ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Критика | Аналітика

  Невтішні роздуми про свободу слова або «Над ким сміємось?»

Свобода слова… Цим, чи не єдиним, надбанням довгожданої незалежності ми справді могли б гордитися! Якби… не гіркий присмак усвідомлення того, що все частіше під красивою маскою гласності і демократії приховується потворне обличчя блюзнірської вседозволеності (згадаймо хоча б сумнозвісного пана Бузину!).
Щоб у цьому вкотре переконатися, достатньо ввімкнути телевізор. І «погортавши» розмаїття безликих і безідейних телепередач, зупинити свій вибір, для прикладу, на одному з найпопулярніших вітчизняних розважально-гумористичних шоу «Вечірній квартал».
Що й казати, ці молоді люди – таки талановиті, і вміють розсмішити обивателя. Впродовж кількох років «золота жила» їхнього гумору – політична арена нашої молодої держави, яка, схоже, ще довго буде надихати і «підживлювати» свіженькими смаженими фактами творців цього телевізійного проекту. Однак дещо дивує «зацикленість» артистів шоу на одних і тих же персонажах. Чомусь герої майже всіх їхніх масних, переперчених і пересолених жартів – політики, партійні лідери, перші особи держави. Кожного разу перед глядачами розгортаються нові «неймовірні пригоди» Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Віктора Януковича і «всіх-всіх-всіх» (читай «інших публічних осіб») в Україні. Які тільки монологи й діалоги не вкладаються авторами проекту в уста відомих нам людей! Які лишень надумані комічні ситуації не обігруються і не «обсмоктуються» творцями «Вечірнього кварталу»! Словами не передаси. Це треба самому чути і бачити. І дарма, що так звані «пригоди» української політичної еліти – переважно плід розгнузданої уяви «квартальників», зате персонажі цих сучасних телеанекдотів, усі як один, справжнісінькі.
І ось тут мимоволі замислюєшся. Що це? Незавуальована сатира, смілива критика? Чи, може, свобода слова в дії? Але ж і сатира, і критика не повинні переступати межі пристойності, опускатись до вульгарності; а свобода слова – не означає розгул наклепів і паплюження будь-чийого імені, чи то пересічного громадянина чи то Президента України!
Швидше за все, це – елементарна відсутність художнього смаку і відчуття такту. І, мабуть, – не лише у творців «Вечірнього кварталу», бо інакше такої відверто-розпусної словесної вакханалії, яка розкошує в рамках цього шоу, не було б на телеекрані. Від почутого і побаченого іноді стає то ніяково, то моторошно, то огидно. І пригадується старий як світ вислів: «Це було б смішно, якби не було так страшно». Та ми сміємось! Аж захлинаємося власним сміхом!
…Куди ж подівся наш справжній, шляхетний, в міру приправлений, український гумор? Можливо, ще животіє десь на задвірках інформаційного простору, допоки залюбки споживаємо його дешевий чужомовний сурогат. Що сталося з нашим вишуканим почуттям гумору? Складається враження, що новоспеченим комікам вже й мудрувати довго нема потреби. Хочеш розсмішити якнайширшу аудиторію? Бери найвідоміші імена, і «відмінюй» їх вздовж і впоперек скільки душа забажає! Або ж, як Вєрка Сердючка, вигадай собі допоміжний бренд: «сценічну маму». І тягай скрізь за собою, мов опудало; виставляй на посміховисько її затурканість і недоумкуватість; штовхай, принижуй, обзивай! Успіх гарантовано.
І ми регочемо. Аж за животи хапаємось! І ніхто нас не схамене, не запитає, як у знаменитому творі класика: «Над ким смієтесь? Над собою смієтесь?!»

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-02 17:34:56
Переглядів сторінки твору 8761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:13:51 ]
На кожну отруту є протиотрута, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 17:11:23 ]
Так, лише треба знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-10 17:21:37 ]
Щодо найпоширеніших хіба не все відомо? :)
Але чому стільки калік - духовних і фізичних, так? Невже вживаємо таки не те? Не з тими, і не тоді... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:36:12 ]
А мені це здається певним мазохізмом. Нам не подобається, але ми все одно дивимось. Шоб шо? - таке сакраментальне питання :) Я, наприклад, не дивлюсь, не їм, не п"ю того, від чого мене верне.
Тому отрута може діяти лише на тих, хто її вживає, чи не так?

