ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Вимела сонце з хати:
„Іди, погуляй по світу!” –
Вигнала конопате,
Промінням тепла сповита.
Бачте, лиш заважало –
Вкрадалось у дім крізь вікна,
Гризло повіки жалом,
Допоки очі не звикнуть.
Збудить було зарано,
Тоді давай підглядати,
Як мій ніжний коханий
Мене голубить завзято.
Хоч би згадало сором!
Та мовить, що не розкаже,
Як в кімнатних просторах
Малюють тіла пейзажі,
Як стираються грані,
Як пристрасть вирує звірем,
Прагнучи воз’єднання...
Пробач, але я не вірю!
„Геть всюдисущі очі!” –
Волаю... А мій коханий:
„Завтра приходь.” – шепоче -
"Повторимо мить нірвани."









Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Уляна Бодра 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-16 14:20:15
Переглядів сторінки твору 6843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.782 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.775 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Бодра (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 14:30:36 ]
Вражає... Майстерно написаний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 15:30:01 ]
Хороша робота. Дуже гарна та повна картина постає в думках при читані твору.
От тільки не зовсім зрозумів зміст останього рядка в контексті віршу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:36:08 ]
Олександре, виявляється, коханий зовсім не проти, аби сонечко наступного дня знову прийшло розбудити зарано, сподіваючись, що кахана за ніч передумає і їй не буде боліти те, що за ними хтось підглядає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:37:48 ]
Уляно, дякую, що не обійшли увагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:59:59 ]
Олександре, дякую! Подумала-подумала і завдяки Вам вирішила все-таки змінити останній рядок. Якщо Ви не зрозуміли, то ще хтось може теж не зрозуміти, а ось так непорозумінь буде менше. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 16:07:07 ]
Дякую за пояснення. Тепер все зрозуміло. :)
Просто, мені не відомі страждання від такого болю, тому і не збагнув, спочатку, про що річ.
За що прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 16:09:35 ]
Останій варіант СУПЕР! :) (і зрозумілий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 16:11:15 ]
Та нічого страшного!:) Просто дуже сором'язливою була дівчина. ;)
Всім не вгодиш, але цікаво: то який варіант Вам більше подобається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 16:11:41 ]
Ясно! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-16 19:16:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 21:14:07 ]
Майстерно! Дуже гарно! Чуттєво... Однак, Сонце не гоніть - заштортеся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 21:44:34 ]
А я не знаю, яким був колишній варіант :(
Однак цей, з нірваною, мені точно подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-17 07:46:56 ]
Дякую, дівчата, за хороші слова!
Оксано, окремо спасибі за "зашторення"!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:10:42 ]
"Малюють тіла пейзажі..."
"Прагнучи воз"єднання..."
І це очима сонця яке підглядає але нікому нічого не розкаже... І ви йому не вірите а ваш коханий ? Багато суто інтимної лірики у ваших віршах... Прекрасної лірики ! Про те ,губиться щось з отим "Повторимо мить нірвани"... Все плавно, красиво і тут щось як на мене обривається... Можливо перший варіант був кращим, хоча я не бачив... Думаю, якщо пишеться від душі, без тяготи і думання останньої строфи, то так правильніше видно , що та душа хоче сказати... А потім вже те редагування, "отак буде краще",то вже суха філологія...Кажіть так як каже душа!!! 6!!! Мирославо далі захоплююсь вашою поезією!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-17 12:55:59 ]
Назаре, дякую, що завітали! Та не зважайте Ви на коменти. Читайте тільки вірш, а не спираєтесь на висловлювання інших. Насправді нічого не обривається: героїні подобається вранішнє пробудження, але вона настільки сором'язлива, що хоче відмовитись від утіхи, якщо за нею підглядають; а от коханий у захваті від усього, тому просить приходити знову, аби прокидатися зарано і повторювати блаженну мить, знаючи, що кохана попри все таки не відмовить. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 08:49:06 ]
А тепер кілька слів про суху філологію. Пан Кучер мене з*їсть, та то нічого:)
"Тоді давай підглядати" - не зовсім грамотно, як на мене. Слова "давай" в укр.мові нема у цьому значенні. Перевірю за словником, якщо є - вибачуся.
"Як в кімнатних просторах" - забагато приголосних підряд (к в к). Мені здається, треба поставити складовий аналог "в", хай навіть ціною втрати розміру.
І останнє - власне, про останній рядок. Мені здається, що він трохи з іншого культурного шару. Ні?
Я знаю, що ви пробачите мою прискіпливість, а п. Кучер може висловлювати мені своє фе на моїй сторінці. Завіжди радий!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-21 09:45:38 ]
Володимире, рада читати. :)
А можна я філологію розтлумачу по-своєму? ;) Згідно тлумачного словника - наказ. сп. давай з інфін., недок., неперех., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь.
Щодо другого зауваження, то жертвувати розміром не буду, не надто це значуще, якщо прочитати з правильною інтонацією.
Та що це усі переймаються останнім рядком?! ;) От лише варто було одному не зрозуміти, так усі за це чіпляються. Та усе там підходить, асоціації можуть бути з будь-якого культурного шару. :)