святий Миколай, турбувалося менше своєю видимою чистотою, ніж дійсними потребами людства. Східна Церква, зі своєї сторони, у своєму пустельному аскетизмі, у своєму споглядальному містицизмі, у своєму віддаленні від політики і всіх суспільних задач, які торкалися людства в його цілості, бажала передусім, як святий Касіян, досягнути раю без жодної плями на своїй хламиді. Там прагнули прикласти всі божественні і людські сили до вселенської цілі, всі турботи полягали лише в тому, щоб зберегти свою чистоту.

Ось докорінна різниця і найбільш глибока причина розділу поміж обома Церквами..."
http://www.vehi.net/soloviev/vselcerk/11.html

Володимир Соловйов (1853—1900) навіть у найдурнішому сні не міг собі уявити, що зроблять "большаки" з Церквою, що досі наскрізь КГБізована і злилася із кремлівською владою в одному смертному цілунку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 20:59:06 ]
В об"явленні св. Івана Богослова така церква блудодіє із владою. Влада їй розширює до часу права, а потім пускає вогнем. Така доля тих, хто віддає кесареве Богу, а Богу кесареве.
Дякую, за цікаву статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Палагея Кукуй (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-23 08:55:10 ]
"Без Бога "вірую", "вірю", "повірила" немає сенсу.
Тому й кажуть, що воздається і воздасться нам за вірою нашою. :(-милі РМ.
Тобто виходить по Вашому, що вірити можна тільки в Бога? А якщо я закохана у Васю, то йому я вірити не можу, бо він не бог?
В даній статті немає нічого спільного між Богом, вірою, мораллю, чесністю, тощо. Тут лише інтереси заможних, гроші, влада і їх авторитет.
Не змішуйте котлети і мух, то є різні речі.Хоча, приховувати не стану, що в нашій країні, вже давно жеруть котлети з мухами.
(сподіваюсь ми мене розумієте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-23 10:58:52 ]
Істина, як завжди, на дні і неважливо чого. Я маю на увазі слова "ми мене розумієте". Щоб зрозумів хтось, треба, щоб оті всі "ми" зрозуміли "я".