З іншого боку, де наш якісний продукт? Що можна протиставити?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:03:36 ]
Що, дорога Любо, протиставити експериментальній безодні Інтернету (що є насправді однією із реалій наступу тотальної прозорості на всіх і на все, так?) і викликаному ним (і не тільки ним), різноманітністю начебто досяжного - відчуттю вседозволеності? )

Складний і простий шлях, як оте я спробував описати трохи вище.

Складний нікуди не зникав і не зникне, а ось простий, як традиція, тільки має виникнути - для найменших. І той і інший базується на насолоді, але трішки альтернативній до звичної, як ми, в основному, звикли розуміти насолоду.
Теоретично - потрібно бути скерованим у правильному напрямку. Він один - вгору. Як мале дитя тягнеться вгору - до матері, відчуваючи її тепло і добротність, так відчувається, цілком фізично, і тепло-сяйво Божественне. Це, напевно, більше символьне сприйняття, для якого детальне усвідомлення процесу спершу не грає визначної ролі. Тож, якщо, паралельно із осяганням розмаїтості цивілізації дитина, відриваючись поступово від природної магії матері, починає активнішу співпрацю із "Батьком" - то можна вважати це продовженням прийняття протиотрути.
Не йдеться суто про справи церковні. Йдеться про особисту практику спілкування саме з Небесною енергетикою - і з достатньо юного віку...
Думаю, що традицію досить не важко виробити, вона вельми актуальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:30:54 ]
А навіщо, Володю, щось протиставляти Інтернету? До речі, саме він є поки що чи не єдиною фортецею свободи слова і запорукою того, що тебе не зхарчують втихаря під ковдрою. Доказ - сьогодняшні події на ФБ із закриттям акаунта одного з журналістів, і що з того вийшло.

Щодо насолоди, як рушійної сили, яка лежить в підвалинах всього, а не тільки Еросу і Танатосу,- згодна з тобою. Але ж на те і дано нам різноманітні "фільтри". І, мабуть, справа в тому, щоб тримати їх у чистоті, періодично перевіряючи на забрудненність. Можливе, це те, що ти називаєш "правильним напрямом". Але оволодіння Небесними енергіями вимагають певних практик. І з цим вже складніше, адже важливо, хто саме їх надає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 12:08:15 ]
Ну, Любо, я і не казав, що явище "інформаційної прозорості" , Інтернету - це те, із чим потрібно боротися. Навпаки - прозорість є благом. Але Інтернет це не є тільки "прозорість", це й "пітьма єгипетська" теж. Я казав про "експериментальну безодню Інтернету" і викликане ним відчуття "вседозволеності". Принаймні хочу, аби саме так ви розуміли мої слова. :)
Інформація Інтернету взагалі вкрай небезпечна штука, - бо не суто від Бога вона, а є продуктом спільноти особистостей, і тому має в собі багато погрішимих моментів. Тож до неї постійно потрібно вживати антиотруту, чи, кажучи інакше, сприймати її на тлі інформаційного еталону Згори?

