ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Жіночі обличчя

 Хижачка
Образ твору От і все… я знову не при ділі.
Ох, до біса ненадійна сильна стать.
Майже упритул була до цілі,
Чорну сукню вже збиралась замовлять…

Так мурчав: «Улюблена кобіта,
Забирай моє майно, і серце, й хист».
Обіцяв відкинути копита,
Та відкинув… усього лиш тільки хвіст.

Ну яка мені від цього користь?
Хвіст в руці, але «покійничок» утік.
Це таки пригнічує бадьорість
Й натякає на не зовсім юний вік…

Та нічого, я іще нівроку,
У порядку ще і вигляд, і хода.
Уполюю декількох… Он збоку
Перша жертва, як сорока, погляда…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-01 03:24:27
Переглядів сторінки твору 8183
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:13:30 ]
Так, ритм у парних і непарних рядках різний, це має ускладнювати сприйняття, але ж це не той випадок, коли варто відшліфовувати, посміялись, та й годі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-01 22:33:02 ]
Чи та Тетяна ?
Чи не та ?
Немов би квітка розцвіла.

Вітаю з новим аватаром.
А вірш хижобійний.
Так і вчить нас, чоловіків:
"Стережись жінок" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-07-02 01:14:54 ]
Вітаю, Ваша Світлість. : )Не треба нас стерегтись, ми хороші, особливо, коли закохані і нам відповідають взаємністю. А як будете нас стерегтись, ми ж поперетворюємось на… не буду казати кого, але вам же, чоловікам, гірше буде. :)
А щодо аватарки, то не я розцвіла, а квіти, що у мене в руках. Аватар такий маленький, не те що веснянок, а навіть зморщок на ньому не видно, і фотошоп не потрібний. :) А на більшому розмірі що маю, те і є: жінками мого віку краще здаля милуватись, а ще непогано, коли зір вже трошки підводить і окуляри зняти. : )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 21:22:31 ]
усе зрозуміло... :) то у кого проблеми з протилежною статтю?


хотів було написати на котрогось Вашого вірша пародію, але... у вас тут немає навіть гожого матеріалу, щоб написати хоч поганеньку пародію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-26 12:18:34 ]
:) Ну, по-перше, у моєму коментарі було не «проблеми з протилежною статтю», а « психологічні проблеми». По-друге, мої ЛГ і я – не одне і те ж у більшості випадків, зокрема, і у цьому також. Тобто її проблеми – не мої. Хоча те, що я їх створила, мабуть, може свідчити на користь того, що за певних обставин, при великому бажанні, доклавши зусиль і т.д. і т.п. : )
Ви хочете знати мої психологічні проблеми, і тому длубались у моїх віршах? : )) Добре, я абсолютно відверто назву одну, якщо , звичайно, це можна назвати проблемою: я не вмію бути відвертою, як бувають поети.
Чи Ви прочитали коментарі під цим творінням і називаєте проблемою те, що я не хочу наставляти роги своєму чоловікові? : )))
А щодо того, що Ви не знайшли у особи з любительським статусом, котра не бачить сенсу приховувати свої недоліки і видаляти невдалі твори, «гожого матеріалу, щоб написати хоч поганеньку пародію», то не знаю навіть, сміятись мені чи плакати. В ідеалі, для пародиста будь-який недолік є приводом для пародії. Тобто мої сторінки за кількістю недоліків мали б здаватись вам раєм, бо кому , як не пародисту, боротись з неякісною продукцією віруючої братії. Ви що, хотіли насмішити ПМ цією заявою?
Схоже, доведеться мені побути гоголівською унтер-офіцершею.: ))) Зроблю те, що мав би зробити пародист на Вашому місці, ну, за моєю, звісно, уявою, тобто напишу пародію чи епіграму на особу, котра так нагло Вас зачепила.:)))