ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Роксолана Вірлан
2026.07.09 03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.

А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.

хома дідим
2026.07.08 10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч

Віктор Кучерук
2026.07.08 06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.

Катерина Савельєва
2026.07.08 00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.

Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -

Іван Потьомкін
2026.07.07 21:15
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнув би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй сьогодні: "Дзуськи!"

Вячеслав Руденко
2026.07.07 19:47
Так сяйво пам’яті про видихи і вдихи
Є перевтіленням бар’єру срібних сфер,
Бомонд малих отих у спогляданні грифів
Є узбережжям всесвіту вогню без барвників,
Та те що бачить він – не бачимо допіру -
Так мабуть треба, в тому радості нема,
Тікай до ске
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Жіночі обличчя

 Хижачка
Образ твору От і все… я знову не при ділі.
Ох, до біса ненадійна сильна стать.
Майже упритул була до цілі,
Чорну сукню вже збиралась замовлять…

Так мурчав: «Улюблена кобіта,
Забирай моє майно, і серце, й хист».
Обіцяв відкинути копита,
Та відкинув… усього лиш тільки хвіст.

Ну яка мені від цього користь?
Хвіст в руці, але «покійничок» утік.
Це таки пригнічує бадьорість
Й натякає на не зовсім юний вік…

Та нічого, я іще нівроку,
У порядку ще і вигляд, і хода.
Уполюю декількох… Он збоку
Перша жертва, як сорока, погляда…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-01 03:24:27
Переглядів сторінки твору 9008
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:13:30 ]
Так, ритм у парних і непарних рядках різний, це має ускладнювати сприйняття, але ж це не той випадок, коли варто відшліфовувати, посміялись, та й годі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 22:33:02 ]
Чи та Тетяна ?
Чи не та ?
Немов би квітка розцвіла.

Вітаю з новим аватаром.
А вірш хижобійний.
Так і вчить нас, чоловіків:
"Стережись жінок" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:14:54 ]
Вітаю, Ваша Світлість. : )Не треба нас стерегтись, ми хороші, особливо, коли закохані і нам відповідають взаємністю. А як будете нас стерегтись, ми ж поперетворюємось на… не буду казати кого, але вам же, чоловікам, гірше буде. :)
А щодо аватарки, то не я розцвіла, а квіти, що у мене в руках. Аватар такий маленький, не те що веснянок, а навіть зморщок на ньому не видно, і фотошоп не потрібний. :) А на більшому розмірі що маю, те і є: жінками мого віку краще здаля милуватись, а ще непогано, коли зір вже трошки підводить і окуляри зняти. : )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 21:22:31 ]
усе зрозуміло... :) то у кого проблеми з протилежною статтю?


хотів було написати на котрогось Вашого вірша пародію, але... у вас тут немає навіть гожого матеріалу, щоб написати хоч поганеньку пародію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-26 12:18:34 ]
:) Ну, по-перше, у моєму коментарі було не «проблеми з протилежною статтю», а « психологічні проблеми». По-друге, мої ЛГ і я – не одне і те ж у більшості випадків, зокрема, і у цьому також. Тобто її проблеми – не мої. Хоча те, що я їх створила, мабуть, може свідчити на користь того, що за певних обставин, при великому бажанні, доклавши зусиль і т.д. і т.п. : )
Ви хочете знати мої психологічні проблеми, і тому длубались у моїх віршах? : )) Добре, я абсолютно відверто назву одну, якщо , звичайно, це можна назвати проблемою: я не вмію бути відвертою, як бувають поети.
Чи Ви прочитали коментарі під цим творінням і називаєте проблемою те, що я не хочу наставляти роги своєму чоловікові? : )))
А щодо того, що Ви не знайшли у особи з любительським статусом, котра не бачить сенсу приховувати свої недоліки і видаляти невдалі твори, «гожого матеріалу, щоб написати хоч поганеньку пародію», то не знаю навіть, сміятись мені чи плакати. В ідеалі, для пародиста будь-який недолік є приводом для пародії. Тобто мої сторінки за кількістю недоліків мали б здаватись вам раєм, бо кому , як не пародисту, боротись з неякісною продукцією віруючої братії. Ви що, хотіли насмішити ПМ цією заявою?
Схоже, доведеться мені побути гоголівською унтер-офіцершею.: ))) Зроблю те, що мав би зробити пародист на Вашому місці, ну, за моєю, звісно, уявою, тобто напишу пародію чи епіграму на особу, котра так нагло Вас зачепила.:)))