Словом, не порушувати енергетичного балансу - даної тобі Згори енергії, і сприйнятої (для яких цілей?) "тутешньої" інформації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-03 18:41:38 ]
Прочитала роздуми, прочитала коментарі. І подумала: ну і що? Ну ми тут такі розумні, а піпл все одно хаває і Вечірній квартал, і Нашу рашу. Бо там смішно. А тут мудро, іноді занадто. Скажу чесно, ми тут теж іноді такого наваюємо, що і не второпаєш, для кого і для чого пишеться оте все вище поетичне слово. Деколи без словника іншомовних слів не обійтися, а вуйко не буде шукати словника, він включить те, що він добре розуміє. І ми самі себе опустили до рівня тупого американського га-га-га під фонограму, записану в п"ятдесятих роках минулого століття. Чи не ми як зварйовані гнали на перші серіали, кидаючи недосапані картоплю і буряки і недомиті тарілки? Чи не ми вчилися секаса в савєцком саюзє, чи не ми вважали еталоном краси задохликів-підлітків, котрі дохли як мухи за кулісами подіумів? Модними сигарети в жіночих руках з довжелезним нігтями, котрі навіть в носі поколупатися самостійно не можуть? Чи не ми традиційну українську родинність звели наніц модою на круті тачки і дєвачєк? А тепер ми дивуємося, що наших політиків висміюють. Правильно, їх вистрілювати треба, а не висміювати. тільки ніхто того не зробить, от і хоч поржуть з "суки Юлі" чи "падли Юща". То ще добре було, що могли сміятися, в роки не такі далекі за один анекдот могли вліпити двадцять п"ять без права переписки. Ми своє суспільство перевернули догори ногами, а тепер дивуємося, як воно так сталося. А ви подивіться, на наші терени, хто дістає нагороди, премії, що там? Про мову солов"їну, про садочок вишневий коло хати? Ні , любі мої, хто є кумирами молоді? Пара-трійця-десятка авториків, у котрих мат частіше ніж слова, там вже не мат для зв"язки слів, а слова для зв"язки матюків. І ото є мода. ТОму не дивуймося, що ми того діждали, ми до того йшли, кожного разу поступаючись міліметром моралі, порядності, тонкого українського гумору, і озирнувшись, побачили, як далеко нас віднесло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-04 11:52:23 ]
Дорога Галинко, можливо ви кажете раціональні слова, але частково забуваєте, напевно, що не суспільне, в цілому, є головним, і було би, як на мене, дуже добре, якби йшлося в наших "диспутах" і про те, що обрії нині значно розширилися - в усі боки. І що така ж частина як і колись (принаймні сподіваюся, що у відсотках така ж) тягнеться вгору, інша кружить земними колами, якась самознищується, на жаль, зараз це робити особливо легко...
Отже, якщо нас насправді цікавить рух вгору, то вочевидь, потрібно зрозуміти і відчути цей шлях, і навіть відкинути дещо зі старих дурниць, які продовжують химерити юні розсуди.
На жаль, у будь-яких писаннях, що вийшли з під руки давніх писців - є як і Непогрішиме, так і погрішиме. І безумовно, той, хто не в змозі відділяти зерно від плевели успіху не досягне.
Аби навчитися відділяти, кажуть, потрібні дві реальні речі.
Перша - достатня інтелектуальна чутливість (для жінок - комплексна чутливість),
Друга - постійне звернення Вгору, усвідомлене налагодження реального енергетичного зв'язку.
Якщо вам цікаво, то відкрию вам добре відому у певних колах "таємницю".
Досі живі традиції вирощування мудреців. Народних поводирів, якщо хочете. На жаль, це мало стосується нинішньої України.
Отже, уявімо собі, що років так з двадцять обрані діти вивчають окрім широкого спектру наук, ще й чітко визначений круг наймудріших книжок - на мовах першоджерел, зрозуміло. Далі вони поступово відсіюються, хтось в науку, хтось в життя, а меншість вчиться далі. Вчиться вже проникати максимально в природу речей, а дірочки в решеті навколо нас все менші, так? тож "працюють" на рівні особистості все тонші і тонші налаштування, розуміння-відчуття реально існуючих, і закладених у Світобудову, пропорцій, констант, краси і сили. Це можливо лише чітко дотримуючись певних правил, і не порушуючи звичних природних фаз в онтогенезі. Словом, після тридцяти з чимсь років з'являється і можливість усвідомленої співпраці з енергією Згори. І тоді, і тільки тоді на індивідуальному рівні через цілком реальну енергетичну співпрацю нижчого з Вищим і пізнається Істина, і в тому вигляді, в якому Вона призначена саме тобі. Себто Істини можуть відрізнятися для кожного, хто їх осягнув, але ця різниця, зрозуміло, тільки формальна і служить для формування нових обріїв для призначеного Промислом руху.

Вважається, що саме наявність достатньої кількості таких осіб власне і формуватимуть далі шлях народу, а також формуватимуть його вищий захист. І зрозуміло, що призначення тих мудреців інше, але побіжно, і народ з ними рятується...
Отже, всім дано, та мало хто справді хоче взяти, сприйняти, - і сприймати саме з Божих Рук...

Ось таке говорять в певних колах, а як воно є - побачимо. :)