ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Бард'Інтегратор (1970) /
Публіцистика
/
Листи з Канади
Листи з Канади. І
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Листи з Канади. І
Хай! )
Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)
Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.
Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.
До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?
Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.
Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.
Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.
Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )
В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...
(далі буде)...
Мав усяких справ – замотався, тому й не писав. Але вже трохи
оговтався від всього дивного й нового.
Отже, які мої враження:-)
Перших пару днів я себе запитував: а де люди? На вулицях міста, навіть, в центрі – пусто, окрім бомжів, звичайно. Аж потім вияснилося, що всі їздять на машинах – ніхто не ходить пішки. Місто абсолютно не призначене для пішоходів – тротуари є тільки в центрі і в спальних районах.
Далі я подумав, що тут всі страшно бідні – ходять брудні, в пошарпаному та засмальцьованому одязі – а виявляється ні – тут просто так всі ходять:
техніки, вчителі, інженери, медики.
До речі, щодо медиків – рідко коли можна знайти серед них розумного – так, так – тут величезна проблема з кваліфікованим медичним персоналом. Для прикладу, діагноз від сімейного лікаря виглядає приблизно так: «Судячи за результатами Ваших аналізів у Вас можлива хвороба 1 (вірогідність такої хвороби становить 65%), проте не можна бути цілком впевненим, що Ви
хворієте саме цією хворобою, оскільки відповідно до статистичних досліджень, проведених у 2001-2011 рр. з такими аналізами у Вас можлива хвороба 2 (вірогідність 62%), хвороба 3 (вірогідність 45%), хвороба 4 (вірогідність 38%) чи хвороба 5 (вірогідність 37%). Проте з досвіду нашої клініки не відкидається можливість розвитку у Вас хвороби 6 (вірогідність 35%) чи хвороби 7 (вірогідність 32%). Тому, ми Вам пропонуємо повторно пройти здачу аналізів, яка буде коштувати тільки половину суми від попередньої – це подарунок від нашої клініки. Для здачі аналізів Ви можете записатися за таким-то телефоном і Вам передзвонять протягом двох тижнів, щоб призначити дату здачі аналізів протягом наступних двох місяців. А зараз Вам виписується курс знеболюючих таких-то, які Ви будете вживати протягом місяця. Якщо вони Вам не дуже допомагатимуть, то Вам випишуть курс сильніших знеболювальних. Сімейний лікар такий-то і підпис». Дурдом,
правда?
Населення:
Індуси – здебільшого не працюють фізично (сікхи – водії автобусів та таксисти, пенджабі – працюють у всіх іміграційних службах та офісах [коли я ходив по тих всіх еміграційних установах, в мене виникло відчуття, що я потрапив до Індії], хоча тут ще є багато інших національностей Індії, але я не
знаю, як вони називаються; та чітко зберігається система каст, так як і в самій Індії); дуже обурюються, коли їм дати якесь зауваження.
Китайці – здебільшого не працюють фізично – повністю зайняли сферу швидкої їжі (макдональдси і т.д.); дуже важко зрозуміти їхню англійську.
Латиноси (мексиканці, пуерто-ріканці і т.д.) – ліниві, постійно стріляють цигарки і один перед одним вихваляються своєю належністю до певного мафіозного угрупування, хоча, насправді, це – понти.
Араби – здебільшого не працюють фізично – дуже за собою дивляться, а, особливо, мужчини – модна стрижка, чиста сорочка, виглянцувані мешти.
Євреї – здебільшого не працюють фізично – у більшості випадків
перекладають свою роботу на інших, при цьому непогано володіють кількома мовами.
Афро-американці – стараються не працювати фізично, шукають легкої роботи та подачок від уряду.
Молдавани, узбеки, казахи, туркмени, українці – здебільшого працюють фізично – на будовах, автомайстернях, заводах і т.д.
Індіанці – взагалі не працюють, держава дає їм житло, машини, дотації – тільки тому що вони представники корінного населення і типу всі їм зобов’язані тим, що в свій час колонізували їхню землю. Вони п’ють, гуляють, дебоширять, розбивають машини, роблять що хочуть, кайфують від життя – а уряд і далі все їм прощає і опікується ними як дітьми.
Цікавий факт. Ще якось можна працювати простим робітником, коли тебе найняв українець, котрий взяв замовлення у фірми, що належить євреєві, а той, у свою чергу, найнявся субпідрядником до канадійця. Але, коли канадієць наймає єврея, а той – москаля, котрий безпосередньо керує українцями, узбеками, молдаваними – то такий виходить сумбур, такий безлад!!! «Пятилетку в три года» – ніякого планування, графіка роботи, що за чим робити і т.ін.
Що ще цікаве. Абсолютно всі тут човгають ногами – так, човгають ногами! – перші дні я дезорієнтувався від звуків цього човгання (трохи гіперболізую, звичайно), але, справді, всі човгають ногами!!!
Ага. І ще одне. Якщо ти подав руку незнайомій жінці, що виходила з автобуса, то це можна розцінити як сексуальне переслідування або домагання і на тебе можуть подати до суду, забрати все твоє майно і у в’язниці ти будеш працювати на аліменти – моральне відшкодування тій жінці.
Кобіти. В Україні в мене була проблема вибору – всі дуже гарні, красиві, розумні – важко вибрати серед такої великої кількості представників прекрасної половини людства. Тут така ж сама проблема – тільки трохи іншого плану – немає з чого вибирати..! А одягаються просто жахливо, неймовірно негарно, нестильно, часом просто огидно!
Ще цікавий факт. Люди тут постійно щось п’ють або їдять – постійно!!! В автобусах, на вулиці, в офісах, за кермом. Взагалі, водії за кермом можуть читати газету, пити каву... Хоча, при цьому, вони є дуже толерантними – тут тебе ніхто
ніколи не зіб’є – ти можеш, навіть, не дивитися на дорогу, перейти її, читаючи книжку – всі 8 рядів машин чемно зупиняться і почекають поки ти перейдеш автостраду.
А ще вони показують, що є дуже багатофункційними. Що це означає? Краще це пояснити на прикладі. Якось я зауважив дівчину, яка зайшла у вагон міського електротранспорту. Стоячи біля дверей, вона одночасно читала грубезну книжку з анатомії, їла сендвіч, пила кока-колу, слухала музику на плеєрі та відписувала через інтернет (оскільки тут по всьому місту вей-фай та всі мають ай-поди) своїй подрузі е-мейл!!! Чи вона щось вивчила з тої книжки – питання риторичне.
Погода. Зараз тут -8. В лютому в основному було -24...-27, а на вітрі -37.
В полі вночі було до -45.
Як тут розказують, весна тут буває десь тиждень часу в червні. І відразу літо, яке триває липень-серпень. Далі тиждень осені – і відразу в жовтні знову зима. Тут є такий південний вітер «шинук». І як він час від часу дує, то раптово зростає температура та різниця в тиску – а, оскільки в мене тиск понижений, то в такі дні мені голову просто розриває на шматки – мушу пити аспірин та міцну каву. Мої друзі вже знають, що якщо в мене розривається голова – чекай потепління. )
В університетах вчаться, в основному, індуси, китайці та араби. Тут недолюблюють розумних людей. А ще, коли ти звідкись приїхав і хочеш чогось добитися, то очікуй негативного ставлення. Здавав тест з англійської – не добрав 0,75 бала до прохідного. Максимально можна було набрати 8,
прохідний 6,75. А я набрав рівно 6. Тому мене скерували на курси. Хоча, кажуть, що бали спеціально занижують, щоб уряд не поскорочував усі оці англійські курси...
(далі буде)...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію