ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.02.24 01:04
А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.

Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу

Аліна Майстер
2020.02.23 22:07
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,

Володимир Ляшкевич
2020.02.23 21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?

Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не

Євген Федчук
2020.02.23 19:49
Говорила мати єдиному сину:
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр

Тетяна Левицька
2020.02.23 17:26
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.

Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,

Олександр Панін
2020.02.23 14:13
Срібні браслети, тоненькі,
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…

Олександр Сушко
2020.02.23 10:48
Немолодий, трухляві ниють крижні,
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!

Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:

Сергій Губерначук
2020.02.23 08:58
Я кукурікнув!
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.

Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.

Королева Гір
2020.02.23 01:45
Стелиться барвінок біля хати,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.

Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,

Євген Федчук
2020.02.22 17:49
На невольничім на ринку
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.

Ігор Деркач
2020.02.22 17:12
                   І
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.

                    ІІ

Сергій Губерначук
2020.02.22 12:56
Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа

Володимир Бойко
2020.02.22 10:59
Без взаємокоронації
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.

Микола Соболь
2020.02.22 09:08
Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.

Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.

Олександр Панін
2020.02.22 00:03
Абстрактний вірш


Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,

Оксана Логоша
2020.02.21 21:01
Весна,коти,і котики вербові,
І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Тарас Ріль
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Критика | Аналітика

  Невтішні роздуми про свободу слова або «Над ким сміємось?»

Свобода слова… Цим, чи не єдиним, надбанням довгожданої незалежності ми справді могли б гордитися! Якби… не гіркий присмак усвідомлення того, що все частіше під красивою маскою гласності і демократії приховується потворне обличчя блюзнірської вседозволеності (згадаймо хоча б сумнозвісного пана Бузину!).
Щоб у цьому вкотре переконатися, достатньо ввімкнути телевізор. І «погортавши» розмаїття безликих і безідейних телепередач, зупинити свій вибір, для прикладу, на одному з найпопулярніших вітчизняних розважально-гумористичних шоу «Вечірній квартал».
Що й казати, ці молоді люди – таки талановиті, і вміють розсмішити обивателя. Впродовж кількох років «золота жила» їхнього гумору – політична арена нашої молодої держави, яка, схоже, ще довго буде надихати і «підживлювати» свіженькими смаженими фактами творців цього телевізійного проекту. Однак дещо дивує «зацикленість» артистів шоу на одних і тих же персонажах. Чомусь герої майже всіх їхніх масних, переперчених і пересолених жартів – політики, партійні лідери, перші особи держави. Кожного разу перед глядачами розгортаються нові «неймовірні пригоди» Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко, Віктора Януковича і «всіх-всіх-всіх» (читай «інших публічних осіб») в Україні. Які тільки монологи й діалоги не вкладаються авторами проекту в уста відомих нам людей! Які лишень надумані комічні ситуації не обігруються і не «обсмоктуються» творцями «Вечірнього кварталу»! Словами не передаси. Це треба самому чути і бачити. І дарма, що так звані «пригоди» української політичної еліти – переважно плід розгнузданої уяви «квартальників», зате персонажі цих сучасних телеанекдотів, усі як один, справжнісінькі.
І ось тут мимоволі замислюєшся. Що це? Незавуальована сатира, смілива критика? Чи, може, свобода слова в дії? Але ж і сатира, і критика не повинні переступати межі пристойності, опускатись до вульгарності; а свобода слова – не означає розгул наклепів і паплюження будь-чийого імені, чи то пересічного громадянина чи то Президента України!
Швидше за все, це – елементарна відсутність художнього смаку і відчуття такту. І, мабуть, – не лише у творців «Вечірнього кварталу», бо інакше такої відверто-розпусної словесної вакханалії, яка розкошує в рамках цього шоу, не було б на телеекрані. Від почутого і побаченого іноді стає то ніяково, то моторошно, то огидно. І пригадується старий як світ вислів: «Це було б смішно, якби не було так страшно». Та ми сміємось! Аж захлинаємося власним сміхом!
…Куди ж подівся наш справжній, шляхетний, в міру приправлений, український гумор? Можливо, ще животіє десь на задвірках інформаційного простору, допоки залюбки споживаємо його дешевий чужомовний сурогат. Що сталося з нашим вишуканим почуттям гумору? Складається враження, що новоспеченим комікам вже й мудрувати довго нема потреби. Хочеш розсмішити якнайширшу аудиторію? Бери найвідоміші імена, і «відмінюй» їх вздовж і впоперек скільки душа забажає! Або ж, як Вєрка Сердючка, вигадай собі допоміжний бренд: «сценічну маму». І тягай скрізь за собою, мов опудало; виставляй на посміховисько її затурканість і недоумкуватість; штовхай, принижуй, обзивай! Успіх гарантовано.
І ми регочемо. Аж за животи хапаємось! І ніхто нас не схамене, не запитає, як у знаменитому творі класика: «Над ким смієтесь? Над собою смієтесь?!»

2009





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-02 17:34:56
Переглядів сторінки твору 5764
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.239 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.25 20:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:13:51 ]
На кожну отруту є протиотрута, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 17:11:23 ]
Так, лише треба знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-10 17:21:37 ]
Щодо найпоширеніших хіба не все відомо? :)
Але чому стільки калік - духовних і фізичних, так? Невже вживаємо таки не те? Не з тими, і не тоді... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:36:12 ]
А мені це здається певним мазохізмом. Нам не подобається, але ми все одно дивимось. Шоб шо? - таке сакраментальне питання :) Я, наприклад, не дивлюсь, не їм, не п"ю того, від чого мене верне.
Тому отрута може діяти лише на тих, хто її вживає, чи не так?

З іншого боку, де наш якісний продукт? Що можна протиставити?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:03:36 ]
Що, дорога Любо, протиставити експериментальній безодні Інтернету (що є насправді однією із реалій наступу тотальної прозорості на всіх і на все, так?) і викликаному ним (і не тільки ним), різноманітністю начебто досяжного - відчуттю вседозволеності? )

Складний і простий шлях, як оте я спробував описати трохи вище.

Складний нікуди не зникав і не зникне, а ось простий, як традиція, тільки має виникнути - для найменших. І той і інший базується на насолоді, але трішки альтернативній до звичної, як ми, в основному, звикли розуміти насолоду.
Теоретично - потрібно бути скерованим у правильному напрямку. Він один - вгору. Як мале дитя тягнеться вгору - до матері, відчуваючи її тепло і добротність, так відчувається, цілком фізично, і тепло-сяйво Божественне. Це, напевно, більше символьне сприйняття, для якого детальне усвідомлення процесу спершу не грає визначної ролі. Тож, якщо, паралельно із осяганням розмаїтості цивілізації дитина, відриваючись поступово від природної магії матері, починає активнішу співпрацю із "Батьком" - то можна вважати це продовженням прийняття протиотрути.
Не йдеться суто про справи церковні. Йдеться про особисту практику спілкування саме з Небесною енергетикою - і з достатньо юного віку...
Думаю, що традицію досить не важко виробити, вона вельми актуальна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 00:30:54 ]
А навіщо, Володю, щось протиставляти Інтернету? До речі, саме він є поки що чи не єдиною фортецею свободи слова і запорукою того, що тебе не зхарчують втихаря під ковдрою. Доказ - сьогодняшні події на ФБ із закриттям акаунта одного з журналістів, і що з того вийшло.

Щодо насолоди, як рушійної сили, яка лежить в підвалинах всього, а не тільки Еросу і Танатосу,- згодна з тобою. Але ж на те і дано нам різноманітні "фільтри". І, мабуть, справа в тому, щоб тримати їх у чистоті, періодично перевіряючи на забрудненність. Можливе, це те, що ти називаєш "правильним напрямом". Але оволодіння Небесними енергіями вимагають певних практик. І з цим вже складніше, адже важливо, хто саме їх надає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-03 12:08:15 ]
Ну, Любо, я і не казав, що явище "інформаційної прозорості" , Інтернету - це те, із чим потрібно боротися. Навпаки - прозорість є благом. Але Інтернет це не є тільки "прозорість", це й "пітьма єгипетська" теж. Я казав про "експериментальну безодню Інтернету" і викликане ним відчуття "вседозволеності". Принаймні хочу, аби саме так ви розуміли мої слова. :)
Інформація Інтернету взагалі вкрай небезпечна штука, - бо не суто від Бога вона, а є продуктом спільноти особистостей, і тому має в собі багато погрішимих моментів. Тож до неї постійно потрібно вживати антиотруту, чи, кажучи інакше, сприймати її на тлі інформаційного еталону Згори?

Словом, не порушувати енергетичного балансу - даної тобі Згори енергії, і сприйнятої (для яких цілей?) "тутешньої" інформації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-03 18:41:38 ]
Прочитала роздуми, прочитала коментарі. І подумала: ну і що? Ну ми тут такі розумні, а піпл все одно хаває і Вечірній квартал, і Нашу рашу. Бо там смішно. А тут мудро, іноді занадто. Скажу чесно, ми тут теж іноді такого наваюємо, що і не второпаєш, для кого і для чого пишеться оте все вище поетичне слово. Деколи без словника іншомовних слів не обійтися, а вуйко не буде шукати словника, він включить те, що він добре розуміє. І ми самі себе опустили до рівня тупого американського га-га-га під фонограму, записану в п"ятдесятих роках минулого століття. Чи не ми як зварйовані гнали на перші серіали, кидаючи недосапані картоплю і буряки і недомиті тарілки? Чи не ми вчилися секаса в савєцком саюзє, чи не ми вважали еталоном краси задохликів-підлітків, котрі дохли як мухи за кулісами подіумів? Модними сигарети в жіночих руках з довжелезним нігтями, котрі навіть в носі поколупатися самостійно не можуть? Чи не ми традиційну українську родинність звели наніц модою на круті тачки і дєвачєк? А тепер ми дивуємося, що наших політиків висміюють. Правильно, їх вистрілювати треба, а не висміювати. тільки ніхто того не зробить, от і хоч поржуть з "суки Юлі" чи "падли Юща". То ще добре було, що могли сміятися, в роки не такі далекі за один анекдот могли вліпити двадцять п"ять без права переписки. Ми своє суспільство перевернули догори ногами, а тепер дивуємося, як воно так сталося. А ви подивіться, на наші терени, хто дістає нагороди, премії, що там? Про мову солов"їну, про садочок вишневий коло хати? Ні , любі мої, хто є кумирами молоді? Пара-трійця-десятка авториків, у котрих мат частіше ніж слова, там вже не мат для зв"язки слів, а слова для зв"язки матюків. І ото є мода. ТОму не дивуймося, що ми того діждали, ми до того йшли, кожного разу поступаючись міліметром моралі, порядності, тонкого українського гумору, і озирнувшись, побачили, як далеко нас віднесло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-06-04 11:52:23 ]
Дорога Галинко, можливо ви кажете раціональні слова, але частково забуваєте, напевно, що не суспільне, в цілому, є головним, і було би, як на мене, дуже добре, якби йшлося в наших "диспутах" і про те, що обрії нині значно розширилися - в усі боки. І що така ж частина як і колись (принаймні сподіваюся, що у відсотках така ж) тягнеться вгору, інша кружить земними колами, якась самознищується, на жаль, зараз це робити особливо легко...
Отже, якщо нас насправді цікавить рух вгору, то вочевидь, потрібно зрозуміти і відчути цей шлях, і навіть відкинути дещо зі старих дурниць, які продовжують химерити юні розсуди.
На жаль, у будь-яких писаннях, що вийшли з під руки давніх писців - є як і Непогрішиме, так і погрішиме. І безумовно, той, хто не в змозі відділяти зерно від плевели успіху не досягне.
Аби навчитися відділяти, кажуть, потрібні дві реальні речі.
Перша - достатня інтелектуальна чутливість (для жінок - комплексна чутливість),
Друга - постійне звернення Вгору, усвідомлене налагодження реального енергетичного зв'язку.
Якщо вам цікаво, то відкрию вам добре відому у певних колах "таємницю".
Досі живі традиції вирощування мудреців. Народних поводирів, якщо хочете. На жаль, це мало стосується нинішньої України.
Отже, уявімо собі, що років так з двадцять обрані діти вивчають окрім широкого спектру наук, ще й чітко визначений круг наймудріших книжок - на мовах першоджерел, зрозуміло. Далі вони поступово відсіюються, хтось в науку, хтось в життя, а меншість вчиться далі. Вчиться вже проникати максимально в природу речей, а дірочки в решеті навколо нас все менші, так? тож "працюють" на рівні особистості все тонші і тонші налаштування, розуміння-відчуття реально існуючих, і закладених у Світобудову, пропорцій, констант, краси і сили. Це можливо лише чітко дотримуючись певних правил, і не порушуючи звичних природних фаз в онтогенезі. Словом, після тридцяти з чимсь років з'являється і можливість усвідомленої співпраці з енергією Згори. І тоді, і тільки тоді на індивідуальному рівні через цілком реальну енергетичну співпрацю нижчого з Вищим і пізнається Істина, і в тому вигляді, в якому Вона призначена саме тобі. Себто Істини можуть відрізнятися для кожного, хто їх осягнув, але ця різниця, зрозуміло, тільки формальна і служить для формування нових обріїв для призначеного Промислом руху.

Вважається, що саме наявність достатньої кількості таких осіб власне і формуватимуть далі шлях народу, а також формуватимуть його вищий захист. І зрозуміло, що призначення тих мудреців інше, але побіжно, і народ з ними рятується...
Отже, всім дано, та мало хто справді хоче взяти, сприйняти, - і сприймати саме з Божих Рук...

Ось таке говорять в певних колах, а як воно є - побачимо. :)