ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
Літо
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Боже...
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
До жахливого теракту у Кременчуці
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Пожертвування лепти
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Кшиштоф Каміль Бачинський (1921-1944)
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Послідовникам секти УПЦ
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Удвох
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Чекаю на звістку
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй...
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Благання
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Жити – це просто
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Буйноліття
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
***
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…

Євген Федчук
2022.06.26 19:43
Легенда про Бесарабку і Собачку
Пройшовся якось Бесарабським ринком,
Від цін пошкріб потилицю лишень.
Хоча пустив, як кажуть люди, слинку,
Не стільки заробляючи грошей.
Пішов тоді Хрещатиком пройтися,
На лавочці підсів до дідуся,
Який в потерту книжечку дивився.
Не раз вже, мабут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Вимела сонце з хати:
„Іди, погуляй по світу!” –
Вигнала конопате,
Промінням тепла сповита.
Бачте, лиш заважало –
Вкрадалось у дім крізь вікна,
Гризло повіки жалом,
Допоки очі не звикнуть.
Збудить було зарано,
Тоді давай підглядати,
Як мій ніжний коханий
Мене голубить завзято.
Хоч би згадало сором!
Та мовить, що не розкаже,
Як в кімнатних просторах
Малюють тіла пейзажі,
Як стираються грані,
Як пристрасть вирує звірем,
Прагнучи воз’єднання...
Пробач, але я не вірю!
„Геть всюдисущі очі!” –
Волаю... А мій коханий:
„Завтра приходь.” – шепоче -
"Повторимо мить нірвани."









Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Уляна Бодра 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-11-16 14:20:15
Переглядів сторінки твору 5317
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.782 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.775 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Бодра (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 14:30:36 ]
Вражає... Майстерно написаний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 15:30:01 ]
Хороша робота. Дуже гарна та повна картина постає в думках при читані твору.
От тільки не зовсім зрозумів зміст останього рядка в контексті віршу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:36:08 ]
Олександре, виявляється, коханий зовсім не проти, аби сонечко наступного дня знову прийшло розбудити зарано, сподіваючись, що кахана за ніч передумає і їй не буде боліти те, що за ними хтось підглядає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:37:48 ]
Уляно, дякую, що не обійшли увагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 15:59:59 ]
Олександре, дякую! Подумала-подумала і завдяки Вам вирішила все-таки змінити останній рядок. Якщо Ви не зрозуміли, то ще хтось може теж не зрозуміти, а ось так непорозумінь буде менше. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 16:07:07 ]
Дякую за пояснення. Тепер все зрозуміло. :)
Просто, мені не відомі страждання від такого болю, тому і не збагнув, спочатку, про що річ.
За що прошу вибачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Ітешко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-16 16:09:35 ]
Останій варіант СУПЕР! :) (і зрозумілий)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 16:11:15 ]
Та нічого страшного!:) Просто дуже сором'язливою була дівчина. ;)
Всім не вгодиш, але цікаво: то який варіант Вам більше подобається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-16 16:11:41 ]
Ясно! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2006-11-16 19:16:15 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 21:14:07 ]
Майстерно! Дуже гарно! Чуттєво... Однак, Сонце не гоніть - заштортеся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-11-16 21:44:34 ]
А я не знаю, яким був колишній варіант :(
Однак цей, з нірваною, мені точно подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-17 07:46:56 ]
Дякую, дівчата, за хороші слова!
Оксано, окремо спасибі за "зашторення"!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-17 12:10:42 ]
"Малюють тіла пейзажі..."
"Прагнучи воз"єднання..."
І це очима сонця яке підглядає але нікому нічого не розкаже... І ви йому не вірите а ваш коханий ? Багато суто інтимної лірики у ваших віршах... Прекрасної лірики ! Про те ,губиться щось з отим "Повторимо мить нірвани"... Все плавно, красиво і тут щось як на мене обривається... Можливо перший варіант був кращим, хоча я не бачив... Думаю, якщо пишеться від душі, без тяготи і думання останньої строфи, то так правильніше видно , що та душа хоче сказати... А потім вже те редагування, "отак буде краще",то вже суха філологія...Кажіть так як каже душа!!! 6!!! Мирославо далі захоплююсь вашою поезією!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-17 12:55:59 ]
Назаре, дякую, що завітали! Та не зважайте Ви на коменти. Читайте тільки вірш, а не спираєтесь на висловлювання інших. Насправді нічого не обривається: героїні подобається вранішнє пробудження, але вона настільки сором'язлива, що хоче відмовитись від утіхи, якщо за нею підглядають; а от коханий у захваті від усього, тому просить приходити знову, аби прокидатися зарано і повторювати блаженну мить, знаючи, що кохана попри все таки не відмовить. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-21 08:49:06 ]
А тепер кілька слів про суху філологію. Пан Кучер мене з*їсть, та то нічого:)
"Тоді давай підглядати" - не зовсім грамотно, як на мене. Слова "давай" в укр.мові нема у цьому значенні. Перевірю за словником, якщо є - вибачуся.
"Як в кімнатних просторах" - забагато приголосних підряд (к в к). Мені здається, треба поставити складовий аналог "в", хай навіть ціною втрати розміру.
І останнє - власне, про останній рядок. Мені здається, що він трохи з іншого культурного шару. Ні?
Я знаю, що ви пробачите мою прискіпливість, а п. Кучер може висловлювати мені своє фе на моїй сторінці. Завіжди радий!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-21 09:45:38 ]
Володимире, рада читати. :)
А можна я філологію розтлумачу по-своєму? ;) Згідно тлумачного словника - наказ. сп. давай з інфін., недок., неперех., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь.
Щодо другого зауваження, то жертвувати розміром не буду, не надто це значуще, якщо прочитати з правильною інтонацією.
Та що це усі переймаються останнім рядком?! ;) От лише варто було одному не зрозуміти, так усі за це чіпляються. Та усе там підходить, асоціації можуть бути з будь-якого культурного шару. :)